Рішення

від 17.05.2024 по справі 910/19564/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2024Справа № 910/19564/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІКОН"

про стягнення 52 233,75 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІКОН" про стягнення 52 233,75 грн, з яких 35 094,92 грн основного боргу, 13 950,52 грн втрат від інфляції, 3 188,31 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № 330030-01 від 09.10.2019 в частині відшкодування вартості теплової енергії у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали.

04.01.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій також міститься клопотання про поновлення строку для усунення недоліків, оскільки останній закінчився 03.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 відкрито провадження у справі № 910/19564/23 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено сторонам строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 10.01.2024 була отримана позивачем 11.01.2024 в електронному кабінеті.

Крім того, ухвала суду від 10.01.2024 направлена відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана останнім 22.01.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600243428324.

01.03.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідачем вказується, що було здійснено оплату спожитої ним електричної енергії, при цьому в подальшому ним продано нежилі приміщення, до яких позивачем постачалась теплова енергія, іншій особі.

21.03.2024 позивачем подані пояснення на пояснення відповідача, в яких вказується, що позивачем у даній справі заявлена заборгованість за іншим договором та за інший період, ніж за той, за який відповідачем здійснено оплату виставленого рахунку.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 "Про деякі питання Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".

Між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - Позивач/Постачальник) та Приватним підприємством "ЮРІКОН" (далі - Відповідач/Абонент) 09.10.2019 укладено Договір № 330030-01 на постачання теплової енергії (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.3.4 договору абонент зобов`язується в додатках № 8 та № 9 до договору зазначити всі об`єкти теплопостачання, підключені до теплових мереж абонента (найменування, теплові навантаження, обсяги теплопостачання, займана площа тощо).

Згідно з п. 8.1 договору останній набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2020. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Приписами частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до Додатку № 8 до Договору опалення постачається за адресою: вул. Січових Стрільців, 84, нежитлове приміщення, номер особового рахунку 330030-01, площа 82,0 кв. м.

Крім того, додатком № 9 сторони погодили відповідачу особовий рахунок № 330030-01 по вул. Січових Стрільців, 84.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості з оплати вартості теплової енергії згідно з договором № 330030-01 від 09.10.2019 за період з листопада 2019 по вересень 2023 року в розмірі 35 094,92 грн.

У свою чергу, заперечуючи проти задоволення повних вимог у даній справі, відповідач зазначає, що ним 23.12.2022 на підставі нотаріально посвідченого договору продано нежитлове приміщення площею 82 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 84 громадянину Чергринець В.Г., яке (приміщення) передано згідно з актом приймання-передачі від 23.12.2022.

Отже, як вказує відповідач, з 23.12.2022 він не є користувачем теплової енергії в приміщенні площею 82 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 84.

Також відповідач зазначає, що він звернувся до позивача з метою сплати боргу за теплову енергію та отримав від позивача рахунок № 033003010300102/01/2023/1 від 31.12.2022, в якому вказано, що борг за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ): інші станом на 01.01.2023 з урахуванням оплат у поточному місяці становить 60 662,50 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 139 від 19.01.2023 відповідачем сплачено позивачу грошові кошти 60 622,50 грн, таким чином, відповідач вказав, що ним погашено існуючу станом на момент продажу нежитлового приміщення заборгованість, а в подальшому він не був користувачем теплової енергії у приміщенні площею 82 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 84.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач вказує, що грошові кошти в розмірі 60 622,50 грн сплачені відповідачем за іншим договором та за заборгованість за інший період.

Розглянувши подані сторонами докази, підстави заявленого позову, а також заперечення відповідача проти задоволенні позовних вимог, суд зазначає про наступне.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який регулюється нормами §3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що відносини між позивачем та відповідачем регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язались керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1 Договору).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Теплогенеруюча організація визначена приписами вказаної статті закону як суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Споживачем теплової енергії є юридична або фізична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Частиною 4 статті 19 та статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, своєчасне укладення якого з теплопостачальною організацією є основним обов`язком споживача теплової енергії.

Згідно зі статтею 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначені Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року (далі - Правила), відповідно до пункту 3 яких споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

При цьому пунктом 4 Правил визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до пункту 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами, міжопалювальний період для систем опалення, ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили.

У позовній заяві позивач зазначає, що наявність боргу у відповідача за Договором підтверджується щомісячними обліковими картками за його обліковим записом 330030-01 від 09.10.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Поряд з цим додатками № 8 та № 9 до вказаного договору сторонами погоджено, що постачання теплової енергії здійснюється до нежитлового приміщення загальною площею 82.00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 84.

При цьому, як вбачається з нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 23.12.2022, відповідачем нежитлові приміщення площею 82,00 кв. м. продано (відчужено) іншій особі (Чергринець В.Г.).

Як вбачається з виставленого позивачем рахунку на оплату від 31.12.2022, заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з постачання теплової енергії станом на 01.01.2023 складала 60 622,50 грн, яка була сплачена відповідачем відповідно до платіжної інструкції від 19.01.2023.

У вказаному рахунку визначено обліковий запис відповідача за № 033003010300102, проте не вказано, що такий рахунок виставлено на підставі іншого договору, відмінного від договору № 330030-01 від 09.10.2019.

Також під час розгляду даної справи позивачем на підтвердження тверджень, викладених в письмових поясненнях про те, що сплата грошових коштів у розмірі 60 622,50 грн відбувалась за іншим договором, не надано суду доказів існування між сторонами інших договірних відносин, відмінних від договору № 330030-01 від 09.10.2019, щодо постачання теплової енергії в приміщення площею 82,00 кв. м. за за адресою; м. Київ, вул. Січових Стрільців, 84.

Також судом не беруться до уваги посилання позивача щодо того, що в позові заборгованість заявлена за інший період, зокрема, з листопада 2019 року по грудень 2021 року, оскільки такі періоди передують грудню 2022 року, коли відповідачем відчужено приміщення площею 82,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 84 та, відповідно, така заборгованість мала б увійти до заборгованості відповідача, яка була відображена в рахунку від 31.12.2022.

Крім того, як встановлено сторонами в абз. 5 п. 2 додатку № 4 до договору № 330030-01 від 09.10.2019, оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідачем надано докази сплати заборгованості за послуги з передачі йому теплової енергії (рахунок позивача з визначенням заборгованості відповідача та докази оплати такого рахунку), суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії необґрунтованими, у зв`язку з недоведеністю факту існування у відповідача заборгованості з оплати поставленої теплової енергії до нежитлового приміщення площею 82,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 84.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості, не підлягають задоволенню і похідні вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, оскільки позивачем не доведено існування заборгованості відповідача перед позивачем.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення підписано 17.05.2024.

Суддя О.Г. Удалова