Єдиний унікальнийномер 142/457/23
Номер провадження 2/142/35/24
У Х В А Л А
(про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду)
20 травня 2024 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого судді Нестерука В.В.,
за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку загального позовного провадження
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
29 серпня 2023 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування. У вказаній позовній заяві позивач просить суд визнати за ним, реєстраційний номер платника податків 1886305253, як за спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом, право власності на майно: майновий пай в розмірі 2534 гривень в СП «Промінь» с. Трибусівка відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат) серії ВІ № 011937, виданого 22 жовтня 2001 року Трибусівською сільською радою, та на земельну ділянку площею 2,7694 га, кадастровий номер 052328320001:000:0321, вартістю 116654, 84 гривень, розташовану на території Трибусівської сільської ради, Піщанського району Вінницької області, на даний час Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.
Позов обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25 травня 2002 року Трибусівською сільською радою Піщанського району, Вінницької області. Після її смерті відкрилась спадщина на майно : майновий пай в розмірі 2534 гривень в СП «Промінь» с. Трибусівка відповідно до свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2 , виданий 22 жовтня 2001 року Трибусівською сільською радою, земельну ділянку площею 2,7694 га, кадастровий номер 052328320001:000:0321, вартістю 116654, 84 гривень, розташовану на території Трибусівської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області, на даний час на території Студенянської сільської ради, Тульчинського району, Вінницької області. Позивач вказує, що оригінал державного акту втрачено, про що зроблено оголошення на сторінці районної газети. Позивач посилаючись ст.. 1261 ЦК України, зазначає, що він, як її син, являється спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом на майно матері, що підтверджується його свідоцтвом про народження. Також зазначає, що інші спадкоємці відсутні, а також те, що після його народження мати зареєструвала шлюб і змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », підтвердження чого є витяг з державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей другого із подружжя. З таких підстав позивач звернувся до Піщанськї державної нотаріальної контори для одержання свідоцтва про право на спадкове майно, але йому відмовлено з тієї причини, що спадкова справа на вказане майно не відкривалась, про що нотаріусом видано роз`яснення та інформаційну довідку із Спадкового реєстру. Позивач вказує, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку відповідно до Постанови Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19. Посилаючись на ст. 328 ЦК України та зазначаючи, що законною підставою набуття права власності є спадкування, та оскільки іншим методом він не може юридично оформити за собою право власності на майно своєї матері, він звертається із позовною заявою до Піщанського районного суду, де відповідачем являється Студенянська сільська рада, на території якої розташоване вищезгадане безхазяйне майно.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2023 року її було передано на розгляд судді Щербі Н. Л.
Ухвалою суду від 01 вересня 2023 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09 годину 00 хвилин 29 вересня 2023 року.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 867/0/15-23 від 05 вересня 2023 року суддю Піщанського районного суду Вінницької області ОСОБА_5 відряджено до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для здійснення правосуддя на 1 (один) рік із 11 вересня 2023 року.
Відповідно донаказу в.о.голови Піщанськогорайонного судуВінницької областівід 07вересня 2023року №070-к відряджено суддю Піщанського районного суду Вінницької області ОСОБА_5 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для здійснення правосуддя з відрахуванням зі штату суду строком на один рік, з 11 вересня 2023 року.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Піщанського районного суду Вінницької області № 42 від 11 вересня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 142/457/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2023 року вказану справу передано для розгляду судді Гринишиній А.А.
Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області Гринишиної А.А. від 12 вересня 2023 року задоволено заяву судді ОСОБА_6 про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2023 року вказану справу передано для розгляду судді Нестеруку В.В.
Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, розгляд цивільної справ за позовом ОСОБА_1 доСтуденянської сільськоїради Тульчинськогорайону Вінницькоїобласті про визнання прававласності намайно внаслідокспадкування вирішнено здійснювати спочатку зі стадії підготовчого провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 09 годину 00 хвилин 29 вересня 2023 року.
Ухвалою суду від 29 вересня 2023 року було витребуваноу державногонотаріуса Піщанської державноїнотаріальної конториЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ) ШигидиІ.В.належним чиномзасвідчену копію спадковоїсправи заведеноїпісля смерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вс.Трибусівка Піщанського районуВінницької області,та Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трибусівка Піщанського району Вінницької області.
01 листопада 2023 року на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 28 вересня 2023 року від державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шигиди І.В. надійшов лист за вих. № 22/01-16 від 20 жовтня 2023 року відповідно до якого спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалася, відомості щодо заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_2 , відсутні.
Ухвалою суду від 12 грудня 2023 року в підготовчому засіданні в даній цивільній справі оголошено перерву, витребувано у Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області копії заповітів ОСОБА_2 від 02 вересня 2000 року, які посвідчені Трибусівською сільською радою Піщанського району Вінницької області та зареєстровані у спадковому реєстрі за № 40923436 та за №40923523, які зберігалися у Трибусівській сільській раді.
20 лютого 2024 року на адресу суду від Студенянської сільської ради на виконання вимог ухвали суду надійшли копії заповітів ОСОБА_2 від 02 вересня 2000 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гордаш Н.М. в підготовче засідання 20 травня 2024 року не з`явились, проте в матеріалах справи міститься заява представника позивача, в якій просить суд розгляд справи проводити без їхньої з позивачем участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач Студенянська сільска рада Вінницької області в підготовче засідання повноважного представника не направив, проте на адресу суду від сільського голови Кирнасівського О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить розглдя справи проводити без участі представника відповідача, викладені ОСОБА_1 у позовній заяві вимоги задовольнити на його користь.
Враховуючи, що сторони не прибули в підготовче засідання, суд, вважає за можливе, здійснювати судовий розгляд у підготовчому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, виходячи з предмету спору, змісту позовної заяви, доданих до неї матеріалів, враховуючи докази, які підлягають дослідженню, вирішуючи питання стосовно можливості прийняття визнання відповідачем позову, керуючись положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України, приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки вважає, що таке визнання суперечить закону та приходить до висновку про необхідність призначення справи до судового розгляду по суті, з наступних підстав.
В частині 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданого свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Тому до даних правовідносин слід застосовувати положення діючого на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 . Цивільного Кодексу Української РСР.
Відповідно до положень п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Статтею 549 Цивільного кодексу УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном або подав нотаріальному органу заяву про прийняття спадщини.
Тобто, до предмету доказування за даним позовом налажать і обставини прийняття чи неприйняття спадщини відповідно положень ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР.
Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви та поданих до неї доказів суд позбавлений можливості під час підготовчого провадження достеменно встановити наявність чи відсутність обставин, які вказують на прийняття спадщини позивачем, тому суд приходить до висновку, що визнання позову не може бути прийнято судом, оскільки об`єктивне та всебічне вирішення спору по суті та з`ясування відповідності визнання позову вимогам закону неможливе без дослідження наявних у справі доказів.
В ч. 1 ст. 189 ЦПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є, в тому числі, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Будь-яких клопотань відповідно ст.ст. 189, 197, 198 ЦПК України учасниками справи не подано, підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у відповідності до вимог ст.198, ст. 223 ЦПК України судом встановлено не було, учасники справи таких клопотаннь також не заявляли.
Таким чином, суд вважає, що в підготовчому судовому засіданні, у відповідності до ст. 189 ЦПК України, виконано завдання підготовчого провадження: остаточно встановлено позовні вимоги, з`ясовано питання про коло осіб, які братимуть участь у справі, визначено обставини, що необхідно встановити для вирішення спору, з`ясовано, якими доказами позивач та відповідач будуть обґрунтовувати свої доводи.
Згідно із ст. 197 ЦПК України, до судового розгляду проведені підготовчі дії, які є достатніми для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 199, 200, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті визнання відповідачем Студенянською сільською радою Вінницької області позову ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування.
Закрити підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, та призначити справу до судового розгляду по суті.
Судове засіданнядля розглядусправи посуті призначити на 10 годину 00 хвилин 17 червня 2024 року в залі судових засідань № 1 в приміщенні Піщанського районного суду Вінницької області за адресою: смт. Піщанка Вінницької області, вул. Вишнева, 5.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Роз`яснити, що отримати інформацію щодо справи, що розглядається можна на веб-сторінці Піщанського районного суду на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0219.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя :
Суд | Піщанський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 21.05.2024 |
Номер документу | 119122202 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Піщанський районний суд Вінницької області
Нестерук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні