КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
22 листопада 2024 року Київ № 320/19562/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Із урахуванням уточненої позовної заяви в редакції від 27.05.2024 просить суд: визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій у невиплаті позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й невиконання рішення суду; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й затримку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15 про поновлення на посаді заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 17.05.2018 по 20.01.2021; зобов`язати відповідача у строк не пізніше десяти робочих днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі зарахувати позивачу весь час вимушеного прогулу до вислуги років, строків трудового, страхового (пенсійного) стажу.
Відповідно до ухвали суду від 04.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк.
Частиною четвертою статті 123 Кодексу передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 17.05.2018 по 20.01.2021.
Зі змісту позовної заяви слідує, що рішенням ОАСК від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15 частково задоволено позов позивача. Зокрема, вирішено стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2015 по 16.05.2018.
Стверджує, що у період з 17.05.2018 по 20.01.2021 рішення ОАСК залишалось невиконаним, тому вважає свої права порушеними. Зазначив, що розпорядженням КМУ від 20.10.2021 № 1255-р позивача поновлено на посаді з 26.03.2015.
Приписами частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою, другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і, відповідно, до частин першої, другої статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Як установлено судом, про порушення прав позивачу стало відомо 20.10.2021.
Із цим позовом позивач звернувся до суду лише 26.04.2023 (зареєстрований 03.05.2024).
Відповідно до приписів статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, у цьому випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду із цим позовом, виникли з 17.05.2018 по 20.01.2021.
Разом із тим, позивач звернувся до суду із цим позовом 26.04.2024, тобто зі значним пропуском тримісячного строку.
Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач міг та повинен був дізнатись про порушення свого права, починаючи з 20.10.2021.
У силу вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Із матеріалів справи судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, із урахуванням додатково досліджених доказів.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 з урахуванням частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123242487 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні