УХВАЛА
22 жовтня 2024 року
Київ
справа № 380/22429/23
адміністративне провадження № К/990/36906/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №380/22429/23 за позовом Державного підприємства «Готель «Власта» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнус Трейдінг Україна», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення,
ВСТАНОВИВ:
30.09.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 29.09.2024.
Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, проаналізувавши зміст якого Верховний Суд дійшов висновку про неможливість його вирішення, у зв`язку з чим ухвалою від 01.10.2024 залишив касаційну скаргу без руху і запропонував подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження; надати документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
На виконання вимог цієї ухвали суду 10.10.2024 ГУ ДПС надіслало заяву, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах визначено законом строку, проте, Верховний Суд її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Повторно подані касаційні скарги також були повернуті. Зауважує, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з кожному конкретному випадку з врахуванням обставин справи. Звертає увагу, що повторні касаційні скарги подавалися у межах присічного строку, а тому мав виправдані очікування в тому, що касаційна скарга буде прийнята до розгляду. Зазначає, що ним було забезпечено сплату судового збору у цій справі. Посилається на обставину введення на території України воєнного стану. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Вважає, що такі обставини є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів вважає, що наведені у ньому причини пропуску строку є неповажними з огляду на таке.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Звернення ГУ ДПС з касаційною скаргою у цій справі є третім, а підставою для повернення попередніх касаційних скарг стало недотримання саме скаржником вимог статей 328 і 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений скаржником підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення. Під час звернення з касаційною скаргою втретє касаційна скарга так і не відповідала вимогам КАС України в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що було однією із підстав для залишення касаційної скарги без руху. У даному випадку, реалізація права на повторне звернення з касаційною скаргою відбулась більше ніж через чотири місяці з дня отримання ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги, а доводів про об`єктивну необхідність такого часу ГУ ДПС не наводить.
Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідного суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку та необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Слід зазначити, що жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 06.03.2024 (дата ухвалення постанови апеляційного суду) і до 29.09.2024 (дата подання касаційної скарги втретє) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.
Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.
Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Щодо інших доводів скаржника про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №380/22429/23 за позовом Державного підприємства «Готель «Власта» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнус Трейдінг Україна», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 25.10.2024 |
Номер документу | 122521668 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Москаль Ростислав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні