Ухвала

від 17.05.2024 по справі 909/443/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/443/24

УХВАЛА

17.05.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши матеріали позовної заяви від 12.05.2024 (вх. № 4353/24 від 13.05.2024)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс"

про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, у розмірі 60000 грн 00 к.,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, у розмірі 60000 грн 00 к.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було сплачено відповідачу кошти в розмірі 60000 грн 00 к. як авансовий платіж за купівлю частки у статутному капіталі відповідача, однак у подальшому між сторонами не було укладено договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі. Посилаючись на відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, позивач вказує на те, що кошти в розмірі 60000 грн 00 к. є такими, що набуті та збережені відповідачем без достатньої правової підстави.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у її прийнятті на підставі п. 1 ч. 1 ГПК України, з огляду на наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16979/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

За приписами ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Визначаючи юрисдикцію, в межах якої має розглядатись заявлений спір, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

- справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

- інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України натомість, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У порядку цивільного судочинства розглядаються будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 569/2749/15-ц).

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Так, позивачем у позовній заяві сторонами визначено: ОСОБА_1 - позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" відповідач.

Предметом спору визначено: стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави у розмірі 60000 грн 00 к.

Водночас, позивач не оспорює жодних корпоративних прав, не стверджує про наявність у нього будь-яких корпоративних прав та не ставить питання про їх захист. У позовній заяві відсутні посилання на наявність у позивача будь-яких корпоративних прав щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс".

Сторонами корпоративного спору є або юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), зокрема учасник, який вибув, або лише учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи як особи, які володіють корпоративними правами.

Відтак, позивач не є учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс", будь-які корпоративні правовідносини між позивачем та відповідачем відсутні, а позовні вимоги не стосуються захисту порушених, невизнаних чи оспорених корпоративних прав. У даному випадку позивач вказує на порушення його права щодо повернення авансового плажету за купівлю частки у статутному капіталі відповідача.

Тобто, не будучи учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс", не маючи жодних корпоративних правовідносин з відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про захист цивільного права.

З огляду на суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд відзначає, що цей спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у зв`язку з тим, що даний спір за своїм характером є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, подана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 175 ГПК України, господарський суд роз`яснює позивачу, що вказаний позов має бути поданий до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Отже, позивач вправі звернутися до Господарського суду Івано-Франківської області з клопотанням про повернення йому судового збору, сплаченого за розгляд даної позовної заяви.

Керуючись ст. 4, 20, 175, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі № 909/443/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендор-Фінанс" про стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави у розмірі 60000 грн 00 к.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.

Ухвалу підписано 17.05.2024.

Суддя Т. В. Стефанів