Постанова

від 14.05.2024 по справі 615/585/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 травня 2024 року

м. Харків

справа №615/585/23

провадження № 22-ц/818/2009/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Бурлака І.В., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про встановлення факту виконання та стягнення грошових коштів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 лютого 2024 року, постановлене суддею Пархоменко І.О.

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

- встановити факт виконання станом на 25 січня 2022 року погашення ним суми боргу відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 2 від 18 липня 2013 року до Договору відступлення права вимоги №1034/44 від 16 липня 2013 року та Договору в цілому, яким було відступлено право вимоги банком ПАТ «ПУМБ» до ТОВ « АНСУ», заборгованості по кредитному договору з позивача у розмірі 69865,85грн на дату укладання договору відступлення вимоги та додаткової угоди, як фактично передану вимогу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ».

-стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ» на його користь надлишково сплачену суму грошових коштів у розмірі 20502 грн за додатковою угодою № 2 від 18 липня 2013 року до Договору відступлення права вимоги №1034/44 від 16 липня 2013 року.

Рішенням Нововодолазького районногосуду Харківськоїобласті від23лютого 2024року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.

Посилається наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомпершої інстанціїнорм матеріальногота процесуальногоправа;вказує, що судом безпідставно відмовлено в задоволення позовних вимог. Суд не взяв до уваги, що за договором відступлення прав вимоги сума боргу становить 69865,85 грн, ним сплачено 90367,85 грн апелянт наголошую, що ним погашено заборгованість. Крім того ТОВ АНСУ не має генеральної ліцензії Національного банку на право здійснення валютних операцій.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення та ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем борг за кредитним договором № 631666 не сплачено, виконавче провадження не закрито, а відсутність у ТОВ «АНСУ» ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями не може бути підставою для задоволення вимог про встановлення факту сплати заборгованості за кредитом та виконання зобов`язання станом на 25 січня 2022 року відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 від 18 липня 2013 року до договору відступлення прав вимоги № 1034/44 від 16 липня 2013 року.

Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року по справі № 2-2686/11/01 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано кредитний договір від 25 квітня 2008 року та додаткову угоду від 25 червня 2010 року, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ« ПУМБ». Відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитного договору, укладеного 25 квітня 2008 року між ним та ЗАТ «ПУМБ» та додаткової угоди від 25 червня 2010 року з графіком погашення суми кредиту та процентної ставки недійсними; визнання нарахування ЗАТ«ПУМБ» та ПАТ «ПУМБ» боргу за несвоєчасне погашення суми кредиту та нарахування штрафних санкцій, завищення суми процентної ставки незаконними; зобов`язання провести перерахунок сплати погашення кредиту та зарахувати недораховану суму для погашення кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ« ПУМБ» заборгованість у сумі 6978,53 доларів США та 1194,57 грн.

16 липня 2013 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 1034/44 за кредитами (а. с. 9-16).

Відповідно до п. 1.1. договору відступлення прав вимоги № 1034/44, укладеному16 липня 2013 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ», протягом строку його дії та у відповідності до генерального реєстру боржників, первісний кредитор зобов`язується відступити новому кредитору свої права грошової вимоги за кредитними договорами, які укладені між первісним кредитором та фізичними особами, а новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору грошові кошти за відступлені останнім права. Дані про кожний основний договір, права по якому відступаються, дані про фізичну особу, права відносно якої відступаються, остаточний розмір прав визначаються сторонами в додаткових угодах, які за вільним волевиявленням сторони укладаються та підписуються згідно з формою, яка затверджена сторонами (додаток № 1 до цього договору) в зазначені п 5.1 цього договору строку і є невід`ємною частиною цього договору (а. с. 9).

За п. 2.3. договору відступлення прав вимоги № 1034/44 від 16 липня 2013 року в силу цього договору новий кредитор з моменту передачі прав за актом приймання-передачі реєстру боржників займає місце первісного кредитора як кредитора в грошових зобов`язанням, що виникли із основних договорів відносно до усіх прав первісного кредитора по таким договорам, у тому числі права одержання від боржник сум основного боргу, процентів, комісій, неустойки, інших платежів, передбачених умовами основних договорів за законодавством України у повному обсязі.

На виконання вимог договору № 1034/44, 18 липня 2013 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ» та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» було укладено додаткову угоду до договору відступлення прав вимоги № 1034/44 від 16 липня 2013 року (а. с. 5-8, 152-155).

Згідно з витягом з додаткової угоди № 2 від 18 липня 2013 року до договору відступлення прав вимоги № 1034/44 від 16 липня 2013 року, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» передало, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНСУ» прийняло право вимоги за кредитним договором № 6316663, укладеним між ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 , за яким сума простроченого основного боргу складає 6259,73 доларів США, сума прострочених процентів 2481,15 доларів США, загальна сума вимог, що відступається, станом на дату відступлення за курсом НБУ, складає 69865,85 гривень(а. с. 5-8, 152-155).

Тобто, за додатковою угодою № 2 від 18 липня 2013 року до ТОВ «АНСУ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 6316663, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , за яким сума простроченого основного бору складає 6259,73 доларів США, сума прострочених процентів - 2481,15 доларів США, загальна сума вимог, що відступалися, станом на дату відступлення (згідно курсу НБУ 7.993 грн. за 1 долар США) в гривневому еквіваленті складало 69865,85 грн.

Фактично загальна сума боргу до ОСОБА_1 за договором відступлення складає 8740,88 доларів США, при цьому додатковою угодою № 2 від 18 липня 2013 року визначено еквівалент у гривнях станом на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до інформації про виконавче провадження № 45519517 від 02 листопада 2023 року на виконанні у державного виконавця СОБОРНОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У М. ДНІПРО ПІВДЕННО-СХІДНОГО МРУ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ДНІПРО) знаходиться виконавче провадження №45519517 з примусового виконання виконавчого листа №2018/2-2686/11-01 від 01 березня 2012 року виданого Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» боргу у розмірі 6 978,53 доларів США та 1 194,57 гривень.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 25.12.2013 року (справа № 640/19691/13) замінено стягувача у виконавчому провадженні з Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ»,

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 наголошував, що ТОВ «АНСУ» не має ліцензії на здійснення валютних операцій, а тому не може бути стороною договору відступлення прав вимоги. Також позивач вважав, що ним виконано зобов`язання у більшому розмірі, ніж Банк відступив за договором.

Частиною першою статті 15Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті12,81 ЦПК України).

Відповідно до статей512,514ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає в тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, в якому виникло таке зобов`язання.

Положеннями ст. 519ЦК України унормовано, що первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни.

Відступлення права вимоги (цесія) - це сам факт заміни особи в зобов`язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором. Отже, положення ЦК України (зокрема, про відступлення права вимоги) повинні застосовуватись саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 серпня 2023 року по справі № 910/19199/21

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ч. 3 ст. 655 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений договірвідступлення праввимоги №1034/44від 16липня 2013року міжПАТ «ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК» таТОВ «АНСУ»містить всіознаки договорукупівлі-продажуправа вимоги,а відтакзасвоєюправовою природоюєдоговором купівлі-продажуправавимоги,оскільки відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

Доводи апеляційної скарги про відсутність права на укладення договору відступлення права вимоги виходять за межі предмета доказування у даній справі.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність боргу перед Банком та переплату за наявними зобов`язаннями, судова колегія зазначає наступне.

За додатковою угодою № 2 від 18 липня 2013 року до ТОВ «АНСУ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 6316663, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , за яким сума простроченого основного бору складає 6259,73 доларів США, сума прострочених процентів - 2481,15 доларів США, загальна сума вимог, що відступалися, станом на дату відступлення (згідно курсу НБУ 7.993 грн. за 1 долар США) в гривневому еквіваленті складала 69865,85 грн.

Тобто, сума боргу позивача, право вимогу на яку отримав відповідач на підставі договору відступлення прав вимоги, у загальному розмірі складає 8740,88 доларів США, а сума у гривні зазначена як еквівалент грошового зобов`язання, саме станом на дату відступлення прав.

Зазначення в додатковій угоди № 2 від 18 липня 2013 року суми вимог, що відступаються у гривневому еквіваленті станом на дату відступлення прав, не спростовує право грошової вимоги ТОВ «АНСУ» до ОСОБА_1 у розмірі, визначеному рішенням суду у доларах США.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Доказами, відповідно достатті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно достатті 79 ЦПК України.

Положеннямистатті 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказів які б свідчили про виконання рішення Київського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2011 року суду не надано. Підстави вважати, що ОСОБА_1 сплатив суму боргу повністю чи здійснив переплату боргу відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 367, 374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Нововодолазького районногосуду Харківськоїобласті від23лютого 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: І.В. Бурлака

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 20.05.2024