Рішення

від 16.05.2024 по справі 475/1390/23

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1390/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.05.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючої судді - Єгорової Н.І.,

при секретареві - Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, у залі суду в смт. Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прибузької сільської об"єднаної територіальної громади про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Прибузької сільської об"єднаної територіальної громади про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, посилаючись на те, що восени 1998 року вона купила у ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями,що розташовний по АДРЕСА_1 . Після отримання грошей ОСОБА_2 виїхав, обіцяв навесні 1999р. повернутися для укладення договору купівлі-продажу. Проте, навесні 1999р. ОСОБА_2 не приїхав, але надіслав поштою свідоцтво про право особистої власності на будинок від 18.05.1995р. Свідоцтво видане на ім"я ОСОБА_3 , тобто на ім"я матері ОСОБА_2 .

З 1998 року позивач ОСОБА_1 відкрито володіє будинком та користується ним, а з 2000 року зареєстрована за вказаною адресою, однак не є його власником. Інші особи, які б претендували на вказаний будинок, відсутні.

Позивачці відомо, що ОСОБА_3 , 1928р. народження померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи, що позивачка відкрито володіє данним будинком, але не може оформити на нього право власності, звернулася до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явилася, від її представника надійшла письмова заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Прибузької сільської об"єднаної територіальної громади у судове засідання надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, не заперечуть проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Реєстру територіальних громад.

Згідно копії паспорту ЕО788786 позивачка ОСОБА_1 заресєтрована у вказаному будинку з 17.02.2000року.

Факт її проживання підтверджується Актом обстеження житлового будинку від 08.02.2023року, складеного комісією в складі депутата та 2 сусідів, відповідно до якого ОСОБА_1 дійсно проживає у житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно копії погосподарської книги за №11 за 1996-1998рр., особовий рахунок НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_4 та двома дітьми донькою ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6

Відповідно до копії свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 18.05.1985р., будинок, розташований в с.Анетівка належав ОСОБА_3 . , що підтверджується і довідкою КП Доманівське РБТІ .

Відповідно до повного витягу з актового запису про смерть , витребуваного ухвалою суду від Доманівського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області вбачається, що ОСОБА_3 04.03.2006р.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, наданої приватним нотаріусом Вознесенського нотаріального округу Миколаївської області, №107/01-16 від 24.04.2024 , встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

З копії технічного паспорту , виготовленого 08.11.2023р.КП Доманівське РБТІ, вбачається, що замовником технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Аналізуючи письмові докази по справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 відкрито та добросовісно володіє нерухомим майном, а саме- житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1 починаючи з 1998року , тобто більше 15 років.

Із позовної заяви вбачається, що зазначене нерухоме майно позивач за усною домовленістю придбала у ОСОБА_2 , однак письмовий договір купівлі-продажу не укладався , а ОСОБА_2 до нотаіруса з заявою після смерті матері не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з її власником, який після закінчення строку договору не предявив вимоги до його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через пятнадцять років з часу спливу позовної давності.

Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав».

При вирішенні спорів, пов`язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне:

- право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року;

- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 ЦК можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;

- за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;

- відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності;

- у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред`явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із виникненням і припиненням права власності, слід мати на увазі, що норми статті 344 ЦК України про набувальну давність не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалось на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у 1998р. купила спірний житловий будинок у сина власниці майна та почала проживати у ньому. З 2000року позивачка зареєстрована у вказаному будинку. З моменту придбання даного будинку та проживання у ньому вона відкрито та безперервно володіє даним житловим будинком. Власник майна померла у 2006р., спадкова справа після її смерті не відкривалася. Осіб, якіб претендували на даний будинок не встановлено.

Зважаючи на доведеність факту добросовісності, відкритості та безперервності володіння позивачем протягом 15 років нерухомим майном, суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на це майно за набувальною давністю .

Керуючись ст.ст. 5, 76, 133, 141, 258, 264,265 , 295-300 ЦПК, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з погосподарськими спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Н. І. Єгорова