Рішення

від 02.05.2024 по справі 910/19086/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.05.2024Справа № 910/19086/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут"

до 1) Фонду державного майна України, 2) Міністерства освіти і науки України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Львівський національний університет імені Івана Франка

про визнання протиправним та скасування наказу

за участі представників:

від позивача: Савченко П.Д., адвокат; Левадний О.О., адвокат;

від відповідача-1: Федорчук О.В., самопредставництво;

від відповідача-2: Клекоцюк Р.Р., самопредставництво;

від третьої особи: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фонду державного майна України, в якій просило визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 10.04.2023 № 630 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства освіти і науки України".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 1010-р вирішено передати Фонду державного майна України єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" із метою його приватизації.

У подальшому, наказом від 10.04.2023 № 630 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства освіти і науки України" Фондом державного майна України прийнято рішення передати зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" до сфери управління Міністерства освіти і науки України на баланс Львівського національного університету імені Івана Франка нерухоме майно у складі: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3726,1 кв. м, будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв. м, захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв. м, за адресою: вул. Пасічна, 38 а, м. Львів.

Водночас, позивач наголосив, що прийняття Фондом державного майна України оспорюваного наказу здійснено всупереч накладеного арешту на все нерухоме майно позивача, а також із порушенням установленого законом порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у задоволенні заяви Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" про забезпечення позову у справі № 910/19086/23 відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" про зміну предмету позову, в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Фонду державного майна України від 10.04.2023 року № 630 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства освіти і науки України";

- визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979463 від 01.01.2024 09:35:55, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979243 від 01.01.2024 09:17:35, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979658 від 01.01.2024 09:48:33, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства освіти та науки України від 18.12.2023 № 1528 «Про закріплення державного майна за Львівським національним університетом імені Івана Франка» в частині пункту 260, 261, 262 Додатку до Наказу Міністерства освіти і науки України, яким до Переліку нерухомого майна, що закріплюється на праві господарського віддання за Львівським національним університетом імені Івана Франка занесено Будинок лабораторного корпусу, загальною площею 3726.1 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Пасічна 38а; Захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Пасічна 38а; Будівля для хімічних речовин загальною площею 106.1 кв.м за адресою м. Львів, вул. Пасічна 38а;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979533 від 01.01.2024 09:40:53, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979337 від 01.01.2024 09:25:50, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70980225 від 01.01.2024 10:24:36, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 клопотання Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" про залучення співвідповідача до участі у справі задоволено частково. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Міністерство освіти і науки України, в іншій частині клопотання відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 заяву Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів від 17.01.2024 задоволено. Клопотання Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" про витребування доказів від 17.01.2024 залишено без розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 вказав, що передача спірного майна здійснювалася відповідно до Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, що не містить жодних обмежень на передачу майна, що перебуває під арештом. При цьому, включення єдиного майнового комплексу позивача до переліку об`єктів, що підлягають приватизації віднесено на розсуд відповідача-1, як суб`єкта управління.

У відзиві на позов відповідач-2 зазначив про відсутність в державному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна позивача. Разом із цим, саме відповідач-1 здійснює повноваження власника державного майна, зокрема, затверджує перелік об`єктів малої приватизації.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивач наголосив, що спірне нерухоме майно становить єдиний майновий комплекс, передача якого відповідачем-1 відповідачу-2 здійснена без рішення Кабінету Міністрів України та за відсутності погодження з позивачем, за наявності чинного арешту на все нерухоме майно позивача.

Третя особа зазначила, що на момент прийняття оскаржуваного наказу відповідачем-1 відомості про речові права інших осіб на спірне нерухоме майно в державному реєстрі були відсутні, відтак третя особа набула права на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. До того ж, позивачем не надано рішення про включення спірного нерухомого майна в перелік об`єктів приватизації.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2020 Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №1010-р «Про передачу об`єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна», за яким вирішено передати Фонду державного майна України, зокрема, єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» зі сфери управління Державної служби геології та надр України.

У подальшому, Міністерство освіти і науки України листом від 26.09.2022 № 1/11267-22 звернулося до Фонду з проханням погодити передачу майна за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 38а, зі сфери управління Фонду з балансу державного підприємства Український державний геологорозвідувальний інститут» до сфери управління Міністерства освіти і науки України на баланс Львівського національного університету імені Івана Франка.

Фонд державного майна України листом від 03.11.2022 № 10-24-16056 повідомив Міністерству освіти і науки України про те, що не заперечує стосовно передачі нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» до сфери управління Міністерства освіти і науки України на баланс Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відповідно до наказу від 10.04.2023 № 630 «Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства освіти і науки України» Фондом державного майна України прийнято рішення передати зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» до сфери управління Міністерства освіти і науки України на баланс Львівського національного університету імені Івана Франка нерухоме майно у складі: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3726,1 кв. м, будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв. м, захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв. м, за адресою: вул. Пасічна, 38 а, м. Львів.

Відповідно до пункту 2 вищезазначеного наказу Департамент управління державними підприємствами повинен делегувати представників для участі у створеній Міністерством освіти у науки України комісії з питань приймання-передачі майна, зазначеного в пункті 1 цього наказу, а затверджений акт приймання-передачі надати Фонду державного майна України.

25.08.2023 складено акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що безоплатно передається зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" до сфери управління Міністерства освіти у науки України на баланс Львівського національного університету імені Івана Франка. Відповідно до вказаного акту до складу нерухомого майна, що передається, належать: три окремих будівлі та споруди загальною площею 3998,2 кв.м. із місцезнаходженням: м. Львів, вул. Пасічна, 38 а.

Надалі, наказом Міністерства освіти та науки України від 18.12.2023 № 1528 «Про закріплення державного майна за Львівським національним університетом імені Івана Франка» (пункти 260, 261, 262 Додатку до Наказу) включено до Переліку нерухомого майна, що закріплюється на праві господарського віддання за Львівським національним університетом імені Івана Франка, спірне нерухоме майно, а саме: будинок лабораторного корпусу, загальною площею 3726.1 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Пасічна 38а; Захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Пасічна 38а; Будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м за адресою м. Львів, вул. Пасічна 38а.

Як наголошував позивач, станом на 01.12.2023 останній має заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками та заборгованість зі сплати податків та зборів перед бюджетом на загальну суму близько 22981099 грн., що підтверджується довідкою позивача від 04.12.2023 № 04/12-23.

Згідно з довідкою від 04.12.2023 № 53/1 на балансі позивача перебуває нерухоме майно у складі: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3726,1 кв. м (залишкова вартість - 353738,60 грн.), будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв. м (залишкова вартість - 1919,92 грн.), захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв. м (залишкова вартість - 21 624,35 грн.), за адресою: вул. Пасічна, 38 а, м. Львів.

Відтак, за твердженнями позивача, останній мав змогу погасити заборгованість за рахунок отриманих грошових коштів від продажу в процесі приватизації наявного в нього на балансі нерухомого майна, у тому числі й будівлі за адресою: вул. Пасічна, 38 а, м. Львів.

Також позивач звернув увагу, що на момент прийняття Фондом державного майна України наказу від 10.04.2023 № 630 все нерухоме майно позивача перебувало під арештом відповідно до постанов державних виконавців Оболонського районного відділу ДВС про арешт майна боржника від 16.02.2016 № 49729322 та 21.10.2019 № 60070386.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 21.07.2023, 04.12.2023 на все нерухоме майно позивача 28.06.2017, 23.10.2023 зареєстровано обтяження - арешт, накладений Оболонським районним відділом ДВС, та 01.02.2022 - податкову заставу, накладену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Так, згідно з відомостями зі вказаного реєстру, все нерухоме майно позивача згідно з рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу №82730-53 від 26.01.2022 перебуває у податковій заставі із можливістю відчуження за погодженням із обтяжувачем.

Одночасно позивач звернув увагу на порушення Фондом державного майна України процедури прийняття рішення про передачу нерухомого майна позивача, яка передбачена Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482.

Статтею 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду державного майна України належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.

Накази Фонду державного майна України, видані у межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами (частина 2 статті 9 Закону України «Про Фонд державного майна України»).

Положеннями статті 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визначено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» до об`єктів управління державної власності віднесено майно, яке передане казенним підприємствам, державним некомерційним підприємствам в оперативне управління, майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям, майно, яке передане державним господарським об`єднанням.

Відповідно до підпункту «й» пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна погоджує (приймає) рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 7 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 (далі - Положення, у редакції, чинній станом на 10.04.2023) у разі коли передача державного майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном (органу, уповноваженого управляти державним майном), або самоврядних організацій, пропозиції щодо передачі структурного підрозділу підприємства, нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна погоджуються відповідно до пункту 5 цього Положення (залежно від виду майна), а також з Фондом державного майна (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна).

Згідно з пунктом 5 Положення пропозиції щодо передачі об`єктів права державної власності, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються ініціатором передачі з: відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією; відповідним органом охорони культурної спадщини - у разі передачі об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками; Антимонопольним комітетом - шляхом отримання дозволу на зазначену передачу у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції; підприємством - у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції; орендодавцем і орендарем - у разі передачі об`єктів, що були передані в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів; трудовим колективом підприємства - у разі передачі об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018, приватизація державного або комунального майна (приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Частина 1 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачає, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

За положеннями частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів малої приватизації належать, зокрема, єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації (пункт 1); окреме майно. Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації (пункт 2).

За змістом статті 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із цим, незважаючи на закріплення спірного державного нерухомого майна на балансі позивача, відповідне майно перебувало в сфері управління Фонду державного майна України.

Отже, Фонд державного майна України є належним суб`єктом із прийняття рішень про передачу об`єктів державної власності до сфери управління інших уповноважених органів управління, зокрема, Міністерству освіти і науки України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.

У частині 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено порядок приватизації державного і комунального майна.

Так, включення нерухомого майна позивача до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, належить до компетенції Фонду державного майна України, як суб`єкта управління.

Із матеріалів справи слідує, що позивач звертався до Фонду державного майна України з червня 2023 року з листами щодо необхідності включення єдиного майнового комплексу позивача до переліку об`єктів малої приватизації.

Крім того, позивач у листі від 08.08.2023 № 43 до Фонду державного майна України зауважив, що в процесі виконання розпорядження КМУ від 12.08.2020 № 1010-р між Фондом державного майна України та позивачем досягнуто домовленість щодо збереження необхідного для функціонування позивача майна в державній власності, відтак інститут наразі працює у вигляді відокремленого підрозділу ДП «Українська геологічна компанія», та необхідні співробітники переведені до цього підрозділу. З огляду на це, урядом під час виконання Указу Президента України від 23.07.2021 № 306/2021 у перелік об`єктів, що не підлягає приватизації, який є додатком до законопроекту не включено позивача.

09.08.2023 листом № 44 позивач у доповнення до листа від 08.08.2023 № 43 направив Фонду державного майна України Положення про відокремлений підрозділ Український геологорозвідувальний інститут Державного підприємства "Українська геологічна компанія».

Як посилався позивач у позові, передача нерухомого майна позивача до сфери управління Фонду державного майна України здійснена саме задля приватизації такого майна.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів включення нерухомого майна, що перебувало на балансі позивача: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3726,1 кв. м, будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв. м, захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв. м, за адресою: вул. Пасічна, 38 а, м. Львів, до переліку об`єктів малої приватизації.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України від 10.04.2023 № 630 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства освіти і науки України".

Оскільки інші позовні вимоги мають похідний характер від основної позовної вимоги, в задоволенні якої відмовлено, та позивачем не наведено самостійного правового обґрунтування похідних позовних вимог, суд дійшов висновку в задоволенні таких вимог відмовити.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Предмет доказування у кожній конкретній справі складає певну сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 17.05.2024 року.

Суддя К.В. Полякова