Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/19336/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа № 910/19336/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд"до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фасадна компанія" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтт"простягнення 6408793,43 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаТугай В.С.від відповідача-1не з`явилисявід відповідача-2не з`явилисяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастербуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фасадна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтт" 6408793,43 грн, з яких: 5862158,50 грн попередньої оплати та 546634,93 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша фасадна компанія" умов укладеного з позивачем договору підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021 в частині виконання передбачених цим правочином робіт у встановлений строк. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором було забезпечено порукою за договором поруки №05/25-ЛБ від 25.05.2021, позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача-1 та поручителя солідарно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/19336/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 07.02.2024.

17.01.2024 від відповідача-2 надійшов відзив на позов, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечив. Як зазначив відповідач-2 у відзиві на позов, позивач та відповідач-1, без відома та згоди поручителя - відповідача-2, поза строком виконання основного зобов`язання за договором підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021, вчинили новий правочин у вигляді додаткової угоди №1 від 21.02.2023, яким збільшили строки виконання основного зобов`язання, скоригували договірну ціну забезпеченого договору у бік збільшення, змінили порядок розрахунків, викладений у первісному договорі та збільшили строк виконання основного зобов`язання з 01.11.2021 на 30.06.2023 чим змінили істотні умови забезпеченого договору, уклавши новий договір з новими істотними умовами, внаслідок чого порука була припинена в силу ст.559 Цивільного кодексу України.

Також, 17.01.2023 від представника відповідача-1 надійшла заява про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів з моменту ознайомлення з матеріалами справи №910/19336/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 26.01.2024.

25.01.2024 від представника відповідачів-1,2 в системі "Електронний суд" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 надано можливість представнику відповідачів-1,2 брати участь у судовому засіданні 07.02.2024 в режимі відеоконференції з використанням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

29.01.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечив. Серед іншого, відповідач-1 зазначив, що позивач, маючи на руках акт виконаних робіт з виконанням об`єму на 588,15 кв.м, всупереч п.5.2 договору, не повідомляючи про це відповідача-1 склав дефектний акт, який не передав представнику підрядника та практично відмовився від прийняття робіт без участі відповідача-1, у зв`язку з чим виконання робіт було зупинено. Відповідачем-1 не визнаються претензії позивача викладені в дефектному акті, так як сам акт складений позивачем в односторонньому порядку.

31.01.2024 від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів, в яких позивач проти тверджень відповідачів, викладених ними у відзивах на позов, заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 судом встановлено відповідачам 1, 2 строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 21.02.2024 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.02.2024.

21.02.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

У підготовчому засіданні 22.02.2024 розгляд справи відкладено на 14.03.2024.

12.03.2024 від позивача надійшла заява на клопотання відповідача-1 про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

13.03.2024 від відповідача-1 надійшли заперечення на заяву позивача від 12.03.2024.

У судовому засіданні 14.03.2024 оголошено перерву до 22.03.2024.

У судовому засіданні 22.03.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, з огляду на відсутність на те процесуальних підстав, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024.

18.04.2024 від позивача надійшла заява про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката на суму 56000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.04.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 30.04.2024 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідачі у судове засідання 30.04.2024 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань від відповідачів, зокрема, про відкладення судового засідання у зв`язку із неможливістю забезпечити явку представників, не надходило.

Оскільки поважних причин неявки представників відповідачі суду не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 30.04.2024 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастербуд", як генпідрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша фасадна компанія", як підрядником, укладено договір підряду №25/05-ЛБ (договір), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати генпідряднику за відповідним актом приймання-передачі виконаних робіт комплекс робіт по виготовленню, доставці та монтажу віконних конструкцій у відповідності до умов договору та робочої документації (надалі - роботи) на об`єкті: "Будівництво житлового багатоквартирного комплексу з паркінгом та приміщеннями громадського призначення по пров.Козацькому, 11 в смт.Козин, Обухівського р-ну Київської обл." (надалі - об`єкт), а генпідрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та сплатити їх вартість (п.1.1).

Пунктом 1.2 даного договору визначено, що склад, вартість, об`єми робіт та місце їх виконання, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт визначаються згідно підписаних сторонами договірних цін. Порядок оплати, місце виконання окремих робіт та інші додаткові умови визначаються цим договором та договірними цінами до договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п.2.1, 2.1.1 договору ціна договору являє собою суму цін всіх підписаних сторонами договірних цін, які є додатками до даного договору. На момент укладення цього договору, сторони погодили та підписали договірну ціну №1 на загальну суму 10738374,50 грн, в т.ч.ПДВ 20% - 1789729,08 грн.

Згідно п.2.2 договору генпідрядник сплачує підряднику авансовий платіж для придбання матеріалів до початку виконання робіт у розмірі, узгодженому сторонами у договірних цінах до даного договору. Розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт. Генпідрядник та підрядних беруть на себе зобов`язання вести облік взаєморозрахунків за кожною договірною ціною, підписаною сторонами до даного договору з урахуванням умов п.п.7.1.7 та ст.9 даного договору.

Термін виконання робіт визначається сторонами у додатку до цього договору (графік виконання робіт) (п.3.1 договору).

Якщо уповноваженими особами генпідрядника були виявлені невідповідність якості робіт, що виконує підрядник та матеріалів діючим в Україні нормам, умовам договору або робочій документації, а також порушення строків виконання робіт, генпідрядник може зупинити роботи (на час їх виправлення) і вимагати виправлення недоліків від підрядника або розірвати даний договір в односторонньому порядку шляхом направлення на адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання даного договору. В такому випадку даний договір буде вважатися розірваним протягом 10 календарних днів з дати направлення генпідрядником такого повідомлення на адресу підрядника (п.3.4 договору).

Відповідно до п.п.6.2.2 договору підрядник зобов`язаний виконати роботи та використовувати в роботах матеріали відповідно до договору та затвердженої робочої документації, діючих державних будівельних норм і правил України у термін і на умовах договору.

Підпунктом 7.1.1 договору визначено, що генпідрядник має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати відшкодування заподіяних підрядником збитків, письмово попередивши про свої наміри підрядника за 5 календарних днів до дати розірвання, зокрема, у разі значного (більше ніж 15 календарних днів) відставання від термінів виконання робіт з вини підрядника.

Відповідно до п.9.2 договору за прострочення підрядником виконання робіт згідно умов договору підрядник сплачує генпідряднику неустойку в розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочення. Однак загальна сума штрафу за договором не може перевищувати 5% вартості договору.

Пунктом 9.9 договору визначено, що якщо підрядник не приступає своєчасно до виконання робіт або виконує роботи так повільно, що закінчення їх в строк стає явно неможливо, генпідрядник вправі відмовитися від договору, про що письмово сповіщає підрядника у термін 10 календарних днів до фактичної дати розірвання і вимагати відшкодування збитків.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов договору (п.12.1 договору).

У випадку дострокового розірвання договору сторони протягом 10 днів з моменту повідомлення про розірвання даного договору проводять взаємні розрахунки в тому числі оплату фактично виконаних робіт (п.12.3 договору).

Договірною ціною №1 (додаток №1 до договору) позивачем та відповідачам-1 визначено обсяг, найменування запланованих робіт, їх вартість, а також найменування та обсяг необхідних для виконання робіт матеріалів та їх вартість. Так, загальна вартість робіт та матеріалів для виконання робіт згідно договірної ціни №1 склала 10738374,50 грн з ПДВ.

Також у додатку №1 до договору сторонами обумовлено термін виконання робіт, а саме: з 01.06.2021 початок виготовлення металопластикових вікон, з 15.06.2021 - монтаж, до 30.09.2021 - завершення монтажних робіт.

Календарним графіком робіт (додаток №2 до договору) сторонами було погоджено етапність виконання підрядних робіт на об`єкті.

У додатку №3 до договору сторонами погоджено специфікацію віконних конструкцій.

Відповідно до підписаних сторонами договору підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021 акту виконаних робіт за грудень 2021 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2021 року відповідач-1 виконав, а позивач прийняв роботи за договором на загальну суму 2187641,50 грн з ПДВ.

21.02.2023 між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно умов якої, у зв`язку із істотним зростанням цін на основні матеріали, сторонами було визначено договірну ціну у розмірі 10932698,50 грн. До вказаної додаткової угоди між позивачем та відповідачем-1 підписано зведену договірну ціну на визначену суму, договірну ціну №2 (перерахунок) на суму 10932698,50 грн, договірну ціну №1 на фактично виконані роботи на суму 3295963,95 грн, графік виконання та фінансування робіт.

Відповідно до графіку виконання та фінансування робіт (додаток №2 до додаткової угоди №1) сторонами зафіксовано, що генпідрядник фактично сплатив на дату підписання цього графіку авансові платежі за договором на загальну суму 6769800,00 грн з ПДВ. Також відповідно до п.5 вказаного графіку визначено кінцевий термін виконання робіт - 30.06.2023.

Всього позивачем було сплачено на рахунок відповідача-1 авансові платежі за договором у розмірі 8049800,00 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.

Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, жодних дій щодо виконання робіт згідно нового графіку виконання та фінансування робіт по договору після укладення додаткової угоди №1 від 21.02.2023 до договору відповідачем-1 так здійснено і не було.

11.10.2023 комісія, створена позивачем, провела огляд робіт, виконаних відповідачем-1 на об`єкті: "Будівництво житлового багатоквартирного комплексу з паркінгом та приміщеннями громадського призначення по пров.Козацькому, 11 в смт.Козин, Обухівського р-ну Київської обл." та встановила, що на дату проведення перевірки, в будинку №1 в секціях 101-106 встановлено 1171,13 кв.м віконних конструкцій, з них 582,98 кв.м прийняті за актом виконаних робіт на суму 2187641,53 грн з ПДВ, а 588,15 кв.м віконних конструкцій на суму 2262996,30 грн з ПДВ встановлені з порушенням умов договору (не в повній комплектності, з відсутністю деяких склопакетів, відсутністю частини фурнітури, не виконана герметизація "Стиз А та Б"), тобто монтажні роботи виконанні не в повному обсязі та неналежним чином, виконавча документація на вказані фасади відсутня, у зв`язку з чим роботи по виготовленню, доставці та монтажу віконних конструкцій в будинку №1 об`єкту загальною площею 588,15 кв.м на суму 2262996,30 грн з ПДВ не можуть бути прийняті генпідрядником шляхом підписання актів виконаних робіт.

Оскільки від відповідача-1 як підрядника після підписання додаткової угоди №1 від 21.02.2023 на адресу позивача не надійшло жодного листа з поясненнями щодо затримки виконання робіт та щодо обставин, які перешкоджають виконанню таких робіт за договором, жодного акту приймання-передачі виконаних робіт (крім акту виконаних робіт за грудень 2021 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2021 року на суму 2187641,50 грн з ПДВ) між позивачем та відповідачем-1 підписано не було, у зв`язку з відсутністю факту виконання робіт, позивач направив на адресу відповідача-1 лист від 27.10.2023 №27/10-23 про розірвання договору підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021, в якому повідомив відповідача-1 про рішення про відмову від договору та дострокове його розірвання в односторонньому порядку згідно умов договору.

Також, у вказаному листі, позивач вимагав повернути протягом 10 календарних днів з дати розірвання договору підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021 сплачений по договору авансовий платіж (за вирахуванням оплати за фактично виконані роботи) у розмірі 5862158,50 грн в т.ч. ПДВ.

Згідно відмітки на конверті поштового відправлення №0200500360142 з листом про розірвання договору підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021, поштове відправлення 18.11.2023 було повернуто представнику позивача за закінченням встановленого терміну зберігання із зазначенням причини повернення, а саме: "Відправлення не вручене під час доставки: інші причини". Зазначена інформація була отримана позивачем під час відслідковування трекінгу поштового відправлення №0200500360142 на офіційному сайті АТ "Укрпошта".

Таким чином, позивач зазначає, що ним належним чином повідомлено відповідача-1 про розірвання договору, а не отримання відповідачем-1 кореспонденції не залежить від волі позивача.

Як зазначив позивач у позовній заяві, оскільки станом на дату звернення позивача до суду з відповідним позовом договір вважається достроково припиненим, у нього виникло право вимагати повернення авансового платежу на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, 25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастербуд", як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша фасадна компанія", як боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амтт", як поручителем, укладено договір поруки №05/25-ЛБ (договір поруки), відповідно до п.1.1 якого поручитель поручається перед кредитором та зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов`язань перед кредитором за договором підряду (№25/05-ЛБ від 25.05.2021), в повному обсязі таких зобов`язань. Сторони домовилися, що зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними та для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором поруки та договором підряду, не потребується.

Поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.2 договору поруки).

Згідно з п.2.1 договору поруки підставою зобов`язання, забезпеченого порукою за цим договором, є договір підряду (№25/05-ЛБ від 25.05.2021 - розділ визначення термінів).

За приписами п.п.3.1.1 договору поруки у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за договором підряду, настання випадків невиконання умов, кредитор має право вимагати від поручителя виконання боргових зобов`язань в повному обсязі чи в їх частині.

За змістом п.5.1 договору поруки підписанням цього договору поруки сторони підтверджують, що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення поручителем виконання боргових зобов`язань згідно з договором поруки та/або договором підряду без необхідності направлення кредитором поручителю будь-якої вимоги/документа. Направлення кредитором вимоги до поручителя є його правом, а не обов`язком.

Збільшення розміру зобов`язання боржника у випадках, передбачених договором підряду та додатковими угодами до нього (в тому числі у зв`язку з появою додаткових робіт тощо), тягне одночасне збільшення відповідальності поручителя. Виражена в даному договору згода поручителя на можливе збільшення своєї відповідальності дійсне відносно всіх випадків збільшення боргових зобов`язань, які будуть мати місце в період дії кредитного договору. Поручитель приймає на себе ризик виконання умов договору поруки при істотній зміні обставин, якими керувалися сторони при укладені цього договору поруки (п.5.2 договору поруки).

Цей договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов`язань та виконання зобов`язань за цим договором поруки (п.6.1 договору поруки).

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач-1 5862158,50 грн попередньої оплати на вимогу позивача не повернув, внаслідок чого останній звернувся до суду з відповідним позовом. Крім того позивачем нараховано до сплати 546634,93 грн штрафу згідно п.9.2 договору.

При цьому, за твердженням позивача, відповідач-2 має відповідати за невиконання відповідачем-1 грошових зобов`язань з повернення попередньої оплати за договором підряду та стягнення штрафних санкцій за прострочення підрядником виконання робіт за цим договором солідарно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.838 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору, позивачем було сплачено відповідачу-1 авансові платежі за договором на загальну суму 8049800,00 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, а відповідачем-1, в свою чергу, були виконані роботи на суму 2187641,50 грн з ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт за грудень 2021 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2021 року, які підписані між позивачем та відповідачем-1.

Оцінюючи довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за червень 2023 року та акт виконаних робіт за червень 2023 року на суму 2554697,80 грн, суд констатує, що зазначені документи підписані тільки з боку відповідача-1, будь-яких доказів передання зазначених документів на підписання позивачу матеріали справи не містять. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів направлення позивачем на адресу відповідача-1 дефектного акту від 11.10.2023, який односторонньо складений та підписаний з боку позивача у справі, а також пропозиції до відповідача-1 прибути для його складання.

Враховуючи те, що вказані документи (довідка та акт виконаних робіт за червень 2023 року та дефектний акт від 11.10.2023) є такими, що односторонньо підписані з боку позивача та відповідача-1, то суд не приймає їх як належні та допустимі докази як виконання робіт за договором так і наявності відповідних дефектів.

Як встановлено судом, згідно графіку виконання та фінансування робіт (додаток №2 до додаткової угоди №1 від 21.02.2023 до договору) сторонами визначено кінцевий термін виконання робіт за договором - 30.06.2023.

Доказів виконання робіт у зазначений строк на суму, яка погоджена позивачем та відповідачем-1 у додатковій угоді №1 від 21.02.2023 до договору, а саме: 10932698,50 грн матеріали справи не містять.

Як вже вказувалося судом, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази виконання відповідачем-1 робіт на суму 2187641,50 грн з ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт за грудень 2021 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2021 року.

Отже, сума попередньої оплати за договором, на яку роботи не виконані (належні та допустимі докази відсутні) дорівнює 5862158,50 грн.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.2 ст.598 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що одностороння відмова від договору не потребує узгодження, так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Як встановлено судом, внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх обов`язків за укладеним між сторонами договором щодо своєчасного виконання робіт, позивач скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору, що передбачено п.п.3.4, 7.1.1, 9.9 договору, у зв`язку з чим правовідносин позивача та відповідача-1 за договором підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021 є припиненими. При цьому, в матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази направлення позивачем на адресу відповідача-1 листа за вих.№27/10-23 від 27.10.2023 про розірвання відповідного договору. Зазначений лист вважається таким, що отриманий відповідачем-1 18.11.2023 (дата повернення поштового відправлення представнику позивача за закінченням встановленого терміну зберігання із зазначенням причини повернення, а саме: "Відправлення не вручене під час доставки: інші причини"). Неотримання зазначеного листа відповідачем-1 не залежить від волі позивача у справі, а є виключно суб`єктивною поведінкою відповідача-1. Отже, оскільки позивачем вчинено всі залежні від нього дії щодо дотримання порядку повідомлення відповідача-1 про розірвання договору, договір підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021 є розірваним в односторонньому порядку, оскільки таке право передбачено укладеним між позивачем та відповідачем-1 правочином.

Щодо позовних вимог про стягнення 5862158,50 грн попередньої оплати, суд зазначає наступне.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Системний аналіз положень ст.ст.11, 177, 202, 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до приписів ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем робіт на суму 5862158,50 грн, а укладений між позивачем та відповідачем-1 правочин є таким, що припинив свою дію внаслідок його одностороннього розірвання, підстава для отримання грошових коштів, які були оплачені позивачем в якості попередньої оплати, відпала, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення 5862158,50 грн визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення 546634,93 грн штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч.2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

У ч.4 ст.231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.9.2 договору за прострочення підрядником виконання робіт згідно умов договору підрядник сплачує генпідряднику неустойку в розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочення. Однак загальна сума штрафу за договором не може перевищувати 5% вартості договору.

Отже, оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем-1 обов`язку з виконання робіт за договором у строк, який погоджений контрагентами у договорі підряду №25/05-ЛБ від 25.05.2021, вимоги позивача про стягнення неустойки у вигляді штрафу є законними та обґрунтованими.

Щодо суми заявленого позивачем до стягнення штрафу, то суд погоджується із розрахунком останнього, внаслідок чого стягненню підлягають 546634,93 грн штрафу.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Отже, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Частиною 1 ст.543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, вимоги позивача про солідарне стягнення заявлених коштів з відповідачів є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Твердження відповідача-2, викладені у відзиві на позов, відхиляються судом з огляду на положення п.5.2 договору поруки.

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору -задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Крім того позивач просив суд покласти на відповідачів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 56000,00 грн.

Ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги 10.01.2024, який укладений між Адвокатським об`єднанням "Немесіда" та позивачем, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16.04.2024 на суму 56000,00 грн, ордер серії АІ №1539072 від 30.01.2024, платіжну інструкцію №19101 від 17.04.2024 на суму 56000,00 грн.

Відповідно до усталеної практики, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж самі критерії застосовуються ЄСПЛ при присудженні судових витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, судом зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v.Latvia) від 28.11.2002 ЄСПЛ зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатським об`єднанням послуг, співмірність суми витрат із складністю даної справи, відсутність заперечень щодо розміру заявлених витрат зі сторони відповідачів, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому послуг професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 56000,00 грн покладаються на відповідачів у зв`язку з висновками суду про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фасадна компанія" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна, буд.4-А, офіс 139/2, ідентифікаційний код 44052587) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтт" (01103, м.Київ, вул.Менделеєва, буд.12, офіс 94/1, ідентифікаційний код 32393217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд" (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця, буд.29, ідентифікаційний код 32155089) 5862158 (п`ять мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі сто п`ятдесят вісім) грн 50 коп. попередньої оплати та 546634 (п`ятсот сорок шість тисяч шістсот тридцять чотири) грн 93 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фасадна компанія" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна, буд.4-А, офіс 139/2, ідентифікаційний код 44052587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд" (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця, буд.29, ідентифікаційний код 32155089) судовий збір в сумі 48065 (сорок вісім тисяч шістдесят п`ять) грн 95 коп. та витрати на професійну правничу допомогу на суму 28000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтт" (01103, м.Київ, вул.Менделеєва, буд.12, офіс 94/1, ідентифікаційний код 32393217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд" (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця, буд.29, ідентифікаційний код 32155089) судовий збір в сумі 48065 (сорок вісім тисяч шістдесят п`ять) грн 95 коп. та витрати на професійну правничу допомогу на суму 28000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.05.2024

Суддя Ю.М.Смирнова