справа № 758/8162/23 головуючий у суді І інстанції Петров Д.В.
провадження № 22-ц/824/13094/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Кияшко К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ТБ» про стягнення заборгованості за договором оренди автомобіля, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив суд стягнути з відповідача 295 408 грн 12 коп., з яких: 211 180 грн - сума основного боргу; 55 427 грн 55 коп. - сума пені; 5 549 грн 08 коп. - сума 3% річних; 23 251 грн 49 коп. - сума інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 грудня 2021 року між позивачем та ТОВ «ВІЖН ТБ» було укладено нотаріальний договір № 2444 щодо оренди транспортного засобу CHEVROLET, модель BOLT EV, тип - загальний легковий хетчбек, сірого кольору, шасі (кузов, рами) № НОМЕР_1 , рік випуску 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до умов вищезгаданого договору, орендодавець передає в тимчасове платне користування вищеописаний автомобіль строком на один рік з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно з орендною платою в сумі 21 118.00 грн., яка стягується щомісячно (не пізніше 10 числа наступного місяця). Позивач вважає, що відповідач належним чином умови договору не виконав, до теперішнього часу заборгованість за договором оренди автомобіля не погашена, унаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про її стягнення.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних доказів того, що він належним чином виконав умови договору оренди від 10 грудня 2021 року № 2444, а саме п. 5.1. даного договору, який встановлює обов`язок орендодавця передати зазначений автомобіль у передбачені п. 4.1. договору строки у технічно справному стані, оскільки обставина передачі та користування відповідачем орендованим майном підтверджується сплатою орендних платежів відповідачем в січні-лютому 2022 року, проведеним належним чином, відповідно до умов договору. При цьому, відмова відповідача від підписання акту виконаних робіт, акту прийому передачі автомобіля (про повернення автомобіля орендарю), які відповідач відмовився підписувати з метою уникнення виконання договору, не може бути доказом невиконання умов договору з боку позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ВІЖН ТБ», вказує на те, що як правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами спору дійсно було укладено відповідний Договір оренди, утім реального доступу до автівки відповідач так і не отримав, відповідно й передання автівки відповідачу не відбулося, а позивач зберіг фактичне панування над об`єктом оренди та використав його у власних цілях. Тим не менш, оплата орендної плати за січень та лютий 2022 року була здійснена бухгалтерією відповідача суто за наявним екземпляром Договору та у зв`язку із бюджетним плануванням наведених витрат, без перевірки виконання позивачем свого зобов`язання та передачі у користування відповідача автівки. Про факт відсутності об`єкта оренди у володінні та користуванні відповідача керівництву останнього стало відомо за результатами проведення 23 березня 2022 року інвентаризації майна ТОВ «ВІЖН ТБ». Згодом з`ясувалося, що автівка взагалі не передавалася відповідачу з моменту укладення Договору 10 грудня 2021 року. Наведене й стало підставою для призупинення розрахунків за Договором, про що позивач був повідомлений претензією, але жодним чином не відреагував. На думку відповідача, виконання договірних зобов`язань однією стороною автоматично не свідчить про виконання своїх зобов`язань також іншою стороною правочину. Водночас, призупинення виплат за договором оренди є правом сторони, а не її обов`язком, а тому міра такої поведінки могла взагалі не обиратися відповідачем, що тим не менш не свідчило б про виконання позивачем своїх зобов`язань.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 10 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІЖН ТБ» було укладено нотаріально посвідчений договір оренди № 2444 щодо транспортного засобу CHEVROLET, модель BOLT EV, тип - загальний легковий хетчбек, сірого кольору, шасі (кузов, рами) № НОМЕР_1 , рік випуску 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до п.1.1. цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування цей автомобіль.
Пунктом 2.1. передбачено строк укладення договору на один рік з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно.
Пунктом 3.1. договору передбачена плата за користування автомобілем в сумі 21 118 грн. щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 6.1. договору, Орендарю, у випадку прострочення платежу, нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 5.1. договору, орендодавець гарантує, що здійснить передачу зазначеного у договорі автомобіля у передбачені в п. 4.1. договору строки у технічно справному стані.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що автомобіль, що орендується передається Орендарю за Актом прийому-передачі.
Про факт відсутності об`єкта оренди у володінні та користуванні відповідача керівництву останнього стало відомо за результатами проведення 23 березня 2023 року інвентаризації майна ТОВ «ВІЖН ТБ», а згодом з`ясувалось, що авто взагалі не передавалось відповідачу з моменту укладення договору.
У зв`язку з цим, відповідачем було винесено наказ № 02/03 від 25 березня 2022 року «Про зупинення розрахунків за Договором оренди т/з від 10.12.2021».
Відповідачем 07 липня 2023 року було направлено на адресу позивачу претензію №1, за положеннями якої відповідач вимагав негайного передання авто за місцем укладення договору оренди та місцезнаходженням Орендаря. Крім того, у відповідь на надіслані позивачем акти приймання-передачі наданих послуг (№ 11 від 01.12.2022 та №12 від 31.12.2022) позивач так само був проінформований щодо причин призупинення виконання грошових зобов`язань з оплати орендної плати.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що він належним чином виконав умови договору оренди від 10 грудня 2021 року № 2444, а саме п. 5.1. даного договору, який встановлює обов`язок орендодавця передати зазначений у договорі автомобіль у передбачені п. 4.1. договору строки у технічно справному стані.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
Згідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
На підставі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Нормами ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Вимогами ст. 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно приписів ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов`язання, а саме, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.
На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 625 ЦК України визначено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а саме, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір оренди транспортного засобу, а саме CHEVROLET, модель BOLT EV, тип - загальний легковий хетчбек, сірого кольору, шасі (кузов, рами) № НОМЕР_1 , рік випуску 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Факт укладення даного договору сторонами не заперечується.
Відповідно до пункту 4.1. договору передбачено, що автомобіль, що орендується передається Орендарю за Актом прийому-передачі.
В матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт прийому-передачі автомобіля до договору оренди транспортного засобу №2444 від 10 грудня 2021 року.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що у відповідності до умов підписаного договору позивач орендований автомобіль так і не передав, у зв`язку з чим відповідачем було винесено наказ №02/03 від 25 березня 2022 року «Про зупинення розрахунків за Договором оренди т/з від 10 грудня 2021».
Посилання сторони позивача, на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що він належним чином виконав умови договору оренди від 10.12.2021 № 2444, а саме п. 5.1. даного договору, який встановлює обов`язок орендодавця передати зазначений y договорі автомобіль у передбачені п. 4.1. договору строки у технічно справному став оскільки обставина передачі та користування відповідачем орендованим майном підтверджується сплатою орендних платежів відповідачем в січні, лютому 2022 року, проведеним належним чином, відповідно до умов договору, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Як вбачається, з матеріалів справи і це встановлено судом, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 травня 2022 року у справі № 592/1611/22, встановлено, що у період дії відповідного Договору оренди (01.02.2022) постановою старшого інспектора поліції (с. Недригайлів) Роменського району, серії БАВ№378379 від 01 лютого 2022 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП за те, що 01 лютого 2022 року о 10 год. 30 хв. в с. Коровинці, Роменського району, Сумської області, він керуючи транспортним засобом Chevrolet Bolt EV, номерний знак НОМЕР_2 , рухався без скріпленого переднього номерного знака, чим порушив вимоги п.п. 2.9.в ПДР України. (https://reestr.court.gov.ua/Review/104476245).
За таких обставин, оцінюючи наявні у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутність зафіксованого факту передачі автомобіля відповідачу (акту прийому-передачі) на підставі укладеного договору оренди та факт користування автомобілем самим позивачем у час, коли автомобіль повинен бути в розпорядженні відповідача, в сукупності дають суду достатні підстави вважати, що автомобіль CHEVROLET, модель BOLT EV, тип - загальний легковий хетчбек, сірого кольору, шасі (кузов, рами) № НОМЕР_1 , рік випуску 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 не був переданий відповідачу позивачем на виконання договору оренди.
Зазначене суперечить вимогам ст. 765, 766 ЦК України, у відповідності до яких, наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою чи відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстав до задоволення позову немає, оскільки відповідач не має обов`язку сплачувати позивачу за оренду автомобіля, який йому не було передано.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності чи не обґрунтованості рішення суду, які б могли бути підставою для його скасування, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 04 жовтня 2024 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2024 |
Оприлюднено | 09.10.2024 |
Номер документу | 122127125 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Фінагеєв Валерій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні