Постанова

від 05.12.2007 по справі 9/474-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/474-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2007 р.                                                           Справа № 9/474-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Шарков Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3341С/3-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.10.07 р. по справі № 9/474-07

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області, смт. Недригайлів

до ВАТ "Тернівське ремонтно - транспортне підприємство" смт. Терни

про стягнення 3091,75 грн. -

встановила:

В серпні 2007 р. позивач –Управління пенсійного фонду України в Недригайлівському районі, смт. Недригайлів Сумської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача –ВАТ „Тернівське ремонтно-транспортне підприємство”, смт. Терни Сумської області 3091,75 грн. боргу, який виник внаслідок несплати останнім внесків на виплату та доставку пенсій.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.10.07 р. (суддя Лущик М.С.) по справі № 9/474-07 провадження у справі припинено. Ухвалу мотивовано з тих підстав, що з урахуванням вимог ст. 1 ГПК України, п. 4 ст. 12 КАС України поданий позивачем позов підлягає розгляду за правилами КАС України.

Позивач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що подання ним позову про стягнення недоїмки або інших платежів не є, на думку позивача, реалізацією його владних управлінських функцій; що з урахуванням вимог ст. ст. 17, 50, ч. 3 ст. 105 КАС України, закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” юридична особа, на думку позивача, не може бути відповідачем у адміністративному суді за адміністративним позовом Пенсійного фонду та ін.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що з урахуванням інформації, викладеної в інформаційному листі Верховного суду України від 26.12.05 р., положення про Управління Пенсійного фонду та ін. позивач по даній справі є суб'єктом владних повноважень в зв'язку з чим, заявлений останнім позов про стягнення недоїмки, на думку відповідача, підлягає розгляду за правилами КАС України та ін.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги,  про причини неявки представника не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувшись до господарського суду з позовом по даній справі з посиланням на відповідні норми, в т.ч. на Закони України „Про загальноов”язкове державне пенсійне страхування”, „Про пенсійне забезпечення”, інструкції, постанови та ГПК України просив стягнути з відповідача на свою користь 3091,75 грн. боргу, який виник внаслідок несплати останнім внесків на виплату та доставку пенсій.

При цьому суд приймаючи оскаржувану ухвалу послався на те, що з урахуванням вимог ст. 1 ГПК України, п. 4 ст. 12 КАС України поданий позивачем позов підлягає розгляду за правилами КАС України.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення з наступних підстав:

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням  адміністративного судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав та інтересів юридичних осіб  у  сфері публічно-правових відносин  від  порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  і  службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1, 4 ст. 17 цього ж кодексу Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори  за  зверненням  суб'єкта  владних  повноважень  у випадках, встановлених законом.

Разом з тим, за правилами ГПК України господарськими судами розглядаються спори за зверненням осіб, визначених в ст. 1 ГПК України. Ч. 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. При цьому за правилами ГПК України господарськими судами розглядаються спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності, та відповідно, пов'язані з господарськими правовідносинами.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 р. за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною  системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує  документи для їх виплати,  забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та  виплату  пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

З урахуванням викладеного, а також по-перше того що спір по даній справі стосується діяльності та рішень суб'єкта владних повноважень (позивача по даній справі), щодо стягнення на його користь боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем внесків на виплату та доставку пенсій, того, що вказаний спір не є таким, що виник в процесі здійсненні господарської діяльності сторін по даній справі, по-друге того, що позовну заяву позивачем подано в зв'язку з виконанням ним відповідних владних повноважень, тобто на підставі положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з урахуванням повноважень наданих фонду, як органу виконавчої влади (відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом президента України від 01.03.01 р. за № 121/2001), судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що даний спір не підлягає розгляду за правилами та нормами ГПК України на які послався позивач в позовній заяві, та підлягає розгляду за правилами КАС України за встановленою законом територіальною та предметною підсудністю.

При цьому не можуть прийматися судом до уваги посилання позивача на те, що з урахуванням вимог ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 105, ч. 3 ст. 50 КАС України Пенсійний фонд не має повноважень на звернення до адміністративного суду та не може бути позивачем в справах про стягнення внесків, оскільки право звернення особи, права якої порушено, закріплено Конституцією України. До того ж відповідно до вимог прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності Сумського  окружного Адміністративного суду, справи підвідомчі господарському суду Сумської області і вирішуються за правилами КАС України. Разом з тим, ч. 1 ст.  2., ст. 6, ст. 17, ч. 2, 4 ст. 50, п. 5  ч. 3 ст. 105 надають Пенсійному фонду право на звернення до адміністративного суду в якості позивача з вимогою про стягнення з відповідача боргу, який виник внаслідок несплати (невиконання встановленого Законодавством України обов'язку) останнім внесків на виплату та доставку пенсій.

З урахуванням вказаного, ухвала господарського суду про припинення провадження по справі винесена судом на підставі норм діючого законодавства України, вона не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін по справі (оскільки крім іншого також не позбавляє позивача права на звернення до компетентного суду за встановленою законом територіальною та предметною підсудністю за правилами встановленими КАС України), в зв'язку з чим, підстав для її скасування у апеляційного господарського суду відсутні.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Ухвалу господарського суду Сумської області від 18.10.07 р. по справі № 9/474-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Повний текст постанови підписано 05.12.07 р.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.