Рішення

від 09.05.2024 по справі 925/448/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/448/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

позивача не з`явився,

відповідача Петруніна В.В. адвокат, Трембовецький С.М. директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т."

про стягнення 37 046,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." (вул. Чигиринська, 13/23, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 32741653) у якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." (вул. Чигиринська, 13/23, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 32741653) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40081195) - пеню у розмірі 37 046,15 грн у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором купівлі-продажу № Л/НКМ-23320п/НЮ від 27.03.2023;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." (вул. Чигиринська, 13/23, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 32741653) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40081195) 3 028,00 грн судового збору, сплаченого у зв`язку зі зверненням до суду з цією позовною заявою.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу № Л/НКМ-23320п/НЮ від 27.03.2023 позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 37 046,15 грн.

Ухвалою від 11 квітня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

26 квітня 2024 року представник відповідача подав через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з наступних підстав.

Продавець не виконав умови договору та направив покупцю до оплати 28.03.2023 рахунок №ЦЗВМБ-146/п, в якому вказує загальну суму вартості товару 70 526,37грн, чим спонукав покупця оплатити одразу всю партію товару і, таким чином, якщо покупець не забере всю партію товару, то продавець має право нарахувати пеню, про яку він зазначає в своєму позові. На думку відповідача така поведінка продавця є недобросовісною по відношенню до покупця і розцінюється покупцем, як можливість додаткового заробітку на штрафних санкціях з метою отримання додаткового блага, не зважаючи на той факт, що в Україні йде війна і штрафні санкції сторони можуть не застосовувати в обов`язковому порядку.

Покупець 22.06.2023 оплатив 43 583,71 грн. за товар і залишилась сума до сплати 26942,66 грн за товар (70 526,37грн-43 583,71грн).

Один кілограм товару за договором коштує 6,60 грн (70526,37грн загальна вартість товару за договором / 10680 загальна кількість товару за договором).

При здійсненій оплаті продавець мав відвантажити 6 603,59 кг. (43 583,71грн - оплачена сума /6,60грн ціна за кілограм) товару, які були по факту оплачені покупцем.

Відповідно до п. 3.16 договору покупець має право за власний рахунок здійснити перевезення товару автомобільним транспортом, про що він повідомляє продавця за 5 робочих днів до запланованої дати вивезення товару.

23.06.2023 покупець направляє продавцю лист-повідомлення №010623/23, в якому зазначає автомобіль і причіп, що буде забирати оплачений товар.

Для отримання оплаченого товару покупець видав довіреність на ОСОБА_1 від 23.06.2023 №1701, відповідно до якої вказує кількість товару, яку має отримати довірена особа 6 600 кг.

27.06.2023 продавець здійснив навантаження товару на вказаний транспортний засіб і на причіп в кількості 6 230 кг та направив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 покупцю для підписання, але вказаний акт покупцем не був підписаний, оскільки вага навантаженого товару не відповідала дійсності, про що покупець повідомив продавця і останній переробив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 від 27 червня 2023року та вказав, що вага нетто товару 5500 кг.

Представник відповідача пояснив, що в першому акті із вагою нетто на 6230 кг, що в другому акті з вагою нетто 5500 кг продавець здійснив відвантаження товару у меншій кількості ніж було оплачено покупцем. Отримання товару в меншій кількості не залежить від покупця. Даний показник залежить тільки від продавця, оскільки саме він здійснив недовантаження товару.

Відповідно до п.3.6 договору саме продавець здійснює навантаження товару і саме він здійснює зважування товару. Продавець відповідно до п. 2.5 договору отримує оплату за послуги навантаження.

В подальшому покупець оплатив залишок товару та забрав його у продавця. Покупець здійснив всі дій на забезпечення вивозу товару (оплата 6 603,59 кг товару, направлення транспорту з причепом для вивезення оплаченої кількості товару 27.06.2023) зі складу продавця, останній не здійснив своїх обов`язків із зважування товару та обов`язків із навантаження оплаченої кількості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2024 судом було направлено до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС позивача, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.

Отже, позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи судом належним чином, проте участі свого представника у засіданні суду не забезпечив.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу з нарадчої кімнати суд долучив до матеріалів справи вступну та резолютивну частини рішення без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, заслухавши заперечення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27.03.2023 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (продавець, далі позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Щ. і Т.» (покупець, далі відповідач) укладений договір купівлі-продажу №Л/НКМ-23320п/НЮ (далі-Договір), згідно з умовами якого продавець зобов`язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар, а саме металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121- 2002 (далі товар)).

Відповідно до п.1.2 Договору, загальна кількість товару становить 10,680 тонн (десять тонн шістсот вісімдесят кілограм).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вартість товару без ПДВ встановлюється в розмірі 70526, 37 грн, вартість послуг з організації навантаження товару з ПДВ становить 8331,68 грн, загальна ціна договору становить 78 858,05 грн.

Відповідно до п.2.4 договору оплата вартості товару здійснюється чотирма рівними частинами по 17 631,60 грн на підставі надісланого продавцем рахунку.

Відповідно до п. 2.5 договору у разі надання послуг щодо організації навантаження товару, покупець оплачує ці послуги чотирма рівними частинами по 2082,92 грн. на підставі виставлених Продавцем рахунків.

Згідно з п.3.2 Договору, датою передачі кожної відвантажуваної партії товару, вважається дата підписання сторонами Акта приймання-передачі металів чорних вторинних.

Відповідно до п.3.5 Договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами Акта приймання-передачі металів чорних вторинних на станції відправлення.

Відповідно до п.3.6 договору продавець зобов`язується здійснити навантаження товару відповідно до специфікації щодо організації навантаження товару.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за порушення покупцем строків, передбачених пунктом 3.20 цього Договору, більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 10% від вартості невиконаного та/ або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення

Відповідно до п. 3.16 договору покупець має право за власний рахунок здійснити перевезення товару автомобільним транспортом, про що він повідомляє продавця за 5 робочих днів до запланованої дати вивезення товару.

Відповідно до п.3.20 Договору обов`язок покупця забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 3 (трьох) місяців з моменту здійснення оплати за такий товар.

28.03.2023 продавець направив покупцю рахунок №ЦЗВМБ-146/п, в якому вказує загальну суму вартості товару 70 526,37грн

22.06.2023 покупець здійснив оплату вартості товару загальною кількістю 6,600 тонн (шість тонн шістсот кілограм) на суму 43 583,71 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1146 від 22.06.2023.

23.06.2023 покупець направив продавцю лист-повідомлення №010623/23, в якому зазначив автомобіль і причіп, що буде забирати оплачений товар. Для отримання оплаченого товару покупець видав довіреність на ОСОБА_1 від 23.06.2023 №1701, відповідно до якої вказав кількість товару, яку має отримати довірена особа 6 600 кг.

27.06.2023 продавець здійснив навантаження товару на транспортний засіб і на причіп відповідача та направив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 покупцю для підписання, але вказаний акт покупцем не був підписаний, оскільки вага навантаженого товару в кількості 6 230 кг не відповідала дійсності, про що покупець повідомив продавця і останній переробив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 від 27 червня 2023р та вказав, що вага нетто товару 5500кг.

06.12.2023 Покупець здійснив оплату вартості Товару загальною кількістю 4,0 тонни (чотири тонни) на суму 26 942,66 грн (двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок дві гривні 66 копійок), що підтверджується копією платіжної інструкції № 1384 від 06.12.2023.

13.12.2023 покупцем вивезено товар в кількості 5,07 тонн на суму 33 480,21 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі металобрухту №028/ТЧ-1 від 13.12.2023.

В позовній заяві позивач зазначив, що кінцевий строк вивезення товару, який оплачений відповідачем 22.06.2023 (загальною кількістю 6,600 кг) відповідно до п.3.20 Договору є 22.09.2023. Однак 27.06.2023 покупцем вивезено товар лише в кількості 5,500 тонн на суму 36 319,76 грн. Станом на 12.12.2023 покупцем не було вивезено товар із оплаченої суми в кількості 1 100 тонн на суму 7 263,95 грн. Зважаючи на неналежне виконання зобов`язань за Договором позивач відповідачу нарахував штраф (пеню) у розмірі 10% від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення: 7 263,95 * 10% * 51 день = 37 046,15 грн. Період за який нараховуються штрафні санкції з 23.10.2023 по 12.12.2023.

Укладений договір за своєю правовою природою є договором купівлі -продажу, між сторонами виникли правовідносини, які, зокрема, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (також по тексту ГК України) договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України (також по тексту ЦК України) передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З матеріалів справи судом встановлено, що сторони 27.03.2023 уклали договір купівлі-продажу №Л/НКМ-23320п/НЮ, згідно з умовами якого продавець зобов`язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар, а саме металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121- 2002 (далі товар)).

Покупець (відповідач) 22.06.2023 оплатив 43 583,71 грн. за товар і залишилась сума до сплати 26942,66 грн за товар (70 526,37грн - 43 583,71грн).

Один кілограм товару за договором коштує 6,60 грн (70526,37грн загальна вартість товару за договором / 10680 загальна кількість товару за договором).

При здійсненій оплаті продавець (позивач) мав відвантажити 6 603,59 кг. (43 583,71грн - оплачена сума /6,60грн ціна за кілограм) товару, які були по факту оплачені покупцем (відповідачем).

Відповідно до п. 3.16 договору покупець має право за власний рахунок здійснити перевезення товару автомобільним транспортом, про що він повідомляє продавця за 5 робочих днів до запланованої дати вивезення товару.

23.06.2023 покупець (відповідач) направив продавцю лист-повідомлення №010623/23, в якому зазначив автомобіль і причіп, що буде забирати оплачений товар. Для отримання оплаченого товару покупець видав довіреність на ім`я ОСОБА_1 від 23.06.2023 №1701, відповідно до якої вказав кількість товару, яку має отримати довірена особа 6 600 кг.

27.06.2023 продавець (позивач) здійснив навантаження товару на транспортний засіб і на причіп відповідача та направив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 покупцю для підписання, але вказаний акт покупцем не був підписаний, оскільки вага навантаженого товару в кількості 6 230 кг не відповідала дійсності, про що покупець повідомив продавця і останній переробив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 від 27 червня 2023р та вказав, що вага нетто товару 5500 кг.

Таким чином судом встановлено, що продавець (позивач) здійснив відвантаження товару у меншій кількості ніж було оплачено покупцем (відповідачем).

Відповідно до п.3.6 договору саме продавець здійснює навантаження товару. Продавець відповідно до п. 2.5 договору отримує оплату за послуги навантаження.

Отже, покупець (відповідач) виконав свої зобов`язання за договором та забезпечив вивезення оплаченого товару, а саме: надав до завантаження транспортний засіб з причепом 27.06.2024, а продавець (позивач) не виконав зобов`язання за вказаним договором, оскільки не здійснив належної кількості відвантаження товару, тобто завантажив менше ніж було оплачено відповідачем товару.

За оцінкою суду матеріали справи не містять та позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для нарахування позивачем відповідачу пені від вартості невиконаного зобов`язання останнім відповідно до умов договору купівлі-продажу №Л/НКМ-23320п/НЮ від 27.03.2023.

З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 17 травня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз