Ухвала

від 16.05.2024 по справі 320/19562/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2024 року Київ№ 320/19562/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Просить суд: визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій у невиплаті позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й невиконання рішення суду; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й затримку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15 про поновлення на посаді заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 17.05.2018 по 20.01.2021; зобов`язати відповідача у строк не пізніше десяти робочих днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі зарахувати позивачу весь час вимушеного прогулу до вислуги років, строків трудового, страхового (пенсійного) стажу.

Позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу заявника на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.

У позовній заяві позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу відповідно до пункту 4 прохальної частини позову про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й затримку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15 про поновлення на посаді заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 17.05.2018 по 20.01.2021.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до статті 117 Кодексу законів про працю України, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин.

Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

За таких обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у частині середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 17.05.2018 по 20.01.2021 відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Як убачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й затримку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15 про поновлення на посаді заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 17.05.2018 по 20.01.2021, проте не визначено конкретної суми, яка підлягає стягненню на користь позивача, у зв`язку із чим у суду відсутні можливість розрахувати суму судового збору, що підлягає сплаті.

За решту позовних вимог відповідно до пунктів 3 та 5 прохальної частини судовий збір сплачено у розмірі 2422, 40 грн.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу, в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Вказані вимоги процесуального закону позивачем не виконані.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, у прохальній частині позову позивач заявив про поновлення вказаного строку, проте не подав відповідної заяви з доказами на її обґрунтування.

У силу вимог частини шостої статті 161 Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У силу вимог статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

У той же час, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 цього Кодексу, і мають відповідати їй.

Разом із тим, у силу вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Стаття 160 Кодексу регулює вимоги до позовної заява, яка має відповідати положенням цієї статті, та в якій не міститься жодного положення щодо того, що в позовній заяві окрім викладу вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування, можливо заявляти будь-які клопотання (заяви) тощо.

У той же час, положеннями частини п`ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Аналогічна ситуація й щодо заявленого у прохальній частині позову клопотання про витребування доказів.

Позивачем вказані вимоги процесуального закону залишені поза увагою.

Крім того, частиною другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

У порушення вказаних вимог, позивачем не надано доказів реєстрації його місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові, доказів його адміністративної процесуальної дієздатності (паспорта) та реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду, без додатків), зокрема, із зазначенням ціни позову, обґрунтованого розрахунку суми, що стягується;

- оригіналу документа про сплату судового збору з урахуванням ціни позову, визначеної в порядку усунення недоліків позовної заяви;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;

- клопотання про витребування доказів, яке має бути оформлене у відповідності до вимог статті 80 Кодексу, із доказами, що позивач вживав усіх можливих заходів для самостійного отримання цих доказів до подання позовної заяви і йому було відмовлено;

- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.