Рішення

від 09.09.2024 по справі 142/457/23

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 142/457/23

Номер провадження 2/142/35/24

РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2024 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2023 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування. У вказаній позовній заяві позивач просить суд визнати за ним, реєстраційний номер платника податків 1886305253, як за спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом, право власності на майно: майновий пай в розмірі 2534 гривень в СП «Промінь» с. Трибусівка відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат) серії ВІ № 011937, виданого 22 жовтня 2001 року Трибусівською сільською радою, та на земельну ділянку площею 2,7694 га, кадастровий номер 052328320001:000:0321, вартістю 116654, 84 гривень, розташовану на території Трибусівської сільської ради, Піщанського району Вінницької області, на даний час Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Позов обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25 травня 2002 року Трибусівською сільською радою Піщанського району, Вінницької області. Після її смерті відкрилась спадщина на майно: майновий пай в розмірі 2534 гривень в СП «Промінь» с. Трибусівка відповідно до свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2 , виданий 22 жовтня 2001 року Трибусівською сільською радою, земельну ділянку площею 2,7694 га, кадастровий номер 052328320001:000:0321, вартістю 116654, 84 гривень, розташовану на території Трибусівської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області, на даний час на території Студенянської сільської ради, Тульчинського району, Вінницької області. Позивач вказує, що оригінал державного акту втрачено, про що зроблено оголошення на сторінці районної газети. Позивач посилаючись ст.. 1261 ЦК України, зазначає, що він, як її син, являється спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом на майно матері, що підтверджується його свідоцтвом про народження. Також зазначає, що інші спадкоємці відсутні, а також те, що після його народження мати зареєструвала шлюб і змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », підтвердження чого є витяг з державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей другого із подружжя. З таких підстав позивач звернувся до Піщанськї державної нотаріальної контори для одержання свідоцтва про право на спадкове майно, але йому відмовлено з тієї причини, що спадкова справа на вказане майно не відкривалась, про що нотаріусом видано роз`яснення та інформаційну довідку із Спадкового реєстру. Позивач вказує, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку відповідно до Постанови Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19. Посилаючись на ст. 328 ЦК України та зазначаючи, що законною підставою набуття права власності є спадкування, та оскільки іншим методом він не може юридично оформити за собою право власності на майно своєї матері, він звертається із позовною заявою до Піщанського районного суду, де відповідачем являється Студенянська сільська рада, на території якої розташоване вищезгадане безхазяйне майно.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2023 року її було передано на розгляд судді Щербі Н.Л.

Ухвалою суду від 01 вересня 2023 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09 годину 00 хвилин 29 вересня 2023 року.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 867/0/15-23 від 05 вересня 2023 року суддю Піщанського районного суду Вінницької області Щербу Н.Л. відряджено до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для здійснення правосуддя на 1 (один) рік із 11 вересня 2023 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Піщанського районного суду Вінницької області № 42 від 11 вересня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 142/457/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2023 року вказану справу передано для розгляду судді Гринишиній А.А.

Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області Гринишиної А.А. від 12 вересня 2023 року задоволено заяву судді Гринишиної Анжели Анатоліївни про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2023 року вказану справу передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, розгляд цивільної справ за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкуваннявирішнено здійснювати спочатку зі стадії підготовчого провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 09 годину 00 хвилин 29 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 29 вересня 2023 року було витребувано удержавного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шигиди І.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної після смертіОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трибусівка Піщанського району Вінницької області, та Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трибусівка Піщанського району Вінницької області.

01 листопада 2023 року на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 28 вересня 2023 року від державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шигиди І.В. надійшов лист за вих. № 22/01-16 від 20 жовтня 2023 року відповідно до якого спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалася, відомості щодо заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_2 , відсутні.

Ухвалою суду від 12 грудня 2023 року в підготовчому засіданні в даній цивільній справі оголошено перерву, витребувано у Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області копії заповітів ОСОБА_2 від 02 вересня 2000 року, які посвідчені Трибусівською сільською радою Піщанського району Вінницької області та зареєстровані у спадковому реєстрі за № 40923436 та за №40923523, які зберігалися у Трибусівській сільській раді.

20 лютого 2024 року на адресу суду від Студенянської сільської ради на виконання вимог ухвали суду надійшли копії заповітів ОСОБА_2 від 02 вересня 2000 року.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року відмовлено у прийнятті визнання відповідачем Студенянською сільською радою Вінницької області позову ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, закрито підготовче провадження по даній цивільній справі, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гордаш Н.М. в судове засідання 09 вересня 2024 року не з`явились, проте в матеріалах справи міститься заява представника позивача, в якій просить суд розгляд справи проводити без їхньої з позивачем участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач Студенянська сільська рада Вінницької області в судове засідання 09 вересня 2024 року повноважного представника не направив, проте в матеріалах справи міститься заява сільського голови Кирнасівського О. , в якій він просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За наведених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті в даному судовому засіданні за відсутності учасників справи, які не з`явилися.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, суд, вважає за можливе, здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трибусівка Піщанського району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Трибусівською сільською радою Піщанського району Вінницької області 25 травня 2002 року (а.с.5)

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; НВ-0521714992021 від 19 квітня 2021 року ОСОБА_2 на праві власності відповідно до державного акту ВН 00935 від 17.11.2001 року належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7694 га, кадастровий номер 0523283200:01:000:0321 на території Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області (а.с.7-7 зворот)

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 0523283200:01:000:0321 станом на 11.06.2021 року становила 116654 грн. 84 коп. (а.с.8)

Згідно оголошенна розміщеного в газеті «Піщанські вісті», державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН №00935, виданий ОСОБА_2 , втрачено та він вважається недійсним (а.с.9)

Крім того, відповідно до копії свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_5, виданого 22 жовтня 2001 року головою Трибусівської сільської ради ОСОБА_2 мала право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ПСП «Промінь» с. Трибусівка відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 09 квітня 2000 року в частці, яка визначена в розмірі 2534 гривень або 0,091 відсотків (а.с.6)

Також судом встановлено, що 04 серпня 1981 року виконкомом Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , актовий запис за № 13 та після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 присвоєно прізвище " ОСОБА_2 ", що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00025990880 від 17.03.2020 року. (а.с.10)

Копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 підтверджується, що його матір`ю є ОСОБА_2 . (а.с. 11)

02 вересня 2000 року ОСОБА_2 , було складено заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області та зареєстровано в реєстрі за № 118, відповідно до якого вона належний їй земельний сертифікат серії ВН №013171 за №347 в кількості 2,94 умовних га землі заповіла своєму сину ОСОБА_1 . (а.с.93)

Також 02 вересня 2000 року ОСОБА_2 , було складено заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області та зареєстровано в реєстрі за № 117, відповідно до якого вона належний їй жилий будинок в АДРЕСА_1 з усіма погосподарськими будівлями та майном заповіла ОСОБА_10 .

17 серпня 2023 року державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Шигидою І.В. позивачу ОСОБА_1 було надано роз`яснення, в якому зазначено, що оскільки ОСОБА_1 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 разом постійно не проживав, заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору у встановлений шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не подав, та через відсутність документів підтверджуючих факт прийняття спадщини, підстави для відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину відсутні (а.с.12)

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду із вказаним позовом до Студенянської сільської ради, в якому просить визнати за ним як за спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом право власності на земельну ділянку та майновий пай, які належали ОСОБА_2 .

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В пункті 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, зазначено, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

При цьому, слід враховувати, що норми пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з якими цей ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Верховний Суд України у постанові від 18 грудня 2013 року по справі №6-138цс13 зробив правовий висновок про те, що відповідно до частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Аналіз положень Розділу VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР в редакції 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 524 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Так, відповідно до статей 529, 530 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Статтею 531 ЦК УРСР встановлено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 року по справі № 305/235/17, відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті особи, спадкоємство здійснюється за законом і заповітом. За статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549 та 554 ЦК УРСР спадкоємець фактично прийняв спадщину : 1) якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Відповідно до положень п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Статтею 549 Цивільного кодексу УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном або подав нотаріальному органу заяву про прийняття спадщини.

Тобто, до предмету доказування за даним позовом налажать і обставини прийняття чи неприйняття спадщини відповідно положень ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР.

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Під час судового розгляду на підставі листа державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шигиди І.В. № 222/01-16 від 20 жовтня 2023 року наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів встановлено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалася, що підтверджується також копією витягу зі Спадкого реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73618485 від 17 серпня 2023 року (а.с.63-64)

З копії паспорта громадянина України позивача ОСОБА_1 встановлено, що останній з 11 травня 1974 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.4)

Відповідно до положень п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

На підставі наведного суд приходить до висновку, що позивач ні фактично не вступив в управління та володіння спадковим майном, та не подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Дані обставини не було спростовано під час судового розгляду як учасниками справи, так і будь-якими іншими доказами.

Таким чином, факт прийняття спадкоємцем ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, тобто ОСОБА_1 є таким, що не прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , а тому його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Крім того, слід зазначити, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини, про що зазначено в листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753740-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». Також у вказаному листі зазначено, що у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК України.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів та встановлених судом обставин, враховуючи, що судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , а також беручи до уваги виключне право позивача визначати предмет та підстави спору, та за відсутності інших законних підстав для задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майнослід відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог покладає судові витрати по справі на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, 1216-1218, 1220-1223,1258,1261-1265,1268-1270,1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач: Студенянська сільська рада, що знаходиться в с. Студена Тульчинського району Вінницької області, вул. Соборна, 44, код ЄДРПОУ 04327554.

Суддя: