Рішення

від 17.05.2024 по справі 386/380/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/380/24

Провадження № 2/386/211/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт . Голованівськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до фермерського господарства «Колос» про розірвання договору оренди землі,

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , 26.03.2024 звернувся досуду зпозовною заявоюдофермерського господарства «Колос» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

Позовну заяву обгрунтовує тим, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-КР № 011499 від 16 жовтня 2001 року, позивач є власницею земельної ділянки 3521487300:02:000:0146, площею 5,65 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району, Кіровоградської області. 04 грудня 2018 року позивач та ФГ "Колос" (відповідач) уклали між собою договір оренди належної позивачу земельної ділянки, що зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотною О.С., 04 грудня 2018 року, номер запису про інше речове право 29342073. За зазначеним вище договором оренди, право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до відповідача строком на 10 років.Зазначив, що відповідач станом на день звернення до суду позивача з позовною заявою, не сплатив позивачу орендну плату за 2021, 2022 та 2023 роки. Останнім днем сплати орендної плати за 2021 рік було 20 січня 2022 року, за 2022 рік 20 січня 2023 року, а останнім днем сплати орендної плати за 2023 рік було 20 січня 2024 року (п. 11 договору). Несплата відповідачем орендної плати за 3 роки у строки, встановлені договором, є систематичною несплатою відповідачем орендної плати (невиконанням обов`язків, передбачених умовами договору) та відповідно істотним порушенням відповідачем договору, що є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі. Відповідно до інформаційної довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.03.2024 року, № 715/290-24, станом на 2021-2023 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3521487300:02:000:0146 за 2021 рік становить 140630 гривень 83 копійки, за 2022 рік - 140630 гривень 83 копійки, за 2023 рік - 140630 гривень 83 копійки. Враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розмір орендної плати передбаченої договором оренди, сума заборгованості позивача за договором оренди складає: 1. За 2021 рік: 140630, 83 грн. (розмір нормативної грошової оцінки за 2021 рік) Х 5 % (п. 12 - а договору оренди) = 7031,54 грн. (сума заборгованості за 2021 рік); 2. За 2022 рік: 140630, 83 грн. (розмір нормативної грошової оцінки за 2021 рік) Х 5 % (п. 12 - а договору оренди) = 7031,54 грн. (сума заборгованості за 2022 рік); 2. За 2023 рік: 140630, 83 грн. (розмір нормативної грошової оцінки за 2021 рік) Х 5 % (п. 12 - а договору оренди) = 7031,54 грн. (сума заборгованості за 2023 рік). Враховуючи вищезазначене сума заборгованості за договором оренди станом на день подання позовної заяви складає: 7031, 54 + 7031, 54 + 7031, 54 = 21094,62 (двадцять одна тисяча дев`яносто чотири) гривні 62 копійки. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19.03.2024 року, позивач за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2023 року не отримувала доходи щодо виплати орендної плати від ФГ «Колос».

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив розірвати Договір оренди земельної ділянки б/н, який укладено 04.12.2018 між ОСОБА_2 та ФГ «Колос», який зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотною О.С. 04.12.2018 , номер запису про інше речове право 29342073; стягнути з відповідача на користь відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 02 квітня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

03.05.2024 постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засіданні позивач та її представник не з`явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність , зазначив, що позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку електронного документа у вигляді «Судова повістка про виклик до суду» 03.05.2024, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи або відзив на позов до суду не подавав.

За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив на позов, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст.223ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали позовної заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянки загальною площею 5,65 га., кадастровий номер 3521487300:02:000:0146, яка знаходиться на території Семидубської сільської ради на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР №0114999 (а.с. 10).

04.12.2018 між ОСОБА_3 та ФГ «Колос» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,65 га., кадастровий номер 3521487300:02:000:0146, яка знаходиться на території Семидубської сільської ради, терміном на 10 років, який зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області 04.12.2018, запис про інше речове право 29342073 (а.с.11-14).

Відповідно до п. п. 11-12. Договору оренди землі орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем на користь орендодавця в грошовій формі або в натуральній формі вноситься у формі та становить не менше 5,00 % від вартості земельної ділянки. Орендна плата сплачується у грошовій формі 1 раз у рік до 20 числа першого за звітним роком місяця.

Вказані у договорі оренди землі обставини сторонами визнаються.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Як вбачається з відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19.03.2024, ОСОБА_2 за період 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2023 року , тобто в 2021, 2022 та 2023 роках орендну плату від ФГ «Коло» не отримувала ( а.с. 15).

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Так, як вбачається з відомостей з Державного реєстру відповідачем позивачу не виплачена орендна плата за 3 роки , асаме за 2021-2023 роки.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі №732/1799/17 (провадження №61-44357св18) вказано, що "у пункті 12 спірних договорів сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Однак, у порушення умов укладених між сторонами договорів, орендарем здійснювалася орендна плата без урахування індексів інфляції, які є складовою орендної плати, що свідчить про систематичну несплату у цій частині орендної плати, визначеної договором. Поза увагою суду залишився той факт, що систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зазначено, що "як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці".

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона». Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення

Так, судом достовірно встановлено, що позивачем доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та його прав, оскільки відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, за 2021, 2022 та 2023 роки, своєчасно не виплачена, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

Суд дійшов висновку про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.12.2018, то з урахуванням вищенаведеної норми права, слід припинити інше речове право - право оренди цієї земельної ділянки.

Як вбачається з наданої квитанції від 25.03.2024 та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 26.03.2024, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., а тому підлягає відшкодуванню відповідачем

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позову про розірвання договору про оренду земельної ділянки від 04.12.2018, та судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп.

Позивачем на виконання вимог ст. 137 ЦПК України не додано акт виконаних робіт та квитанцію або інший відповідний документ про оплату юридичних послуг у розмірі 10000 грн., а тому вимоги позивача про відшкодування витрат за надання правової допомоги задоволенню не підлягають.

На підставі поданих по справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.3,4 10, 12, 13, 60, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України , суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до фермерського господарства «Колос» про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Договір оренди земельної ділянки б/н, який укладено 04.12.2018 між ОСОБА_2 та ФГ «Колос», який зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотною О.С. 04.12.2018 , номер запису про інше речове право 29342073, розірвати.

Стягнути з Фермерського господарства «Колос», на користь ОСОБА_2 судові витрати за судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 коп.

Судові витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача Фермерського господарства «Колос»: с. Ємилівка Голованівський район Кіровоградська області, поштовий індекс 26532, ЄДРПОУ 13756082.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подані заяви про його перегляд або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.