Ухвала

від 15.05.2024 по справі 380/22429/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2024 року

м. Київ

справа №380/22429/23

адміністративне провадження № К/990/16399/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №380/22429/23 за позовом Державного підприємства «Готель «Власта» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнус Трейдінг Україна», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 26.04.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №380/22429/23 в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Готель «Власта» відмовити в повному обсязі.

У касаційній скарзі скаржником також порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Верховний Суд ухвалою від 01.05.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропонував скаржнику, в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, усунути недоліки касаційної скарги та надати до суду: 1) уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом; 2) документ про сплату судового збору у сумі 42944,00грн.

У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 01.05.2024 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 01.05.2024) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 02.05.2024 о 22:05год.

У якості усунення недоліків касаційної скарги, Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано:

- уточнену касаційну скаргу рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №380/22429/23, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права й недотримання норм процесуального права та вказуючи про навість підстав касаційного оскарження визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328, пунктами 1, 2 частини другої статті 353 КАС України, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Готель «Власта» відмовити в повному обсязі.

- клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків. Клопотання обґрунтоване неможливістю у встановлений судом строк сплатити судовий збір. Посилаючись на факт введення на всій території України правового режиму воєнного стану та відсутність/недостатність через вказані обставини на рахунку скаржника суми грошових коштів необхідних для проведення сплати судового збору, відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги в цій справі на тридцять днів після закінчення воєнного стану в Україні та забезпечити розгляд касаційної скарги у справі №380/22429/23 по суті, а у випадку неможливості - продовжити строк на усунення недоліків.

Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні скаржника, Верховний Суд зазначає наступне.

Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень.

Отже, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» .

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, чи зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною першою статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З поданого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі відсутні. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З аналізу вищенаведених положень убачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.

Натомість, у поданому скаржником клопотанні, окрім вказівки на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан скаржника, викликаний правовим режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним регулярні та послідовні заходи задля сплати в цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк, а також не надає жодних доказів на їх підтвердження. Тобто відсутні належні докази та обґрунтування підстав для продовження строку для сплати судового збору.

Також контролюючий орган не наводить жодних доводів про фактичну можливість сплати ним судового збору протягом додатково наданого часу, а лише формально подає клопотання про подовження строку на усунення недоліків.

Верховний Суд наголошує, що неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через недостаніть фінансування та/або відсутність грошових коштів необхідних для проведення такої сплати, не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки заявник не доводить того, що впродовж нового строку судовий збір ним буде сплачено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05год 30хв 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого триває й до сьогодні.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

У свою чергу, у поданому скаржником клопотанні останнім жодним чином не обґрунтовано, як саме обставини запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану вплинули на обов`язок контролюючого органу сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в цій справі в межах визначеного в ухвалі Верховного Суду від 01.05.2024 про залишення касаційної скарги без руху строку; жодних доказів на підтвердження впливу воєнного стану на можливість дотримання скаржником процесуальних вимог КАС України останнім до суду також не надано.

У цій справі у Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України було достатньо часу для вирішення питання щодо сплати судового збору, а саме починаючи з 07.03.2024, однак судовий збір у розмірі 42944,00грнстаном на цей день так і продовжує бути несплаченим.

Враховуючи викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від скаржника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі. За таких обставин перевірка уточненої касаційної скарги на предмет усунення виявленого недоліку щодо належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень не здійснюється.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Оскільки Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не виконано вимоги ухвали від 01.05.2024 про залишення касаційної скарги без руху в частині надання документа про сплату судового збору, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №380/22429/23 відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №380/22429/23 відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №380/22429/23 за позовом Державного підприємства «Готель «Власта» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнус Трейдінг Україна», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник