Постанова

від 17.05.2024 по справі 260/7729/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7729/23 пров. № А/857/3084/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2023р. в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській обл. до Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (суддя суду І інстанції: ОСОБА_1 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 29.12.2023р., м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

31.08.2023р. (згідно із відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач Головне управління /ГУ/ ДПС у Закарпатській обл., утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив надати дозвіл ГУ ДПС у Закарпатській обл. на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Дочірнього підприємства /ДП/ «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства /ВАТ/ «Державна акціонерна компанія /ДАК/ «Автомобільні дороги України», вказаного в актах опису майна № 3/23 від 20.03.2015р., № 4/23 від 13.08.2015р., № 9 від 22.11.2022р., № 10 від 22.11.2022р., № 11 від 22.11.2022р., № 12 від 22.11.2022р. та на яке поширюється право податкової застави (Т.1, а.с.1-9, 171).

Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (Т.1, а.с.184-185).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2023р. заявлений позов задоволено; надано ГУ ДПС у Закарпатській обл. дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», вказаного в актах опису майна № 3/23 від 20.03.2015р., № 4/23 від 13.08.2015р., № 9 від 22.11.2022р., № 10 від 22.11.2022р., № 11 від 22.11.2022р., № 12 від 22.11.2022р. та на яке поширюється право податкової застави (Т.1, а.с.257-267).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.1-3).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Законом України № 2864-ІІІ від 29.11.2001р. «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Майно ДП «Закарпатський облавтодор», яке описане в податкову заставу, належить до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, а частка державної власності в статутному капіталі відповідача становить не менше 25 %, а саме майно позивача належить АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та перебуває у ДП «Закарпатський облавтодор» на праві господарського відання, тому відсутні підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Апелянт зауважує, що обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права не звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі є: наявність у платника податку боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгоджено у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

Однак, жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем заходів з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на момент звернення податкового органу до суду на усіх рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, не надано.

Водночас, апелянт звертає увагу, що ДП «Закарпатський облавтодор» здійснювалась сплата його податкових зобов`язань з єдиного соціального внеску /ЄСВ/ на суму 430078 грн. 47 коп., що свідчить про наявність у власності підприємства грошових коштів та за приписами чинного законодавства унеможливлює здійснення продажу описаного в податкову заставу майна.

Відтак, правові підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є відсутніми.

Позивачем ГУ ДПС у Закарпатській обл. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.20-23).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України як юридична особа; місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Собранецька, буд.39; позивач перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків та зборів (Т.1., а.с.200-207).

За відповідачем ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» значиться на час звернення до суду із розглядуваним позовом податковий борг у розмірі 83569396 грн. 73 коп. (а.с.11), з яких:

по податку на додану вартість» 83441888 грн.;

по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати 514 грн. 46 коп.;

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, 126994 грн. 27 коп.;

по єдиному соціальному внеску 421778 грн. 47 коп.

Наявність вказаної заборгованості стверджується представленими податковим органом доказами і не спростована відповідачем під час судового розгляду.

З метою погашення вказаного податкового боргу позивачем засобами поштового зв`язку скерована на адресу відповідача ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» податкова вимога № 207-25 від 04.02.2015р., яка вручена останньому 09.02.2015р. згідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 8800014673968 (Т.1, а.с.68).

На підставі рішення заступника начальника Державної податкової інспекції у м.Ужгороді (правонаступником якої є ГУ ДПС у Закарпатській обл.) № 16/25 від 04.02.2015р. про опис майна у податкову заставу ДП «Закарпатський облавтодор», Головним управлінням було проведено описи майна боржника, що задокументовано в наступних актах опису (Т.1, а.с.76-79):

№ 3/23 від 20.03.2015р. на суму 2429238 грн., а саме: автомобільний підйомник, ідентифікатор Y3M 63030550001010, реєстр. н-р НОМЕР_1 , марка МАЗ, модель 6303, рік випуску 2005, колір жовтий, шасі Y3M 63030550001010, тип ТЗ, спец-дорожний С, повна маса 20000 і кг, об`єм двигуна V=14860, вартість одиниці 1792982 грн., кількість 1 шт., загальна вартість 1792982 грн.; автогрейдер марки ДЗ 98 В рік випуску 2003 № 3523 СП, двигун, шасі 30175947, реєстр, номер НОМЕР_2 , находиться в задовільному технічному стані, вартість одиниці 247797 грн., кількість 1 шт., загальна вартість 247797 грн.; плавильно-заливочна машина Gratko Super Shot 125 DCRG, знаходиться в задовільному технічному стані, реєстр. н-р НОМЕР_3 , рік випуску 2004, заводський н-р НОМЕР_4 , двигун 000306, маса 4205 кг, вартість одиниці 388459 грн., кількість 1 шт., загальна вартість 388459 грн. Акт опису майна підписаний податковим керуючим Меньор М.М., директором ДП «Закарпатський облавтодор» Немеш І.М.;

№ 4/23 від 13.08.2015р. на суму 1733636,48 грн., а саме: самоскид МАЗ- 551605, 2005 р.в., реєср. н-р НОМЕР_5 , модель 551605-221, колір оранжевий, шасі № НОМЕР_6 , повна маса 33500 кг, об`єм двигуна V=14860, стан середній, вартість одиниці 415936 грн., кількість 1 шт., загальна вартість 415936 грн.; самоскид МАЗ-551605, 2005 р.в., реєстр. н-р НОМЕР_7 , модель 551605-221, колір оранжевий, шасі № НОМЕР_8 , повна маса 33500 кг., об`єм двигуна =14860, стан середній, вартість одиниці 415936 грн., кількість 1 шт., загальна вартість 415936 грн; автогрейдер GR-165, р.в. 2007 , реєстр. н-р 03497 AO заводський №G016500018094 , двигун №В 407008200, повна маса 16000 кг, стан середній, вартість одиниці 400488 грн. 48 коп., кількість 1 шт., загальна вартість 400488 грн. 48 коп.; автогрейдер GR-165, р.в.2007, реєстр. н-р НОМЕР_9 , заводський № НОМЕР_10 , двигун № НОМЕР_11 , повна маса 15050 кг, стан середній, вартість одиниці - 501276 грн., кількість 1 шт., загальна вартість 501276 грн. Акт опису майна підписаний податковим керуючим Меньор М.М., директором ДП «Закарпатський облавтодор» ОСОБА_2 ;

№ 9 від 22.11.2022р на суму 5700 грн., а саме: причіп ПР-легковий 500, AO 2447ХТ, VIN Y НОМЕР_12 , рік випуску 2013, колір синій, повна маса 750 кг, вартість одиниці 5700 грн., кількість 1 шт., загальна вартість 5700 грн. Акт опису майна підписаний податковим керуючим Левченко М.І., т.в.о. директора ДП «Закарпатський облавтодор» Попдякулич Я.О., нач. філії Мукачівської ДЕД Рубіш М.М.;

№ 10 від 22.11.2022р. на суму 10000 грн., а саме: причіп пр-бортовий-В, марка Палич, модель Z02213, колір чорний, VIN НОМЕР_13 , номер шасі НОМЕР_14 , колір чорний, рік випуску 2018, дата першої реєстрації 24.07.2018р., реєстраційний номер НОМЕР_15 , у справному технічному стані, балансоутримувач Філія «Хустська ДЕД» ДП «Закарпатський облавтодор» код ЄДРПОУ 33662269, вартість одиниці 10000 грн., кількість 1 шт., загальна вартість 10000 грн. Акт опису майна підписаний податковим керуючим Левченко М.І., головним державним інспектором Хустського відділу по роботі з податковим боргом ОСОБА_3 , т.в.о. директора ДП «Закарпатський облавтодор» ОСОБА_4 , відповідальною особою за зберігання описаного майна, нач. філії Хустської ДЕД Чепка Ю.Ю.;

№ 11 від 22.11.2022р., а саме: екскаватор, модель ЕКГ-5А-У, рік випуску 1990, заводський номер 11743, державний номерний знак НОМЕР_16 , балансоутримувач філія «Королівський спеціалізований кар`єр ДП «Закарпатський облавтодор», 05471804, місце стоянки ТТЗ Закарпатська обл., Виноградівський р-н, с.Веряця, вул.Миру, буд.1, кількість 1 шт., залишкова вартість 0,00 грн.; самоскид БіЛАЗ-7523, рік випуску 1989, заводський номер кузова № НОМЕР_17 , номер двигуна НОМЕР_18 , державний номерний знак НОМЕР_19 , балансоутримувач філія «Королівський спеціалізований кар`єр ДП «Закарпатський облавтодор», 05471804, місце стоянки ТТЗ Закарпатська обл., Виноградівський р-н, с.Веряця, вул.Миру, буд.1, кількість 1 шт., залишкова вартість 0,00 грн.; навантажувач, завод виготовлювач HUTA STALOWA WOLA, марка L-34, рік випуску 1990, номер двигуна 520364, кузов № НОМЕР_20 , державний номерний знак НОМЕР_21 , балансоутримувач філія «Королівський спеціалізований кар`єр ДП «Закарпатський облавтодор», 05471804, місце стоянки ТТЗ Закарпатська обл., Виноградівський р-н, с.Веряця, вул.Миру, буд.1, кількість 1 шт., залишкова вартість 0,00 грн.; навантажувач, марка L-34, рік випуску 1986, завод-виготовлювач MUTA STALOWA WOLA, зав. номер двигуна НОМЕР_22 , кузов № НОМЕР_23 , державний номерний знак НОМЕР_24 , балансоутримувач філія «Королівський спеціалізований кар`єр ДП «Закарпатський облавтодор», 05471804, місце стоянки ТТЗ Закарпатська обл., Виноградівський р-н, с.Веряця, вул.Миру, буд.1, кількість 1 шт., залишкова вартість 0,00 грн. Акт опису майна підписаний податковим керуючим Левченко М.М., головним державним інспектором Виноградівського відділу по роботі з податковим боргом В.Деяк, т.в.о. директора ДП «Закарпатський облавтодор» ОСОБА_4 , відповідальною особою за зберігання описаного майна В.Попп;

№ 12 від 22.11.2022р. на загальну суму 950 грн., а саме: самоскид, марка БелАЗ, 75405, заводський номер НОМЕР_25 , номер двигуна НОМЕР_26 , АОТ00960, кількість 1 шт., балансова залишкова вартість 350 грн.; бульдозер, модель на базі Т-130М, заводський номер 111098, номер двигуна 152868, АОТ00959., кількість 1 шт., балансова залишкова вартість 0,00 грн.; бульдозер, модель Т-130М, заводський номер 140698, номер двигуна 152868, номерний знак НОМЕР_27 , кількість 1 шт., балансова залишкова вартість 0,00 грн.; бульдозер, модель Т-130М, заводський номер 11098, номер двигуна 285757, номерний знак ЗА НОМЕР_28 , кількість 1 шт., балансова залишкова вартість 0,00 грн.; навантажувач фронтальний, марка STALOWA WOLA, модель L-34, заводський номер 14718, номер двигуна 8804000, номерний знак ЗА НОМЕР_29 , кількість 1 шт., балансова залишкова вартість 0,00 грн.; бульдозер, модель Т-330Р-1-01, заводський номер 416-03-88, номер двигуна 11336, номерний знак ЗА НОМЕР_30 , кількість 1 шт., балансова залишкова вартість 600 грн.; автонавантажувач, модель В13800010, заводський номер 371, номер двигуна 40151327, номерний знак ЗА НОМЕР_31 , кількість 1 шт., балансова залишкова вартість 0,00 грн. Акт опису майна підписаний податковим керуючим М.І. Левченко, ОСОБА_5 , т.в.о. директора ДП «Закарпатський облавтодор» Я.О. Попдякулич, директором філії «Кіровський спеціалізований кар`єр» ОСОБА_6 (Т.1, а.с.69-73).

Згідно витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 65425948 від 20.03.2020р., № 69858167 від 16.12.2020р., № 81360001 від 22.11.2022р. на майно платника податків (відповідача) згідно вказаних вище актів опису майна було накладено податкову заставу (Т.1, а.с.76-79).

Окрім цього, позивачем представлено судові рішення, які набрали законної сили, згідно яких з відповідача на користь державного бюджету підлягають стягненню грошові кошти у рахунок погашення податкового боргу (Т.1, а.с.80-102), зокрема:

рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.04.2020р. по справі № 260/662/20 стягнуто з ДП «Закарпатський облавтодор» податковий борг у розмірі 25902989 грн. 90 коп.;

рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.06.2022р. по справі № 260/1543/21 стягнуто з ДП «Закарпатський облавтодор» податковий борг у розмірі 17230402 грн. 55 коп.;

рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.06.2022р. по справі № 260/4593/21 стягнуто з ДП «Закарпатський облавтодор» податковий борг у розмірі 2895603 грн. 08 коп.;

рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.12.2020р. по справі № 260/4871/22 стягнуто з ДП «Закарпатський облавтодор» податковий борг у розмірі 3914890 грн. 29 коп.

На підставі вказаних судових рішень податковим органом були вжиті дії по стягненню коштів з рахунків відповідача шляхом винесення: інкасового доручення № 8-13 від 17.03.2021р., інкасового доручення № 7-13 від 17.03.2021р., інкасового доручення № 6-13 від 05.05.2021р., інкасового доручення № 12-13 від 05.05.2021р., інкасового доручення № 9-13 від 19.05.2021р.; інкасового доручення № 11-13 від 19.05.2021р., інкасового доручення № 10-13 від 24.05.2021р., інкасового доручення № 9-13 від 21.06.2022р., платіжної інструкції № 9-13 від 21.11.2022р., платіжної інструкції № 9-13 від 29.11.2022р., платіжної інструкції № 6-13 від 21.11.2022р., платіжної інструкції № 10-17 від 24.01.2023р., платіжної інструкції № 6-13 від 29.11.2022р., платіжної інструкції № 9-13 від 08.12.2022р., платіжної інструкції № 9-13 від 26.12.2022р., платіжної інструкції № 7-17 від 10.01.2023р., платіжної інструкції № 10-17 від 10.01.2023р., платіжної інструкції № 10-17 від 16.01.2023р., платіжної інструкції № 9-17 від 16.01.2023р., платіжної інструкції № 9 від 08.02.2023р., платіжної інструкції № 8-17 від 16.01.2023р., платіжної інструкції № 7-17 від 16.01.2023р., платіжної інструкції № 9-17 від 27.01.2023р., платіжної інструкції № 7-17 від 16.01.2023р., платіжної інструкції № 9-17 27.01.2023р., платіжної інструкції № 7-17 від 27.01.2023р., платіжної інструкції № 8-17 від 27.01.2023р., платіжної інструкції № 10-17 від 27.01.2023р., платіжної інструкції № 9-17 від 24.01.2023р., платіжної інструкції № 10 від 08.02.2023р., платіжної інструкції № 7 від 08.02.2023р., платіжної інструкції № 8 від 08.02.2023р., платіжної інструкції № 10 від 17.02.2023р., платіжної інструкції № 10 від 01.03.2023р., платіжної інструкції № 8-17 від 24.01.2023р., платіжної інструкції № 7-17 від 24.01.2023р., платіжної інструкції № 7 від 17.02.2023р., платіжної інструкції № 8 від 17.02.2023р., платіжної інструкції № 9-17 від 10.01.2023р., платіжної інструкції № 9 від 03.03.2023р., платіжної інструкції № 9 від 17.02.2023р., платіжної інструкції № 10 від 03.03.2023р., платіжної інструкції № 7 від 03.03.2023р., платіжної інструкції № 8 від 03.03.2023р., платіжної інструкції № 17 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 14 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 12 від 06.03.2023 року, платіжної інструкції № 11 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 15 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 16 від 02.05.2023р., платіжної інструкції № 18 від 06.03.2023р, платіжної інструкції № 15 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 16 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 21 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 19 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 20 від 06.03.2023 року, платіжної інструкції № 22 від 06.03.2023р., платіжної інструкції № 20 від 17.03.2023р., платіжної інструкції № 19 від 17.03.2023р., платіжної інструкції № 21 від 17.03.2023р., платіжної інструкції № 19 від 19.04.2023р., платіжної інструкції № 20 від 19.04.2023р., платіжної інструкції № 22 від 19.04.2023р., платіжної інструкції № 21 від 19.04.2023р., платіжної інструкції № 18 від 19.04.2023р., платіжної інструкції № 17 від 19.04.2023 року, платіжної інструкції № 15 від 19.04.2023р., платіжної інструкції № 22 від 02.05.2023р., платіжної інструкції № 21 від 02.05.2023р., платіжної інструкції № 19 від 02.05.2023р., платіжної інструкції № 20 від 02.05.2023р., платіжної інструкції № 18 від 02.05.2023р.; платіжної інструкції № 17 від 02.05.2023р.; платіжної інструкції № 15 від 02.05.2023р.; платіжної інструкції № 19 від 06.06.2023р., платіжної інструкції № 20 від 06.06.2023р., платіжної інструкції № 18 від 06.06.2023р., платіжної інструкції № 15 від 06.06.2023р., платіжної інструкції № 17 від 06.06.2023р., платіжної інструкції № 10 від 09.06.2023р., платіжної інструкції № 9 від 21.06.2023р., платіжної інструкції № 9 від 09.06.2023р., платіжної інструкції № 10 від 21.06.2023р., платіжної інструкції № 7 від 09.06.2023р., платіжної інструкції № 8 від 09.06.2023р., платіжної інструкції № 7 від 21.06.2023р., платіжної інструкції № 8 від 21.06.2023р., платіжної інструкції 7 від 05.07.2023р., платіжної інструкції № 7 від 11.06.2023р., платіжної інструкції № 9 від 05.07.2023р., платіжної інструкції № 9 від 11.07.2023р., платіжної інструкції № 10 від 05.07.2023р., платіжної інструкції № 10 від 11.07.2023р., платіжної інструкції № 7 від 25.07.2023р., платіжної інструкції № 8 від 25.07.2023р., платіжної інструкції № 9 від 02.08.2023р.(Т.1, а.с.104-168).

Вказані інкасові доручення та платіжні інструкції були повернуті банками без повного виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача чи з підстав ч.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Наявність податкового боргу відповідача зумовила звернення позивача до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не погашено податковий борг у розмірі 83569396 грн. 73 коп., його стягнення з рахунків відповідача та за рахунок готівки не відбулося через відсутність грошових коштів на рахунках відповідача у банківських установах, тому є наявними підстави для надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, вказаного в актах опису майна № 3/23 від 20.03.2015р., № 4/23 від 13.08.2015р., № 9 від 22.11.2022р., № 10 від 22.11.2022р., № 11 від 22.11.2022р., № 12 від 22.11.2022р. та на яке поширюється право податкової застави.

При цьому суд зауважив, що дія Закону України № 2864-ІІІ від 29.11.2001р. «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Сформовані судом першої інстанції висновки колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Статтею 19 Конституції України, зокрема, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодексу /ПК/ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми пп.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України встановлюють, що орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.34-1 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95 ПК України).

Згідно п.87.3 ст.87 ПК України що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів; майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу"; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Пунктом 87.6 ст.87 ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п.88.1 ст.88 ПК України.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.2 ст.88 ПК України).

Згідно з п.п.89.1.1, 89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 ст.89 ПК України визначено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з п.89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.89.8 ст.89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно п.п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, діюче законодавство визначає певну послідовність вжиття заходів податковим органом задля погашення податкового боргу платника податків.

При цьому, первинно податковий орган погашає податковий борг за рахунок готівкових коштів та коштів платника податків, що знаходяться на його банківських рахунках. Підставою для таких дій є рішення суду, прийняте за позовом податкового органу.

У випадку недостатності вказаних коштів податковий орган вправі перейти до погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Для цього податковий орган повинен звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Також під час розгляду справи податковий орган повинен довести належними і достатніми доказами недостатність грошових коштів платника податків для погашення податкового бору в повному обсязі, а також надати докази суду вжиття заходів для стягнення вказаних коштів.

Матеріалами справи достовірно стверджується, що за відповідачем ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на час звернення до суду із розглядуваним позовом значиться податковий борг у розмірі 83569396 грн. 73 коп.; доказів його повного погашення суду не представлено.

Також податковим органом вживалися заходи щодо стягнення суми податкового боргу шляхом примусового стягнення грошових коштів з банківських рахунків платника податків, однак такі результатів не дали через недостатність у відповідача грошових коштів.

З метою забезпечення виконання платником податків обов`язку по погашенню податкового боргу його майно передано у податкову заставу; доказів неправильного включення майна до актів опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не представлено.

Отже, враховуючи, що відповідачем не погашено податковий борг, його стягнення з рахунків відповідача та за рахунок готівки не відбулося через відсутність грошових коштів на рахунках відповідача у банківських установах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, вказаного в актах опису майна № 3/23 від 20.03.2015р., № 4/23 від 13.08.2015р., № 9 від 22.11.2022р., № 10 від 22.11.2022р., № 11 від 22.11.2022р., № 12 від 22.11.2022р. та на яке поширюється право податкової застави.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону та відповідають фактичним обставинам справи.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що позивачем здійснені належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Щодо покликань апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин норм Закону України № 2864-ІІІ від 29.11.2001р. «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України № 2864-ІІІ від 29.11.2001р. «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об`єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.2 вказаного Закону для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів, акцій (часток) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що дія Закону України № 2864-ІІІ від 29.11.2001р. «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Як правильно враховано судом першої інстанції, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.03.2023р. за результатом розгляду справи № 440/11471/21 відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.03.2021р. у справі № 806/1453/17, від 11.02.2020р. у справі № 818/1604/16, від 31.03.2020р. у справі № 818/2857/14, від 19.01.2021р. у справі № 808/3932/15, відповідно до яких у спорах про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, вирішуючи питання погашення податкового боргу, прерогативу над нормами ПК України мають норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств.

Так, Верховний Суд дійшов висновку, що у разі звернення податкового органу з позовом до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, застосуванню підлягає ПК України, який встановлює механізм і процедуру такого погашення, а норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» розповсюджуються на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перелічені всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.

Таким чином, помилковими є твердження апелянта про застосування у розглядуваній справі норм Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», оскільки до спірних відносин потрібно застосувати норми ПК України, який встановлює механізм і процедуру погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

При цьому позивачем дотримано черговості вжиття заходів з погашення податкового боргу, встановленої п.95.1 ст.95 ПК України, у зв`язку з чим, суд першої інстанції, враховуючи наявність у відповідача непогашеного податкового боргу та відсутність позитивного результату від вжитих заходів щодо погашення податкового боргу, дійшов до правильного висновку щодо наявності підстав для надання дозволу на погашення суми податкового борги за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2023р. в адміністративній справі № 260/7729/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 17.05.2024р.