Ухвала

від 22.04.2024 по справі 752/8250/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8250/24

Провадження №1-кс/752/3386/24

У Х В А Л А

про арешт майна

22.04.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 року, -

в с т а н о в и в:

слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 19.04.2024 року.

В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України.

Просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 р. на речі та майно, вилучене у ході проведення обшуку з метою збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з"явився, надав до суду клопотання про слухання справи у її відсутність.

Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

19.04.2024 відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Івана Мазепи, 1, проведено слідчу дію - особистий обшук підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час затримання в порядку ст. 208 КПК України.

В ході проведення даної слідчої дії було виявлено та вилучено речі та грошові кошти, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у справі, перелік яког наведено у клопотанні.

Вищевказані виявлені та вилучені речі та грошові кошти визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, слідчий зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання суду в даному випадку слідчий дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 року - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 19.04.2024 за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Івана Мазепи, 1 , під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- паперовий конверт, в якому знаходиться справжня грошова купюра номіналом 100 доларів США № КВ18485781С, та дві імітаційні купюри номіналом по 100 доларів США кожна з однаковими номерами № КВ14859854М;

- мобільний телефон Samsung j2, IMEI НОМЕР_1 , з сім-карткою НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон Samsung, у корпусі сірого кольору;

- мобільний телефон Samsung, у корпусі золотого кольору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя