Ухвала

від 16.05.2024 по справі 344/8123/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/8123/24

Провадження № 11-сс/4808/175/24

Категорія ст. 170 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду

в складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «Дистрибуційної компанії «Алко-Стиль»» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року про відмову в скасуванні арешту на майно в кримінальному провадженні №32020090000000042 від 21 липня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

адвоката ОСОБА_8

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання директора ТОВ «Дистрибуційна Компанія «Алко-Стиль»» про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні №32020090000000042.

Слідчий суддя мотивував прийняте рішення тим, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено відсутність потреби в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому слідчий суддя не знайшов підстав для задоволення клопотання директора ТОВ «Дистрибуційна компанія» «Алко-Стиль»» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №32020090000000042.

ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт, що був накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 05 січня 2023 року.

Зазначає, що суд першої інстанції недостатнього аргументував відмову в скасуванні арешту на майно, чим порушив права власника майна.

Вважає, що судам які розглядають справу було надано достатньо часу для проведення всіх необхідних слідчих дій та експертних досліджень в межах розслідування кримінального провадження.

Вказує, що слідство вже завершене і всі докази на підтримку обвинувачення вже зібрані, до суду прокурор мав надати беззаперечні докази в достатній їх кількості для обґрунтованого спростування клопотання, проте, прокурор надав до суду докази, що жодним чином не виправдовують необхідність продовження арешту майна ТОВ «ДК Алко-Стиль».

Наголошує, що на даний час під арештом знаходиться абсолютно неспівмірна кількість пляшок різного алкоголю від різних виробників та постачальників, а саме 165760 пляшок 27 найменувань продукції, а проведено експертних досліджень тільки щодо 49 пляшок 19- ти найменувань продукції.

Зазначає, що відсутність в матеріалах справи належним чином проведених експертиз в достатній їх кількості зводить нанівець оголошену підозру ОСОБА_6 , а відтак і будь - які претензії матеріального характеру до нього. Крім того, арештоване майно не належить підозрюваному ОСОБА_6 , воно належить ТОВ «ДК Алко-Стиль». Важливо, що ТОВ «ДК Алко-Стиль» не є виробником алкогольної продукції та, відповідно, не здійснює наклеювання марок акцизного податку на горілчані вироби. Вся продукція, якою торгує Алко-Стиль отримується від ліцензованих постачальників та виробників. Якість товару перевіряється шляхом отримання сертифікатів відповідності від кожного постачальника. Тому, ТОВ «ДК Алко-Стиль» не є відповідальним за будь - які невідповідності щодо якості продукції та/або марок акцизного податку, наклеєних на неї.

В судовому засіданні апеляційного суду:

- захисник ОСОБА_8 просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу;

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Оцінюючи обставини, на які посилається апелянт суд апеляційної інстанції визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та з метою забезпечення реалізації права на доступ до суду і права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вважає що клопотання про поновлення строків слід задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зч.1ст.370КПК Українисудове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при прийнятті оскарженого рішення дотримався вказаних вимог закону.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розглядаючи клопотання скасування арешту на майно, слідчий суддя правильно дійшов висновку про відсутність підстав для скасування такого арешту.

Статтею 173КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На даний час слідчим управління ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється кримінальне провадження №32020090000000042 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до п. 2, 3 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, тому доводи апеляційної скарги про неможливість арешту вказаного майна є недоведеними.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченогочастиною першоюстатті 150,статтею 154, частинами другою і третьоюстатті 159-1, частиною першоюстатті 190,статтею 192, частиною першою статей204,209-1,210, частинами першою і другою статей212,212-1, частиною першою статей222,229,239-1,239-2, частиною другоюстатті 244, частиною першою статей248,249, частинами першою і другоюстатті 300, частиною першою статей301,302,310,311,313,318,319,362,статтею 363, частиною першою статей363-1,364-1,365-2цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно санкції ч. 2 ст. 209 КК України, яка інкримінована ОСОБА_6 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

На думку колегії суддів, під час розгляду клопотання директора ТОВ «Дистрибуційна Компанія «Алко-Стиль»» про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні №32020090000000042 слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що є на даній стадії кримінального провадження не доведено відсутність потреби в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано, та колегією суддів не встановлено.

На переконання колегії суддів, арешт майна в даному конкретному випадку відповідає принципу розумності і співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Твердження апелянта про те, що на даний час під арештом знаходиться абсолютно неспівмірна кількість пляшок різного алкоголю від різних виробників та постачальників, а саме 165760 пляшок 27 найменувань продукції, а проведено експертних досліджень тільки щодо 49 пляшок 19- ти найменувань продукції не є підставою для скасування арешту.

При прийнятті рішення щодо арешту майна колегія суддів враховує також зміст підозри у вчиненні злочинів саме з кваліфікацією дій за ст. 199 КК України, тобто у виготовленні, зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні, ввезенні в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі чи білетів державної лотереї та ст. 204 КК України - незаконному придбанні з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів.

Тому вказана кількість алкогольної продукції з акцизними марками може бути речовим доказом по справі та питання скасування арешту може бути вирішене тільки під час ухвалення остаточного рішення по справі.

Такий факт не може перешкоджати досягненню цілей й завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, оскільки Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам (ст. 1 КК України).

Даних про настання особливих негативних наслідків для підозрюваного ОСОБА_6 та очолюваного ним підприємства від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження під час апеляційного розгляду не здобуто, та, на думку суду апеляційної інстанції, на даний час таке втручання у його права є виправданим, враховуючи потреби досудового розслідування.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що таке обмеження не перешкоджає господарській діяльності ТОВ «Дистрибуційна Компанія «Алко-Стиль»».

Доводи сторони захисту, яка заперечує встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень, їх правову кваліфікацію, доведеність, не спростовують наявних та достатніх підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження згідно з ст. 173 КПК України у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді є обґрунтованою, належно мотивованою, та такою, що ґрунтується на законі. Підстав для її зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Обставин, які б викликали сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження як слідчим, так й слідчим суддею зібраних доказів, колегією суддів не встановлено, а тому прийняте слідчим рішення є таким, що відповідає загальним засадам кримінального провадження, обґрунтованим та законним.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при судовому розгляді, які б тягли за собою скасування судового рішення, допущено не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу захисника без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Дистрибуційної компанії «Алко-Стиль»» ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року про відмову в скасуванні арешту на майно в кримінальному провадженні №32020090000000042 від 21 липня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4