Рішення

від 09.05.2024 по справі 945/620/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/620/21

Провадження № 2/945/112/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 травня 2024 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу № 945/620/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Новопсковської селищної ради, Орган опіки та піклування Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

20 квітня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Новопсковської селищної ради, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , який проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні. За заявою, поданою до органу реєстрації актів цивільного стану відповідач ОСОБА_2 визнав себе батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому з липня 2019 року самоусунувся від виховання сина; уникає контактів із ним. Як батько, відповідач не виконує своїх обов`язків по відношенню до дитини: не піклується про її фізичний та духовний розвиток; матеріально дитину не забезпечує; не відвідує сина за місцем його проживання; не телефонує позивачу з приводу дитини. Син не отримує від батька жодної іграшки, подарунку на день народження. При цьому, позивачем створені усі необхідні умови для проживання та розвитку сина ОСОБА_3 .

Хлопчик проживає разом із позивачем ОСОБА_1 у належній їй на праві приватної власності квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відвідує Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад ясла - садок «Дзвіночок» Новопсковської селищної ради».

Також позивач ОСОБА_1 у позові зазначала, що на виконанні у Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавчий лист № 942/1674/19 від 11 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) батька, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття (виконавче провадження № НОМЕР_2 від 01 грудня 2020 року). З 25 вересня 2019 року і по теперішній час відповідач не виконує вказане вище рішення суду про сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів.

Посилаючись на зазначені вище обставини, позивач ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2021 року справу розподілено головуючому судді Терентьєву Г.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2021 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у приміщенні суду.

Справа перебувала у провадженні судді Терентьєва Г.В.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області Малишевої В.Д. від 03 червня 2021 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 у відставку, відповідно до засідання Вищої ради правосуддя № 40 від 01 червня 2021 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 945/620/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2021 року вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Шароновій Н.О.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2021 року цивільну справу № 945/620/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Новопсковської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, головуючим суддею Шароновою Н.О., прийнято до свого провадження. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 листопада 2021 року постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 945/620/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Новопсковської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та призначити справу до судового розгляду по суті.

До участі в справі залучено Орган опіки та піклування Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та Орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області.

13 вересня 2022 року від Служби у справах дітей Радсадівської сільської ради на адресу суду надійшла доповідна записка, про неможливість надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що комісія з питань захисту прав дітей повинна вислухати позицію одного з батьків, щодо якого розглядається відповідне питання, при цьому ОСОБА_2 на території Радсадівської сільської ради не проживає, у зв`язку з чим викликати його на комісію не є можливим.

07 березня 2023 року ОСОБА_5 - представник позивача ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформувала до суду заяву про проведення судових засідань з позивачем та її представником, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також клопотання про залучення Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_5 - представника позивача ОСОБА_1 про проведення судових засідань з розгляду цивільної справи № 945/620/21 у режимі відеоконференції з позивачем та його представником поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon.

Постановлено проводити судові засідання з розгляду № 945/620/21 у режимі відеоконференції з позивачем та його представником поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon.

У клопотанні представника позивача про залучення Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відмовлено. При цьому, до участі в справі залучено Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради.

Крім цього, до вказаного вище клопотання про залучення до участі у справі Служби у справах дітей Хмельницької міської ради представник позивача долучив копії: довідки від 12 грудня 2022 року № 6825-5002383278 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ; довідки від 12 грудня 2022 року № 6825-5002383204 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

14 квітня 2023 року ОСОБА_5 - представник позивача ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформувала до суду клопотання про долучення доказів: копії постанови від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 942/1674/19, виданого 11 вересня 2020 року Миколаївським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) батька, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття; копії розрахунку зі сплати аліментів за виконавчим провадженням з примусового виконання виконавчого листа № 942/1674/19, виданого 11 вересня 2020 року Миколаївським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) батька, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

28 квітня 2023 року ОСОБА_5 - представник позивача ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформувала до суду клопотання про долучення доказів, а саме - копії повідомлення з Хмельницького закладу дошкільної освіти № 53 "Веселка" про участь батьків у житті дитини ОСОБА_6 , що надане представнику позивача на запит адвоката.

15 травня 2023 року від виконавчого комітету Хмельницької міської ради на електронну адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов Висновок органу опіки та піклування про неможливість підготовки висновку органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02 серпня 2023 року, 06 листопада 2023 року, 20 листопада 2023 року, представник Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради подавав на електронну адресу суду заяви, у яких підтримав, раніше направлений на адресу суду Висновок органу опіки та піклування про неможливість підготовки висновку органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2023 року постановлено повторно зобов`язати Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору; судове засідання відкладено.

15 січня 2024 року, на виконання ухвали суду від 24 листопада 2023 року про зобов`язання Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, на електронну адресу суду від Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради надійшов Висновок органу опіки та піклування від 10 січня 2024 року про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24 січня 2024 року вказаний вище висновок на адресу суду від Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради надійшов поштою.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 не з`явилися, при цьому 09 травня 2024 року подали на електронну адресу суду заяву, у якій підтримали позов та просили задовольнити його у повному обсязі; проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Раніше, у судових засіданнях позивач та його представник також підтримали позов, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин; відзив не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Новопсковської селищної ради у судове засідання не з`явився.

Представник Органу опіки та піклування Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання не з`явився. При цьому в матеріалах справи містить заява від начальника служби у справах дітей Радсадівської сільської ради від 27 лютого 2024 року, з якої слідує, що Орган опіки та піклування Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області просить проводити розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування.

Представник Органу опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області у судове засідання не з`явився.

Представник Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради у судове засідання не з`явився, при цьому 08 травня 2024 року подав на електронну адресу суду заяву, у якій підтримав, раніше направлений на адресу суду Висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розгляд справи представник Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради просив проводити без його участі.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 11).

З копії довідки про реєстрацію місця проживання особи слідує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 13).

Відповідно до копії довідки виконавчого органу Новопсковської селищної ради від 25 лютого 2021 року громадянка ОСОБА_1 , 1993 року народження, що заресєтрована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно записів погосподарської книги має такий склад сім`ї: ОСОБА_6 , 2017 року народження, - син; ОСОБА_7 , 1972 року народження, - мати (т. 1, а. с. 14).

Згідно з копією договору купівлі - продажу квартири від 31 серпня 2019 року, який посвідчений Герасимчук В.О. , приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу Луганської області, а також копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 179340231 від 31 серпня 2019 року, позивач ОСОБА_1 є приватним власником квартири АДРЕСА_4 (т. 1, а. с. 15 - 16, 17).

З копії Акта перевірки житлових умов заявника від 09 березня 2021 року, складеного начальником відділу соціального захисту Новопсковської селищної ради та спеціалістами відділу Новопсковської селищної ради слідує, що квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1 . Квартира знаходиться на другому поверсі двоповерхового будинку. Кімнати у квартирі сухі та світлі, нещодавно зроблений ремонт. У квартирі є електропостачання та газопостачання. Опалюється квартира індивідуальним котлом. За висновком комісії ОСОБА_1 потребує соціального захисту та соціальної підтримки (т. 1, а. с. 18).

Відповідно до довідки Новопсковського центру первинної медико - санітарної допомоги Новопсковської районної ради Комунального некомерційного підприємства від 22 липня 2021 року, доданої позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , часто відвідувала лікаря педіатра разом із своїм сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Лікування та всі обстеження проходили своєчасно (т. 1, а. с. 19).

З довідки Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад ясла - садок «Дзвіночок» Новопсковської селищної ради» від 10 березня 2021 року, доданої позивачем до позову, слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахований в Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад ясла - садок «Дзвіночок» Новопсковської селищної ради». За період відвідування ДНЗ дитину приводить та забирає мама. Дитина має охайний, доглянутий вигляд. Всі організаційні питання, що стосуються виховання, навчання, здійснення оплати за харчування вирішується з мамою ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 20).

01 грудня 2020 року старшим державним виконавцем Миколаївського районного відділу державної служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 942/1674/19, виданого 11 вересня 2020 року Миколаївським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) батька, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття (т. 1, а. с. 22).

Відповідно до копії розрахунку від 03 квітня 2023 року зі сплати аліментів за виконавчим провадженням з примусового виконання виконавчого листа № 942/1674/19, виданого 11 вересня 2020 року Миколаївським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) батька, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття, доданої позивачем до позову, станом на 31 березня 2023 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 від 01 грудня 2020 року з примусового виконання виконавчого листа № 942/1674/19, виданого 11 вересня 2020 року Миколаївським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) батька, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 вересня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття, становить 170670 грн. 05 коп. (т. 1, а. с. 171 - 174).

З копії повідомлення Хмельницького закладу дошкільної освіти № 53 "Веселка", наданої представником позивача, слідує, що ОСОБА_6 з 16 січня 2023 року регулярно відвідує Хмельницький заклад дошкільної освіти № 53 "Веселка". З вихователями, які навчають дитину, спілкується матір дитини. Батько контакту з вихователями не підтримує, дитину до закладу не приводе та не забирає. Зі слів вихователів. за час перебування дитини у закладі, вихователі батька дитини не бачили жодного разу; участі у вихованні та навчанні дитини батько не бере. Договір із заклодам укладений з ОСОБА_1 .

З висновку практичного психолога закладу дошкільної освіти розвиток дитини відповідає її віку (т. 1, а. с. 188).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року за № 789-XII (далі - Конвенція) та ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з положеннями статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" (далі - Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ст. 11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями ч. ч. 1 - 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 164 СК України встановлені підстави позбавлення батьківських прав. Так, відповідно до вказаної статті СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У пунктах 15, 16, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Отже, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Так, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17 роз`яснено, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батькіських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17).

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Позивачем ОСОБА_1 не доведено, що поведінка відповідача ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо нього: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб. Тобто, позивачем не доведено наявність вини в діях відповідача.

З Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12 травня 2023 року про неможливість підготовки висновку органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідує, що органу опіки та піклування не надано інформації, яка підтверджує винну поведінку батька, свідоме нехтування батьківськими обов`язками, ухилення від виховання та утримання дитини, попередження його про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків. У справі немає документів, які підтверджують, що ОСОБА_2 є хронічним наркоманом або алкоголіком, немає документів про доведену вину в його діях, притягнення до відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, тощо. У даному висновку також зазначено, що неможливо обстежити житлово - побутові умови ОСОБА_2 , з`ясувати його думку та аргументи. Враховуючи викладене вище, орган опіки та піклування вважав неможливою підготовку висновку щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а. с. 24 - 25).

Аналогічна позиція позиція Органу опіки та піклування Хмельницької міської ради викладена у Висновку органу опіки та піклування від 10 січня 2024 року про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2, а. с. 89 - 90).

Крім цього, в матеріалах справи міститься доповідна записка Служби у справах дітей Радсадівської сільської ради про неможливість надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що комісія з питань захисту прав дітей повинна вислухати позицію одного з батьків, щодо якого розглядається відповідне питання, при цьому ОСОБА_2 на території Радсадівської сільської ради не проживає, у зв`язку з чим викликати його на комісію не є можливим (т. 1, а. с. 87).

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з положеннями ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що позивач не довів обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Окрім цього, позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини не забезпечуватиме інтересів і самої дитини.

Суду також не надано доказів, на підвердження того в чому саме полягає захист інтересів дитини, шляхом позбавлення батька по відношенню до дитини батьківських прав.

Отже позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 - є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати понесені позивачем та документально підтверджені, на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, п. 2) ч. 2 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282 ЦПК України, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Новопсковської селищної ради, Орган опіки та піклування Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, - відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова