Ухвала

від 15.05.2024 по справі 363/1810/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" травня 2024 р. Справа № 363/1810/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

державного виконавця Мовчун Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгороді скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Дешевим О.А., на бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ»,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2024 до суду, через систему «Електронний суд», представником боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 адвокатом Дешевим О.А. подано вказану скаргу, у якій просить зобов`язати Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, номер виконавчого провадження 56061457.

В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2016 у справі №363/2556/15-ц позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» до

ОСОБА_1 , ЗАТ «Софтлайн» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ЗАТ «Софтлайн» на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором №59 від 17.04.2007 в розмірі 953643,80 грн. 28.03.2018 постановою головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції У Київській області Мовчун Т.С. відкрито виконавче провадження №56061457 за заявою ПАТ «ВіЕйБі Банк», а 30.09.2019 виконавчий лист щодо виконання рішення суду було повернуто стягувачу, у зв`язку з тим, що майно, на яке можливо звернути стягнення, що належить боржниці ОСОБА_1 , не виявлено, виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 30.09.2022. Стан ВП №56061457 на день подання цієї скарги: завершено. За заявою ОСОБА_2 , ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03.11.2023 у справі №363/2556/15 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на його правонаступника ОСОБА_2 , у виконавчому листі щодо виконання рішення суду у справі №363/2556/15-ц про солідарне стягнення із ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства «Софтлайн» (Правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ») заборгованості за кредитним договором №59 від 17.04.2007 в розмірі 953643,80 грн., а також видано дублікат виконавчого листа щодо виконання рішення суду у справі №363/2556/15-ц. 25.12.2023 постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В. відкрито виконавче провадження №73673801 за заявою стягувача ОСОБА_2 щодо примусового виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2016 у справі №363/2556/15-ц, а також постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 95364,38 грн. У зв`язку із виконанням у повному обсязі виконавчого документу (вимоги стягувача, основна винагорода приватного виконавця, витрати виконавчого провадження), 05.01.2024 постановами приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. у ВП №73673801 знято арешт зі всього майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , а також закінчено виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа (дублікату) у справі №363/2556/15-ц. 12.01.2024 до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в інтересах боржника ОСОБА_1 , адвокатом Дешевим О.А. було направлено клопотання про вилучення інформації з реєстру боржників щодо боржника у виконавчому провадженні №56061457 ОСОБА_1 у зв`язку з повним виконанням рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2016 у справі №363/2556/15-ц, на виконання якого і було відкрито вказане виконавче провадження. 24.01.2024 представником боржника отримано відповідь Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.01.2024, у якій зазначено, що у виконавчому провадженні №56061457 не здійснювалася оплата виконавчого збору на суму 95364,38 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 302,00 грн. 02.02.2024 до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) адвокатом Дешевим О. А. було направлено повторне клопотання про вилучення інформації з реєстру боржників щодо боржника у виконавчому провадженні № 56061457 ОСОБА_1 , до якого були додані копія постанови від 05.01.2024 у ВП №73673801 про закінчення виконавчого провадження, винесеної при примусовому виконанні виконавчого листа (дублікат) №363/2556/15-ц, на підтвердження сплати основної винагороди виконавця на суму 95364,38 грн. в межах ВП №73673801 та копія квитанції №189077935 від 01.02.2024 на підтвердження сплати витрат виконавчого провадження в розмірі 302,00 грн. в межах ВП №56061457. 13.03.2024 адвокатом Дешевим О. А. було отримано на електронну пошту відповідь від Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.02.2024 з якого слідує, що: на депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти в розмірі 302 грн - витрати виконавчого провадження; клопотання про вилучення інформації з реєстру боржників не може бути задоволеним, оскільки до відділу повторно даний виконавчий документ не надходив і державним виконавцем не виносилась постанова про закінчення виконавчого провадження відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та через ненадходження на депозитний рахунок суми боргу та виконавчого збору. Заявник ОСОБА_1 обліковується в Єдиному Державному реєстрі боржників, як боржник за виконавчим провадженням №56061457, що перебувало на виконанні у Вишгородському відділі державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що порушує її права, оскільки нею, у межах виконавчого провадження №73673801 повністю виконано рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2016 у справі №363/2556/15-ц за виконавчим листом №363/2556/15-ц, виданим Вишгородським районним судом Київської області 06.12.2016, в тому числі боржником сплачена основна винагорода приватного виконавця в сумі 95364,38 грн. При цьому, адвокат, посилаючись на постанову Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №160/695/22, вказує, про безпідставність подвійної сплати боржником основної винагороди приватному виконавцю та виконавчого збору під час виконання одного виконавчого листа.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024 прийнято до провадження скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Дешевим О.А., на бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ», та призначено до розгляду на 16:00 22.04.2024, про що повідомлено учасників провадження.

22.04.2024 до суду, через електронний суд, від Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю державного виконавця.

У судовому засіданні, призначеному на 22.04.2024, у режимі відеоконференції, взяв участь адвокат Дешевий О.А.

У зв`язку із неявкою державного виконавця до суду та з урахуванням його клопотання і думки представника скаржника, розгляд справи було відкладено на 14:00 01.05.2024.

24.04.2024 до суду, через електронний суд, від представника стягувача ОСОБА_2 адвоката Лук`яненка В.О. надійшли письмові пояснення, зміст який аналогічний змісту скарги, та на підтримку скарги ОСОБА_1 , зазначивши про розгляд справи у їх відсутності.

01.05.2024 до суду, представником Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у заявку із перебуванням державного виконавця Мовчун Т.С. у відпустці, про що долучено відповідний наказ.

У судовому засіданні, призначеному на 01.05.2024, у режимі відеоконференції, взяв участь адвокат Дешевий О.А.

У зв`язку із неявкою державного виконавця до суду, з урахуванням клопотання та думки представника скаржника, розгляд справи було відкладено на 09:30 13.05.2024.

08.05.2024 до суду, через систему електронний суд, надійшло клопотання від начальника Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Попок В.В. про витребування доказів, а саме витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Сергія Вікторовича копії матеріалів виконавчого провадження №73673801, а також, документальне підтвердження факту зарахування на банківський рахунок приватного виконавця суми, виконавчого збору (або основної винагороди приватного виконавця) сплаченої ОСОБА_1 при виконанні виконавчого провадження №73673801 з виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду №363/2556/15-ц від 06.12.2016.

У судове засідання, призначене на 13.05.2024, з`явилася державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)

Мовчун Т.С., та у режимі відеоконференції, взяв участь представник скаржника адвокат Дешевий О.А.

Під час вирішення клопотання державного виконавця про витребування доказів, з урахуванням пояснень присутніх учасників провадження, за згодою адвоката Дешевого О.А. надати суду докази на підтвердження сплати суми основної винагороди приватному виконавцю, у судовому засіданні було оголошено перерву до 09:45 15.05.2024.

14.05.2024 до суду, через електронний суд, представником скаржника адвокатом Дешевим О.А. надіслано заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , при цьому, просить скаргу задовольнити та до вказаного клопотання долучено копії квитанцій про сплату суми основної винагороди приватному виконавцю у виконавчому провадженні №73673801.

15.05.2024 до суду подано заперечення начальника Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Попок В.В., у яких просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , оскільки, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», статей 526, 598, 599 ЦК України, розмір виконавчого збору, або основної винагороди приватного виконавця має становити 10% від суми стягнення за виконавчим документом, а саме: 4462,40 доларів США та 2892,52 грн., що станом на 04.01.2024 за курсом Національного банку України становило 172980,91 грн., а відповідно до наданих скаржником квитанцій, на рахунок приватного виконавця

Ніколаєва С.В. сплачено коштів за виконавчим провадженням ВП 73673801 на загальну суму 95365,38 грн., при цьому, не доплачено 77615,50 грн. виконавчого збору.

У судове засідання, призначене на 15.05.2024 з`явилася державний виконавець Мовчун Т.С. Іншу учасники, не з`явилися.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутністю учасників провадження, які не з`явилися до суду, суд враховує заяву представника скаржника, стягувача про розгляд справи у їх відсутності, відсутність заперечень у державного виконавця, а також те, що відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши заперечення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд виходить із такого.

Згідно із статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13,частина перша статті 55,частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

При цьому, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні положення містяться у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2016 №363/2556/15-ц, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 , ЗАТ «Софтлайн» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ЗАТ «Софтлайн» заборгованість за кредитним договором №59 від 17.04.2007 в розмірі 953643,80 грн., з яких: за тілом та відсотками по кредиту 44623 доларів США 98 центів, еквівалент за курсом НБУ 20,722460 на 08.05.2015 року 924718,64 грн., з них тіло 41928,57 доларів США, відсотки 2695,41 доларів США, неустойка 28925,16 грн.

27.03.2018 постановою головного державного виконавця Вишгородського районною відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Мовчун Т.С., відкрито виконавче провадження №56061457 з примусового виконання виконавчого листа №363/2556/15-ц, видано Вишгородським районним суду Київської області 06.12.2016.

30.09.2019 постановою головного державного виконавця Вишгородського районною відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Мовчун Т.С. про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №56061457, виконавчий лист щодо виконання рішення суду у справі №363/2556/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства «Софтлайн» (Правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ») заборгованості за кредитним договором № 59 від 17.04.2007 в розмірі 953643,80 грн. (боржник - ОСОБА_1 ), було повернуто стягувану, у зв`язку з тим, що майно, на яке можливо звернути стягнення, що належить боржниці ОСОБА_1 , не виявлено, виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 30.09.2022.

За завою ОСОБА_2 , ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03.11.2023 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на його правонаступника ОСОБА_2 у виконавчому листі щодо виконання рішення суду у справі № 363/2556/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства «Софтлайн» (Правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ») заборгованості за кредитним договором № 59 від 17.04.2007 року в розмірі 953 643,80 грн. (боржник - ОСОБА_1 ). Видано дублікат виконавчого листа щодо виконання рішення суду у справі №363/2556/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства «Софтлайн» (Правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ») заборгованості за кредитним договором №59 від 17.04.2007 року в розмірі 953643,80 грн. (боржник ОСОБА_1 ).

25.12.2023 постановами приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. відкрито виконавче провадження №73673801 за заявою стягувача ОСОБА_2 щодо примусового виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2016 у справі №363/2556/15-ц, стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 95364,38 грн.

05.01.2024 постановами приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. у ВП №73673801 знято арешт зі всього майна, що належить боржнику ОСОБА_1 у зв`язку із виконанням в повному обсязі виконавчого документу (вимоги стягувача, основна винагорода приватного виконавця, витрати виконавчого провадження), та закінчено виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа (дублікат) №363/2556/15-ц, виданого 06.12.2016 Вишгородським районним судом Київської області.

Представник боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 адвокат Дешевий О.А. звернувся до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із клопотанням №2024/01/12-01 від 12.01.2024 про вилучення інформації з реєстру боржників, у якому, посилаючись на виконання у повному обсязі ОСОБА_1 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2016 у справі №363/2556/15-ц, просив вилучити з Єдиного реєстру боржників запис/інформацію про боржника ОСОБА_1 , додавши до нього копію постанови №6 від 05.01.2024, винесену приватним виконавцем про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа (дублікату) №363/2556/15-ц.

22.01.2024 головним державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. надано відповідь на клопотання адвоката Дешевого О.А., зазначивши, що у виконавчому провадженні 56061457 відсутні проплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а до заяви не додано документів, що підтверджують наявність передбачених законом обставин, для винесення відповідних постанов, у зв`язку з чим клопотання не було задоволено.

02.02.2024 адвокат Дешевий О.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , повторно звернувся до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) з клопотанням про вилучення інформації з реєстру боржників щодо ОСОБА_1 , посилаючись на постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа (дублікату) №363/2556/15-ц та на сплату боржником ОСОБА_1 . приватному виконавцю суми основної винагороди, долучивши о клопотання копію постанови про закінчення виконавчого провадження та копію квитанції від 01.02.2024 про сплату витрат виконавчого провадження.

16.02.2024 листом головного державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С., адвокату надіслано відповідь від 06.03.2024, у якій зазначено, що кошти у розмірі 302,00 грн витрат виконавчого провадження надійшли на рахунок відділу ДВС, проте, клопотання про виключення інформації з реєстру боржників ОСОБА_1 не може бути задоволена, оскільки у виконавчому провадженні 56061457, яке перебувало у провадженні відділу ДВС, з примусового виконання виконавчого листа №363/2550/15-ц від 06.12.2016, згідно пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 30.09.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», при цьому до віділу повторно виконавчий документ не надходив і державним виконавцем не виносилася постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до частини першої статі 30 Закону України «Про виконавче провадження». Від стягувача не надходило повідомлення про повне і фактичне виконання боржником рішення суду, також на депозитний рахунок віділу не надходила сума виконавчого збору.

Звертаючись до суду із скаргою, яка є предметом розгляду, адвокат Дешевий О.В., діючи в інтересах боржника ОСОБА_1 , оскаржує бездіяльність Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки права та свободи ОСОБА_1 порушені у зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі боржників відомостей про неї як боржника у виконавчому провадженні 56061457, без належних на те правових підстав, оскільки суму основної винагороди сплачено приватному виконавцю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до пункту 16 розділу VIII редакції Наказу Міністерства юстиції №407/5 від 08.02.2022 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо: судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням; при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена); після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено; після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає).

У відповідності до положень статей 526 та 599 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобов`язання припиняються виконанням проведеним належним чином. Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Результат аналізу статей 526, 599 ЦК України дає підстави для висновку, що зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання у відповідності до статті 533 ЦК України передбачають, що у випадку коли зобов`язання визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках та порядку і на умовах, становлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Ухвалюючи рішення у справі №363/2556/15-ц, Вишгородській районний суд Київської області визначив суму боргу в іноземній валюті з відображенням її еквіваленту у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення рішення. Тобто, враховуючи характер грошового зобов`язання, суд визначив стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана в резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, або її еквівалент У гривні,по курсу НБУ,станом на день погашення заборгованості. Перерахування стягувачеві суми в національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання винагороди приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 31 вказаного Закону, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

А частиною третьою статті 31 Закону визначено, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта статті 31 Закону №1403-VII).

За погодженням із стягувачем додаткова винагорода приватного виконавця може бути сплачена протягом усього строку здійснення виконавчого провадження повністю або частково. Приватному виконавцю забороняється укладати угоди з метою зміни розміру основної винагороди.

Положеннями статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частин першої, третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до пункту 12 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №726), розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Враховуючи, вищевикладене, розмір виконавчого збору, або основної винагороди приватного виконавця має становити 10% від суми стягнення за виконавчим документом: 4462,40 доларів США та 2892,52 грн., що станом на 04.01.2024 за курсом Національного банку України становило 172980,91 грн. Вказане свідчить, що боржником недоплачено суму основної винагороди або виконавчого збору у розмірі 77615,50 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

З огляду на те, що боржник не довів фактичного повного погашення заборгованості за рішенням Вишгородського районного суду Київської області 28.10.2016, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скарги ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Дешевим О.А.

Доводи боржника про те, що ним у повному обсязі сплачену суму основної винагороди приватному виконавцю, не можуть бути взяті до уваги, оскільки приватний виконавець був зобов`язаний під час примусового виконання виконавчого листа (дублікату) №363/2556/15-ц, керуватися положеннями частини третьої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки між стягувачем і боржником існувало валютне зобов`язання і заборгованість за рішенням суду була стягнута в іноземній валюті. Зазначені обставини не впливають на обов`язки державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, судом не встановлено, що дії державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) носять протиправний характер та має місце її бездіяльність.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про відсутність бездіяльності державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), а тому скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 258, 259, 447451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні скарги ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Дешевим О.А., на бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ», відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 20.05.2024.

Суддя О.П. Лукач