Рішення

від 08.05.2024 по справі 642/8723/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №642/8723/21

Провадження № 2/552/285/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2024 рокуКиївський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Шаповал Т.В.,

при секретарі - Біжко Т.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільнусправу за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Естейт» про визнання недійсним договору купівлі продажу та припинення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Естейт» про визнання недійсним договору купівлі продажу та припинення права власності. У позовній заяві зазначила, що з 26.02.1993 року по 06.09.2011 року ОСОБА_2 перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 .. За час шлюбу за рахунок спільних сімейних коштів було набуто в т.ч. трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира була обтяжена у відповідності до умов договору іпотеки, укладеному між ОСОБА_4 та ПАТ «Фінанси і кредит». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.27.06.2014 року Ленінським районним судом м. Харкова було постановлено рішення по цивільній справі №642/4276/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання права власності. Вказаним рішенням, в т.ч. визнано за ОСОБА_2 право власності на частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Інша частка згаданого нерухомого майна увійшла до спадкової маси в межах спадкової справи №564/2103. У рамках спадкової справи прийняли спадщину: матір померлого ОСОБА_5 , та його неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Вказувала, що первісним іпотекодержателем квартири було ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» на підставі іпотечного договору від 05.06.2008 року. На підставі договору про відступлення права вимоги від 06.11.2019 року Іпотекодержателем зазначеної квартири стало ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент», право вимоги до якого перейшло від ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит». На підставі договору про відступлення права вимоги від 16.03.2021 року наступним Іпотекодержателем зазначеної квартири стало ТОВ «Аналітик Фінанс». Згодом, позивачці стало відомо, що 03.12.2021 року ТОВ «Аналітик Фінанс» уклав з ТОВ «ВІП Естейт» договір купівлі продажу вказаної квартири.Посилалась на те, що договір купівлі продажу від 03.12.2021 року має ознаки фіктивності, так як укладений між пов`язаними з юридичними особами без здійснення реальних розрахунків; спірний договір укладений в порушення вимог Закону України «Про іпотеку» та укладений без врахування прав неповнолітніх співвласників його предмету; договір купівлі продажу від 03.12.2021 року посвідчений з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; на підставі договору купівлі продажу від 03.12.2021 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог за кредитним договором №065/21-И від 05.06.2008 року, в задоволення яких було відмовлено судами трьох інстанцій в справі №639/2287/13-ц.

Просила суд визнати недійсним договір купівлі продажу від 03.12.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Вахрушевою Ольгою Олександрівною за №963 та припинити право власності ТОВ «ВІП ЕСТЕЙТ» на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.12.2021 року відкрито провадження у даній справі.

20.01.2022 року до Ленінського районного суду м. Харкова від відповідача ТОВ «Аналітик Фінанс» надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що стягнення предмету іпотеки відбулося 03 грудня 2021 року на користь ТОВ «Анаслітик Фінанс» в порядку виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20.08.2013 року, по справі №642/2492/13 про стягнення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом надання всіх прав продавця попередньому кредитору ПАТ «Банк» Фінанси та кредит».

Вказував, що ТОВ «Аналітик Фінанс» не стягувало із заінтересованих осіб боргу у грошовому виразі. Отже, дії ТОВ «Аналітик Фінанс» жодним чином не суперечать рішенню суду. Більш того, задовольнивши свої вимоги стягненням предмету іпотеки, ТОВ «Аналітик Фінанас», незважаючи на те, що сума заборгованості є значно більшою, ніж вартість стягнутого предмету іпотеки, не має наразі інших претензій до будь кого зі спадкоємців померлого боржника, тобто права жодної особи наразі не порушені.

Зазначив, що з боку позивача допущені численні порушення умов іпотечного договору у вигляді здачі іпотечного майна в оренду, відсутність факту повідомлення іпотеко держателя про набуття права власності на предмет іпотеки, відсутність факту страхування іпотечного майна, здійснення реконструкції без дозволу іпотеко держателя, а також допущення заборгованості зі сплати комунальних платежів.

Посилався на те, що аргумент позивача щодо фіктивності укладеного договору купівлі продажу безпідставний, адже договір укладений між двома юридичними особами, які скористалися своїм правом вільного вибору контрагентів та вільного визначення ціни договору. Право на стягнення предмету іпотеки жодна з зацікавлених осіб не скасувала, кредитний договір та іпотечний договір не були припиненими і раніше винесене заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20.08.2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу було і залишається чинним. Із наведених позивачем рішень суду про відмову у стягненні заборгованості не вбачається факт прийняття спадщини, навпаки діти та матір померлого іпотекодавця визначені як правонаступники, але встановлено, що відомості про прийняття ними спадщини відсутні.

Позивачем жодним чином не доведено, що неповнолітні діти є співвласниками іпотечного майна, не залучено належних доказів прийняття дітьми спадщини. Крім того, діти не є фактичними власниками квартири та у ній не проживають.

Зазначив, що не будучи стороною за договором купівлі продажу від 03.12.2021 року позивач взагалі не має відповідного права визнавати його недійсним. ТОВ «Аналітик Фінанс» та ТОВ «Віп Ейстейт» у момент укладення договору купівлі продажу були дотримані усі вимоги закону щодо дійсності правочину, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розпорядженням Голови Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова змінено на Київський районний суд м. Полтава.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29 травня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27.11.2023 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, була належним чином повідомлена про день і час розгляду.

Відповідачі ТОВ «Аналітик Фінанс», ТОВ «Віп Естейт» в судове засідання своїх представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про день і час розгляду.

Треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева О.О., Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання своїх представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про день і час розгляду.

Враховуючи відсутність підстав, передбаченихст. 223 ЦПК Українидля відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб. що в засідання не з`явились.

Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 05 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»( іпотекодержатель) та ОСОБА_4 ( іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в заставу іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_3 . Зазначена квартира передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів,виданих за кредитним договором №065/21-И від 05.06.2008 року на суму 128300 доларів США строком до 05 червня 2028 року.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20.08.2013 року справа №642/2492/13 звернуто стягнення на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_3 , що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору, посвідченого 05 червня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за №1209, шляхом надання АТБанк та Кредитв особі ФіліїСлобожанське регіональне управлінняправа від свого імені продати предмет іпотеки, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 320000,00 грн., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 065/21-И від 05.06.2008, яка станом на 14.03.2013 складає 105545,01 доларів США, що еквівалентне 843621,28 грн. по курсу НБУ на 14.03.2013) та пені 96552,28 грн.

Надано Публічному акціонерному товариствуБанк та Кредитв особі ФіліїСлобожанське РУАТ та Кредитможливості вільно реалізувати своє право, передати нерухомість загальною площею 65,2 кв.м, житловою площею 45,9 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 (п`ятсот тринадцять) в управління АТБанк та Кредитв особіФіліїСлобожанське регіональне управліннядо моменту укладення договору купівлі продажу, з метою забезпечення збереження предмету іпотеки.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17 травня 2021 року, справа №642/2492/13-ц, здійснено заміну сторони виконавчого провадження - стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есеймент» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» у виконавчому провадженні по виконанню заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20.08.2013р. по справі №642/2492/13-ц яким було задоволено позов Публічного акціонерного товаристваБанкФінанси та Кредитв особі ФіліїСлобожанське РУАТБанк Фінанси та Кредит про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.06.2014 року справа №642/4276/14-ц, визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу майна подружжя на частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.03.2015 року справа №639/2287/13-ц ПАТ «Банк» Фінанси та кредит» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 ( правонаступники ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ) та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

03 грудня 2021 року між ТОВ «Аналітик Фінанс», що є іпотекодержателем за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Д`яченко В.Є. 05.06.2008 року №1209, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 та договором відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. 16.03.2021 року №472, укладеним ним з ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» та ТОВ «Аналітик Фінанс» , який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу іпотеки від свого імені, з другої ТОВ «Віп Естейт» ( покупець) склали договір про таке:

-ТОВ «Аналітик Фінанс» продало та передало у власність, а ТОВ «Віп Естейт» купило та прийняло у власність квартиру АДРЕСА_4 , складається з трьох кімнат, загальна площа 65,2 кв.м., житлова площа 45,9 кв.м.

-Відчужувана квартира належить іпотекодавцю на праві власності, таким чином: частка ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Д`яченко В.С. 05.06.2008 року за №1201 та зареєстрованого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 12.06.2008 року; частка ОСОБА_2 на підставі рішення суду по справі №642/4276/14-ц, виданого Ленінським районним судом м . Харкова 27.06.2014 року.

У відповідності зі ст.38 Закону України «Про іпотеку» продавець, він же іпотекодержатель за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Д`яченко В.Є. 05.06.2008 року №1209 та договором про відступлення прав вимог за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. 16.03.2021 року за №472,має право для задовільнення вимог за договором іпотеки звернути стягнення на квартиру шляхом її продажу від свого імені на підставі договору іпотеки.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира АДРЕСА_3 , на праві приватної власності належить ТОВ «ВІП ЕСТЕЙТ» на підставі договору купівлі продажу квартири, серія та номер 963, виданий 03.12.2021, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Вахрушева О.О..

Відповідно дост. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідност. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно дост.33Закону України«Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 - 3ст. 36 Закону України «Про іпотеку»в редакції, що діяла на час реєстрації права власності на спірну квартиру за відповідачем ТОВ «Віп Естейт», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ст.. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається.

Договір купівлі-продажупредмета іпотеки,укладений відповіднодо цієїстатті,є правовоюпідставою дляреєстрації прававласності покупцяна нерухомемайно,що булопредметом іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

При цьому, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про припинення права власності не є необхідним для відновлення його права.

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Такий позов ОСОБА_2 не був заявлений, а одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, що передбачено у пункті 5 частини третьої статті 2 та статті13 ЦПК України, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові від 13 липня 2022 року, ухваленій у справі №199/8324/19, провадження № 14-212цс21 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 4 Закону № 1952-IVправо власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про припинення права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

Таким чином, позивачем невірно обрано спосіб захисту свого права, оскільки заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору купівлі продажу та припинення права власності не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки.

Тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст.259,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Естейт» про визнання недійсним договору купівлі продажу та припинення права власності відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дмитрівська,56-А, офіс 26, код ЄДРПОУ 43520972;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Естейт», місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120/6;

третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна, адреса: м. Харків, вул. Полтавський шлях,140-А;

третя особа департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса: м. Харків, вул. Чернишевська,55.

Повний текст рішення виготовлено 16 травня 2024 року.

Головуючий Т.В.Шаповал