Ухвала

від 17.05.2024 по справі 910/7425/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" травня 2024 р. Справа№ 910/7425/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевчук С.Р.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоєрс Рокерс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 (повний текст складено та підписано 22.08.2023) (суддя Андреїшина І.О.)

у справі №910/7425/23

за позовом Київського міського центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоєрс Рокерс"

про стягнення 13000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23 позовні вимоги Київського міського центру зайнятості задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоєрс Рокерс" на користь Київського міського центру зайнятості суму боргу у розмірі 13000,00 грн та 2684,00 грн витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоєрс Рокерс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

26.04.2024 року матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоєрс Рокерс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024 передані колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий, Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7425/23; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

На виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7425/23.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з таких підстав.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, у тому числі, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Апеляційна скарга подана відповідачем 22.04.2024, тобто після набрання змін до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової наявності у юридичних осіб електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак у апеляційній скарзі відсутні відомості щодо наявності Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставку судового збору встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовну заяву у даній справі подано в 2023 році.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає - 2 684 грн.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» та вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 4026,00 грн та розраховується наступним чином: 2684 грн (сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) = 4026,00 грн.

Проте, жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржником не надано, про що свідчить, зокрема, перелік додатків до апеляційної скарги, в якому відсутня вказівка щодо доказів сплати судового збору.

Разом з тим, в апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в якому останній просить: відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23 до ухвалення постанови апеляційним господарським судом. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що на його банківські рахунки накладеного арешт, у зв`язку із виконанням оскаржуваного рішення суду першої інстанції по даній справі.

Колегія суддів розглянувши викладене відповідачем у апеляційній скарзі клопотання, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

При цьому, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, втім у спірних правовідносин відповідач за апеляційною скаргою є юридичною особою.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №909/8/18.

Відтак, оцінивши доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання.

В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що долучені до апеляційної скарги в якості доказів блокування банківського рахунку скаржника знімок екрана з інтернет-банкінку «Приват 24» не є належним та допустимим доказом у розумінні положень статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з його змісту неможливо достовірно встановити чи дійсно накладено арешт на рахунок скаржника.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, виходячи з приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» скаржник повинен, виходячи з предмету спору сплатити судовий збір в розмірі 4026,00 грн.

Частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 22.08.2023.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем двадцятиденного строку на оскарження рішення місцевого господарського суду є 11.09.2023.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоєрс Рокерс» звернулось з апеляційною скаргою 22.04.2024, тобто з пропуском встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденного строку.

В апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що про існування оскаржуваного рішення дізнався випадково під час користування банківськими послугами, виявив арешт на банківському рахунку, який був накладений на підставі судового рішення від 22.08.2023 у справі №910/7425/23. З повним текстом рішення Господарського суду міста Києва №910/7425/23 від 22.08.2023 ознайомився 22.03.2024, коли отримав копію безпосередньо у приміщенні суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 відкрито провадження у справі №910/7425/23. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дану ухвалу було направлено на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоєрс Рокерс", 02090, м. Київ, сул. Лобачевського, буд. 23, оф. 519. Конверт із ухвалою від 17.05.2023 був повернутий на адресу Господарського суду міста Києва із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 також було направлено на вищезазначену адресу відповідача та повернулося до суду першої інстанції з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Водночас, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апеляційна скарга була направлена скаржником з вищевказаної адреси: м. Київ, сул. Лобачевського, буд. 23, оф. 519. Отже, апелянт фактично знаходиться на зазначеній адресі, однак поштову кореспонденцію не отримує.

Отже, зі слів позивача можна зробити висновок, що з урахуванням дати ознайомлення з оскаржуваним рішенням, а саме 22.03.2024, як зазначено у апеляційній скарзі, відповідач мав право на поновлення строку згідно з ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги у строк до 11.04.2024 включно, однак апеляційна скарга подана 22.04.2024, тобто, з пропуском встановленого зазначеною нормою процесуального строку.

В той же час, колегія суддів встановила, що в матеріалах справи наявне клопотання ТОВ «Лоєрс Рокерс» про ознайомлення з матеріалами справи №910/7425/23, яке датоване 05.03.2024, відтак, можна прийти до висновку, що скаржнику станом на 05.03.2024 було достеменно відомо про існування рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023, а відтак, останній не був позбавлений права та можливості ознайомитись з його змістом у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, доступ до якого забезпечено цілодобово.

Окрім того, з клопотання ТОВ «Лоєрс Рокерс» про ознайомлення з матеріалами справи №910/7425/23 від 05.08.2024 вбачається, що копію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23, представник відповідача отримав безпосередньо у приміщенні суду, ще 15.03.2024.

З огляду на встановлене, колегія суддів констатує, що наведені у апеляційній скарзі відомості про ознайомлення з повним текстом оскаржуваного рішення судового від 22.08.2023 у справі №910/7425/23, суперечать наявним в матеріалах справи доказам.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував необхідності дотримання доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З огляду на усе вищевикладене, суд приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі обґрунтування причин пропуску процесуального строку не є поважними.

Інших доводів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23, передбачених ч. 3 ст 256 Господарського процесуального кодексу України, скаржником не наведено.

Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає приписам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється, зокрема з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Оскільки до апеляційної скарги не додано доказів реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та доказів сплати судового збору в установленому законодавством розмірі, така скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.

При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору та про поновлення пропущеного строку на подання скарги, судом визнано необґрунтованими.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоєрс Рокерс" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоєрс Рокерс» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23 залишити без руху.

3. Визнати причини пропуску процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/7425/23 - не поважними.

4. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Лоєрс Рокерс» строк протягом десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання:

- доказів реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС;

- доказів сплати судового збору в розмірі 4026,00 грн;

- заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

5. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лоєрс Рокерс», що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова