Рішення

від 26.04.2024 по справі 638/19289/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/19289/23

Провадження № 2/638/619/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26 квітня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Щепіхіної В.В.,

при секретарі - Резнік І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Борівської селищної ради, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяця з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . 24.02.2022 розпочалось широкомаштабне вторгнення РФ в Україну. З 25.02.2022 населенні пункти Борівської селищної ради перебували в зоні активних бойових дій та були окуповані. Того ж дня було підірвано міст, який поєднував адміністративний центр громади смт Борова з іншими населеними пунктами громади. У зв`язку з чим лише 29.03.2023 було видано свідоцтво про смерть, необхідне для звернення до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини. Позивачка зазначає, що у листопаді 2023 отримала постанову державного нотаріуса Шостої Харківської міської нотаріальної контори Теленкова В. С. від 23.11.2023. Із зазначеної постанови позивач дізналась про те, що їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно. Від сусідів вона дізналась, що 29.10.2013 ОСОБА_2 на її ім`я було складено заповіт, згідно з яким було заповідано земельну ділянку площею 5,27 га на території Гороховатської сільської ради. У зв`язку з чим позивач вимушена звернутись до суду з вимогами про встановлення додаткового строку для прийняття спадшини.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.01.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.03.2024 закрито підготовче провадження та призначеного справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Лиска П. О. та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній просив суд розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання відповідач не направив свого представника, про дату, час та місце розгляду справи був повдомлений належним чином. Представник відповідача направив до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розгляд справи проводити без представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядаєсправи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексомвипадках.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Борівським відділом державної реєстрації атків цивільного стану в Ізюмському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис №32 від 31.01.2023, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 29.03.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління.

Згідно з копією заповіту, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 заповів належну йому земельну ділянку площею 5,27 га, кадастровий номер 6321081500:02:001:0018, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гороховатської сільської ради Борівського району Харківської області, ОСОБА_1 .. Заповіт був посвідчений 29.10.2013 приватним нотарусом Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренком О. І..

09.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до копії інформаційної довідки зі спадкового реєстру №76171940, 09.11.2023 Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу №71534199, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1220ЦКУкраїни спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1статті 1269 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зст. 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Відповідно до вказаного Порядку (п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.11, 3, 15, 3.23), заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Тобто, заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 1270ЦПК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленкова В. С. від 23 листопада 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки позивачем пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Також, в матеріалах справи міститься копія спадкової справи №707/2023, дослідивши матеріали якої суд доходить висновку про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 ..

Про бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 свідчить той факт, що позивач отримав відповідне свідоцтво про смерть та майже одразу після отримання звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

В своїй Постанові Пленуму від 30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» Верховний Суд України у пункті 24 зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Позивач у своїй заяві зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення РФ сполучення з смт Борова в Харківській області було відновлено лише 25.03.2023. Вказаний факт підтверджується довідкою Гороховатського старостинського округу Борівськой селищної ради від 28.09.2023 за №109, в якій вказано, що сполучення населених пунктів: Гороховатка, Бахтин, Голубівка, які входять до Гороховатського старостинського округу з смт Борова було припинено 25.02.2022, внаслідок підриву моста через Оскільське водосховище та відновлено 25.03.2023. Після того, як їй стало відомо про смерть спадкодавця та сполучення було відновлено позивач звернулась до компетентних органів для отримання свідоцтва про смерть. В березні 2023 позивачу було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .. Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть, яка міститься в матеріалах справи. Також, з матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину 09.11.2023 - майже відразу після отримання свідоцтва про смерть.

Суд зазначає, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" строк для прийняття спадщини спочатку був зупинений на час воєнного стану. Проте, в подальшому пунктом 3 вказаної Постанови (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022) було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Після змін на підставі Постанови КМ № 469 від 09.05.2023 пункт 3 виключено.

Таким чином, внаслідок зміни законодавства про порядок обчислення строку на прийняття спадщини на рівні вищевказаної постанови КМУ, цей порядок неодноразово змінювався у гіршу сторону для спадкоємців. У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права, який закріплений у ст. 10 ЦПК України, та передбачає, що нормативні акти мають відповідати критерію правової визначеності, щоб пересічна особа, яка не має юридичних знань могла, діючи розумно та добросовісно на підставі відповідного нормативного акту, визначити правила своєї поведінки. Дійсно, строки прийняття спадщини можуть встановлюватися та змінюватися лише законом, а не постановами КМУ, про що були сформовані відповідні правові висновки касаційним судом у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21, де Верховний Суд, надавши оцінку п.3 Постанови КМУ №164, вважав її такою, що суперечить ст. ст. 1270, 1272 ЦК України.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, встановлений Кабінетом Міністрів України правовий режим врегулювання перебігу 6-ти місячного строку для прийняття спадщини у даному випадку не відповідає критерію правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. Несвоєчасне звернення позивача було викликано непереборними обставинами, зумовленими вторгненням РФ на територію України та окупацією населених пунків в тому числі і того, де мешкав померлий та позивач. Вказані обставини відбувалися протягом тривалого часу. Поведінка позивача свідчить про те, що вона намагалася якнайшвидше здійснити всі необхідні дії майже одразу після відновлення сполучення з деокупованими територіями смт Борова.

Суд враховує, що на теперішній час воєнний стан триває, та те, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і такі обставини визнаються судом поважними.

Суд зауважує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. Втрата спадкового майна будуть для неї занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, обставини поважності пропуску строку є доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позову, тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.1258,1261,1268,1272 ЦК України, ст.ст.12,13,81,265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Борівської селищної ради, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк тривалістю два місяці, з дня набрання законної сили цим рішенням для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Щепіхіна