Ухвала

від 10.05.2024 по справі 760/5317/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/5317/24

провадження №2/760/6672/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2024 до Солом`янського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 дану справу було передано до провадження головуючого судді Букіної О.М.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна, - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

З позовної заяви вбачається, що ТОВ «НУМІС» звертаючись до суду з позовом, просить: визнати право власності ТОВ «НУМІС» на вилучене майно, перелік якого вказано у постанові опису та арешту майна від 26.09.2023 ЗВП №72639099, винесеної державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зняти арешт з цього майна.

Звертаючись до суду, позивач одним із способів захисту своїх прав обрав саме визнання права власності на нерухоме майно.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що резолютивна частина рішення суду повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання. У ній, зокрема, має бути зазначено, конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права. З метою запобігання виникненню неясності при виконанні рішення у його резолютивній частині зазначається точне та повне найменування юридичної особи, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, відносно яких суд вирішив питання.

Так, в ухвалі суду, зокрема, зазначено про те, що в порушення вказаних положень, позивачем у прохальній частині позовної заяви не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме не вказано/не конкретизовано на яке майно просить позивач визнати право власності за ТОВ «НУМІС» та зняти з нього арешт.

Позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, оскільки в позовній заяві ним об`єднано кілька позовних вимог в одній позовній вимозі, що не передбачено чинним законодавством.

Також не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачу було роз`яснено, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення наведених недоліків.

17.04.2024 року на адресу Солом`янського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «НУМІС» - Феденко І.В. надійшла заява про усунення недоліків, подана на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2024 року про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши вказану заяву подану на усунення недоліків, суддя дійшов висновку про не усунення позивачем в повному обсязі недоліків позову, вказаних в ухвалі від 11.03.2024 року, виходячи з наступного.

Так, відповідно до наведеної ухвали, суд, серед іншого, вказав позивачу на те, що у разі виправлення недоліків зазначених в ухвалі суду, нову позовну заяву з додатками необхідно подати разом із копіями відповідно до кількості учасників процесу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Варто зазначити, що наведена у абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії позовної заяви та документів, що додаються до неї, іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Суд приймає до уваги, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції, полягає серед іншого й в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з позовною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ЦПК України, адже ненадсилання позивачем копії позову іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту позовної заяви, можливості надати свої заперечення та відзив на позов.

Водночас, ненадання суду належних доказів надсилання копії позовної заяви іншій стороні листом з описом вкладення позбавляє суд можливості встановити дійсність факту надсилання іншій стороні цієї заяви, а також перевірити її отримання стороною за допомогою штрихкодового ідентифікатора на офіційному сайті Укрпошти.

Так, 17.04.2024 року на адресу Солом`янського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «НУМІС» - Феденко І.В. надійшла заява про усунення недоліків, подана на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2024 року про залишення позовної заяви без руху, зареєстрована в канцелярії за Вхід. №26452.

Між тим, доказів направлення заяви на усунення недоліків з додатками відповідачам, а саме: відповідачу 2 - ТОВ «СТИЛЬ Д» та відповідачу 3 - ТОВ «АЛЬЯНСОПТ» стороною позивача суду не надано. Подана до суду заява на усунення недоліків не містить відомостей про надсилання листом з описом вкладення учасникам справи копій поданих до суду документів, саме відповідачу 2 та відповідачу 3.

Таким чином, вбачається, що позивач не в повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 11.03.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

Отже, з огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, не було повністю виконаним стороною позивача, а також приймаючи до уваги те, що повернення позову, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із зазначеним позовом, суд вважає за необхідне позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна, - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Букіна О.М.