Ухвала

від 17.05.2024 по справі 584/1111/23

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1111/23

Провадження № 1-в/584/34/24

УХВАЛА

17.05.2024 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Путивлі клопотання начальника Путивльського відділу Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_4 про приведення вироку Путивльського районного суду Сумської області від 11.12.2023 у відповідність до вимогЗакону України«Про внесеннязмін доКримінального,Кримінального процесуальногокодексів Українита інших законодавчихактів Українищодо удосконаленнявидів кримінальнихпокарань» від23.08.2023 № 3342-ІХ,

в с т а н о в и в:

До Путивльського районного суду Сумської області суду надійшло клопотання начальника Путивльського відділу Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_4 про приведення вироку Путивльського районного суду Сумської області від 11.12.2023 у відповідність до вимогЗакону України«Про внесеннязмін доКримінального,Кримінального процесуальногокодексів Українита іншихзаконодавчих актівУкраїни щодоудосконалення видівкримінальних покарань»від 23.08.2023 № 3342-ІХ.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав зазначене клопотання, просив його задовольнити та привести вирок Путивльського районного суду Сумської області від 11.12.2023 у відповідність до вимог КК України з урахуванням змін, що набрали законної сили після його ухвалення,згідно з якими покарання у виді арешту може бути застосовано тільки до військовослужбовців, а ОСОБА_5 таким не є, тому просив замінити покарання засудженому ОСОБА_5 у виді арешту на покарання у виді обмеження волі.

Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, направив на адресу суду письмову заяву, у якій зазначив, що при вирішенні вказаного питання покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора, з`ясувавши позицію засудженого, дослідивши подане клопотання і матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Вироком Пуивльського районного суду Сумської області від 11.12.2023 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України та ч. 1ст. 310 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено йому остаточне покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

Цей вирок набрав законної сили 11.01.2024 та на теперішній час зазначене покарання засудженим ОСОБА_5 не відбуто.

28.03.2024 набрали законної сили зміни доКК України, внесені згідно зЗаконом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-ІХ від 23.08.2023. Так, викладено в новій редакціїстаттю 60 КК України, якою передбачено, що покарання у виді арешту може бути застосовано виключно до військовослужбовців. ТакожКримінальний кодекс Українидоповнено новим видом покарання, а самепробаційним наглядом, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства (ст. 59-1 КК України).

Станом на 11.12.2023 (дата ухвалення вироку відносно ОСОБА_5 ) санкцією ч. 1 ст. 309 КК України було передбачено відповідальність у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Станом на 11.12.2023 (дата ухвалення вироку відносно ОСОБА_5 ) санкцією ч. 1 ст. 310 КК України було передбачено відповідальність у виді штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

28.03.2024 набрали законної сили зміни доКК України, внесені згідно зЗаконом України «Про внесеннязмін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-ІХ від 23.08.2023, згідно яких було внесено зміни, в тому числі й до ст. 309 КК України та до ст. 310 КК України.

Зокрема, після внесення зазначених змін санкцією ч. 1 ст. 309 КК України було передбачено відповідальність у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.

Після внесення зазначених змін санкцією ч. 1 ст. 310 КК України було передбачено відповідальність у виді штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

За змістомст. 51 КК України, пробаційний нагляд є менш суворим покаранням у порівнянні з арештом, який застосовано згідно з вироком суду до ОСОБА_5 , в той час як обмеження волі є більш суворим видом покарання у порівняння з арештом.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 617/775/20 (провадження № 13-110кс21) зазначено, що «…основним критерієм градації видів покарань, які можуть бути застосовані судом до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, є місце прав людини, втручання в які передбачає кожний із заходів примусу, у загальновизнаній ієрархії людських цінностей. У цій ієрархії право особи на свободу й особисту недоторканність має вищу цінність порівняно з правом власності й іншими речовими правами. Виходячи із зазначеного ціннісного орієнтиру законодавчий перелік видів покарання, встановлений у ст. 51КК, побудований за принципом «сходів», де кожному виду покарання відведено відповідний щабель на шляху відменш до більш суворого».

Виходячи зі структури ст. 51 КК України, а саме беручи до уваги щабель покарання у виді пробаційного нагляду, щабель покарання у виді арешту та щабель покарання у виді обмеження волі на шляху від менш до більш суворого покарання, а також беручи до уваги висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у вищезазначеній постанові, можна дійти висновку, що пробаційний нагляд є менш суворим покаранням у порівнянні з арештом, який застосовано згідно з вироком суду до ОСОБА_5 , в той час як обмеження волі є більш суворим видом покарання у порівняння з арештом.

Відповідно до ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 1ст. 58 Конституції Українипередбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 23розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» КК Україниз дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань»засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно достатті 72 цього Кодексу.

За змістом клопотання прокурора вирок стосовно ОСОБА_5 не можливо виконати, оскільки до нього з урахуванням зазначених змін до КК Українине може бути застосовано покарання у виді арешту, однак, застосування покарання у виді обмеження волі, про що клопоче перед судом прокурор, погіршує становище засудженого, що є неприпустимим з огляду на принципи кримінального судочинства та практику ЄСПЛ.

З огляду на таке, суд приходить до висновку про необхідність заміни засудженому ОСОБА_5 , покарання у виді арешту на покарання у виді пробаційного нагляду, поклавши на нього обов`язки, передбаченіст. 59-1 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 72 КК Україниодному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.

Враховуючи, щоЗакон України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань" № 3342-ІХ від 23.08.2023 поліпшує становище засудженого ОСОБА_5 , тому клопотання прокурора слід задовольнити частково та відповідно дост. 72 КК Українизамінити покарання ОСОБА_5 , у виді арешту на пробаційний нагляд із покладенням на засудженого обов`язків, передбаченихст. 59-1 КК України.

Керуючись ст.ст. 59-1, 72 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Замінити засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбуте покарання, призначене вироком Путивльського районного суду Сумської області від 11.12.2023 за ч. 1 ст.310, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК Україниу виді арешту на строк три місяці на покарання у виді пробаційного нагляду на строк шість місяців.

Відповідно дост. 59-1 КК Українипокласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1