Рішення

від 08.05.2024 по справі 758/8162/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/8162/23

Категорія 31

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Здоровця С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ТБ» про стягнення заборгованості за договором оренди автомобіля,

УХВАЛИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що 10.12.2021 між ним та ТОВ «ВІЖН ТБ» було укладено нотаріальний договір № 2444 щодо оренди транспортного засобу CHEVROLET, модель BOLT EV, тип - загальний легковий хетчбек, сірого кольору, шасі (кузов, рами) № НОМЕР_1 , рік випуску 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до умов вищезгаданого договору, орендодавець передає в тимчасове платне користування вищеописаний автомобіль строком на один рік з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно з орендною платою в сумі 21 118 грн, яка стягується щомісячно (не пізніше 10 числа наступного місяця).

Позивач вважає, що відповідач належним чином умови договору не виконав, до теперішнього часу заборгованість за договором оренди автомобіля не погашена, унаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про її стягнення.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача 295 408 грн 12 коп., з яких: 211 180 грн - сума основного боргу; 55 427 грн 55 коп. - сума пені; 5 549 грн 08 коп. - сума 3% річних; 23 251 грн 49 коп. - сума інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023 дана цивільна справа розподілена головуючому судді ОСОБА_4

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 27.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.08.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

22.09.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погоджується з доводами наведеними відповідачем у відзиві, а тому заявлені вимоги підтримав та просив задовільнити.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024, цивільну справу № 758/9055/23 передано судді Подільського районного суду м. Києва Петрову Д.В., оскільки суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату Подільського районного суду м. Києва, згідно Наказу № 4/02-02 від 11 січня 2024 року «Про відрахування зі штату Подільського районного суду м. Києва судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_4».

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Петрова Д.В. від 23.01.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовільнити.

Представник відповідача Здоровець С.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Відповідно до ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. . Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.12.2021 між ОСОБА_3 та ТОВ «ВІЖН ТБ» було укладено нотаріально посвідчений договір оренди № 2444 щодо транспортного засобу CHEVROLET, модель BOLT EV, тип - загальний легковий хетчбек, сірого кольору, шасі (кузов, рами) № НОМЕР_1 , рік випуску 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до п.1.1. цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування цей автомобіль.

Пунктом 2.1. передбачено строк укладення договору на один рік з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно.

Пунктом 3.1. договору передбачена плата за користування автомобілем в сумі 21 118 грн щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 6.1. договору, Орендарю, у випадку прострочення платежу, нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ( ст. 220 ЦК України).

Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір оренди транспортного засобу, а саме CHEVROLET, модель BOLT EV, тип - загальний легковий хетчбек, сірого кольору, шасі (кузов, рами) № НОМЕР_1 , рік випуску 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Суд бере до уваги, що факт укладення даного договору сторонами не заперечується.

Відповідно до п. 5.1. договору, орендодавець гарантує, що здійснить передачу зазначеного у договорі автомобіля у передбачені в п. 4.1. договору строки у технічно справному стані.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що автомобіль, що орендується передається Орендарю за Актом прийому-передачі.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме копією Акту прийому-передачі автомобіля до договору оренди транспортного засобу №2444 від 10.12.2021, що долучені позивачем як додаток до позовної заяви (а. с. 14), в акті відсутній підпис орендаря.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує на те, що реального доступу до авто відповідач так і не отримав, відповідно й передання авто останньому так і не відбулося, а позивач зберіг фактичне користування об`єктом оренди та використовував його у власних цілях. Про точне місцезнаходження авто відповідачу нічого відомо не було, доступ до нього у відповідача так само був відсутній.

Про факт відсутності об`єкта оренди у володінні та користуванні відповідача керівництву останнього стало відомо за результатами проведення 23.03.2023 інвентаризації майна ТОВ «ВІЖН ТБ», а згодом з`ясувалось, що авто взагалі не передавалось відповідачу з моменту укладення договору.

У зв`язку з цим, відповідачем було винесено наказ №02/03 від 25.03.2022 «Про зупинення розрахунків за Договором оренди т/з від 10.12.2021».

Відповідачем 07.07.2023 було направлено на адресу позивачу претензію №1, за положеннями якої відповідач вимагав негайного передання авто за місцем укладення договору оренди та місцезнаходженням Орендаря. Крім того, у відповідь на надіслані позивачем акти приймання-передачі наданих послуг (№ 11 від 01.12.2022 та №12 від 31.12.2022) позивач так само був проінформований щодо причин призупинення виконання грошових зобов`язань з оплати орендної плати.

Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі частини шостої ст. 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 18.08.2020 у справі № 910/10657/19.

У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Отже, для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що він належним чином виконав умови договору оренди від 10.12.2021 № 2444, а саме п. 5.1. даного договору, який встановлює обов`язок орендодавця передати зазначений у договорі автомобіль у передбачені п. 4.1. договору строки у технічно справному стані.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, зважаючи на викладені обставини, позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ТБ» про стягнення заборгованості за договором оренди автомобіля є такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при поданні позову до суду, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ТБ» про стягнення заборгованості за договором оренди автомобіля - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 ;

- відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ТБ», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 34696608.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ