Рішення

від 06.05.2024 по справі 333/5566/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/5566/23

Провадження № 2-а/333/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Пантюх Ю.О., представника позивача адвоката Кравченка С.І., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжя, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенко Анатолій Юрійович про визнання протиправною та скасування постанови по справах про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № 0003106 від 23.06.2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що 12.06.2023 року позивачем було отримано повідомлення про призначення на 19.06.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 132-2 КУпАП. 18.06.2023 року, ОСОБА_2 звернувся з клопотанням направити йому матеріали адміністративної справи на електронну адресу та надати матеріали про адміністративне правопорушення для ознайомлення. Натомість, матеріали справи не були направлені. Представник, 30.06.2023 року ознайомлюючись з матеріалами справи, з`ясував, що 23.06.2023 року без належного його повідомлення Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно позивача винесена постанова № 0003106 про накладення адміністративного стягнення в сумі 17 000,00 грн. за порушення передбачене ч. 2 ст. 132-2 КУпАП. Дана постанова мотивована тим, що 25.04.2023 року був проведений габаритно-ваговий контроль т/з FORD д/н НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником ПрАТ «ЗАБЗ», керівник якого ОСОБА_2 , було внесено відомості про масу вантажу до ТТН № 206 від 25.04.2023 року, що не відповідають фактичним даним, що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові норми понад 10%, але не більше 20%. Включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме: внесені відомості, що загальна маса автомобіля FORD д/н НОМЕР_1 , з вантажем складає 31,2 т., при нормі 26 т., перевищення склало 14,85%. Обґрунтовуючи позов посилається на те, що правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. Така постанова має відповідати вимогам до її змісту та бути винесена у відношенні належного суб`єкта відповідальності. Тобто, по-перше, відповідач здійснив повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення не завчасно та не належним чином; по-друге, Акт № 353882, складений не у відношенні позивача, а у відношенні перевізника, яким є ТОВ «АВТОСТРОЙ». Жодних згадок у такому акті про позивача не міститься, а також про порушення ним відповідного законодавства. Тобто, правопорушення вчинене за Актом № 353882 стосується виключно перевізника і не може поширюватися на особу позивача. ОСОБА_2 як директор ПрАТ «ЗАБЗ» не вносив в ТТН № 206 від 25.04.2023 року відомості про такий вантаж, взагалі ним особисто не здійснюється відпуск продукції та оформлення ТТН. В ТТН № 206 від 25.04.2023 року відсутній підпис позивача та дані про оформлення даного документа саме ним. Крім того, за перевезенням зазначеним у ТТН № 206 від 25.04.2023 року ПрАТ «ЗАБЗ» виступав вантажовідправником, виключно в межах виробничої площадки, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. М.Краснова, 12. З моменту передачі асфальтобетонної суміші за адресою: м. Запоріжжя, вул. М.Краснова, 12, дана суміш належала покупцю, який замовляв та оплачував перевезення і з вказаної адреси фактично є самостійним вантажовідправником, що має господарські взаємовідносини з перевізником. ПрАТ «ЗАБЗ» з моменту відпуску продукції не має можливості контролювати рух купленої в нього асфальтобетонної суміші, оскільки вже не виступає ні власником даної продукції, ні замовником її перевезення, а також не є вантажовідправником продукції за межі підприємства. При цьому, в якості порушення визначається внесення даних в ТТН про перевищення вагових параметрів вантажу за відсутності дозволу на проїзд автомобільними дорогами. Але по ТТН № 206 від 25.04.2023 року здійснювалось перевезення асфальтобетонної суміші, яка відноситься до сипучих речовин та є подільною. При цьому, рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та завантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» нього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється. До позивача застосовано адміністративний штраф за відсутність дозволу, який не існує та не передбачено законодавством України. Вважає, що в постанові № 0003106 від 23.06.2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті помилково зазначено про порушення ОСОБА_2 вимог законодавства за які передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 132-2 КУпАП, з невірною оцінкою всіх обставин.

Ухвалою судді від 12.07.2023 року позовну зачву залишено без руху, надано час для усунення виявлених недоліків.

04.08.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви разом із доказом сплати судового збору.

Ухвалою судді від 04.08.2023 року відкрито провадження та постановлено слухати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

08.01.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст. 132-2 КУпАП, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. А тому посилання позивача на обов`язкову участь під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є хибним. Окрім того, твердження позивача стосовно того, що він не є відповідальною особою за Актом № 353882 відповідач вважає безпідставним, оскільки оскаржувану постанову складено щодо позивача не за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за порушення законодавства, визначене ст. 132-2 КУПАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним. Тобто, уповноваженою особою ПрАТ «ЗАБЗ» є позивач ОСОБА_2 . Також зазначає, що згідно з відомостями товарно-транспортної накладної від 25.04.2023 року № 206, яка була надана посадовим особам відповідача під час проведення перевірки, загальна маса транспортного засобу склала 31,2 т. при допустимій нормі 26 т. Вантажовідправником у вказаній ТТН визначено ПрАТ «ЗАБЗ» (код ЄДРПОУ 03327144). Отже, відомості про масу вантажу в ТТН не відповідають фактичним даним та перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 10%, але не більше 20 %. Щодо посилання позивача відносно відсутності відомостей про те, на підставі чого та яких доказів посадова особа дійшла висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення зазначено, що посадовою особою Укртрансбезпеки визначено та задокументовано у довідці тип транспортного засобу, кількість осей, навантаження на осі, загальну масу за результатом зважування, та повною мірою та належним чином заповнено акт та довідку, що є достатнім для підтвердження факту вчиненого правопорушення. Крім того, ОСОБА_2 вже було сплачено штраф в розмірі 17000,00 грн. згідно з постановою № 0003106 від 23.06.2023 року. Щодо тверджень позивача про не зазначення відомостей щодо похибки зважування відповідачем зазначено, що такі твердження є помилковими, адже зважування здійснюється з врахуванням встановленої законодавством похибки. У зв`язку з чим, в акті про перевищення від № 000852, довідці про результати здійснення ГВК № 001252 зазначено відомості про результати зважування вже з урахуванням встановленої законодавцем похибки. Вважає, що доводи адміністративного позову є необґрунтованими, вони спростовуються наявними у справі доказами та нормами чинного законодавства, які наведені у відзиві на позовну заяву, оскаржувана позивачем постанова в цій справі повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.

19.01.2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що відповідач посилається про нібито своєчасне направлення запрошення вих. № 45435/26/24-23 від 20.06.2023 року на розгляд справи, посилаючись на направлення ним запрошення за поштовою накладною № 691045256408, згідно з якою, на думку відповідача, позивач отримав вказане вище запрошення 22.06.2023 року. Згідно з поштовою накладною № 691045256408 вбачається, що поштове направлення доставляється не на адресу позивача, а на поштове відділення № 69118, а також вказано контактний телефон позивача НОМЕР_2 , який є фактично контактним телефоном безпосередньо самого відповідача, про що і зазначено у вказаній поштовій накладній. Проте, позивач не отримував на свою адресу жодного повідомлення щодо надходження адресованого йому поштового відправлення за накладнок № 691045256408 ні у паперовому вигляді, ні шляхом надсилання йому текстового повідомлення. Позивач взагалі не мав жодної можливості 22.06.23 року отримати запрошення вих. № 45435/26/24-23 від 20.06.2023 року, а сам відповідач надає лише докази направлення позивачеві вказаного запрошення, при цьому жодних доказів отримання позивачем 22.06.2023 року цьому запрошення додані до відзиву матеріали не містять, що спростовує посилання відповідача про належний розгляд справи стосовно позивача про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Позивачу інкримінують порушення у внесені (зазначені ) відомостей, що загальна маса автомобіля FORD д/н НОМЕР_1 , з вантажем складає 31,2 т., при нормі 26 т. Перевищення склало 14.85% також зі змісту самої ТТН № 206 від 25.04.2023 року вбачається, що вказана накладна не містить відомостей про загальну масу автомобіля А3 9860 ІА взагалі, тобто таку інформацію до ТТН позивач не міг внести, бо вона просто відсутня в ТТН. При цьому, за перевезенням зазначеним у ТТН № 20 25.04.2023 року ПрАТ «ЗАБЗ» виступав вантажовідправником, виключно в межах виробничої площадки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту передачі асфальтобетонної суміші за адресою: м. Запоріжжя, вул. М.Краснова, 12, дана суміш належала покупцю, який замовляв та оплачував перевезення і з вказаної адреси фактично є самостійним вантажовідправником, що має господарські взаємовідносини з перевізником. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та, або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879). Таким чином, в порушення п. 18 Порядку № 879 надана відповідачем довідка № ДЗ 001252 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.04.2023 року не містить ні найменування, ні місця розташування пункту габаритно-вагового контролю.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, свої інтереси в суді довірив представляти адвокату Кравченку С.І., який у судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенко А.Ю. до суду не з`явився, заяв та клопотань не надав.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення

Положеннями ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з приписами ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. ст. 279-1 279-8 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 229 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил користування автомобільним транспортом, і, зокрема, про адміністративні правопорушення, які передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 132-2 КУпАП, розглядають органи автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Підпунктом 22.5 Правил дорожнього руху України передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Зокрема, відповідно до п.п. в) п. 22.5 Правил дорожнього руху України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь: на одинарну вісь 11,5/7; на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5/7, від 1 до 1,3 метра 16/10, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18/10,5, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони 19/11,5, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тони 23/11,5, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20/11,5; на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21/13, понад 1,3 до 1,4 метра 24/14.

Відповідальність за порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України передбачена ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.

Згідно з п. п. 1, 7 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо.

Таким чином, Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області з метою забезпечення виконання покладених на нього законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Положеннями ч. 2 ст. 132-2 КУпАП передбачено, що внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суб`єкт відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-2 КУпАП, визначений ст. 14-3 КУпАП, за змістом якої адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. ч. 2, 3 ст. 132-2 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно з п. 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ № 1197 від 14.11.2018 року (який діяв до 13.01.2023 року) належний користувач фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до ст. 14-2 КУпАП несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

При розгляді справи судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті № 0003106, яка винесена 23.06.2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Романенком А.Ю., позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

В цій постанові зазначено, що 25.04.2023 року був проведений габаритно-ваговий контроль т/з FORD д/н НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником ПрАТ «ЗАБЗ», керівник якого ОСОБА_2 , було внесено відомості про масу вантажу до ТТН № 206 від 25.04.2023 року, що не відповідають фактичним даним, що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові норми понад 10%, але не більше 20%. Включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме: внесені відомості, що загальна маса автомобіля FORD д/н НОМЕР_1 з вантажем складає 31,2 т., при нормі 26 т., перевищення склало 14,85%, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.

Щодо посилання позивача на той факт, що він не є відповідальною особою за Актом № 353882, суд наголошує, що згідно з товарно-транспортною накладною № 206 від 25.04.2023 року вантажовідправником є ПрАТ «ЗАБЗ», а згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником зазначеної юридичної особи є позивач ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, уповноваженою особою вірно складено постанову відносно ОСОБА_2 за порушення вимог ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.

Фабула постанови відповідає правопорушенню, передбаченому ст. 132-2 КУпАП (Порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж).

Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 року по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

Стосовно посилання позивача в позові на той факт, що оскаржувана постанова не містить відомостей про те, на підставі чого та яких доказів посадова особа дійшла висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Під час дослідження письмових доказів судом встановлено, що оскаржувана постанова складена на підставі наступних матеріалів: Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів АВ № 000852; Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю ДЗ № 001252; Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 353882.

Саме на підставі цих доказів, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача, і було складено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Окрім того, судом встановлено, що матеріали перевірки про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів складені за формою, встановленою додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року № 422 Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів.

Крім того, видача за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті довідки про здійснення габаритно-вагового контролю, передбачена п. 18 Порядку № 879.

Форма такої довідки передбачена Додатком 1 до Порядку № 1007/1207, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 215/24992.

Так, довідка містить відмітку в графі 5 «тип транспортного засобу» такий тип було визначено за № 3.

Крім того, під час проведення перевірки посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області було надано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно з відомостями яких було встановлено здійснення перевезення двохвісним сідловим тягачем, а згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України для такого типу транспортного засобу встановлено допустимий граничний норматив на загальну масу в 26 т.

Окрім того, посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області визначено та задокументовано у довідці тип транспортного засобу, кількість осей, навантаження на осі, загальну масу за результатом зважування, та повною мірою та належним чином заповнено акт та довідку, що є достатнім для підтвердження факту вчиненого правопорушення.

Суд критично ставиться до посилання позивача щодо не зазначення відомостей щодо похибки зважування, оскільки зважування здійснюється з врахуванням встановленої законодавством похибки. У зв`язку з чим, в акті про перевищення від АВ 000852, довідці про результати здійснення ГВК № ДЗ 001252 зазначено відомості про результати зважування вже з урахуванням встановленої законодавцем похибки.

Стосовно доводів позивача на той факт, що відповідачем не було здійснено належного та завчасного повідомлення позивача про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст. 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто, вказана стаття не містить імперативного припису щодо необхідності участі особи під час розгляду справи.

Разом з тим, матеріали справи містять інформацію, відповідно до якої повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/абоКодексу Українипро адміністративні правопорушення № 42496/26/24-23 від 09.06.2023 року було направленона адресу вантажовідправника, зазначеного в ТТН, а саме: директору ПрАТ «ЗАБЗ» ОСОБА_2 , що підтверджується реєстром відправки від 09.06.2023 року та фіскальним чеком від 09.06.2023 року. При цьому, 18.06.2023 року позивачем до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області було направлено клопотання про відкладення розгляду справи, тобто про наявність постанови ОСОБА_2 був обізнаний і належно повідомлений про її розгляд. У подальшому на адресу позивача було направлено запроження № 45435/26/24-23 від 20.06.2023 року на розгляд справи, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням № 691045256408, згідно з яким ОСОБА_2 отримав запрошення 22.06.2023 року.

Тобто, Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області повідомив позивача щодо розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений ст. 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Також, суду відповідачем подані докази того, що керівник ПрАТ «ЗАБЗ» ОСОБА_2 надав документ (квитанцію) про сплату штрафу відповідно постанови № 0003106 від 23.06.2023 року на суму 17000,00 грн (платіжна інструкція № 1553 від 10.07.2023 року).

Проте, необхідно також враховувати, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу (зокрема і щебеневої суміші, асфальтної та іншої) унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. За таких умов, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 16 ч. 1 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт» за відсутність такого дозволу. Відповідно до п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 року № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру. Логічний аналіз указаної норми свідчить про те, що законодавець вимагає або дозвіл або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Існує правова позиція Верховного Суду, що викладена в постанові від 29.01.2020 року № 814/1460/16, що у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізника лише може бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Використовуючи правовий висновок Верховного Суду щодо правильного застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, у даній справі до автомобільного перевізника могла бути застосована відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області плати за проїзд, відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, а не прийнята постанова про застосування адміністративно штрафу.

Враховуючи, що вантаж, який перевозився є асфальтобетонна суміш, тобто подільний вантаж, і це унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачені, то і відповідно притягнення особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу не застосовується. Можливо лише застосувати відповідальність у вигляді плати за проїзд.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач та його представник, як на підставу своїх вимог, а відповідач, як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

В силу ч. 1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Тому сплачений позивачем судовий збір у загальному розмірі 536 грн. 80 коп., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 246, 250, 286, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенко Анатолій Юрійович про визнання протиправною та скасування постанови по справах про адміністративні правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № 0003106 від 23.06.2023 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Романенком А.Ю. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч. 2 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, адреса: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст судового рішення складено 10 травня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик