Справа № 192/235/24
Провадження № 2-з/192/22/24
Ухвала
Іменем України
29 квітня 2024 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді КовальчукН.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Сафонової Р.В.,
представника позивача адвоката Білицького Є.М.,
представника відповідача адвоката Булкіної О.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,
встановив:
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , у якому позивач просить:
зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2015 у цивільній справі № 192/679/15-ц (провадження № 2/192/294/15), а саме стягнути з нього на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до його повноліття, починаючи з дня подання позову та набрання даним рішенням законної сили;
виконавчий лист по цивільній справі № 192/679/15-ц (провадження № 2/192/294/15) від 12.06.2015, виданий Солонянським районним судом Дніпропетровської області на підставі рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2015 по цивільній справі №192/679/15-ц (провадження № 2/192/294/15) про стягнення з нього, ОСОБА_1 , починаючи з 29.04.2015 до досягнення дитиною повноліття, повернути на адресу суду після набрання рішенням законної сили.
25 квітня 2024 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить: вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до розгляду справ по суті та набрання ним законної сили;
на час розгляду цивільної справи № 192/235/24 (провадження № 2/192/245/24) та до прийняття рішення по ній вжити заходи забезпечення позову щодо обмеження їх стягнення на рівні частини заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до розгляду справ по суті та набрання ним законної сили.
Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що на час розгляду цивільної справи № 192/235/24 (провадження № 2/192/245/24) та до прийняття рішення по ній будуть продовжуватися стягуватися аліменти у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України, та механізму їх повернення на теперішній час жодним нормативно-правовим актом не передбачено, необхідно вжити заходи забезпечення позову щодо обмеження їх стягнення на рівні частини заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до прийняття рішення по цій справі та набрання ним законної сили. Зазначене забезпечення, на думку позивача, жодним чином не буде порушувати права та інтереси його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримав.
Представник відповідача проти забезпечення позову заперечувала.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до т.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Таким чином, згідно з вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Разом з тим, такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення аліментів та обмеження розміру стягнення аліментів статтею 150 ЦПК України не передбачено.
Окрім того, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, є тотожними його позовним вимогам, а тому вжиття таких заходів суперечить також вимогам ч. 10 ст. 150 ЦПК України.
Тому у задоволенні заяви про забезпечення позову суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України,
постановила:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В.Ковальчук
Суд | Солонянський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 21.05.2024 |
Номер документу | 119120537 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Солонянський районний суд Дніпропетровської області
Ковальчук Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні