Ухвала

від 14.05.2024 по справі 953/12544/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/12544/23

н/п 2/953/1387/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судовогозасідання - Іоненко С.Р.

учасники справи:

позивач ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості»,

представник позивача Жарова Тітарьова Л.М.

відповідач ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

третя особа Харківська міська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання відповідача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» до ОСОБА_1 , треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_3 про відновлення порушеного права - про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, про зупинення провадження у справі, про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов, про виклик свідків,

у с т а н о в и в:

1. Процедура.

1.1. Позивач державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» (далі ДП «ГИПРОКОКС») звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом, яким просить відновити його право на користування та розпорядження службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним догодо говору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 17.12.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17.12.2022 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алекаєвою З.Б., номер відомостей про речове право: 48737549, та виселити ОСОБА_1 разом із членами її сім`ї із квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

1.2. У судовому засіданні відповідачем заявлені клопотання про:

перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що справа являється складною та такою, що потребує дуже ретельного дослідження великого обсягу доказів та допиту свідків, кількість сторін та учасників справи може зростати за умов належного сповіщення інших зацікавлених осіб тому, що розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес, бо з одного боку власником квартири себе вважає позивач, а з іншого, розглядається ціла низка цивільних справ, позивачем в яких є прокуратура в інтересах Харківської міської ради;

про зупинення провадження у цій справі до розгляду Верховним Судом справи № 953/2463/21 та Київським районним судом м. Харкова справи № 953/622/24, яке обґрунтовано тим, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2022 у справі № 953/2463/21 за ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 . На даний час розгляд справи № 953/2463/21 триває і проводиться Верховним Судом. Отже, справи № 953/12544/23 та № 953/2463/21 є взаємопов`язаними, адже вирішення спору у справі № 953/2463/21 матиме безпосередній вплив на розгляд справи № 953/12544/23. Крім того, на розгляді Київського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 953/622/24 за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської Ради до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ДП «ГИПРОКОКС», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про витребування нерухомого майна. Розгляд цієї справи і прийняте у ній рішення буде мати безпосередній вплив на розгляд справи № 953/12544/23, оскільки результати розгляду справи № 953/622/24 будуть встановлювати належного відповідача, який повинен відновлювати порушене право та бути виселеним з квартири АДРЕСА_2 ;

про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов, яке обґрунтоване тим, що до відзиву на позовну заяву помилково не додано доказів направлення його сторонам у справі;

про виклик і допит у якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що на думку відповідача є необхідним для доказування своєї позиції у справі.

2. Позиції учасників.

2.1. У судовому засідання представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гончаров С.В. та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 клопотання підтримали, просили задовольнити.

2.2. У судовому засіданні представник позивача Жарова Тітарьова Л.М. проти задоволення клопотань заперечувала проти задоволення клопотань відповідача.

3. Мотиви і висновки суду.

3.1. Клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (п. 2) ч. 2 ст. 19 ЦПК).

Спрощене позовнепровадження призначенедля розгляду: (1)малозначних справ; (2)справ,що виникаютьз трудовихвідносин; (3)справ пронадання судомдозволу натимчасовий виїзддитини замежі Українитому збатьків,хто проживаєокремо віддитини,у якоговідсутня заборгованістьзі сплатиаліментів таякому відмовленодругим ізбатьків унаданні нотаріальнопосвідченої згодина такийвиїзд; (4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи .

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 4 ст. 19 ЦПК).

Умови, за яких суд має право розглядати справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 19 ЦПК).

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК, для цілей цьогоКодексу малозначнимисправами є:(1)справи,у якихціна позовуне перевищуєста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб (уредакції,чинній намомент зверненнядо судуіз данимпозовом 26.12.2023); (2)справи незначноїскладності,визнані судоммалозначними,крім справ,які підлягаютьрозгляду лишеза правиламизагального позовногопровадження,та справ,ціна позовув якихперевищує двістіп`ятдесят розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб; (3)справи простягнення аліментів,збільшення їхрозміру,оплату додатковихвитрат надитину,стягнення неустойки(пені)за простроченнясплати аліментів,індексацію аліментів,зміну способуїх стягнення,якщо таківимоги непов`язані ізвстановленням чиоспорюванням батьківства(материнства); (4) справи про розірвання шлюбу; (5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент звернення до суду із даним позовом 26.12.2023).

Частиною 1статті 274ЦПК визначено,що упорядку спрощеногопозовного провадженнярозглядаються справи: (1)малозначні справи; (2)що виникаютьз трудовихвідносин; (3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; (2) щодо спадкування; (3) щодо приватизації державного житлового фонду; (4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно доглави 12цього розділу; (5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини (ч.ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК).

За приписами ч. 3 ст. 274 ЦПК, при вирішенні питанняпро розглядсправи впорядку спрощеногоабо загальногопозовного провадженнясуд враховує: (1)ціну позову; (2)значення справидля сторін; (3)обраний позивачемспосіб захисту; (4)категорію таскладність справи; (5)обсяг тахарактер доказіву справі,в томучислі чипотрібно усправі призначитиекспертизу,викликати свідківтощо; (6)кількість сторінта іншихучасників справи; (7)чи становитьрозгляд справизначний суспільнийінтерес; (8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 5 ст. 274 ЦПК).

З урахуванням тієї обставини, що зазначена справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, крім того, вона не віднесена до винятку справ, передбачених ч. 4 ст. 274 ЦПК, суд дійшов висновку про те, що спір у цій справі може бути вирішений в порядку спрощеного позовного провадження, і у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 з підстав, наведених у його обґрунтування слід відмовити.

3.2. Клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦПК суд зобов`язаний зупинитипровадження усправі уразі: (1)смерті абооголошення фізичноїособи померлою,яка буластороною усправі,якщо спірніправовідносини допускаютьправонаступництво; (2)перебування сторониабо третьоїособи,яка заявляєсамостійні вимогищодо предметаспору,у складіЗбройних СилУкраїни абоінших утворенихвідповідно дозакону військовихформувань,що переведеніна воєннийстан абозалучені допроведення антитерористичноїоперації; (3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбаченихстаттею 63цього Кодексу; (4)надання сторонаму справіпро розірванняшлюбу строкудля примирення; (4-1)звернення обохсторін зклопотанням прозупинення провадженняу справіу зв`язкуз проведенняммедіації; (5)прийняття рішенняпро врегулюванняспору заучастю судді (6) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як убачається із поданого клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач вважає, що до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного суду від 07.09.2023 у справі № 953/2463/21, розгляд цієї справи неможливий.

Втім, відповідно до ч. 1 ст. 384 ЦПК постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, тобто рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 07.09.2023.

Разом із цим, Верховний Суд, відкриваючи касаційне провадження ухвалою від 20.10.2020, не знайшов підстав для зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 07.09.2023 або зупинення дії постанови.

Відтак, суд зазначає про відсутність правових підстав для зупинення судового розгляду у справі № 953/12544/23 у зв`язку із відкриттям касаційного провадження у справі 953/2463/21.

Крім того, суд також не вбачає підстав для зупинення розгляду даної справи до розгляду Київським районним судом м. Харкова справи № 953/622/24, оскільки предметом спору у справі № 953/ 12544/23 є відновлення права ДП «ГИПРОКОКС» на користування та розпорядження службовою квартирою за адресою АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, який був укладений 17.12.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та виселення відповідача разом з членами її сім`ї із даної квартири.

Так само і питання в чиїй власності буде перебувати спірна квартира не є предметом спору у справі № 953/622/24.

Таким чином, суд не вважає обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про зупинення провадження у справі, достатньою підставою для зупинення провадження, та вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

3.3. Клопотання про виклик свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 91 ЦПК виклик свідка здійснюєтьсяза заявоюучасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Як убачається із клопотання відповідача ОСОБА_1 про виклик свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд зауважує, що останнє не містить обставин, які можуть підтвердити свідки, а також не містить місце проживання (перебування) або місце роботи зазначених осіб, відтак, у його задоволенні слід також відмовити.

3.4. Клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Статтею 120 ЦПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.ст. 122, 123 ЦПК України).

Частинами 1 та 4 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на подання відповідної заяви можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Зокрема, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Приходячи до висновку про задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позов ДП «ГИПРОКОКС», суд зазначає, що застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення відповідача права на судовий розгляд її заперечень на позов, тобто права на справедливий суд, та вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інші доводи і заперечення учасників справ на викладені вище висновки суду не впливають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 92, 127, 178, 251, 274, ч. 2 ст. 258 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов, задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання до суду відзиву на позов державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» до ОСОБА_1 , треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_3 про відновлення порушеного права.

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 у іншій їх частині, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений і підписаний 17.05.2024.

Суддя Ю.Ю. Власова