Ухвала

від 16.05.2024 по справі 352/446/22

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/446/22

Провадження № 1-во/352/1/24

У Х В А Л А

16 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_1 про виправлення описки у виправдувальному вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2023 року,

в с т а н о в и в:

Захисник ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про виправлення описки у вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 42021092080000002 від 19 березня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України та ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-2 КК України.

В обґрунтування вказаної заяви захисник вказав, що після ознайомлення із вказаним вироком суду він виявив описку в резолютивній частині вироку, а саме: суд вказав, що ОСОБА_3 визнано не винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, хоча згідно з обвинуваченням дії ОСОБА_3 були кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-2 КК України. Враховуючи викладене, захисник просив суд виправити допущену описку, вказавши правильні стаття КК України за якими був виправданий ОСОБА_3 .

У судове засідання заявник не з`явився, однак подав до суду заяву з проханням розгляд заяви про виправлення описки проводити без його участі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, але надав заяву про проведення розгляду без його участі, просив суд відмовити у внесенні виправлень у вирок суду, оскільки вказані захисником у заяві обставини не є опискою в розумінні ст. 379 КПК України, а натомість є істотним порушенням вимог КПК України, що буде оцінкою в касаційному провадженні.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, а тому суд, враховуючи положення ч. 2 ст.379 КПК України, вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, що стосуються розгляду заяви, суд дійшов таких висновків.

Так, вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 42021092080000002 від 19 березня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України та ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-2 КК України, суд визнав обвинувачених не винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень та виправдав їх у зв`язку з недоведеністю наявності в їх діяннях складів вказаних кримінальних правопорушень.

Проте, при виготовленні тексту вказаного вироку, суд допустив технічну описку в частині зазначення статей КК України у вчиненні яких був виправданий ОСОБА_3 , а саме: в резолютивній частині вироку вказані: ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України, хоча обвинувачувався ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-2 КК України.

Вказані обставини є саме опискою, оскільки в мотивувальній частині вироку чітко і однозначно зазначено таке:

«Отже, враховуючи наведене в мотивувальній частині вироку, з урахуванням вимог ст. 94 КПК України, тобто оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2 та ч.3 ст.362 КК України, а також що в діях ОСОБА_3 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.365-2 та ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.362 КК України, тому обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають виправданню на підставі вимог п.3 ч.1 ст.373 КПК України».

Окрім того, в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, постановленій за результатами перегляду апеляції прокурора, вказано, зокрема, таке:

«Щодо відсутності в резолютивній частині оскаржуваного вироку відносно ОСОБА_3 указівки на ч.5 ст.27 КК України, цей недолік не є безумовною підставою для скасування виправдувального вироку, оскільки мотивувальна частина містить правильний виклад формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, тобто відповідає вимогам ст.374 КПК України».

Так, судове рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень), а також повинно бути точним.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Так однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Передбачену цією статтею, а також ч. 5 ст. 371 КПК можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Отже, виправлення допущених у вироку описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього судового рішення.

Ініціатива щодо виправлення в судовому рішенні описок і арифметичних помилок може виходити від будь-кого з учасників кримінального провадження, інших заінтересованих осіб чи самого суду незалежно від того, набрало це рішення законної сили чи ні.

У даному випадку, судом достовірно встановлено, що в резолютивній частині вироку була допущена саме технічна описка щодо зазначення статей КК України, за якими був виправданий ОСОБА_3 , оскільки як у вступній, так і в мотивувальні частині вироку викладена правильна кваліфікація дій ОСОБА_3 у вчиненні яких він обвинувачувався.

Отже, суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки підлягає задоволенню, оскільки вказана описка є очевидною, має суто технічний характер і не стосується суті прийнятого рішення.

На підставі наведеного, керуючись 379 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Виправити описку, допущену у резолютивній частині вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2023 року та замість помилково зазначеного «Визнати ОСОБА_3 не винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України», вважати правильним «Визнати ОСОБА_3 не винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-2 КК України».

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_4