Ухвала

від 16.05.2024 по справі 340/1124/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1124/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого судді Пасічника Ю.П.,

за участу секретаря судового засідання Сосновської В.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача1 Бірюкова А.О.

представника відповідача2 ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши в режимі відеоконференції в підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області (вул. А. Паученка, 69, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 20634988), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, 3, 5-поверх, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 26080214), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2024р. ОСОБА_4 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить :

- визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №44 від 15.11.2023;

- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-019/2024 від 26.01.2024.

- зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури виключити з Єдиного реєстру адвокатів України запис про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю зупинене згідно п.3 ч.1 ст.31 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність з 26.01.2024 по 26.10.2024 на підставі Рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури №І-019/2024 від 26.01.2024.

Ухвалою суду від 04.03.2024 р. відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 10.04.2024 р. (т.1а.с.71,72).

В судовому засіданні 10.04.2024 р. представником Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області подано клопотання про залишення позовних вимог без розгляду в частині визнання протиправним і скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №44 від 15.11.2023 (т.3а.с.180-183). Представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та третя особа - ОСОБА_3 , вимоги клопотання підтримали (т.3а.с.184-185).

10.04.2024 р. підготовче судове засідання відкладено до 16.05.2024р. для надання представникові позивача можливості подати заяву про поновлення пропущеного процесуального строку.

09.05.2024 р. на адресу суд надійшла заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду про оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №44 від 15.11.2023 (т.3а.с.188-192).

Заява мотивована тим, що порушуючи вимоги ч. 3 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012, ст. 58 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, копію рішення КДКА Кіровоградської області № 44 від 15.11.2023 адвокату Швецю Р.Ю. направлено лише 01.12.2023 поштовим відправленням № 125, тобто з явним порушенням строку винесення рішення та вручення/ направлення його копії. 01.12.2023 це є лише дата поштового відправлення, а фактично отримано рішення Позивачем значно пізніше. Рішення № 44 від 15.11.2023 містить 27 аркушів, тобто є достатньо об`ємним, а дисциплінарна справа налічує 2 томи, відповідно 95 і 243 аркуша, ще й три лазерні диски. Справа розглянута з прийняттям рішення без участі адвоката Швеця Р.Ю., чим позбавлено його права на доступ до правосуддя. Не викликає сумніву, що для подання скарги на рішення регіональної КДКА необхідно вивчити матеріали дисциплінарної справи, дослідити чинне законодавство і практику Верховного Суду з даної категорії справ - скласти скаргу і направити її на адресу ВКДКА, а для цього треба значний час. Позивач дотримуючись положень ч. 1 ст. 42 Закону № 5076-VI скористався наданим правом і 13.12.2023, тобто у межах процесуального строку - тридцять днів, оскаржив до ВКДКА рішення КДКА Кіровоградської області № 44 від 15.11.2023.

22.12.2023 ВКДКА листом № 2230 повернуло означену скаргу із відповідним роз`ясненням, що така скарга не відповідає вимогам ст. 36 Положення №120 та запропонувало ОСОБА_5 повторно звернутись із цією скаргою після усунення недоліків. ВКДКА належно не роз`яснило скаржнику необхідність при повторному зверненні із скаргою, після усунення першочергових недоліків, заявити клопотання про відновлення строку на оскарження та обґрунтовувати причини пропуску процесуального строку. Неналежне роз`яснення прав, у тому числі й права заявити клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА Кіровоградської області службовими особами ВКДКА є очевидною причиною, що процесуальний строк на оскарження рішення був пропущений Романом Швецем. Таким чином, повернувши адвокату Швецю листом від 22.12.2023 №2230 скаргу на рішення КДКА Кіровоградської області, ВКДКА штучно створило прецедент, коли при звернені після усунення відповідних недоліків до ВКДКА із таких же підстав та з таким же предметом, процесуальний строк буде вважатися пропущеним.

Дослідивши зміст заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду про оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №44 від 15.11.2023, суд не знаходить підстав для поновлення строку враховуючи наступне.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Таким чином, спеціальним законом, яким в даному випадку є Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 визначено інший строк звернення до суду при оскарженні рішення у дисциплінарній справі та інший порядок його обчислення, а саме: тридцять днів з дня його прийняття, а не з дня отримання (дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

При цьому, передбачено альтернативні способи оскарження рішення у дисциплінарній справі КДКА регіону, а саме: до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть бути реалізовані в межах вказаного тридцятиденного строку. Законодавець не визначає окремого строку звернення до суду зі скаргою на рішення у дисциплінарній справі КДКА регіону після її розгляду ВКДКА.

Аналогічну норму містить Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, яке розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Відповідно до пункту 60 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5., 36.6. цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Вказаний строк на оскарження рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску. Порушення (пропущення/пропуск) строку на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин є підставою для залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Як доводиться матеріалами справи та визнається позивачем, оскаржуване рішення КДКА Кіровоградської області винесено 15.11.2023р. Тридцятиденний строк на його оскарження розпочинає свій перебіг 16.11.2023р. і спливає 15.12.2023р.

Відповідно до матеріалів справи та тверджень позивача, позивач скористувався правом на оскарження рішення КДКА в Кіровоградській області від 15.11.2023 № 44 та 13.12.2023р. оскаржив його до ВКДКА, тобто реалізував своє право на оскарження в один з двох альтернативних способів в межах спеціального тридцятиденного строку.

Натомість, позов до суду датовано 26.02.2024 року, тобто зі значним пропуском строку. При цьому суд бере до уваги, що вже після спливу тридцятиденного строку звернення до суду була укладена угода на надання правової допомоги від 07.02.2024р. та позивач був призваний на військову службу під час мобілізації на направлений для проходження військової служби (з 07.02.2024р. відповідно до довідки від 12.02.2024р. № 7/1683).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

У постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 ВП ВС дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У рішенні КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Під поважними причинами варто розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Наведені позивачем доводи, з урахуванням своєчасності подання скарги на рішення КДКА в Кіровоградській області до ВКДКА, не можуть братися до уваги, оскільки не відповідають вказаним критеріям поважних причин. Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо існування обставин або кількох обставин, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (тобто до 15.12.2023); не надано належних та допустимих доказів щодо виникнення обставин, які виникли об`єктивно, незалежного від волі особи, яка пропустила строк; не надано належних та допустимих доказів щодо причини, яка виникла протягом строку, який пропущено.

Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку звернення до суду не є належним мотивуванням поновлення строку звернення до суду.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Слід взяти до уваги також висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.05.1985 року в справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13.02.2001 року в справі «Кромбах проти Франції», в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

В рішенні «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини» (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

Таким чином, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Матеріали справи не містять доводів, підстав та доказів на їх підтвердження, які б відповідали вказаним вимогам та обґрунтовували поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Крім того, суд враховує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №44 від 15.11.2023 скасоване рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-019/2024 від 26.01.2024, яке наразі є предметом оскарження в даній справі, а тому відмова у поновленні строку звернення до суду жодним чином не впливає на права позивача.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою і четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122,123,240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 в частині вимог до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про визнання протиправним і скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №44 від 15.11.2023 - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК