Ухвала

від 22.04.2024 по справі 752/8250/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8250/24

Провадження №1-кс/752/3388/24

У Х В А Л А

про арешт майна

22.04.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 року, -

в с т а н о в и в:

прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 19.04.2024 року.

В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України.

Просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 р. на речі та майно, вилучене у ході проведення обшуку з метою збереження речових доказів.

Прокурор в судове засідання не з"явився, надав до суду клопотання про слухання справи у її відсутність.

Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

19.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва проведено обшук у Вишгородському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вул. Набережна, 6 А.

В ході проведення даної слідчої дії було виявлено та вилучено речі та предмети, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у справі, перелік якого наведено у клопотанні.

Вищевказані виявлені та вилучені речі визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000083 від 17.01.2024 року - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене майно під час проведення 19.04.2024 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вул. Набережна, 6 А , обшуку в Вишгородському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме:

1. Актовий запис про шлюб № 72 від 19.04.2024 на 1 арк.;

2. Примірник договору № 39 про надання послуг з організації державної реєстрації шлюбу від 19.04.2024 на 6 арк.;

3. Форми заявки на проведення державної реєстрації шлюбу від 19.04.2024;

4. Заява про державну реєстрацію шлюбу на 1 арк. від 19.04.2024;

5. Квитанція про сплату державного мита;

6. Квитанція про сплату послуг за реєстрацію шлюбу;

7. Копія журналу обліку заяв про державну реєстрацію шлюбу на 6 арк.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя