Рішення

від 15.05.2024 по справі 390/116/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/116/22

Провадження № 2/390/85/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Шульзі А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» до Фермерського господарства «ХЛІБОРОБ-Р», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди та скасування запису про державну реєстрацію,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

20.01.2022 Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича» (далі - позивач, ФГ «Ковалевського В.І.») звернулося з вказаним позовом, в якому просив суд:

1. Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 04 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Фермерським господарством «ХЛІБОРОБ-Р», адреса: 27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, б. 23, ЄДРПОУ 06686338, щодо земельної ділянки площею 7,121 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0666, зареєстрований державним реєстратором Реп`яхом Василем Валентиновичем, який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2021, номер запису про інше речове право 43506538, строк дії 10 років.

2. Скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 04 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Фермерським господарством «ХЛІБОРОБ-Р», адреса: 27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, б. 23, ЄДРПОУ 06686338, щодо земельної ділянки площею 7,121 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0666, зареєстрований державним реєстратором Реп`яхом Василем Валентиновичем, який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2021, номер запису про інше речове право 43506538.

3. Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 04 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Фермерським господарством «ХЛІБОРОБ-Р», адреса: 27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, б. 23, ЄДРПОУ 06686338, щодо земельної ділянки площею 7,121 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0685, зареєстрований державним реєстратором Реп`яхом Василем Валентиновичем, який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2021, номер запису про інше речове право 43506321, строк дії 10 років.

4. Скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 04 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Фермерським господарством «ХЛІБОРОБ-Р», адреса: 27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, б. 23, ЄДРПОУ 06686338, щодо земельної ділянки площею 7,121 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0685, зареєстрований державним реєстратором Реп`яхом Василем Валентиновичем, який зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2021, номер запису про інше речове право 43506321.

Рух справи

20.01.2022 справа надійшла до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області та розподілена судді Терещенку Д.В..

25.10.2022 ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області підготовче провадження по цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду (суддя ОСОБА_2).

28.03.2023 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 справу перерозподілено судді Квітці О.О..

30.03.2023 ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області призначено підготовче судове засідання (суддя Квітка О.О.).

20.11.2023 ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області підготовче провадження по цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду (суддя Квітка О.О.).

Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 15.05.2024. При цьому справу розглянув без участі представників сторін, оскільки вони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про судовий розгляд.

Позиція позивача

Позов позивач аргументував наступним:

17.07.2012 та 19.07.2012 між ФГ «Ковалевського В.І.» та гр. ОСОБА_1 було укладено договори оренди землі, які були зареєстровані 02 жовтня та 08 жовтня 2012 року управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено записи 352250004004664 та 352250004004762 відповідно.

Згідно із укладеними договорами в оренду передавалися земельні ділянки загальною площею 7,1212 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0666, та площею 7,1212 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0685. Вказані договори укладалися на 10 років, починаючи з дати їх державної реєстрації. Згідно із актів приймання-передачі від 17.07.2012 та від 19.07.2012 вказані земельні ділянки були передані орендарю. За користування земельними ділянками орендарем сплачувалася оренда плата у розмірі 3%. Орендар належним чином виконував обов`язки: сплачував орендну плату, обробляв земельну ділянку. У грудні 2021 року позивачу із Державного земельного кадастру стало відомо про те, що ОСОБА_1 уклала інші договори оренди землі із ФГ «ХЛІБОРОБ-Р», які були зареєстровані в державному реєстрі 11.08.2021. Позивач вважає, що договори оренди від 17 та 19 липня 2012 року, укладені між сторонами є чинними та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Зареєстрованими у Державних реєстрах є також договори між ФГ «ХЛІБОРОБ-Р» та ОСОБА_1 за 2021 рік, тобто наявна подвійна реєстрація земельних ділянок.

Законодавством не було передбачено автоматичного перенесення відомостей про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з Державного реєстру земель до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до того, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про чинні договори оренди земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року.

При цьому законодавством не було передбачено автоматичного перенесення відомостей про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з Державного реєстру земель до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до того, що реєстрі відсутня інформація про чинні договори оренди земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав на оренди землі покладає на заявника (орендаря).

Перед укладанням договору оренди у 2021 році саме ФГ «ХЛІБОРОБ-Р» необхідно було б одержати інформацію із відділу Держгеокадастру про існуючі договори оренди кожної з орендованих ним земельних ділянок для достеменного з`ясування правового статусу земельної ділянки, яку він збирається взяти у оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Передача однієї і тієї ж земельної ділянки одночасно в оренду різним орендарям за різними договорами не допускається.

З урахуванням фактичних обставин справи, наявних доказів, діючого законодавства та спираючись на усталену практику, можна дійти висновку про недійсність договорів оренди землі, укладених у 2021 році між ФГ «ХЛІБОРОБ-Р» та ОСОБА_1 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3522585000:02:000:0685, 3522585000:02:000:0666, оскільки до укладення цього договору вони вже перебували в оренді у іншої юридичної особи.

Вважає, що державний реєстратор Реп`ях В.В. порушив вимоги законодавства щодо обов`язкового використання даних Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 01.01.2013, оскільки він не звернувся з відповідним запитом до Держгеокадастру.

Позиція відповідача - Фермерського господарства «ХЛІБОРОБ-Р»

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.

Позиція відповідача - ОСОБА_1

Представник відповідача - адвокат Бем Ю.Ю. в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

Із договору оренди землі від 17.07.2012 та додатків вбачається, що ОСОБА_4 передала у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,12 га ФГ Ковалевського В.І. на 10 років (а.с. 13-16).

Згідно із договору оренди землі від 19.07.2012 та додатків ОСОБА_1 передала у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,1212 га ФГ Ковалевського В.І. на 10 років (а.с. 17-19).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №134272 від 17 лютого 2012 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,1212 га на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (кадастровий номер земельної ділянки 3522585000:02:000:0685), яку отримала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.09.2011 (а.с. 23-24).

Із відповіді відділу № 5 Управління у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № К-348/29-21 від 01.12.2021 вбачається, що з 01.01.2013 створено Національну кадастрову систему, до якої автоматично були перенесені відомості про земельні ділянки. Відділ надає завірені копії наявних Записів про державну реєстрацію/зміни довгострокового припинення дії договору оренди земельної ділянки орендодавцями яких є громадяни України: 1. ОСОБА_6 .. 2. ОСОБА_7 .. 3. ОСОБА_4 (а.с. 25-28).

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.01.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 3522585000:02:000:0685 на підставі договору оренди від 04.08.2021 перебуває в оренді у ФГ «ХЛІБОРОБ-Р», строком на 10 р., дата реєстрації 11.08.2021 (а.с. 29-30). Земельна ділянка з кадастровим номером 3522585000:02:000:0666 на підставі договору оренди від 04.08.2021 перебуває в оренді у ФГ «ХЛІБОРОБ-Р», строком на 10 р., дата реєстрації 11.08.2021 (а.с.31-34).

Відділ № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 28.01.2022 (№ 319/290-22) надав відповідь та завірену копію запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 02 жовтня 2012 року, реєстраційний номер 352250004004664, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ФГ Ковалевського В.І.. Земельна ділянка з кадастровим номером 3522585000:02:000:0685, розташована на території Миколаївської сільської ради, ділянка 685 (а.с. 43-45).

Релевантні джерела права

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Статтями 13, 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Пунктами 11, 13 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, визначено, що дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку проводиться за місцем розташування земельної ділянки.

У статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, третьої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (частина третя статті 640 ЦК України).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Зокрема, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (згідно із частиною першою статті 125 ЗК України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина п`ята статті 126 ЗК України).

У пунктах 42-44, 46.1.-46.4. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19) зазначено, що: «звернувшись із позовом за два тижні до закінчення строку дії первинних договорів оренди та не реалізувавши переважне право на продовження строку їх дії у передбачений ними строк, позивач заявив вимоги, які не могли забезпечити поновлення його права користування відповідними земельними ділянками. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що позивач звернувся до суду тоді, коли з огляду на встановлені процесуальним законом строки він завідомо не міг мати чинного права оренди земельних ділянок на момент набрання законної сили судовим рішенням про задоволення відповідного позову. Оскільки на час розгляду справи й ухвалення судом першої інстанції рішення від 27 листопада 2018 року строк дії первинних договорів оренди закінчився, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача права користування спірними земельними ділянками та внаслідок цього - про відмову у задоволенні позову. Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 2 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц та від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц). Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц). Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17). Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем. У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно із п.п. 56-59 цієї ж постанови речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина третя статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»). Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).

Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

Оцінка доказів та висновки суду

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи спливли строки оренди земельних ділянок за договорами від 17.07.2012 та 19.07.2012, а отже ФГ Ковалевського В.І. не матиме чинне право шляхом поновлення первинного договору, то у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, то підстави для стягнення судового збору із відповідачів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову Фермерського господарства «Ковалевського Віталія Івановича» до Фермерського господарства «ХЛІБОРОБ-Р», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди та скасування запису про державну реєстрацію.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Фермерське господарство «Ковалевського Віталія Івановича», код ЄДРПОУ: 23227389, адреса: 027634, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 68, засоби зв`язку: тел. . НОМЕР_2, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2;

відповідач-1 - Фермерське господарство «ХЛІБОРОБ-Р», код ЄДРПОУ: 06686338, адреса: 27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, 23;

відповідач-2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О.Квітка