Ухвала

від 17.05.2024 по справі 916/349/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/349/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

розглянувши зареєстровану 15.05.2024 р. за вх. № 2-820/24

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД"

про відвід судді

від розгляду справу № 916/349/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" (79027, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 290а, email office@prologue.com.ua, Код ЄДРПОУ 32483640)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" (68000, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 20, Код ЄДРПОУ 42846767),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 20, Код ЄДРПОУ 13888197),

про стягнення 9474835,00 грн заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" 9474835,00 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 10.01.2022 р. договором поставки № 1001-1х/2022 зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості переданого за видатковими накладними від 14.01.2022 р. №№ 2,3,4 товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" додаткового посилається на те, що товар було передано залученому відповідачем перевізнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР", відповідно до товарно-транспортних накладних від 14.01.2022 р. №№ 1,2,3.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 р. позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/349/24 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/349/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2024 р.

04.03.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

26.03.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" представлено відповідь на відзив.

12.04.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено заперечення, в яких серед іншого зазначає, що директором не підписувався договір, стягнення коштів за поставлений на його виконання товар є предметом позову, у зв`язку із чим клопоче про призначення у справі почеркознавчої експертизи для встановлення належності підпису на договорі, додатках, довіреності та товарно-транспортних накладних директору та працівнику відповідача (представляє оформлені у відповідності до приписів ГПК України відповідні заяви свідків). Додатково просить витребувати у позивача оригінали відповідних документів для проведення почеркознавчої експертизи.

25.04.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" представлено додаткові пояснення стосовно спірних моментів разом із запереченнями проти призначення у справі почеркознавчої експертизи.

25.04.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" представлено клопотання про застосування заходів процесуального примусу та постановлення окремої ухвали, зокрема з підстави того, що відповідачем змінюється аргументація його позиції; порушуються процесуальні строки вчинення дій; представлено разом із відзивом документи (копії договорів) із ознаками фальсифікації. Та просить накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" штраф у розмірі 30280,00 грн за зловживанням процесуальними правами, постановити окрему ухвалу щодо порушення вимог законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, та надіслати її до Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 р. на підставі статті 50 ГПК України залучено до участі у справі третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР" (Код ЄДРПОУ 13888197), оскільки рішення суду може вплинути на його прав та/або обов`язки, адже саме Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР" виступило перевізником спірного товару; враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" заперечує проти факту підписання договору із додатками, разом із товарно-транспортними накладними, представляючи відповідні заяви свідків, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" представити суду для огляду оригінали договору поставки товару від 10.01.2022 р. № 1001-1х/2022 з додатками; довіреність від 14.01.2022 р. № 1; видаткові накладні від 14.01.2022 р. №№ 2,3,4; товарно-транспортні накладні від 14.01.2022 р. №№ 1,2,3.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 р. відкладено підготовче засідання на 07.05.2024 р.

У підготовчих засіданнях 07.05.2024 р. оглянуто представлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" оригінали документів та встановлено, їх відповідність представленим копіям. При цьому представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" заперечувалось проти їх залучення до матеріалів справи, окрім того зазначено, що у випадку призначення у справі почеркознавчої експертизи відповідні документи будуть представлені безпосередньо до експертної установи. В процесі підготовчих засідань запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" забезпечити явку представників для відбору підписів та запропоновано надати вільні зразки підписів відповідних працівників.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2024 р. відкладено підготовче засідання на 13.05.2024 р.

13.05.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" представлено заперечення на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

13.05.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ" представлено клопотання про долучення до матеріалів справи документів із вільними зразками підписів.

В процесі підготовчого засідання 13.05.2024 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представлено експериментальні зразки підписів; та наголошено, що останні є працівниками відповідача, у той же час, проставлені на договорі поставки товару від 10.01.2022 р. № 1001-1х/2022 з додатками; довіреність від 14.01.2022 р. № 1; видаткових накладних від 14.01.2022 р. №№ 2,3,4; товарно-транспортних накладні від 14.01.2022 р. №№ 1,2,3 підписи їм не належать. Залишено відкритим питання про постановлення окремої ухвали, застосування заходів процесуального примусу (накладення штрафу) та призначення експертизи до наступного підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 р. на підставі частини 6 статті 91 ГПК України витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" оригінали договору поставки товару від 10.01.2022 р. № 1001-1х/2022 з додатками; довіреність від 14.01.2022 р. № 1; видаткові накладні від 14.01.2022 р. №№ 2,3,4; товарно-транспортні накладні від 14.01.2022 р. №№ 1,2,3 для їх долучення до матеріалів справи з урахуванням відкритого питання про призначення у справі почеркознавчої експертизи та роз`яснено, що у випадку не представлення витребуваних доказів наявне у суду право на залишення позову без розгляду. Зобов`язано представити витребувані документи до суду в строк до 21.05.2024 р.

15.05.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" представлено заяву про відвід судді (зареєстрована за вх. № 2-820/24) від розгляду справи № 916/349/24.

Обґрунтовуючи підстави, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Гута С.Ф., посилається на те, що підготовче провадження продовжується у справі тривалий час; представниками відповідачів вчиняються дії по затягуванню розгляду справи, як то повідомлення у засіданні суду, що клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи надіслано засобами поштового зв`язку, не дивлячись на можливість подати останнє в засіданні суду або із використанням системи «Електронний суд»; клопотання про призначення експертизи подано поза межами встановленого ГПК України строку (не представлено разом із відзивом на позовну заяву); у клопотанні про призначення експертизи відповідач просить встановити відповідність поставлених приписів на документах, копії яких долучено до матеріалів справи; відповідачем заявлено про невідповідність проставлених приписів через значний проміжок часу після представлення відзиву; судом не здійснено розгляд клопотання про призначення експертизи, так само як і не здійснено розгляд клопотання позивача про постановлення окремої ухвали у зв`язку із представленням документів із ознаками фальсифікації; відповідачем представлено документи та забезпечено явку представників для відбирання зразків підпису на виконання вимог суду, а не самостійно разом із подачею відповідного клопотання, тобто останнім не вчинялись дії для забезпечення проведення експертизи, що містить ознаками зловживанням процесуальними правами; представлені відповідачем документи не є придатними для проведення почеркознавчої експертизи, адже проставлені на них підписи не є такими, що виконані достовірно особами, щодо яких ставиться питання з ідентифікації; судом двічі запропоновано представити оригінали документів, не дивлячись на те, що судом оглянуто відповідні оригінали та встановлено відповідність їм копій представлених документів.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи, господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Приписи статті 35 ГПК України встановлюють, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (частина 1). Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина 2). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3). Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4).

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 6 Конвенції вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.

За усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з:

а) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

б) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявник повинен довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Як указано в Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006 р., схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 р. № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікаллеф проти Мальти").

У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 р. у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Аналогічне наведено в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2023 р. по справі № 990/53/23.

Приписи частини 1 статті 73 ГПК України передбачають, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положення статті 74 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно із приписами статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із частиною 6 статті 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як зазначалось, судом витребувано у позивача оригінали документів для огляду та останні представлено, однак заперечувалось проти їх долучення до матеріалів справи. При цьому судом встановлено відповідність копій представленим оригіналам, у той же час, у суду відсутні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, відтак у випадку наявності у сторін сумнівів стосовно проставлених підписів, суд позбавлений можливості встановлення/спростування вказаних обставин.

Втім, приписи статті 92 ГПК України визначають, що оригінали письмових доказів зберігаються у суді в матеріалах справи. За заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.

Відтак, враховуючи вищенаведені приписи ГПК України судом витребувано відповідні оригінали письмових доказів з метою їх долучення до матеріалів справи, враховуючи те, що останні підлягають поверненню.

Положення статті 161 ГПК України визначають, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відтак, викладення відповідачем своїх аргументів у відповідності до вищенаведених приписів ГПК України можливе як у відзиві на позовну заяву, так і у запереченнях, що є його правом, у той же час судом надається оцінка відповідної аргументації в процесі розгляду справи.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина 1 статті 181 ГПК України).

В свою чергу, стаття 182 ГПК України встановлює, що завданнями підготовчого засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

При цьому у відповідності до приписів статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, серед іншого вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно ж із статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Як зазначалось позивачем представлено клопотання про застосування заходів процесуального примусу та постановлення окремої ухвали, у той же час, питання стосовно розгляду вказаних клопотань відкрите, так само як і стосовно клопотання відповідача про призначення у справі експертизи, окрім того, положення ГПК України передбачають, що сторони в процесі підготовчого провадження представляють докази в підтвердження своїх позицій, дослідження ж та надання оцінки представленим доказам відбувається під час розгляду справи по суті.

При цьому вирішення питань про призначення у справі експертизи віднесено до завдань підготовчого провадження та відповідне клопотання може бути заявлено окремо від заяви по суті справи.

Приписи статті 103 ГПК України встановлюють, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

З огляду на те, що одна із сторін у справі наполягає на призначенні у справі почеркознавчої експертизи, господарським судом з метою дотримання принципів рівності, відкритості та диспозитивності запропоновано забезпечити явку в засідання суду осіб, чиї підписи мають бути відібрано для ідентифікації, з метою встановлення їх особистостей та для персонального підтвердження, зафіксованого відповідними технічними засобами, не проставлення підписів на оспорюваних документах.

Приписами пункту 1.13 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.

Відтак, у випадку призначення у справі почеркознавчої експертизи, саме на експерта покладено обов`язок встановлення достатності та якості представлених зразків підпису осіб, в т.ч. стосовно того, чи проставлено підписи на представлених документах відповідним особам (вільні зразки).

Згідно ж із статтею 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

У той же час, частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи те, що судове провадження має суттєве значення для сторін, судом здійснюється розгляд справи в межах розумних строків, які надають можливості сторонам реалізувати наявні процесуальні права з метою обґрунтування власної позиції, адже одним із завдань вмотивованого рішення є надання можливості сторонам викласти власну аргументацію спірних моментів.

Наразі суд зауважує, що право на подачу заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Натомість, згідно з імперативною нормою частини 4 статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу судді.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи. Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Так, подана заява по суті зводиться до висловлення незгоди стосовно постановлення суддею Гутом С.Ф. ухвал за наслідками підготовчого засідання 13.05.2024 р. та процесом розгляду справи, у той же час, перераховані заявником зауваження відносяться суто до процесуальних моментів здійснення правосуддя суддею. Адже доказів саме упередженості та необ`єктивності судді Гута С.Ф. у даній справі заявником не надано.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви (зареєстрована 15.05.2024 р. за вх. № 2-820/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи № 916/349/24.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Подальше вирішення питання про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи № 916/348/24, згідно із частиною 3 статті 39 ГПК України підлягає вирішенню суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 35,39,234,235 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву (зареєстрована 15.05.2024 р. за вх. № 2-820/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ТД" про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи № 916/349/24 необґрунтованою.

2. Вирішення питання про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи № 916/349/24 передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ф. Гут