Рішення

від 17.05.2024 по справі 913/114/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року м.ХарківСправа № 913/114/24

Провадження №6/913/114/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

до Управління власності Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, вул.Штейгерська, буд.31, м.Лисичанськ, 93100

про стягнення 27155 грн 88 коп.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління власності Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу №11-1003/21-БО-Т від 01.11.2011 в загальному розмірі 27155 грн 88 коп., з яких основний борг в сумі 18838 грн 44 коп., пеня в сумі 3979 грн 30 коп., 3% річних в сумі 682 грн 83 коп., інфляційні втрати - 3655 грн 31 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що на виконання укладеного між сторонами договору постачальником в період листопада 2021 року - лютого 2022 року було поставлено, а відповідачем спожито природного газу на загальну суму 87481 грн 25 коп. Однак, відповідач не повністю виконав свої договірні зобов`язання, провів лише частковий розрахунок із постачальником, розрахувавшись за зобов`язаннями листопада 2021 року - січня 2022 року, сплативши 68642 грн 81 коп.

Наразі у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість в сумі 18838 грн 44 коп. за спожитий природній газ (об`єм 1,13800 тис.куб.м.) в лютому 2022 року.

У зв`язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України та п.7.2 договору позивачем заявлені до стягнення також пеня в сумі 3979 грн 30 коп., 3% річних в сумі 682 грн 83 коп. та інфляційні втрати - 3 655 грн 31 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 справу №913/114/24 передано на розгляд судді Драгнєвіч О.В

Ухвалою суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; запропоновано позивачу у строк до 01.04.2024 подати суду роздруківку з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000XEM400K за період з 04.11.2021 по 28.02.2022 (зазначену в п.13 додатків до листа ТОВ Оператора газотранспортної системи України Щодо надання відповіді на адвокатський запит від 26.01.24), зазначивши підстави її не долучення разом з листом; долучити докази направлення іншій стороні; запропоновано сторонам подати заяви по суті справи у встановлені законом та судом строки.

На виконання ухвали суду 28.03.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення витребуваних судом доказів з додатками, в якому позивач пояснив, що з позовом не долучив додаток №13 до листа Оператора ГТС від 26.01.2024 № 24-1243, оскільки наведена інформація в додатку п. 13 у дублює інформацію про обсяги споживання газу відповідачем у спірні періоди, що наведена у самому листі Оператора ГТС, копія якого долучена до позову. Просить приєднати до матеріалів справи поданий додаток №13 до листа Оператора ГТС від 26.01.2024 р. № 24- 1243.

03.04.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній виклав власну правову позицію та навів заперечення щодо задоволення заявлених позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 18838 грн 44 коп. за лютий 2022 року у зв`язку з неузгодженістю обсягів спожитого газу за лютий 2022 року, а в частині заявлених до стягнення сум пені, інфляційних, 3% річних відмовити у зв`язку з відсутністю суми простроченого та несплаченого боргу за лютий 2022 року, адже як зазначає відповідач, він не прийняв у власність поставлений природний газ, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року не був підписаний обома сторонами.

Відповідач в позові заперечує правильність визначеного і переданого АТ Оператор ГРМ «Луганськгаз» до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС обсягу спожитого природного газу за лютий 2022 року; зазначає, що GPRS-модемний зв`язок, призначений для автоматичної дистанційної передачі даних поспоживанню газу в службу розрахунку в будівлі відповідача не встановлений; через початок повномаштабного вторгнення в Україну Російських військ, введення воєнного стану в країні та евакуацію на початку березня 2022 року працівниками відповідача показники вузла комерційного обліку газу не були зняті, акт надання послуг з розподілу/транспортування газу за лютий 2022 з Оператором ГРМ АТ «Луганськгаз» складено та підписано не було.

Відповідач стверджує, що зазначений позивачем в надісланому акті приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 обсяг переданого газу в об`єму 1,13800 тис.куб.м, вартістю 18 838,44 грн, не підтверджено ні споживачем, ні Оператором ГРМ - АТ «Луганськгаз».

Крім того, відповідач посилається на настання форс-мажорних обставин через Російську військову агресію протии України, зазначає, що з 03.07.2022 місто Лисичанськ є тимчасово окупованим, невідома доля самої будівлі управління власності, документації і майна, яке там залишилося. Відповідач посилається на п.10.1 договору, згідно якого сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладання договору, і сторонни не могли передбачити їх, а також лист Торгово-промислової Палати України про форсмажорні обставини від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Відповідно до п.10.5 договору, відповідач не заперечує проти сплати позивачу вартості природного газу, поставленого до настання форс-мажорних обставин, якщо останній доведе вірність обсягу поставленого газу за період з 01.02.2022 до 24.02.2022; заперечує нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат, у зв`язку з відсутністю факту прийняття зобов`язань відповідачем шляхом підписання акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року.

У відзиві відповідач також просив витребувати у позивача дані про обсяг (об`єм) спожитого природного газу відповідачем за період з 01.02.2022 до 24.02.2022 року (до настання форс-мажорних обставин) щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, та підтверджені АТ Оператор ГС Луганськгаз для остаточного узгодження обсягів поставленого природного газу за лютий 2022 року.

Ухвалою суду від 18.04.2024 було задоволено клопотання позивача від 28.03.2024, долучено до матеріалів справи додаток №13 до листа Оператора ГТС від 26.01.2024 № 24-1243; відмовлено в задоволенні заявленого клопотання відповідача про витребування у позивача доказів.

Відмовляючи у заявленому клопотанні відповідачу, суд зауважив про те, що подане клопотання не відповідає вимогам ч.2 ст.81 ГПК України адже належне обґрунтування заявлення вказаного клопотання взагалі відповідачем не наведене; не зазначено яких заходів відповідач вжив для отримання доказів самостійно (не долучив доказів вжиття таких заходів); або не зазначив причин неможливості отримати ці доказм самостійно у позивача.

Разом з тим, суд звернув увагу на те, що в своєму клопотанні відповідач просив витребувати у позивача дані про обсяг (об`єм) спожитого природного газу відповідачем за період з 01.02.2022 до 24.02.2022 року (до настання форс-мажорних обставин) щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, та підтверджені АТ Оператор ГС «Луганськгаз» для остаточного узгодження обсягів поставленого природного газу за лютий 2022 року.

Однак, 28.03.2024 позивачем разом із клопотанням про долучення доказів, на виконання ухвали суду було долучено додаток №13 до листа Оператора ГТС від 26.01.2024 № 24-1243 (адже первісно позивачем разом з позовом було долучено лише лист Оператора ГТС без додатків), в якому наведені дані щодо остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56XS0000XEM400K (відповідача) на Інформаційній платформі Оператора ГТС за загальний період з 04.11.2021 по 28.02.2022 по дням, де містяться й дані споживання у зазначений відповідачем в клопотанні період, які були передані Оператором ГРМ.

Отже, дані, які просив відповідач в клопотанні витребувати у позивача, надані останнім та наявні в матеріалах справи.

08.04.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній звернув увагу на те, що у відповідності до положень п.п.3.5.1 договору надання постачальнику даних (копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за відповідний період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ) є обов`язком саме споживача. В той же час, оперуючи даними, отриманими від споживача, а також даними щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає на підпис акт приймання-передачі за зобов`язаннями відповідного місяця.

В даному випадку обсяги споживання природного газу відповідачем встановлені згідно даних Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо, остаточної алокації відборів споживача, які відповідачем не спростовані, а викладені доводи є безпідставними.

У відповідності до умов п.п.2, 4 п. 6.2. договору споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу.

Також позивачем зауважено про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Факт військової агресії Російської федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором.

Від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, а також інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, розглянувши заперечення відповідача та об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник, позивач) та Управлінням власності Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (споживач) укладено договір №11-1003/21-БО-Т постачання природного газу, у відповідності до предмету якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

EIC-код споживача - 56XS0000ХEXM400К.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п. 1.3 договору).

Згідно з п.1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природною газу у період з 01 листопада 2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 12,110 тис.куб.метрів, в т.ч. по місяцях в замовленому обсязі, зазначеному у таблиці.

Згідно з п.2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).

У підпункті 3.5.1 договору сторони погодили, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп. 3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп. 3.5.3 договору).

В пп. 3.5.4 договору сторони визначили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГTC, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13658,42 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Згідно з п. 4.3 договору загальна вартість цього договору становить 167057, 45 грн., крім того ПДВ 33411,49 грн., разом з ПДВ 200468, 94 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або переплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 6.2 договору визначені обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору протягом листопада 2021 лютого 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 87 481,25 грн., що підтверджується даними актів приймання-передачі природного газу, які відповідають даним щодо остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56XS0000XEM400K (відповідача) на Інформаційній платформі Оператора ГТС за загальний період з 04.11.2021 по 28.02.2022 по дням, зокрема:

- відповідно до акту №1 приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в листопаді 2021 року газу склав 1,05700 тис.куб.м, на загальну суму 17 497,57 грн. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в грудні 2021 року газу склав 1,73000 тис.куб.м, на загальну суму 28 638,42 грн. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в січні 2022 року газу склав 1,35960 тис.куб.м, на загальну суму 22 506,82 грн. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем в лютому 2022 року газу склав 1,13800 тис.куб.м, на загальну суму 18 838,44 грн. з ПДВ.

Розрахунок за спожитий газ відповідач провів з постачальником не повністю, розрахувавшись лише за зобов`язаннями листопада 2021 року - січня 2022 року, сплативши в загальному розмірі 68 642 грн 81 коп. (зокрема, 13.12.2021 17 497 грн 57 коп., 28.12.2021 28 638 грн 42 коп., 15.02.2022 22 506 грн 82 коп.), про що зазначають самі сторони та підтверджується даними, наданими позивачу АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача, що наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, у відповідача обліковується заборгованість в розмірі 18 838 грн 44 коп. за спожитий природній газ в лютому 2022 року.

У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі п.7.2 договору, ст.625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення також пеню в сумі 3979 грн 30 коп., 3% річних в сумі 682 грн 83 коп., інфляційних втрат в сумі 3 655 грн 31 коп.,згідно з наданими позивачем розрахунками.

Відповідач проти позову заперечує повністю з підстав, викладених вище у відзиві.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст.173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правове регулювання якого регламентується нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Подібна редакція також міститься в ст.712 ЦК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Таким чином, договір постачання природного газу №11-1003/21-БО-Т від 01.11.2011 є належно підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

Зокрема, даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», в листі щодо надання відповіді на адвокатський запит №ТОВВИХ-24-1243 від 26.01.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, підтверджується також факт включення відповідача (споживач з EIC-кодом 56XS0000ХEXM400К) до Реєстру споживачів постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в інформаційній платформі.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у листопаді 2021 року лютому 2022 року в загальній кількості 5284,60 куб.м. на загальну суму 87 481,25 грн., підтверджується даними складених актів приймання-передачі природного газу:

- відповідно до акту №1 приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в листопаді 2021 року газу склав 1,05700 тис.куб.м, на загальну суму 17 497,57 грн. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в грудні 2021 року газу склав 1,73000 тис.куб.м, на загальну суму 28 638,42 грн. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в січні 2022 року газу склав 1,35960 тис.куб.м, на загальну суму 22 506,82 грн. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем в лютому 2022 року газу склав 1,13800 тис.куб.м, на загальну суму 18 838,44 грн. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС .

Зазначені дані щодо обсягів спожитого відповідачем природного газу у зазначений період також підтверджується даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в листі №ТОВВИХ-24-1243 від 26.01.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в листопаді 2021 року лютому 2022 року.

Складені та направлені відповідачу акти приймання-передачі за зобов`язаннями листопада грудня 2021 року підписані відповідачем, акт складений за зобов`язаннями січня 2022 року, хоча залишився не підписаний відповідачем, однак з наданих пояснень сторін та наявних матеріалів у справі вбачається, що розрахунок відповідачем з позивачем було проведено.

Згідно даних, наданих позивачу АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача, що наявні в матеріалах справи, відповідачем сплачено в загальному розмірі 68 642 грн 81 коп. за спожитий природний газ в листопаді 2021 року січні 2022 року (зокрема, 13.12.2021 17 497 грн 57 коп., 28.12.2021 28 638 грн 42 коп., 15.02.2022 22 506 грн 82 коп.).

Отже, наразі спір стосується фактично зобов`язань лютого 2022 року; направлений на електронну адресу відповідача акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на суму 18 838,44 грн. з ПДВ. за спожитий газ в об`ємі 1,13800 тис.куб.м, відповідач не підписав та розрахунок з позивачем не провів.

Щодо заперечень відповідача відносно стягнення заборгованості за спожитий природний газ в об`ємі 1,13800 тис.куб.м на суму 18 838,44 грн. з ПДВ в лютому 2022 року у зв`язку із не підписанням акту приймання-передачі, не доведенням позивачем вірного обсягу поставки за період з 01.02.2022 до 24.02.2022 (до настання форс-мажорних обставин), неузгодженість обсягів спожитого газу за лютий 2022 року, суд зазначає наступне.

В п.3.4 укладеного між сторонами договору визначено, що постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Відповідно до п.2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Отже, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображення відомостей.

У відповідності до п.п. 3.5.1 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Такий акт в матеріалах справи відсутній.

Відповідач послався на те, що у зв`язку із розпочатою війською агресією Російської Федерації проти України, оголошеним війським станом в країні, евакуацією працівників підприємств з м. Лисичанськ Луганської області, в т.ч. працівників відповідача, відповідний акт з оператором ГРМ АТ «Луганськгаз» не складався та не підписувався, а на об`єкті відповідача також відсутній модемний зв`язок для передачі показників дистанційно, тому відповідач вважає дані, наведені постачальником щодо обсягу спожитого відповідачем природного газу в лютому 2022 року не вірними та такими, що не підтверджені зокрема й оператором ГРМ АТ «Луганськгаз».

З огляду на встановлені обставини справи, суд критично оцінює такі доводи відповідача, вважає їх помилковими, враховуючи наступне.

В пп. 3.5.2 договору сторонами було погоджено, що постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період на підставі як отриманих від споживача даних так і даних щодо остаточної алокації відборів споживача, отриманих на Інформаційній платформі оператора ГТС.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп. 3.5.3 договору).

З наданих позивачем роздруківок вбачається, що акт приймання-передачі від 28.02.2022 був направлений для підписання відповідачу на електронну адресу; у відзиві відповідач зазначає, що акт був отриманий ним від позивача на електронну адресу 13.03.2022.

Акт залишився не підписаним відповідачем.

В матеріалах справи вмотивована відмова від його підписання направлена позивачу у відповідності до вимог пп. 3.5.3 договору також відсутня.

Разом з цим, пп. 3.5.4 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГTC, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 договору).

Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС, у випадку якщо фактичний місячний обсяг відбору/споживання дорівнює сумі попередніх щодобових алокацій за місяць, для відбору/споживання, що не вимірюється щодобово та облік 2 якого здійснюється комерційним вузлом обліку, не обладнаним обчислювачем (коректором), обсяги щодобових остаточних алокацій дорівнюють обсягам, визначеним попередніми щодобовими алокаціями.

Коригування обсягів добового відбору/споживання забезпечується оператором газорозподільної системи на інформаційній платформі.

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ (в даному випадку - АТ «Луганськгаз») в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу, зокрема на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Позивач зауважує про те, що обсяги споживання природного газу відповідачем у спірний період за лютий 2022 року встановлені постачальником за даними, розміщеними Оператором ГТС на Інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів споживача, на підставі переданих Оператором ГРМ - АТ «Луганськгаз» даних.

Як вже зазначалося вище, дані, наведені постачальником в акті приймання-передачі від 28.02.2022 про споживання відповідачем природного газу в лютому 2022 року в об`ємі 1,13800 тис.куб.м. також підтверджуються даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в листі №ТОВВИХ-24-1243 від 26.01.2024 та даними доданої роздруківки з Інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS0000XEXM400K в лютому 2022 року, в якій зокрема відображені відбори природного газу споживачем протягом місяця щоденно.

Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ураховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково.

Зазначені вище обставини та наведені Оператором ГТС дані відповідачем не спростовані.

Наразі відповідачем не надані суду докази того, що вказані дані, розміщені Оператором ГТС, які були передані АТ «Луганськгаз» та використані постачальником з Інформаційної платформи щодо остаточної алокації за лютий 2022 року є неповними, не вірними чи не остаточними, або такими, що відрізняються від даних споживача або Оператора ГРМ.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що віповідач взагалі звертався за цей час (враховуючи те, що з часу виникнення спірних правовідносин сторін вже пройшло більше двох років) до оператора ГРМ - АТ "Луганськгаз" для з`ясування питання щодо неповноти/неправильності внесення даних по алокаціям лютого 2022 року, і відповідно докази, які б підтверджували такі обставини.

За вказаних обставин, доводи відповідача в цій частині заперечень судом відхиляються.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи положення п.3.5.4., п.4.5.1. договору, остаточний розрахунок за фактично переданий в лютому 2022 року природний газ відповідач мав провести з позивачем до 15.04.2022 включно, проте цього не зробив.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за зобов`язаннями лютого 2022 року складає 18838 грн 44 коп., та є такою, що підтверджується встановленими обставинами та матеріалами справи.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС за лютий 2022 року у сумі 18838 грн 44 коп.

Відповідно до положень ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1, 3 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В п.7.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пені в сумі 3979 грн 30 коп. за загальний період прострочення з 16.04.2022 по 15.10.2022.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

Відносно доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення від відповідальності, посилання на п.10.1 договору та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, суд зазначає наступне.

Так, відповідач зазначає, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

За змістом ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Аналогічні положення передбачені ст.218 ГК України.

В п.10.1 договору сторони передбачили, що звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладання договору, і сторони не могли передбачити їх.

Згідно вимог п.10.3 договору сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтверджуючі документи відповідно до законодавства.

Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.10.4).

Відповідно до положень ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, єдиним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Суд бере до уваги, що форс мажорні-обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Суд зауважує про те, що наразі відповідачем взагалі не наведене належне обґрунтування підстав неможливості своєчасно виконати свої договірні зобов`язання в частині проведення своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений природний газ в лютому 2022 року, і відповідно не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між вказаними військовими діями та неможливістю виконати зобов`язання з оплати.

Крім того, відповідачем не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин за договором №11-1003/21-БО-Т поставки природного газу від 01.11.2021, який укладений між сторонами у справі, як і не надано доказів повідомлення позивача про їх настання, з огляду на що вказані доводи відповідача судом відхиляються.

Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №922/193/23 зауважив про те, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Ураховуючи викладене, вказані доводи відповідача та посилання на лист Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 судом відхиляються.

Отже, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача є пеня за період з з 16.04.2022 по 15.10.2022 у сумі 3979 грн 30 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.04.2022 по 30.06.2023 у сумі 682 грн 83 коп. та інфляційних втрат за період з травня 2022 року по червень 2023 року в сумі 3655 грн 31 коп., суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, як про це зазначає відповідач.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22).

Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних за період з 16.04.2022 по 30.06.2023 у сумі 682 грн 83 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, суд зауважує, що він є обґрунтованим та правильним.

Тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 3655 грн 31 коп. за період з травня 2022 року по червень 2023 року.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу у сумі 18838 грн 44 коп., пені в сумі 3979 грн 30 коп., 3% річних в сумі 682 грн 83 коп., інфляційних втрат у сумі 3655 грн 31 коп.

Судові витрати щодо сплати судового збору за подання позову в сумі 2 422 грн 40 коп. відповідно до положень ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Управління власності Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про стягнення 27155 грн 88 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління власності Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (вул.Штейгерська, буд.31, м.Лисичанськ, 93100, ідентифікаційний код 33537796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг у сумі 18838 грн 44 коп., пеню у сумі 3979 грн 30 коп., 3% річних в сумі 682 грн 83 коп., інфляційні втрати у сумі 3655 грн 31 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення підписано 17.05.2024.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ