Рішення

від 07.05.2024 по справі 517/1145/23

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1145/23

Провадження № 2/517/31/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 рокусмт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., при секретарі Заболотній Л.В., за участі позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника позивача - ОСОБА_3 , представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Станіслава Григоровича до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко С.Г. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно. Позовні вимогиобґрунтовує тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помербатько позивача- ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померламати позивача- ОСОБА_6 .Після смертібатька позивача12.02.2021року зазаявою позивачау Захарівськійрайонній державнійнотаріальній конторіОдеської областібула відкритаспадкова справа№12/2021.Спадкоємцями зазаконом намайно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є їхдіти:позивач - ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 ..На деньсмерті ОСОБА_5 був власникоммайна -СФГ «Фонтан».Відповідно дорозпорядження Фрунзівськоїрайонної державноїадміністрації від28.12.1999року напідставі заявиголови СФГ«Фонтан» ОСОБА_5 та згідност.8Закону України«Про підприємництво»та ст.9ЗУ «Проселянське фермерськегосподарство».Відповідно додовідки провключення доєдиного державногореєстру підприємствта організацій України 17.02.1997 року СФГ «Фонтан» внесене до ЄДРПОУ. Право спадкодавця на СФГ «Фонтан» підтверджується і реєстраційною карткою Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України, яку заповнював спадкодавець. Відповідно до Статуту СФГ "Фонтан" головою вказаного господарства є покійний ОСОБА_5 . Відповідно до п.3.2. вказаного Статуту розмір земельної ділянки, наданої у користу вання СФГ «Фонтан» визначений рішенням Фрунзівскої районної Ради народних депутатів від 29 жовтня І994 року № 24 складає 49.25 га. На підставі приписів Статуту померлий ОСОБА_5 був власником вказаного господарств як цілісного майнового комплексу, так як йому, у відповідності до статуту належали правомочності власника майна та майнових прав фермерського господарства. Сформований статутний капітал у вказаного підприємства був відсутній. Позивач допомагав батькові у створенні господарства, допомагав обробляти землю та збирати урожай і в даний час продовжує займатись сільським господарством, а саме, обробляти орендовані земельні ділянки. Позивач не відмовлявся від вступу до селянського фермерського господарства «Фонтан» так, як приймав участь у його діяльності та займається сільським господарством. Позивач звернувсядо Захарівськоїдержавної нотаріальноїконтори Одеськоїобласті дляотримання свідоцтвапро правона спадщинуна майнопокійного батька,але 22.11.2023року за№515/02-31нотаріусом Захарівськоїдержавної нотаріальноїконтори Одеськоїобласті РомановоюІ.С.постановою провідмову увчиненні нотаріальноїдії буловідмовлено ОСОБА_1 у видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом наСФГ "Фонтан",у зв`язкуіз тим що станом на 22.11.2023 р. засновником, єдиним кінцевим бенефіціарним власником, керівником СФГ «Фонтан» є відповідач - ОСОБА_5 . Тобто у порушення спадкових майнових прав позивача, відповідач зареєстрував СФГ «Фонтан» на своє ім`я, навіть не повідомивши про це іншого спадкоємця. Тому, враховуючи вищевикладене позивач змушений звернутися до суду. 30.01.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. 20.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив. 01.03.2024 року від позивача надійшло заперечення на відповідь на відзив. Позивач та його представник в судовому засідані позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Відповідач та його представник в судовому засідані заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання майнових прав, що входять до складеного капіталу СФГ "Фонтан" у порядку спадкування за законом. Розглянувши матеріали справи та обґрунтування підстав позову, відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив, вислухавши сторони та дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі. Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України). Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України). Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч.1,6 ст.81 ЦПК). За наявними в матеріалах справи доказами встановлені наступні факти. В позові зазначено, що батько позивача ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , створив в 1995 році фермерське господарство «Фонтан», був його головою, єдиним засновником та власником, так як йому належали правомочності власника майна та майнових прав фермерського господарства. Батько сторін ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 разом створили СФГ «Фонтан». Державна реєстрація фермерського господарства проведена 28.12.1995 р., дата запису 02.11.2006 р., номер 15501200000000177. Згідно установчих документів, а саме Статуту СФГ «Фонтан» від 1995 року, з часу його створення засновниками, членами та підписантами фермерського господарства були: відповідач ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_5 (голова). Зазначене вбачається з п. 1.1 Статуту СФГ «Фонтан» від 1995 року, згідно з яким, введення господарсько-фінансових операцій окрім голови сім`ї, а також виконання функцій голови господарства у випадку його тимчасової відсутності у зв`язку із відрядженням, відпусткою, хворобою та іншими причинами, покладається на члена господарства ОСОБА_2 . При цьому, згідно заяви батька сторін ОСОБА_5 від 20.10.1993 року до голови районної ради народних депутатів про виділення 50 гектар землі для ведення фермерського господарства, в ній було зазначено, що членом фермерського господарства є його син ОСОБА_2 (відповідач). В подальшому, для здійснення діяльності фермерського господарства на ім`я батька сторін ОСОБА_5 на підставі рішення XIII сесії XXI скликання Фрунзівської районної Ради народних депутатів Фрунзівського району Одеської області від 15.03.1994 р. у постійне користування була надана земельна ділянка (Державний акт на право постійного користування землею серії ОД - 25). Земельна ділянка площею - 49,25 га. розташована на території Василівської сільської ради Роздільнянського ртайону Одеської області. Мета призначення - ведення селянського (фермерського) господарства. Крім того, те, що відповідач ОСОБА_2 був співзасновником СФГ «Фонтан» з часу його створення та на момент смерті батька сторін свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2017 року № 10022121626 (інформація станом на 04.02.2017 року), та від 21.01.2024 року № 213543082634 (інформація станом на 02.11.2006 року). В судовому засіданні позивач та його представник зазначили, що позивач допомагав батькові у створенні господарства, допомагав обробляти землю та збирати урожай і на даний час продовжує займатися сільським господарством, а саме обробляти орендовані земельні ділянки, а також не відмовлявся від вступу до селянського фермерського господарства. Але, з матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що такі твердження не відповідають дійсності, адже позивач ОСОБА_1 не мав та не має жодного відношення до створеного відповідачем та його батьком СФГ «Фонтан», ніколи членом цього господарства не був, з 1995 року по день смерті батька жодного бажання щодо вступу до СФГ «Фонтан» не виявляв, відповідні заяви не подавав, до відповідача, його батька та до фермерського господарства з таким проханням не звертався. Згідно ч.1, 2 ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-ІУ, членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа. Отже, членом фермерського господарства можуть бути виключно члени сім`ї, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства та після внесення змін до його установчого документа. З пояснень позивача вбачається, що він дійсно займається сільським господарством та обробляє орендовані земельні ділянки, однак робить це у складі власного фермерського господарства "Сонечко", ідентифікаційний код юридичної особи 30986214, де згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, починаючи з 26.02.2004 року по сьогоднішній день є його головою. Згідно ч.3 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-ІУ, фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. Так,згідно діючогона моментсмерті батькасторін СтатутуСФГ «Фонтан»від 1995року,у випадкусмерті тавибуття поіншим причинамголови фермерськогогосподарства,право накористування,переукладення орендногодоговору накористування земельноюділянкою,отримує одиніз йогоспадкоємців.У випадкуспору міжспадкоємцями питанняпро першочерговеправо накористування земельноюділянкою тамайном господарствавирішується всудовому порядкуз урахуваннямвкладу кожногоіз спадкоємціву розвитокгосподарства,а такожреальної можливостівести цегосподарство поцільовому призначенню. Отже, Статутом було передбачено, що право на майно фермерського господарства, а також на користування земельною ділянкою визначається судом з урахуванням вкладу кожного із спадкоємців у розвиток господарства (фактично мається на увазі прийняття в ньому участі), а також реальної можливості вести це господарство по цільовому призначенню (тобто продовжувати введення фермерського господарства, підтримувати та розвивати його). Так, як вже було зазначено вище, позивач жодного разу не приймав жодної участі у СФГ «Фонтан», не вніс жодного вкладу у його розвиток, зокрема, й після смерті батька. До того ж, позивач має власне фермерське господарство, що розташоване за місцем його проживання у смт. Захарівка Роздільнянського району Одеської області. При цьому, на території с. Василівка Роздільнянського району Одеської області, де розташоване СФГ «Фонтан» позивач не проживає та не проживав з моменту його створення, що вбачається із копії наданого паспорта громадянина України ОСОБА_1 .. Також після смерті батька відповідач, намагаючись впорядкувати документи СФГ «Фонтан» з метою визначення голови фермерського господарства, прийняв 23.02.2021 року рішення № 2 засновника СФГ «Фонтан», відповідно до якого вивів із засновників господарства ОСОБА_5 , призначив головою господарства себе та затвердив Статут господарства у новій редакції. Зазначені документи відповідач подав до державного реєстратора, який 11.03.2021 р. за № 1005501070007000177 вніс відомості про селянське/фермерське господарство про зміну керівника та відомостей про керівника юридичної особи, зміну складу засновників (учасників) юридичної особи з ОСОБА_5 на ОСОБА_2 . Позивач намагався оскаржити дії державного реєстратора від 11.03.2021 р. щодо внесення відомостей про СФГ «Фонтан» в судовому порядку, однак судом було закрито провадження у справі № 420/12084/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни, Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. В своїй відповіді на відзив представник позивача зазначив про те, що відповідач працював електриком у Васильківській школі і ніякого відношення до обробітку землі чи в цілому до сільського господарства не мав взагалі. Однак, такі твердження представника позивача не підтверджені жодними доказами, при цьому, твердження щодо того, що відповідач не мав ніякого відношення до обробітку землі чи в цілому до сільського господарства, є помилковими та хибними, що зокрема, вбачається також зі Статуту СФГ «Фонтан» від 1995 року, де зазначено, що введення господарсько-фінансових операцій окрім голови сім`ї, а також виконання функцій голови господарства у випадку його тимчасової відсутності у зв`язку із відрядженням, відпусткою, хворобою та іншими причинами, покладається на члена господарства - відповідача ОСОБА_2 . Також не є обгрунтованими твердження представника позивача щодо того, що позивач на момент створення фермерського господарства «Фонтан» мав у власності сільськогосподарську техніку, якою фермерське господарство обробляло земельну ділянку, адже власної техніки у фермерського господарства «Фонтан» в наявності не було, адже по-перше, з наданих доручень та договорів купівлі-продажу товарів та накладних вбачається, що сільськогосподарська техніка була придбана особисто позивачем (не для потреб фермерського господарства «Фонтан»), по-друге, фермерському господарству «Фонтан» не передавалася на баланс у користування така техніка. При цьому, трактор для обробки земельної ділянки був в наявності в голови фермерського господарства «Фонтан» Прутіян М.О., що вбачається із наданої до суду разом із відзивом заяви ОСОБА_5 від 20.10.1993 року. Так само не відповідають дійсності й твердження представника позивача щодо того, що останній продовжував весь час з моменту створення ним власного Фермерського господарства «Сонечко», допомагати в обробітку землі та збиранні врожаю фермерського господарства «Фонтан», адже це не підтверджено жодними доказами по справі. У відповідності до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на повне та об`єктивне дослідження всіх доказів, які наявні у матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Станіслава Григоровича до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно - відмовити. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Повний текст рішення складений 17 травня 2024 року.

Суддя: Ірина ГОНЧАР