Постанова

від 07.05.2024 по справі 916/3167/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3167/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Колос М. М. (адвокат),

відповідача - Мізунського А. І. (адвокат),

третьої особи-1 - не з`явилися,

третьої особи-2 - не з`явилися,,

третьої особи-3 - не з`явилися,

третьої особи-4 - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 (суддя Бездоля Ю. С.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 (судді: Принцевська Н. М. - головуючий, Діброва Г. І., Ярош А. І.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісагіс";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард КО";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна";

про визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк"), в якому просить суд:

- визнати припиненим право іпотеки ПАТ "Імексбанк" за договором іпотеки від 26.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованим за реєстровим № 5092, стосовно іпотеки на апартамент № 130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 м2, загальною площею 84,8 м2, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18, корпус Д;

- скасувати державну реєстрацію обтяження на нерухоме майно (вид обтяження: заборона на нерухоме майно), згідно з записом про обтяження від 26.11.2013 № 3556423 за договором іпотеки від 26.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованим за реєстровим № 5092, стосовно апартаменту № 130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 м2, загальною площею 84,8 м2, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18, корпус Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222917851237.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що об`єкт, який перебуває у власності позивача, обтяжено іпотекою на підставі іпотечного договору від 26.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., укладеного між АТ "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (далі - ТОВ "Україна"), що обмежує ОСОБА_2 у реалізації нею прав власності на об`єкт, оскільки, на думку заявника, іпотека на об`єкт за іпотечним договором № 5092 є припиненою внаслідок припинення основних зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Форвард КО" (далі - ТОВ "Форвард КО") за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.07.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024, позовні вимоги задоволено повністю: визнано припиненим право іпотеки ПАТ "Імексбанк" за договором іпотеки від 26.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованим за реєстровим № 5092, стосовно іпотеки на апартамент № 130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 м2, загальною площею 84,8 м2, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18, корпус Д; скасовано державну реєстрацію обтяження на нерухоме майно (вид обтяження: заборона на нерухоме майно), згідно з номером запису про обтяження 3556423 від 26.11.2013, за договором іпотеки від 26.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованим за реєстровим № 5092, стосовно апартаменту № 130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 м2, загальною площею 84,8 м2, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18, корпус Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222917851237.

4. Судові рішення мотивовано тим, що з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором, припинились і зобов`язання за іпотечним договором. Суди визнали безпідставними посилання відповідача та третьої особи-1 на те, що зобов`язання за кредитним договором не є припиненими, оскільки обставини припинення зобов`язання за кредитним договором встановлені судовими рішеннями, якими вирішено по суті спір між банком і позичальником та які набрали законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ПАТ "Імексбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати повністю, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог).

Посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17 про те, що спочатку суди у справі № 916/1387/15-г встановили наявність невиконаного зобов`язання позичальника і стягнули існуючу заборгованість, а потім у цій же справі встановили, що після ухвалення рішення про стягнення спірне зобов`язання припинилось, а тому відповідна заборгованість відсутня та не підлягає стягненню, такий висновок був зроблений до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 18.01.2022 у справі № 916/17048/17.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Імексбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 916/3167/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 30.04.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2024 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ПАТ "Імексбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 916/3167/22 до 07.05.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна - апартаменту № 130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 84,8 м2, житловою площею 74,9 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222917851237), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 45671024). Відповідно до витягу (індексний номер 45671024) підставою для виникнення права власності у ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222917851237) є договір купівлі-продажу, серія та номер: 3092, виданий 15.10.2015, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н. Ю.; дата державної реєстрації - 15.10.2015.

10. В матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 15.10.2015, укладений між ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), відповідно до якого продавець продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) апартамент № 130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, "Золотий Бугаз" масив, 18 корпус Д, загальною площею 84,8 м2, житловою площею 74,9 м2, і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

11. Крім того, в матеріалах справи міститься Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме манно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 222917851237. Так, з актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень: номер запису - 3556423; дата та час державної реєстрації - 26.11.2013; державний ресторатор - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н. Ю.; підстава для державної реєстрації - договір іпотеки з майновим поручителем, серія та номер: 5092, виданий 26.11.2013, видавник - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н. Ю.; вид обтяження - заборона на нерухоме майно, відомості про суб`єктів обтяження - обтяжував: ПАТ "Імексбанк" (код ЄДРПОУ 20971504); особа, майно/право якої обтяжується - ТОВ "Україна" (код ЄДРПОУ 20939771).

12. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі № 916/1835/15 стягнуто з ТОВ "Форвард Ко" на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 1 723 312,06 доларів США; стягнуто з ТОВ "Форвард Ко" до державного бюджету України судовий збір у сумі 73 080,00 грн. У зазначеному рішенні судом встановлено, зокрема, обставину укладання кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13 між ПАТ "Імексбанк" (банк) та ТОВ "Форвард Ко" (позичальник) та зазначено:

- позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов`язань ТОВ "Форвард Ко" за кредитним договором від 19.11.2013 № 86/13, наявністю несплаченої заборгованості за кредитом;

- відповідно до пункту 2.1 кредитного договору видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або оплати з позичкового рахунку боржника № НОМЕР_1 в АТ "Імексбанк" розрахункових документів позичальника на цілі, визначені пунктом 1.2 цього договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених підпунктами 1.1.1 та 1.1.2 цього договору;

- згідно з пунктом 2.2 кредитного договору моментом (днем) надання траншів кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в сумі відповідного траншу кредиту;

- відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2 500 000 доларів США, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості не пізніше 30.06.2021;

- між сторонами кредитного договору було укладено додаткові угоди № 1, № 2 до договору, за умовами яких були внесені зміни щодо забезпечення кредиту, валюти та строку погашення кредиту, зокрема, додатковою угодою № 1 до кредитного договору було змінено графік погашення кредиту, без зміни остаточного терміну повернення основної заборгованості за кредитом, встановлено мультивалютний ліміт кредиту - 2 150 000 доларів США та 4 385 860,85 гривень;

- відповідно до підпункту 3.3.6 кредитного договору позичальник зобов`язався протягом строку використання траншів кредиту сплачувати проценти за користування ними в порядку, визначеному пунктами 2.4, 2.5 цього договору;

- згідно з пунктом 2.4 кредитного договору нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно до останнього календарного деня поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт/факт" виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору; при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту;

- судом встановлено, що ТОВ "Форвард Ко" було допущено прострочення з повернення кредиту згідно пунктом 4.2 кредитного договору до 13.04.2015, у зв`язку з чим у ПАТ "Імексбанк" виникло право вимагати повернення кредитних коштів; позовні вимоги ПАТ "Імексбанк" про стягнення заборгованості за кредитом - 1 723 312,06 доларів США підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

13. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2017 у справі № 922/2599/17 позов ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "Україна", ТОВ "Форвард Ко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ренталс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача-1 - ОСОБА_1, про застосування наслідків недійсності правочинну та зміну договору задоволено частково: скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ "Україна", а саме: майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (11-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Масив "Золотий Бугаз" № 18 (вісімнадцять): корпус "Ж", ап. 208 (двісті вісім), будівельною площею 80 м2; корпус "Ж", ап. 209 (двісті дев`ять), будівельною площею 80 м2; корпус "Ж", ап. 210 (двісті десять), будівельною площею 80 м2; корпус "Ж", ап. 211 (двісті одинадцять), будівельною площею 80 м2; корпус "Ж", ап. 212 (двісті дванадцять), будівельною площею 80 м2; корпус "Ж", ап. 213 (двісті тринадцять), будівельною площею 80 м2; корпус "Ж", ап. 214 (двісті чотирнадцять), будівельною площею 80 м2, які були зареєстровані згідно з іпотечним договором, посвідченого 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 5083; скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ "Україна", а саме: апартаменту № 130 (сто тридцять) двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 м2, загальною площею 84,8 м2, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, "Золотий Бугаз", масив 18 (вісімнадцять), корпус "Д", який був зареєстрований згідно з іпотечним договором, посвідченим 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим № 5092. У цьому рішенні судом встановлено, зокрема, обставину укладання між ПАТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Україна" (іпотекодавець) іпотечного договору з майновим поручителем від 26.11.2013, посвідчений 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим № 5092 та зазначено:

- з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13, між ПАТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Україна" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір з майновим поручителем від 26.11.2013, посвідчений 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим № 5092, за умовами якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно: апартамент № 130 (сто тридцять) двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 м2, загальною площею 84,8 м2, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, "Золотий Бугаз", масив 18 (вісімнадцять), корпус Д; апартамент № 164 (сто шістдесят чотири) двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 м2, загальною площею 84,8 м2, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, "Золотий Бугаз", масив 18 (вісімнадцять), корпус Е;

- додатковою угодою від 23.12.2014 № 2 до Кредитного договору від 19.11.2013 № 86/13 було внесено зміни в частині викладення пункту 1.3 у такій редакції: як забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, кредитор не пізніше 31.12.2014 укладає із майновим поручителем Акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі - АТ "Футбольний клуб "Чорноморець") іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80289,0 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000,00 грн, згідно з оцінкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аппрайзер";

- 26.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Україна" було укладено договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, посвідчений 26.12.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим № 6202, за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати іпотечний договір з майновим поручителем, посвідчений 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим № 5092, з договором про зміни від 30.09.2014 № 1 за реєстровим № 4845;

- судом встановлено, що розірвавши іпотечні договори з майновим поручителем №№1, 2, банк (позивач) фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором, що підтверджено рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі № 916/1835/15, безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця ТОВ "Україна", а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника ТОВ "Форвад Ко", внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

14. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі № 916/1835/15, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018, заяву ТОВ "Форвард КО" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено; визнано наказ Господарського суду Одеської області від 06.11.2015 у справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ "Форвард КО" на користь АТ "Імексбанк" 1 723 312,06 доларів США таким, що не підлягає виконанню та зазначено, зокрема, що:

- 06.11.2015 господарським судом у порядку статті 116 ГПК України було видано відповідні накази на виконання рішення від 21.10.2015 у справі № 916/1835/15;

- 23.05.2018 до Господарського суду Одеської області від ТОВ "Форвард Ко" надійшла заява про визнання наказу суду від 06.11.2015 у справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ "Форвард Ко" на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованості за кредитом в сумі 1 723 312,06 доларів США таким, що не підлягає виконанню; в обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на позасудове задоволення банком своїх вимог до ТОВ "Форвард Ко" шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", що, на переконання відповідача, в силу вимог статті 36 Закону України "Про іпотеку" має наслідком недійсність вимог ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "Форвард Ко";

- умовами пункту 6.1 іпотечного договору від 25.12.2014 визначено, що цей пункт є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору шляхом: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку"; прийняття предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному статей 37 Закону України "Про іпотеку", при цьому, це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя;

- 16.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ "Імексбанк" права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,00 м, підставою виникнення якого відповідно до інформаційної довідки від 13.10.2017 № 100287849 є іпотечний договір від 25.12.2014 та, зокрема, вимога про усунення порушень від 05.04.2016 № 861, вимога про усунення порушень від 29.12.2016 № 7515, вимога про усунення порушень від 29.12.2016 № 7553, вимога про усунення порушень від 28.12.2016 № 7552;

- зобов`язання ТОВ "Форвард Ко", які виникли із договору про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13 (із урахуванням додаткових угод) та підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі № 916/1835/15, на теперішній час є припиненими в порядку частини 4 статті 36 Закону України "Про іпотеку"; наведене свідчить про відсутність будь-яких обов`язків ТОВ "Форвард Ко" перед стягувачем (позивачем) із приводу виконання вимог наказу Господарського суду Одеської області від 06.11.2015 у справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ "Форвард Ко" на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованості у сумі 1 723 312,06 доларів США.

15. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 916/2413/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26.11.2019, встановлено, зокрема, що:

- як вбачається з витягу з реєстру від 21.03.18, ПАТ "Імексбанк" 19.03.2018 набуло у власність майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 25.12.2014 №6134, а саме: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,00 м2, реалізувавши при цьому право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання; судова колегія відхилила доводи апелянта стосовно продовження існування основного зобов`язання в цьому випадку, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами у справі факту того, що сума вартості майна, яке було отримано у власність банком в позасудовому порядку за договором іпотеки № 6134, є меншою за суму кредитного зобов`язання за договорами, на підставі яких було укладено іпотечний договір, зобов`язання за якими було забезпечено іпотекою; набувши у власність нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" за договором іпотеки від 25.12.2014 № 6134, АТ "Імексбанк" реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, за наслідком якого припинились основні кредитні зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Будмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геосвіт"; отже, з припиненням основних зобов`язань зазначених осіб, припинились і зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" за спірним договором іпотеки № 4767, який було укладено в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Будмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геосвіт" за кредитними договорами;

- судова колегія відхилила доводи АТ "Імексбанк" про набуття права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною оцінювачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Канзас ріал естейт", згідно із висновком про ринкову вартість майна, виконаним станом на 19.03.2018, відповідно до яких ринкова вартість нежитлових будівель центрального стадіону "Чорноморець" складає 1 139 895 000,00 грн; судом встановлено, що іпотечним договором від 25.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" та АТ "Футбольний клуб "Чорноморець", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., реєстровий № 6134, не визначено окремий порядок проведення оцінки предмету іпотеки у випадку прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку; зазначений іпотечний договір також не містить положень відповідно до яких АТ "Футбольний клуб "Чорноморець" уповноважує або доручає іпотекодержателю - АТ "Імексбанк" виступати замовником при укладанні відповідних договорів на проведення оцінки майна. Доказів наділення АТ "Імексбанк" повноваженнями замовника оцінки майна згідно з іншими правочинами/дорученнями сторони не надали; більш того, згідно з наявним у матеріалах справи "висновком про ринкову вартість майна", наданим АТ "Імексбанк" в розділі "Реквізити оцінювача і замовника" зазначено "Замовник: ТОВ "Юридична компанія "Моріс груп" - адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, будинок 8-Б - ЄДРПОУ: 35809834"; отже, оцінку вартості предмету іпотеки було виконано на замовлення особи, що не є власником предмету іпотеки, за відсутності доручення на замовлення оцінки майна від власника цього майна та такою, що взагалі не є стороною іпотечного договору.

16. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.12.2021 у справі № 916/2506/21 за позовом ТОВ "Бізнес Ренталс" до ПАТ "Імексбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "Ісагіс", ТОВ "Форвард КО", ТОВ "Україна" про визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації встановлено, зокрема, що:

- 25.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 6134; згідно з пунктом 1.1 іпотечного договору № 6134 забезпечуються, зокрема, вимоги іпотекодержателя за мультивалютним договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13 з додатковою угодою від 04.09.2014 № 1, додатковою угодою від 23.12.2014 № 2, який укладено між іпотекодержателем та ТОВ "Форвард КО", стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов`язання); сума кредиту 1 451 500,00 грн та 1 723 312,06 доларів США; строк повернення кредиту - 30.06.2021; розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором у розмірі 18 відсотків річних за кредитом у гривні та 12 відсотків за кредитом у доларах США; відповідно до пункту 1.3 іпотечного договору № 6134, предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80 289,00 м2, основною площею 67 037,5 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, на земельній ділянці площею 62403 м2, яка перебуває в оренді АТ "Футбольний клуб "Чорноморець", згідно з договором оренди землі, посвідченим 20.09.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за реєстровим № 3088, зареєстрованим у Одеському міському відділі ОРФ ДП "ЦДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2010 № 041050500068; відповідно до пункту 1.4 договору оціночна вартість іпотечного майна згідно з висновком № 112014/7-1, складеним 20.11.2014 експертом-оцінювачем ТОВ "Аппрайзер", становить 7 800 000 000 грн; заставна вартість предмету іпотеки, відповідно до пункту 1.5 договору, визначена сторонами в сумі 7 800 000 000 грн; пунктом 6.1 договору сторони погодили можливість задоволення забезпечених договором іпотеки від 25.12.2014 № 6134 кредиторських вимог банку, зокрема, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному статтею 37 Закону України "Про іпотеку";

- судом зазначено, що обставину укладання означеного договору також встановлено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 916/2413/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26.11.2019, приймаючи яку суд апеляційної інстанції також встановив обставину реєстрації ПАТ "Імексбанк" права власності на об`єкт іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець".

17. У матеріалах справи наявний висновок про ринкову вартість майна - нежитлових будівель центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,00 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, виготовлений оцінювачем - ТОВ "Канзас Ріал Естейт" на замовлення ТОВ "Юридична компанія "Моріс Груп", відповідно до якого ринкова вартість об`єкта станом на 16.05.2017 складає 1 139 895 000,00 грн без ПДВ.

18. У матеріалах справи також наявне рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.08.2020 № 1579 та протокол № 2 засідання малого комітету з управління активами АТ "Імексбанк". Відповідно до зазначеного протоколу № 2, у зв`язку з реєстрацією 16.05.2017 за АТ "Імексбанк" права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 6236851101, номер запису про право власності 20447707) на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" було вирішено:

- оприбуткувати на баланс АТ "Імексбанк", з метою подальшого продажу, нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20 за оцінкою, визначеною суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Канзас Ріал Естейт" станом на 16.05.2017 у сумі 1 139 895 000,00 грн без ПДВ;

- здійснити погашення кредитної заборгованості за кредитами, забезпеченням за якими виступали нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", а саме за кредитними договорами від 18.12.2013 №95/13, від 11.11.2013 № 85/13, від 18.03.2011 № 16/11, від 28.01.2014 № 4/14;

- суму перевищення оціночної вартості нежитлових будівель центрального стадіону "Чорноморець" над сумою забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, заявлених у вимогах про усунення порушень від 05.04.2017 № 861, від 29.12.2016 № 7515, від 29.12.2016 № 7553, від 29.12.2016 № 7552 за кредитними договорами від 18.12.2013 № 95/13, від 11.11.2013 № 85/13, від 18.03.2011 № 16/11, від 28.01.2014 №4/14 у сумі 522489476,15 грн, віднести на транзитний рахунок № 37390200, відкритий на іпотекодавця ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець";

- списати з позабалансового обліку АТ "Імексбанк" забезпечення за іпотечним договором, посвідченим 25.12.2014 та зареєстрований у реєстрі за № 6134 - нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20.

19. Вважаючи, що об`єкт, який перебуває у власності позивача, обтяжено іпотекою на підставі іпотечного договору від 26.11.2013 № 5092, укладеного між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Україна", яка (іпотека), на переконання позивача, є припиненою у зв`язку з припиненням основних зобов`язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 83/13, укладеним між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Форвард КО", позивач звернувся до господарського суду з відповідними позовними вимогами.

Позиція Верховного Суду

20. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

22. Предметом спору у цій справі є вимоги власника нерухомого майна до іпотекодержателя про визнання припиненим права іпотеки за договором іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження на нерухоме майно.

23. Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

24. Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

25. Позивач, звертаючись із позовом у цій справі, наголошував, що іпотека на спірне майно за іпотечним договором № 5092 є припиненою внаслідок припинення основних зобов`язань ТОВ "Форвард КО" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13, внаслідок звернення стягнення на іпотечне майно шляхом прийняття його у власність, що було також встановлено Господарським суд Одеської області у справі № 916/1835/15.

26. Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходили з того, що судовими рішеннями у інших справа були встановлені такі обставини:

- факт заборгованості ТОВ "Форвард Ко" перед ПАТ "Імексбанк" за кредитним договором від 19.11.2013 № 86/13 у сумі 1 723 312,06 доларів США (рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі № 916/1835/15, яке набрало законної сили);

- факт укладення 25.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та ПАТ "Футбольний клуб Чорноморець" (іпотекодавець) договору іпотеки № 6134, за умовами якого забезпечуються, зокрема, вимоги іпотекодержателя за мультивалютним договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13 з додатковою угодою від 04.09.2014 № 1, додатковою угодою від 23.12.2014 № 2, який укладено між іпотекодержателем та ТОВ "Форвард КО"; предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80 289,00 м2, основною площею 67 037,5 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20, та розташовані на земельній ділянці площею 62403 м2, яка перебуває в оренді АТ "Футбольного клубу "Чорноморець", відповідно до пункту 1.4 договору оціночна вартість іпотечного майна згідно з висновком № 112014/7-1, складеним 20.11.2014 експертом-оцінювачем ТОВ "Аппрайзер", становить 7800000000 грн; заставна вартість предмету іпотеки, відповідно до пункту 1.5 договору, визначена сторонами в сумі 7 800 000 000 грн; пунктом 6.1 договору сторони погодили можливість задоволення забезпечених договором іпотеки від 25.12.2014 № 6134 кредиторських вимог банку, зокрема, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному статті 37 Закону України "Про іпотеку" (рішення Господарського суду Одеської області від 01.12.2021 у справі № 916/2506/21, яке набрало законної сили);

- факт того, що 16.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ "Імексбанк" права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,00 м2, підставою виникнення якого відповідно до інформаційної довідки від 13.10.2017 № 100287849 є іпотечний договір від 25.12.2014; ПАТ "Імексбанк" набуло у власність майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 25.12.2014 № 6134, а саме: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,00 м2, реалізувавши при цьому право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 916/2413/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 26.11.2019);

- факт припинення зобов`язань ТОВ "Форвард КО" за договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13 (ухвала Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі № 916/1835/15, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018) та факт того, що наказ Господарського суду Одеської області від 06.11.2015 у справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ "Форвард КО" на користь АТ "Імексбанк" 1 723 312,06 доларів США визнаний таким, що не підлягає виконанню.

27. Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі № 916/1835/15, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018, остаточно вирішений спір між ПАТ "Імексбанк" і ТОВ "Форвард КО" щодо стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13, наведене свідчить про припинення господарських зобов`язань ТОВ "Форвард КО" перед ПАТ "Імексбанк" у кредитних правовідносинах, які між ними склалися.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

29. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

30. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

31. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96, 97, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

32. У касаційній скарзі скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

33. Так, у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у випадку, якщо належне виконання основного договору забезпечувалося різними способами чи їх сукупністю, застосування вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" щодо недійсності наступних вимог кредитора можливе лише у разі реалізації кредитором своїх прав за усіма такими договорами забезпечення, якщо можливість їх реалізації не втрачена, оскільки у протилежному випадку звернення стягнення на один із предметів іпотеки унеможливлює забезпечення виконання зобов`язання за допомогою інших способів забезпечення та протирічить принципу свободи договору та рівності сторін. Отже, у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог.

34. Водночас посилання відповідача та третьої особи на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, не може бути застосований до правовідносин, що розглядаються у цій справі, оскільки у цій справі (№ 916/3167/22) судовим рішенням у справі № 916/1835/15 було встановлено припинення зобов`язання за кредитним договором стосовно боржника, однак у справі № 910/17048/17 такого не було встановлено.

35. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини припинення зобов`язання за кредитним договором стосовно боржника, проаналізувавши зміст постанови Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки у справі, що розглядається, та в наведеній скаржником справі суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

36. Отже, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

37. Додатково Суд звертає увагу на те, що у схожій справі за участю відповідача, Верховний Суд у постанові від 25.05.2023 у справі № 916/2980/21, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що господарські суди попередніх інстанцій повторно не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, які узгоджуються із висновками, викладеними у пункті 7.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18, чим порушили частину 4 статті 236 ГПК України та не дотрималися принципу "правової визначеності", що є недопустимим; відповідно до норм статті 316 ГПК України не виконали вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 25.05.2023 у справі № 916/2980/21, не перевірили на підставі всіх наявних у матеріалах справи документів відповідно до норм статті 86 ГПК України того, чи набув банк у власність предмет іпотеки та чи призвело таке набуття до задоволення/незадоволення вимог банка за відповідним кредитним договором саме у повному обсязі, що заперечує відповідач, з огляду на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

Водночас суди попередніх інстанцій у справі, яка розглядається (№ 916/3167/22), повно і всебічно з`ясували обставини справи, зокрема суди дослідили факт припинення господарських зобов`язань ТОВ "Форвард КО" перед ПАТ "Імексбанк" у кредитних правовідносинах, а також факт того, що наказ Господарського суду Одеської області від 06.11.2015 у справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ "Форвард КО" на користь АТ "Імексбанк" 1 723 312,06 доларів США визнаний таким, що не підлягає виконанню, та дійшли обґрунтованого висновку, що з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором, припинились і зобов`язання за іпотечним договором.

Таким чином, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України

38. Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

39. Розглядаючи цю справу (№ 916/3167/22), суди попередніх інстанцій врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17, відповідно до яких ухвала суду першої інстанції і постанова апеляційного суду про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є судовими рішеннями, якими вирішено по суті спір між банком і позичальником, оскільки суди, спочатку встановивши наявність невиконаного зобов`язання позичальника і стягнувши існуючу заборгованість, в подальшому встановили, що після ухвалення рішення про стягнення спірне зобов`язання припинилось, а тому відповідна заборгованість відсутня, отже стягненню не підлягає.

40. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17.

41. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

42. Верховний Суд звертає увагу, що підставою касаційного оскарження судових рішень є обґрунтована необхідність відступлення від висновку саме щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

43. З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

44. Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

45. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43- 45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43- 44) і № 818/1688/16 (пункти 44- 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44-45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 (пункти 58- 59), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29); від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21(пункт 45)).

46. Таким чином, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

47. Скаржник у касаційній скарзі у контексті положень пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України не навів вагомих і достатніх аргументів, які б свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17, а саме: не довів наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту).

48. Таким чином, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

51. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

53. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПАТ "Імексбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

54. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 916/3167/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай