Рішення

від 16.05.2024 по справі 320/19562/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року № 320/19562/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лерсен ЛТД" до Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лерсен ЛТД" з позовом до Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 33/33000703 від 17.01.2023 про застосування відносно ТОВ «ЛЕРСЕН ЛТД" штрафних санкцій у сумі 152 594,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення, не відповідає дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Позивачем здійснюється ведення як журналу надходження нафтопродуктів так і звітів про рух нафтопродуктів та газу вуглеводного скрапленого, до яких вноситься інформація про паливо, що є необхідною умовою відповідно до Інструкції. Відповідачем під час перевірки встановлено наявність записів в журналі надходження газу від 20.11.2022 в кількості 2575 л. та від 22.11.2022 в кількості 5150 л., облік яких не відображено в змінних щоденних звітах за формою 17 НП. Проте, такі висновки не відповідають дійсності, оскільки змінними звітами по АЗС підтверджується здійснення обліку такого обсягу нафтопродуктів, надходження та облік газу було занесено до РРО АЗС, що підтверджується фіскальними звітами за вказані дати та відображено в Z- звітах, які щоденно при закритті зміни по електронним каналам передаються до податкового органу та зберігаються на фіскальному сервері контролюючого органу. Тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в актах перевірки та наданому суду відзиві.

Ухвалою суду від 16.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Лерсен ЛТД» (код ЄДРПОУ 42671567) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.12.2018, номер запису 1 068 102 0000 053225. Основний вид діяльності згідно КВЕД є: 45.32 роздрібна торгівля пальним.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 01.12.2022 №3718-п та на підставі направлень від 01.12.2022 № 4842, 4841, 4843 проведено фактичну перевірку АЗС з магазином, що належить ТОВ «Лерсен ЛТД», за адресою здійснення господарської діяльності: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Українка, вул. Дорожна, 10, за результатами якої складений акт від 12.12.2022 №2699/04-36-09-02/42671567.

Під час перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку про порушення товариством:

- п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг";

- п. 9.1, 9.2, 9.3, ст. 9 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 №281/171/578/155.

Фактичною перевіркою досліджувалось питання ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу лише тих товарів (послуг), що

відображені в такому обліку.

Як зазначено у акті перевірки, у ході перевірки встановлено, що 20.11.2022 в журналі обліку СВГ, що надійшов на АЗС зроблено запис №297, що отримано газу скрапленого 2575 літрів.

22.11 2022 в журналі №2-ГС зроблено запис №298 про отримання газу скрапленого 5120 літрів, але в змінному звіті 14-ГС за 20.11.2022 надходження СВГ не зафіксовано, а 22.11.2022 зафіксовано на загальну кількість 2575 літрів.

Надходження СВГ 22.11.2022 не зафіксовано у змінному звіті на кількість 5150 літрів за 22.11.2022, також об`єм СВГ в кількості 5150 л. не зафіксовано і в подальших звітах за листопад 2022 року та за грудень 2022 року по початок фактичної перевірки.

Таким чином, порушено ведення обліку кількості отриманого та відпущеного СВГ на АЗС (№ 14-ГС), тобто встановлено не оприбуткування газу скрапленого (пропан-буда) в РРО, про що свідчать надані до перевірки документи, об`ємом (кількістю) 5150 л. на загальну суму 152 594,50 грн. (5 150 л * 29,63 = 152 594,50), де 5150 - об`єм СВГ, а 29,63 грн. - ціна реалізації на день перевірки.

Від отримання акту перевірки представники позивача відмовилися, про що складено акт відмови від 12.12.2022 №033251/1.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2023 № 33/3300703 на суму 152 594,50 грн.

Позивачем податкове повідомлення-рішення від 17.01.2023 № 33/3300703 оскаржене в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.04.2023 №9025/6/99-00-06-03-02-06 зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не погоджується із рішенням контролюючого органу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Нормами статті 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо- безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Даними первинними бухгалтерськими документами підтверджується обсяг та вартість товару за вказаними господарськими операціями.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 20 зазначеного Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 10.2.10. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 N281/171/578/155 визначено, що на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.

В пункті 10.3.1.3 Інструкції зазначено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

Згідно пункту 10.4.3 після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Як убачається з акта перевірки, у ході перевірки встановлено, що 20.11.2022 в журналі обліку СВГ, що надійшов на АЗС зроблено запис №297, що отримано газу скрапленого 2575 літрів.

22.11 2022 в журналі №2-ГС зроблено запис №298 про отримання газу скрапленого 5120 літрів, але в змінному звіті 14-ГС за 20.11.2022 надходження СВГ не зафіксовано, а 22.11.2022 зафіксовано на загальну кількість 2575 літрів.

Надходження СВГ 22.11.2022 не зафіксовано у змінному звіті на кількість 5150 літрів за 22.11.2022, також об`єм СВГ в кількості 5150 л. не зафіксовано і в подальших звітах за листопад 2022 року та за грудень 2022 року по початок фактичної перевірки.

Таким чином, порушено ведення обліку кількості отриманого та відпущеного СВГ на АЗС (№ 14-ГС), тобто встановлено не оприбуткування газу скрапленого (пропан-буда) в РРО, про що свідчать надані до перевірки документи, об`ємом (кількістю) 5150 л. на загальну суму 152 594,50 грн.

Проте, суд вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми)- дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

Згідно з Інструкцією від 20.05.2008 N281/171/578/155, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.

Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Відповідно до Інструкція №281, відпуск нафтопродуктів споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів або за готівку.

Відповідно до Інструкції №281, відпуск нафти і нафтопродуктів оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу.

Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Відповідно до Інструкції, приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та вїздами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі:

відсутності пломб вантажовідправника, їх порушення (у випадках пломбування

автоцистерни) або невідповідності відбитка, що вказані в ТТН;

відсутності свідоцтва про повірку автоцистерни;

несправності зливного пристрою автомобільної цистерни;

несправності заземлювального пристрою;

під час грози;

неналежного оформлення або відсутності ТТН;

наявності підтоварної води і механічних домішок в нафтопродуктів;

невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного документа;

відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення

(відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма показниками якості);

відсутності копії сертифіката відповідності.

Нафтопродукти, поставлені на АЗС в автомобільних цистернах, необхідно злити повністю. Оператор, який приймає нафтопродукти, зобов`язаний особисто переконатися в цьому, оглянувши цистерну після зливання нафтопродуктів. Зливання нафтопродукту має контролюватись оператором і водієм від його початку і до завершення.

У разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП.

Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.

Матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НД, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки.

Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

На підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства нафтопродуктозабезпечення складає місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, у яких відображаються:

кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного

палива залежно від масової частки сірки) та цінами;

закупівельна вартість та вартість реалізації завезених нафтопродуктів;

кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за готівку, у тому

числі сума ПДВ;

кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за безготівковими

розрахунками згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками;

результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем придбано пальне 20.11.2022 у кількості 2575 л. та 22.11.2022 року в обсязі 5150 літрів, про що був занесений запис до Журналу обліку надходження скрапленого газу на АЗС, який розпочато 04.08.2021 та копія якого долучена до матеріалів справи.

Надходження та облік газу вуглеводного скрапленого 22.11 2022 року в обсязі 2575 літрів та 24.11.2022 року в обсязі 5150 літрів було занесене до реєстратора розрахункових операцій АЗС, що підтверджується фіскальними звітами за вказані дати.

Також, змінними звітами по АЗС, копії яких долучені до матеріалів справи, підтверджується здійснення ведення обліку нафтопродуктів - газу вуглеводного скрапленого за 22.11.2022 в обсязі 2575 літрів та за 24.11.2022 в обсязі 5150 літрів. На підставі вказаного звіту та товарно-транспортних накладних ТОВ «Лерсен ЛТД» здійснено облік газу вуглеводного скрапленого.

Вся інформація, що міститься у змінних звітах, також зазначається в Z-звітах, які щоденно при закритті зміни по електронним каналам передаються до податкового органу та зберігаються на фіскальному сервері контролюючого органу.

А тому, суд враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, вважає, що оприбуткування та облік пального, в тому числі газу скрапленого, на АЗС позивача, на якій була здійснена перевірка, здійснюється у відповідності та з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» (03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14, корпус 6, офіс 9; код ЄДРПОУ 42671567) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35; код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 33/33000703 від 17.01.2023 про застосування відносно ТОВ «ЛЕРСЕН ЛТД" штрафних санкцій у сумі 152 594,50 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» (03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд.14, корпус 6, офіс 9, код ЄДРПОУ: 42671567) сплачений судовий збір у розмірі 26 810,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ: 44045187).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.