Постанова

від 26.11.2024 по справі 910/19086/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа№ 910/19086/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бітюкова І.В., ордер АА № 1485474 від 16.09.2024;

від відповідача-1: Ломако Є.О., посвідчення АБ № 039288 від 22.10.2024;

від відповідача-2: Старик А.М., виписка з ЄДР № 309621680050 від 07.09.2023;

від третьої особи: Медвідь В.О., дов. № 3214-Р від 10.10.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.05.2024

у справі № 910/19086/23 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут"

до

1) Фонду державного майна України

2) Міністерства освіти і науки України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Львівський національний університет імені Івана Франка

про визнання протиправними та скасування наказів і рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство (далі - ДП) "Український державний геологорозвідувальний інститут" (далі - УкрДГРІ / Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) та Міністерства освіти і науки України (далі - МОН) (враховуючи заяви про залучення МОН в якості відповідача-2, а також про зміну предмета позову від 17.01.2024, які задоволені ухвалами господарського суду міста Києва від 01.02.2024; а.с. 157-158; 164-167 том 1; а.с. 17-18; 22-23 том 2) про визнання протиправними та скасування:

- наказу ФДМУ № 630 від 10.04.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління МОН";

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979463 від 01.01.2024 09:35:55, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (далі - Реєстратор);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979243 від 01.01.2024 09:17:35, прийняте Реєстратором;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979658 від 01.01.2024 09:48:33, прийняте Реєстратором;

- наказу МОН № 1528 від 18.12.2023 "Про закріплення державного майна за Львівським національним університетом імені Івана Франка (далі - Університет)" в частині пунктів 260, 261, 262 додатку до наказу МОН, якими до переліку нерухомого майна, що закріплюється на праві господарського віддання за Університетом внесено будинок лабораторного корпусу, загальною площею 3 726,1 кв.м, захисну споруду цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м, будівлю для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м, за адресою м. Львів, вул. Пасічна 38а;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979533 від 01.01.2024 09:40:53, прийняте Реєстратором;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979337 від 01.01.2024 09:25:50, прийняте Реєстратором;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70980225 від 01.01.2024 10:24:36, прийняте Реєстратором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2020 Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) видано розпорядження № 1010-р "Про передачу об`єктів державної власності до сфери управління ФДМ" за яким вирішено передати до сфери управління ФДМУ, зокрема, єдиний майновий комплекс УкрДГРІ зі сфери управління державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), як стверджував позивач, з метою його приватизації.

Позивач зазначав, що станом на 01.12.2023 має заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками та заборгованість зі сплати податків та зборів перед бюджетом, у зв`язку з чим єдиним реальним варіантом погашення боргів УкрДГРІ перед працівниками та Державним бюджетом України може бути продаж в процесі приватизації його єдиного майнового комплексу з встановленням додаткових зобов`язань для потенційного покупця. При цьому, реальними активами з переліку об`єктів, які входять до єдиного майнового комплексу УкрДГРІ і можуть бути цікавими для потенційного покупця, є державне нерухоме майно, у тому числі і будівля, яка знаходиться на балансі УкрДГРІ і розміщена за адресою м. Львів, вул. Пасічна, 38а. Позивач звертав увагу, що тільки при наявності об`єктів нерухомості в складі єдиного майнового комплексу УкрДГРІ можна залучити реального власника під час його приватизації.

В подальшому ФДМУ прийнято рішення про передачу нерухомого майна (наказ № 630 від 10.04.2023), яке входить до єдиного майнового комплексу та знаходиться на праві господарського відання у УкрДГРІ, на його балансі, до сфери управління МОН і на баланс Університету, а саме: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3 726,1 кв.м, будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м, захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м, за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів.

Як стверджував позивач, прийняття ФДМУ такого рішення та проведення відповідних змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливить подальшу приватизацію нерухомого майна Підприємства, а також суперечить порядку передачі державного майна, який встановлений положеннями "Про порядок передачі об`єктів права державної власності", затвердженого постановою КМУ № 1482 від 21.09.1998 (далі - Положення), оскільки майно УкрДГРІ було передано без згоди Підприємства, до якого і не звертались за погодженням щодо передачі майна; Закону України "Про виконавче провадження" та Податковому кодексу України, враховуючи, що нерухоме майно перебувало під арештом (згідно постанов державних виконавців) та у податковій заставі (згідно рішення податкової служби).

З зазначених підстав, на думку позивача, прийняття ФДМУ рішення про передачу нерухомого майна, яке входить до єдиного майнового комплексу, знаходиться на праві господарського відання у УкрДГРІ на його балансі, і вчинення МОН дій стосовно прийняття цього майна до своєї сфери управління та його передачу на баланс Університету, в момент арешту нерухомості та знаходження її (нерухомості) в податковій заставі, без дотримання встановлених законодавством вимог до оформлення процедури передачі та вчинення МОН будь-яких дій (у тому числі і прийняття управлінських рішень) є протиправними діями центральних органів влади і тому наказ ФДМУ № 630 від 10.04.2023, а також вчинені в подальшому дії щодо нерухомого майна (наказ МОН в частині закріплення цього нерухомого майна на праві господарського віддання за Університетом, а також вчинені Реєстратором відповідні реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що включення нерухомого майна позивача до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, належить до компетенції ФДМУ, як суб`єкта управління, а оскільки матеріали справи не містять доказів включення нерухомого майна, яке перебувало на балансі позивача, до переліку об`єктів малої приватизації, то відсутні правові підстави для задоволення вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу ФДМУ № 630 від 10.04.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління МОН", а також заявлених похідних вимог.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, УкрДГРІ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що нерухоме майно є складовою частиною єдиного майнового комплексу та його передача має здійснюватися лише як єдиний майновий комплекс за рішенням КМУ, оскільки виділ майна з єдиного майнового комплексу УкрДГРІ в окремий об`єкт нерухомого майна не відбувся. Окрім того ініціатор передачі нерухомого майна повинен був погодити таку передачу з самим Підприємством, однак ФДМУ та МОН до позивача з такою пропозицією не зверталися і позивач не давав будь-якої згоди на передачу чи то окремого нерухомого майна чи то єдиного майнового комплексу, що знаходиться у його господарському віданні та відображено на його балансі. Також судом першої інстанції не було враховано, що ФДМУ передало до сфери управління МОН нерухоме майно під час арешту нерухомості та знаходження її (нерухомості) в податковій заставі.

Апелянт звертав увагу апеляційного суду, що лише прийняття ФДМУ рішення про включення єдиного майнового комплексу УкрДГРІ до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а також прийняття рішення про його приватизацію дозволить залучити реального власника, на якого, у тому числі, можна буде покласти обов`язок погашення існуючої заборгованості по заробітній платі та податкам Підприємства. Натомість, ФДМУ не приймає рішень щодо приватизації єдиного майнового комплексу, а приймає спірні рішення щодо безоплатного розпорядження нерухомим майном, що як наслідок унеможливлює погашення існуючою заборгованості та створює накопичення боргів Підприємства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 17.09.2024.

18.07.2024 до апеляційного суду надійшов відзив МОН із запереченнями на апеляційну скаргу.

06.08.2024 до апеляційного суду надійшов відзив Університету із запереченнями на апеляційну скаргу.

09.08.2024 до апеляційного суду надійшов відзив ФДМУ із запереченнями на апеляційну скаргу, з клопотанням щодо визнання поважними причини пропуску строку на подання відзиву та поновленням цього строку, враховуючи перебування країни в правовому режимі воєнного стану та значну кількість повітряних тривог у м. Києві протягом робочого часу, що викликало об`єктивну неможливість для надання відзиву у встановлений судом строк.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів вважає за можливе поновити строк на подання відзиву ФДМУ.

16.08.2024 до апеляційного суду надійшли пояснення позивача.

11.09.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання Університету про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 задоволено вказане клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 оголошено перерву до 15.10.2024.

15.10.2024 до апеляційного суду надійшли письмові пояснення позивача.

15.10.2024 судове засідання не відбулось, в зв`язку з перебуванням головуючого судді Руденко М.А. та судді Барсук М.А. у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 розгляд справи призначено на 29.10.2024.

29.10.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання Університету про долучення довіреності представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 оголошення до 26.11.2024.

21.11.2024 до апеляційного суду надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 прийнято апеляційну скаргу до провадження у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

В судовому засіданні, яке відбулось 26.11.2024, відповідачі та третя особа заперечували доводи апеляційної скарги та вказували на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Позивач доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2020 КМУ видано розпорядження № 1010-р "Про передачу об`єктів державної власності до сфери управління ФДМ", за яким вирішено передати до сфери управління ФДМУ, зокрема, єдиний майновий комплекс УкрДГРІ зі сфери управління Держгеонадр (а.с. 13-22 том 1).

27.07.2021 комісією з питань передачі єдиного майнового комплексу УкрДГРІ, складено акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу УкрДГРІ зі сфери управління Держгеонадр до сфери управління ФДМУ на виконання розпорядження КМУ № 1010-р від 12.08.2020 "Про передачу об`єктів державної власності до сфери управління ФДМ" (а.с. 240-244 том 1).

У подальшому, МОН листом № 1/11267-22 від 26.09.2022 (а.с. 151 том 1) звернулося до ФДМУ з проханням погодити передачу майна за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 38а, до сфери управління МОН з подальшою передачею в господарське відання Університету.

У відповідь ФДМУ листом № 10-24-16056 від 03.11.2022 повідомив МОН про те, що не заперечує стосовно передачі нерухомого майна (а.с. 64 том 2).

ФДМУ департамент управління державними підприємствами службовою запискою № 70-556 від 30.03.2023 повідомив департамент оренди та розпорядження державним майном (а.с. 153 том 1), що оскільки рішення про приватизацію УкрДГРІ не прийнято, то департамент не заперечує проти передачі нерухомого майна підприємства розташованого за адресою м. Львів, вул. Пасічна, 38а, до сфери управління МОН з подальшою передачею в господарське відання Університету.

Відповідно до наказу № 630 від 10.04.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління МОН" (а.с. 150 том 1) ФДМУ прийнято рішення передати зі сфери управління ФДМУ з балансу УкрДГРІ до сфери управління МОН на баланс Університету нерухоме майно у складі: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3 726,1 кв.м, будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м, захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м, за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів.

25.08.2023 складено акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що безоплатно передається зі сфери управління ФДМУ з балансу УкрДГРІ до сфери управління МОН на баланс Університету (а.с. 65-66 том 2) будівлі у складі 3-ох окремих споруд загальною площею 3 998,2 кв.м із місцезнаходженням: м. Львів, вул. Пасічна, 38а, а саме: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3 726,1 кв.м; будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м; захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м.

Надалі наказом МОН № 1528 від 18.12.2023 "Про закріплення державного майна за Університетом" (а.с. 176-178 том 1) (пункти 260, 261, 262 додатку до наказу) включено до переліку нерухомого майна, що закріплюється на праві господарського віддання за Університетом, нерухоме майно за адресою м. Львів, вул. Пасічна 38а, а саме: будинок лабораторного корпусу, загальною площею 3 726,1 кв.м; захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м; будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м.

Позивачем надано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (далі - Державний реєстр; а.с. 173-175 том 1) згідно якої Реєстратором були внесені записи на підставі рішень:

- 70979463 від 01.01.2024 09:35:55; 70979243 від 01.01.2024 09:17:35; 70979658 від 01.01.2024 09:48:33 (щодо передачі 3-ох об`єктів вищевказаного нерухомого майна до сфери управління МОН);

- 70979533 від 01.01.2024 09:40:53; 70979337 від 01.01.2024 09:25:50; 70980225 від 01.01.2024 10:24:36 (право господарського відання Університету на 3-и об`єкти вищевказаного нерухомого майна).

Позивач зазначав, що згідно довідки УкрДГРІ № 04/12-23 від 04.12.2023 (а.с. 11 том 1) станом на 01.12.2023 Підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками та заборгованість зі сплати податків та зборів перед бюджетом на загальну суму 22 981 100,00 грн.

Згідно з довідкою УкрДГРІ № 53/1 від 04.12.2023 (а.с. 12 том 1) на балансі УкрДГРІ перебуває нерухоме майно у складі: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3 726,1 кв.м, будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м, захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м, за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів.

На переконання позивача, прийняття рішення про приватизацію цього майна надасть змогу Підприємству погасити заборгованість за рахунок отриманих грошових коштів від його продажу.

Позивачем також долучені листи № 35 від 22.06.2023, № 39 від 21.07.2023, № 40 від 27.07.2023, № 43 від 08.08.2023, № 47 від 03.10.2023 (а.с. 23, 50, 51, 57-58, 60 том 1) адресовані ФДМУ, в яких позивач, зокрема, вказував про необхідність включення єдиного майнового комплексу УкрДГРІ до переліку об`єктів малої приватизації та прийняття рішення про приватизацію, що надасть можливість залучити реального власника на якого можна буде покласти обов`язок погашення існуючої заборгованості по заробітній платі, податкам та зняття існуючих обтяжень.

Позивач стверджував, що на момент прийняття ФДМУ спірного наказу № 630 від 10.04.2023 все нерухоме майно Підприємства перебувало під арештом відповідно до постанов державних виконавців Оболонського районного відділу державної виконавчої служби про арешт майна боржника № 49729322 від 16.02.2016 та № 60070386 від 21.10.2019, а згідно з рішенням головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу № 82730-53 від 26.01.2022 нерухоме майно перебуває у податковій заставі із можливістю відчуження за погодженням із обтяжувачем.

На доведення вказаних обставин до матеріалів позовної заяви долучена інформація з Державного реєстру № 356915567 від 04.12.2023 (а.с. 29-33 том 1).

Окрім зазначеного позивач посилався на порушення ФДМУ процедури прийняття рішення про передачу нерухомого майна позивача, яка передбачена Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженим постановою КМУ № 1482 від 21.09.1998.

З вказаних підстав, позивач не погоджувався з рішенням ФДМУ щодо передачі державного майна зі сфери управління ФДМУ до сфери управління МОН і на баланс Університету, а також похідними вимогами про закріплення державного майна за Університетом та вчиненням Реєстратором відповідних реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно цього нерухомого майна.

Розглянувши спір по суті суд першої інстанції дійшов висновку, що включення нерухомого майна позивача до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, належить до компетенції ФДМУ, як суб`єкта управління, а оскільки матеріали справи не містять доказів включення нерухомого майна, яке перебувало на балансі позивача, до переліку об`єктів малої приватизації, то відсутні правові підстави для задоволення вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу ФДМУ № 630 від 10.04.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління МОН", а також похідних вимог.

Колегія суддів з висновком щодо відмови у задоволенні позову не може погодитись, враховуючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1, 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Юрисдикція господарських справ визначена статтею 20 ГПК України, відповідно до пункту 6 якої господарські суди розглядають інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах:

- щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Частиною 3 статті 73 Господарського кодексу (далі - ГК) України визначено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Зі змісту статті 136 ГК України випливає, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч. 1). Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2).

Відповідно до розпорядження КМУ "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Держгеонадр" № 810-р від 31.08.2011 (а.с. 194-195 том 2) до сфери управління Держгеонадр передано єдиний майновий комплекс, а згідно з наказом Держгеонадр № 146 від 06.05.2019 (а.с. 192-193 том 2) закріплено на праві господарського відання за УкрДГРІ об`єкти нерухомого державного майна, згідно додатком, зокрема, будинок лабораторного корпусу загальною площею 3 726,1 кв.м; будівлю для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м; захисну споруду цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м, що розміщене за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів.

Як вже зазначалось, КМУ 12.08.2020 видано розпорядження № 1010-р щодо передачі до сфери управління ФДМУ єдиного майнового комплексу УкрДГРІ (а.с. 13-22 том 1), на виконання якого актом приймання-передачі від 27.07.2021 передано єдиний майновий комплекс зі сфери управління Держгеонадр до сфери управління ФДМУ (а.с. 240-244 том 1).

Перебування на балансі Підприємства закріпленого на праві господарського відання нерухомого майна розміщеного за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів, яке входить до складу єдиного майнового комплексу, підтверджується довідкою Підприємства № 53/1 від 04.12.2023 (а.с. 12 том 1) та витягом (пункти 5.2-5.4) з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна наданим ФДМУ (а.с. 182-184 том 2) на адвокатський запит № 3 від 29.02.2024 (а.с. 185 том 2).

Положеннями наказу ФДМУ № 1954 від 29.12.2010 "Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства" встановлено, що цілісний майновий комплекс - об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об`єкти.

Відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003 передбачено, що об`єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - це об`єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність; цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їхні структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб`єкти господарської діяльності.

На цілісний майновий комплекс поширюється режим складної речі, визначений нормами статті 188 ЦК України, відповідно до якої якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 191 ЦК України до складу підприємства як єдиний майновий комплекс входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виділення складових частин цілісного майнового комплексу, як убачається із зазначених нормативних актів, відбувається лише у визначеному порядку та на відповідних підставах.

Такі висновки щодо застосування статей 188, 191 ЦК України викладені у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 5019/592/12 (пункти 65- 67, 69).

Матеріали справи не містять доказів виділення зі складу єдиного майнового комплексу, який передано до сфери управління ФДМУ, нерухомого майна розміщеного за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів.

Однак ФДМУ було прийнято спірний наказ № 630 від 10.04.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління МОН" (а.с. 150 том 1), яким зі сфери управління ФДМУ з балансу УкрДГРІ до сфери управління МОН на баланс Університету передано не єдиний майновий комплекс, а окреме нерухоме майно, а саме: будинок лабораторного корпусу загальною площею 3 726,1 кв.м, будівля для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м, захисна споруда цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м, за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів.

Згідно з ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом 5 статті 116 Конституції України КМУ здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 117 Конституції України визначено, що КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 49 Закону України "Про КМУ", КМУ на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов КМУ. Акти КМУ з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень КМУ. Акти КМУ підписує Прем`єр-міністр України.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про КМУ" діяльність КМУ ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. КМУ здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Закону України "Про КМУ" КМУ здійснює відповідно до закону управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об`єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб`єктам господарювання.

Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об`єктами державної власності".

За приписами статті 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності - здійснення КМУ та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, надане суб`єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, КМУ.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що КМУ є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Як передбачено положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" здійснюючи управління об`єктами державної власності, КМУ, зокрема: визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності; встановлює порядок передачі об`єктів державної власності суб`єктам управління, визначеним цим Законом; забезпечує контроль за ефективністю управління об`єктами державної власності; виконує відповідно до законів інші функції з управління об`єктами державної власності.

Зі змісту наведених вище норм права вбачається, що КМУ є центральним органом виконавчої влади, на який покладено повноваження, зокрема, щодо здійснення управління об`єктами державної власності, включаючи визначення органів влади, уповноважених виконувати функції з управління об`єктами державної власності, та встановлення порядку передачі об`єктів державної власності таким органам.

За правилами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема: передають функції з управління об`єктами державної власності господарським структурам та здійснюють контроль за діяльністю господарських структур; ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів; дають згоду ФДМУ на передачу об`єктів державної власності до статутних капіталів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави; погоджують передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об`єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; виконують інші передбачені законодавством функції з управління об`єктами державної власності.

За змістом частини 1 статті 7 зазначеного Закону, ФДМУ відповідно до законодавства, серед іншого, погоджує (приймає) рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Відповідно до приписів пунктів 2, 4 Положення "Про порядок передачі об`єктів права державної власності", затвердженого постановою КМУ № 1482 від 21.09.1998 (далі - Положення), об`єктами передачі згідно з цим Положенням, зокрема, є: єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, які не увійшли до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації, та не належать до об`єктів, які необхідно залишити в державній власності, - здійснюється за рішенням КМУ.

Крім того, пунктом 7 зазначеного Положення встановлено, що у разі коли передача державного майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном (органу, уповноваженого управляти державним майном), або самоврядних організацій, пропозиції щодо передачі структурного підрозділу підприємства, нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна погоджуються відповідно до пункту 5 цього Положення (залежно від виду майна), також з ФДМУ (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна).

Пунктом 5 Положення передбачається, що пропозиції щодо передачі об`єктів права державної власності, яка здійснюється за рішенням КМУ, погоджуються ініціатором передачі, зокрема, з підприємством - у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції.

При цьому, у разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об`єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об`єктів, спільним рішенням цих сторін може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.

Колегія суддів зазначає, що правовий висновок стосовно порядку застосування статті 1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та пунктів 1-5 Положення № 1482 в аспекті необхідності погодження з підприємством передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу, який закріплений за таким підприємством на праві господарського відання (оперативного управління) викладено у пункті 110 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.03.2024 по справі № 160/4801/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117957753), а саме:

- складовою частиною процедури передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу є погодження такої передачі з підприємствами, за якими відповідні об`єкти державної власності закріплені на праві господарського відання (оперативного управління);

- виключення складають випадки знаходження підприємства на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції;

- недотримання погоджувальної процедури свідчить про порушення встановленого законодавством порядку передачі об`єктів державної власності зі сфери управління одного державного органу до іншого, оскільки при цьому не враховуються інтереси підприємства як фактичного користувача такого майна.

Частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже зазначалось, МОН листом № 1/11267-22 від 26.09.2022 направленим ФДМУ просило опрацювати питання та підтримати ініціативу Університету щодо передачі майна до сфери управління МОН з подальшою передачею в господарське відання Університету майна за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів (а.с. 151 том 1).

В той же час на виконання розпорядження КМУ № 1010-р від 12.08.2020 із сфери управління Держгеонадр до сфери управління ФДМУ було передано не окреме нерухоме майно, а єдиний майновий комплекс УкрДГРІ, у зв`язку з чим ФДМУ не був наділений повноваженнями щодо передачі частини єдиного майнового комплексу до сфери управління МОН, оскільки передане ФДМУ нерухоме майно не є окремим індивідуально визначеним майном, а є складовою частиною єдиного майнового комплексу УкрДГРІ, розпоряджатися яким наділений КМУ.

З матеріалів справи вбачається, що УкрДГРІ (м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 78А; ЄДРПОУ 01432032) не перебуває на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції (в тому числі і передане нерухоме майно за спірним наказом № 630 від 10.04.2023, що розташоване по вул. Пасічна, 38а, м. Львів), тому ініціатор передачі повинен був погодити таку передачу з самим Підприємством, тобто враховати інтереси підприємства як фактичного користувача такого майна, оскільки майно за ним закріплено на праві господарського відання.

Однак матеріали справи не містять, як доказів звернення до УкрДГРІ з такою пропозицією, так і згоди на передачу чи то окремого нерухомого майна, чи то єдиного майнового комплексу, що знаходиться на балансі в господарському віддані УкрДГРІ. Окрім того, доказів створення тимчасової узгоджувальної робочої групи для опрацювання взаємоприйнятних рішень, як визначено п. 5 Положення "Про порядок передачі об`єктів права державної власності", матеріали справи також не містять.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи викладене судом апеляційної інстанції встановлено, що:

- рішення про передачу майна прийнято не належним суб`єктом, оскільки нерухоме майно є складовою частиною єдиного майнового комплексу УкрДГРІ, розпоряджатися яким наділений КМУ;

- відбулось порушення складової частини процедури передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу щодо не погодження такої передачі з Підприємством, за яким закріплені на праві господарського відання об`єкти державної власності, та без створення тимчасової узгоджувальної робочої групи для опрацювання взаємоприйнятних рішень;

- передача ФДМУ відбулась як окремих нерухомих об`єктів, а не як єдиного майнового комплексу отриманого на виконання розпорядження КМУ № 1010-р від 12.08.2020.

Колегія судів також зазначає, що на момент прийняття ФДМУ спірного наказу № 630 від 10.04.2023, згідно інформації з Державного реєстру № 356915567 від 04.12.2023 (а.с. 29-33 том 1) все нерухоме майно Підприємства перебувало під арештом відповідно до постанов державних виконавців Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника № 49729322 від 16.02.2016 та № 60070386 від 21.10.2019, а згідно з рішенням головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу № 82730-53 від 26.01.2022 нерухоме майно перебуває у податковій заставі із можливістю відчуження за погодженням із обтяжувачем.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, ФДМУ всупереч законодавчим вимогам передало окрему частину нерухомого майна єдиного майнового комплексу, що знаходиться на балансі в господарському віддані УкрДГРІ, а саме: будинок лабораторного корпусу, загальною площею 3 726,1 кв.м, захисну споруду цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м, будівлю для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м, за адресою: вул. Пасічна, 38а, м. Львів, зі своєї сфери управління та з балансу УкрДГРІ до сфери управління МОН та на баланс Університету, що є підставою для скасування наказу ФДМУ № 630 від 10.04.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління МОН".

Враховуючи, що вказане нерухоме майно було протиправно передано ФДМУ зі своєї сфери управління та з балансу УкрДГРІ до сфери управління МОН та на баланс Університету, то похідні вимоги щодо скасування внесених Реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційних дій на підставі рішень 70979463 від 01.01.2024 09:35:55; 70979243 від 01.01.2024 09:17:35; 70979658 від 01.01.2024 09:48:33 (щодо передачі 3-ох об`єктів вищевказаного нерухомого майна до сфери управління МОН), а також наказ МОН № 1528 від 18.12.2023 "Про закріплення державного майна за Університетом" в частині пунктів 260, 261, 262 додатку до наказу МОН, якими до переліку нерухомого майна, що закріплюється на праві господарського віддання за Університетом внесено вищевказане нерухоме майно, та внесення Реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційних дій на підставі рішень 70979533 від 01.01.2024 09:40:53; 70979337 від 01.01.2024 09:25:50; 70980225 від 01.01.2024 10:24:36 (щодо права господарського відання Університету на 3-и об`єкти вищевказаного нерухомого майна), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/19086/23 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/19086/23 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" задовольнити.

Скасувати наказ Фонду державного майна України № 630 від 10.04.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства освіти і науки України".

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979463 від 01.01.2024 09:35:55, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979243 від 01.01.2024 09:17:35, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979658 від 01.01.2024 09:48:33, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області.

Скасувати наказ Міністерства освіти і науки України № 1528 від 18.12.2023 "Про закріплення державного майна за Львівським національним університетом імені Івана Франка" в частині пунктів 260, 261, 262 додатку до наказу Міністерства освіти і науки України, якими до переліку нерухомого майна, що закріплюється на праві господарського віддання за Львівським національним університетом імені Івана Франка внесено будинок лабораторного корпусу, загальною площею 3 726,1 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Пасічна 38а; захисну споруду цивільної оборони (сховище) загальною площею 166 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Пасічна 38а; будівлю для хімічних речовин загальною площею 106,1 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. Пасічна 38а.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979533 від 01.01.2024 09:40:53, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70979337 від 01.01.2024 09:25:50, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 70980225 від 01.01.2024 10:24:36, прийняте державним реєстратором Труба Оксаною Михайлівною Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області.

Стягнути з Фонду державного майна України (01133, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, м. Київ; ЄДРПОУ 00032945) на користь державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 78А; ЄДРПОУ 01432032) 9 820 грн 40 коп. судового збору за подання позову та 3 396 грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 10; ЄДРПОУ 38621185) на користь державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 78А; ЄДРПОУ 01432032) 9 820 грн 40 коп. судового збору за подання позову та 3 396 грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали справи № 910/19086/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.12.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко