Ухвала

від 14.05.2024 по справі 757/37897/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 :

- Нетбук ACER s/n N4SGAEV010231257B7614 з зарядним пристроєм;

- Dell Inspirion 25 service tag 1KC6B82 з зарядним пристроєм;

- Ноутбук HP 250-C407 serial CND 52532BK з зарядним пристроєм;

- Системний блок Vento 9CX350062407;

- Мобільний телефон Huawei IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_1 ;

- Жорсткий диск GoodRam 128GB cx400 SNG4T001988;

- Ноутбук Acer N4SH3E4002239OFD393400;

- 39 коробок четвертини задньої курчати бройлера, заморожена, виробництва ФГ «УЛАР», масою 15 кг кожна.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Так, постановлюючи оскаржуване рішення, слідчий суддя не дав належної оцінки тому, що клопотання прокурора та додані до нього матеріали не містять даних про відповідність арештованого майна критеріям речового доказу, визначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.

При цьому, наявна в матеріалах справи постанова прокурора про визнання вказаного вище майна речовим доказом у кримінальному провадженні не містить будь-яких посилань та фактичних даних, які б підтверджували, що це майно є знаряддям або засобом вчинення кримінального правопорушення та мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, не зазначено яку з обставин може підтвердити чи спростувати, яким саме чином сторона обвинувачення може використати це майно як доказ в цій справі, яке відношення має це майно до суб`єктів господарської діяльності, перелічені в клопотанні прокурора про арешт майна.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала не відповідає матеріалам справи, оскільки жодних доказів відповідності арештованого майна критеріям речового доказу стороною обвинувачення не надано, постанова прокурора про визнання предметів речовими доказами є формальною, винесено без урахування всіх обставин справи, а клопотання про арешт - не містить обґрунтування про відповідність арештованого майна критеріям речового доказу.

Крім того, у згаданому вище клопотанні про арешт майна, прокурор належним чином не зазначено мету цього арешту.

При цьому, слідчим суддею не враховано того, що стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться в клопотанні.

Враховуючи, що розгляд справи проводився без виклику власника майна, копія оскаржуваної ухвала отримана лише 13.03.2023, тому станом на дату подачі апеляційної скарги строк на оскарження ухвали слідчого судді не є пропущеним.

В судове засідання учасники судового провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а її апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 3 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, суд, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як слідує з матеріалів провадження, Офісом Генерального прокурора на підставі матеріалів оперативних підрозділів проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05.10.2022 за фактом можливого зловживання службовим становищем, вчиненого службовими особами Держмитслужби України.

28.12.2022 прокурор другого відділу процесуального керівництва першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилученого в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 :

- Нетбук ACER s/n N4SGAEV010231257B7614 з зарядним пристроєм;

- Dell Inspirion 25 service tag 1KC6B82 з зарядним пристроєм;

- Ноутбук HP 250-C407 serial CND 52532BK з зарядним пристроєм;

- Системний блок Vento 9CX350062407;

- Мобільний телефон Huawei IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_1 ;

- Жорсткий диск GoodRam 128GB cx400 SNG4T001988;

- Ноутбук Acer N4SH3E4002239OFD393400;

- 39 коробок четвертини задньої курчати бройлера, заморожена, виробництва ФГ «УЛАР», масою 15 кг кожна, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.

22.12.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року було проведено обшук нежитлових приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 , в яких здійснюють господарську діяльність ТОВ «СОЦПРОДУКТ», ТОВ «ЙОКАТО ФУДЗ», ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ» ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «М.І.Д.А.С», ТОВ «МЕГАСНАБ». Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено в тому числі і зазначене в клопотанні майно.

Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 24.12.2022 вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

На переконання апеляційного суду вказане в клопотанні майно в повній мірі відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальними об`єктами, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому тільки накладення арешту на це майно може запобігти його втраті.

Враховуючи те, що вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що воно може бути використано як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, тобто має суттєве значення при розслідуванні кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність арештованих речей критеріям речових доказів колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на даній стадії досудового розслідування наявні достатні підстави ґрунтовно припускати, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та є речовими доказами у кримінальному провадженні, може мати суттєве значення для проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, а тому на даний час утримання його стороною обвинувачення є виправданим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, з дотриманням вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді на підставі доводів апеляційної скарги.

Крім того колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Депаратменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 :

- Нетбук ACER s/n N4SGAEV010231257B7614 з зарядним пристроєм;

- Dell Inspirion 25 service tag 1KC6B82 з зарядним пристроєм;

- Ноутбук HP 250-C407 serial CND 52532BK з зарядним пристроєм;

- Системний блок Vento 9CX350062407;

- Мобільний телефон Huawei IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_1 ;

- Жорсткий диск GoodRam 128GB cx400 SNG4T001988;

- Ноутбук Acer N4SH3E4002239OFD393400;

- 39 коробок четвертини задньої курчати бройлера, заморожена, виробництва ФГ «УЛАР», масою 15 кг кожна, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2565/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 757/37897/22-к

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1