Постанова

від 10.07.2024 по справі 925/448/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. Справа№ 925/448/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 (повний текст складено 17.05.2024)

у справі №925/448/24 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т."

про стягнення 37 046,15 грн,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - позивач) звернулась у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." (далі - відповідач) та просило стягнути 37046,15 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов Договору купівлі-продажу № Л/НКМ-23320п/НЮ від 27.03.2023 відповідач 22.06.2023 оплатив товар (металобрухт) в кількості 6,6 тон, який мав вивезти у строк до 22.09.2023, однак вивіз лише 5,5 тон, а 06.12.2023 оплатив товар в кількості 4,0 тон та 13.12.2023 вивіз товар в кількості 5,07 тон, отже товар в кількості 1,1 тони вартістю 7263,95 грн був вивезений з простроченням на 51 день, що є підставою для нарахування пені (штрафу) у розмірі 10% від вартості невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 22.06.2023 він оплатив товар в кількості 6603,59 кг, направив автомобіль і представника з довіреністю, тому за умовами договору позивач мав завантажити товар у вказаній кількості, однак позивач завантажив товар у меншій кількості і направив акт приймання-передачі, в якому було зазначено про передачу товару в кількості 6230 кг, однак вказаний акт не був підписаний відповідачем, оскільки зазначена вага не відповідала дійсності, про що відповідач повідомив позивача і останній переробив акт, вказавши вагу 5500 кг, отже саме позивач здійснив відвантаження товару у меншій кількості, ніж було оплачено покупцем; отримання товару в меншій кількості не залежить від покупця, даний показник залежить тільки від продавця (позивача), оскільки умовами договору передбачено, що саме він здійснює навантаження і зважування товару, а також отримує оплату за послуги навантаження; в подальшому покупець оплатив залишок товару та забрав його у продавця; відповідачем здійснено всіх можливих дій на забезпечення вивезення оплаченого товару, однак позивач не здійснив добросовісно своїх обов`язків із зважування товару та обов`язків із навантаження оплаченої кількості товару, тому відсутні підстави для нарахування пені.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09 травня 2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідач порушив умови договору щодо своєчасного вивезення всього обсягу оплаченого ним товару, що є підставою для нарахування штрафних санкцій за період з 23.10.2023 по 12.12.2023 в сумі 37046,15 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 30 червня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (поданий 24.06.2024) заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивач у скарзі не зазначає в чому саме судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права; судом першої інстанції встановлено, що продавець (позивач) здійснив відвантаження товару у меншій кількості ніж було оплачено покупцем (відповідачем); покупець (відповідач) виконав свої зобов`язання за договором та забезпечив вивезення оплаченого товару, а саме: надав до завантаження транспортний засіб з причепом 27.06.2024, а продавець (позивач) не виконав зобов`язання за вказаним договором, оскільки не здійснив належної кількості відвантаження товару, тобто завантажив менше, ніж було оплачено відповідачем товару.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.03.2023 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т.", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу №Л/НКМ-23320п/НЮ (далі-Договір), згідно з умовами якого продавець зобов`язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар, а саме металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121- 2002 (далі товар)).

Відповідно до п.1.2 Договору, загальна кількість товару становить 10,680тонн (десять тонн шістсот вісімдесят кілограм).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вартість товару без ПДВ встановлюється в розмірі 70526,37 грн, вартість послуг з організації навантаження товару з ПДВ становить 8331,68 грн, загальна ціна договору становить 78 858,05 грн.

Відповідно до п.2.4 договору оплата вартості товару здійснюється чотирма рівними частинами по 17 631,60 грн на підставі надісланого продавцем рахунку.

Відповідно до п. 2.5 договору у разі надання послуг щодо організації навантаження товару, покупець оплачує ці послуги чотирма рівними частинами по 2082,92 грн. на підставі виставлених Продавцем рахунків.

Згідно з п.3.2 Договору, датою передачі кожної відвантажуваної партії товару, вважається дата підписання сторонами Акта приймання-передачі металів чорних вторинних.

Відповідно до п.3.5 Договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами Акта приймання-передачі металів чорних вторинних на станції відправлення.

Відповідно до п.3.6 договору продавець зобов`язується здійснити навантаження товару відповідно до специфікації щодо організації навантаження товару.

Відповідно до п. 3.16 договору покупець має право за власний рахунок здійснити перевезення товару автомобільним транспортом, про що він повідомляє продавця за 5 робочих днів до запланованої дати вивезення товару.

Відповідно до п.3.20 Договору обов`язок покупця забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 3 (трьох) місяців з моменту здійснення оплати за такий товар.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за порушення покупцем строків, передбачених пунктом 3.20 цього Договору, більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 10% від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення

28.03.2023 продавець направив покупцю рахунок №ЦЗВМБ-146/п, в якому вказує загальну суму вартості товару 70 526,37грн.

22.06.2023 покупець здійснив оплату вартості товару загальною кількістю 6,600 тонн (шість тонн шістсот кілограм) на суму 43 583,71 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1146 від 22.06.2023.

23.06.2023 покупець направив продавцю лист-повідомлення №010623/23, в якому зазначив автомобіль і причіп, що буде забирати оплачений товар. Для отримання оплаченого товару покупець видав довіреність на ОСОБА_1 від 23.06.2023 №1701, відповідно до якої вказав кількість товару, яку має отримати довірена особа - 6 600 кг.

27.06.2023 продавець здійснив навантаження товару на транспортний засіб і на причіп відповідача та направив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 покупцю для підписання, але вказаний акт покупцем не був підписаний, оскільки вага навантаженого товару в кількості 6 230 кг не відповідала дійсності, про що покупець повідомив продавця і останній переробив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 від 27 червня 2023р та вказав, що вага нетто товару 5 500кг.

06.12.2023 Покупець здійснив оплату вартості Товару загальною кількістю 4,0 тонни (чотири тонни) на суму 26 942,66 грн (двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок дві гривні 66 копійок), що підтверджується копією платіжної інструкції № 1384 від 06.12.2023.

13.12.2023 покупцем вивезено товар в кількості 5,07 тонн на суму 33 480,21 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі металобрухту №028/ТЧ-1 від 13.12.2023.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути 37046,15 грн пені (штрафу), нарахованого на підставі пункту 5.4 Договору, посилаючись на те, що кінцевий строк вивезення товару, який оплачений відповідачем 22.06.2023 (загальною кількістю 6,600 кг) відповідно до п.3.20 Договору є 22.09.2023, однак 27.06.2023 покупцем вивезено товар лише в кількості 5,500 тонн на суму 36 319,76 грн. Станом на 12.12.2023 покупцем не було вивезено товар із оплаченої суми в кількості 1100тонн на суму 7 263,95 грн. Зважаючи на неналежне виконання зобов`язань за Договором позивач відповідачу нарахував штраф (пеню) у розмірі 10% від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення: 7 263,95 * 10% * 51 день = 37 046,15 грн. Період, за який нараховуються штрафні санкції, з 23.10.2023 по 12.12.2023.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що 27.06.2023 він направив під навантаження автомобіль з причепом, однак навантаження здійснювалось позивачем, яким було завантажено товар у меншій кількості, ніж було оплачено відповідачем.

За результатами розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є не доведеними і не обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору купівлі-продажу № Л/НКМ-23320п/НЮ від 27.03.2023, який за правовою природою є господарським договором поставки.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був обов`язковим для сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями статті 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.16 договору покупець має право за власний рахунок здійснити перевезення товару автомобільним транспортом, про що він повідомляє продавця за 5 робочих днів до запланованої дати вивезення товару.

Відповідно до п.3.20 Договору обов`язок покупця забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 3 (трьох) місяців з моменту здійснення оплати за такий товар.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору покупець (відповідач) 22.06.2023 оплатив 43 583,71 грн за товар і залишилась сума до сплати 26942,66 грн за товар (70 526,37грн - 43 583,71грн).

Один кілограм товару за договором коштує 6,60 грн (70526,37грн загальна вартість товару за договором / 10680 - загальна кількість товару за договором).

Отже, після здійснення вказаної оплати продавець (позивач) мав відвантажити 6 603,59 кг (43 583,71грн - оплачена сума /6,60грн ціна за кілограм) товару, які були по факту оплачені покупцем (відповідачем).

23.06.2023 покупець (відповідач) направив продавцю лист-повідомлення №010623/23, в якому зазначив автомобіль і причіп, що буде забирати оплачений товар. Для отримання оплаченого товару покупець видав довіреність на ім`я ОСОБА_1 від 23.06.2023 №1701, відповідно до якої вказав кількість товару, яку має отримати довірена особа - 6 600 кг.

Згідно вказаного листа-повідомлення перевезення здійснюється автомобілем DAF FR CF №ВІ1624, маса без навантаження - 6350 кг, повна маса 20500 кг з причепом MERKER M300 № НОМЕР_1 , маса без навантаження 6900кг, повна маса 38000 кг.

Отже, параметри вказаного автомобіля з причепом дозволяли завантаження у нього товару (металобрухту) вагою 6600 кг.

Відповідно до п.3.6 договору саме продавець здійснює навантаження товару. Продавець відповідно до п. 2.5 договору отримує оплату за послуги навантаження.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

27.06.2023 продавець (позивач) здійснив навантаження товару на транспортний засіб і на причіп відповідача та направив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 покупцю для підписання, але вказаний акт покупцем не був підписаний, оскільки вага навантаженого товару в кількості 6 230 кг не відповідала дійсності, про що покупець повідомив продавця і останній переробив акт приймання-передачі №015/ТЧ-1 від 27 червня 2023р та вказав, що вага нетто товару 5 500 кг.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що продавець (позивач) здійснив відвантаження товару у меншій кількості ніж було оплачено покупцем (відповідачем).

Отже, покупець (відповідач) виконав свої зобов`язання за договором та забезпечив вивезення оплаченого товару, а саме: надав до завантаження транспортний засіб з причепом 27.06.2024, а продавець (позивач) не виконав зобов`язання за вказаним договором, оскільки не здійснив належної кількості відвантаження товару, тобто завантажив менше ніж було оплачено відповідачем товару.

При цьому, позивач не надав жодних пояснень щодо причин завантаження у наданий відповідачем під завантаження автомобіль з причепом товару в кількості менше, ніж була оплачена.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У сфері господарювання, згідно з частини 2 статті 217 та частини 1 статті 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Однак, матеріали справи не містять та позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для нарахування позивачем відповідачу пені від вартості невиконаного зобов`язання останнім відповідно до умов договору, а тому є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування чи зміни рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив наявні у справі докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Черкаської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09 травня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.07.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова