Постанова

від 30.04.2024 по справі 910/13115/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 910/13115/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Сидорчук І.С.

від відповідача - Федорчук О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 р. (повний текст складено 15.12.2023 р.)

у справі № 910/13115/23 (суддя - Мельник В.І.)

за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка"

до Фонду державного майна України

про визнання незаконним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Державне підприємствао "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" звернулося з позовом до Фонду державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України № 965 від 30.05.2023 р. в частині включення до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка".

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що на адресу Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" надійшов лист № 16/1-32-01134 від 07.06.2023 р. зі змісту якого вбачається, що наказом Фонду державного майна України від 30.05.2023 р. № 965 єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2023 році, та визначено органом приватизації зазначеного підприємства Регіональне відділення Фонду по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Позивач вважає, що вказаний наказ Фонду державного майна України прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 р. у справі № 910/13115/23 позов Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що до повноважень Фонду державного майна України належить управління майном державних підприємств і він має право приймати рішення щодо приватизації, відтак оспорюваний наказ прийнятий з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/13115/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/13115/23.

До суду 11.03.2024 р. надійшли матеріали справи № 910/13115/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України та призначено справу № 910/13115/23 до розгляду на 16.04.2024 р.

У судовому засіданні 16.04.2024 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, після чого було оголошено перерву до 30.04.2024 р.

У судовому засіданні 30.04.2024 р. представники сторін надали додаткові усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

26.04.2023 р. ліквідатором було направлено лист № 01-20/66 на адреси Міністерства енергетики України та Фонду державного майна України з проханням протягом 30 днів розглянути умови продажу майна та прийняти одне з рішень, визначених ч. 6 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства.

Листом № 10-52-10919 від 03.05.2023 р. Фонд державного майна України повідомив про відсутність прав на погодження умов продажу майна Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка".

Листом № 26/1.3-17.5-9337 від 08.05.2023 р. Міністерство енергетики України не погодило запропоновані умови продажу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.05.2023 р. було замінено учасника у справі № 908/2096/22 про банкрутство Державного підприємства «Науково-дослідний, та проектний інститут «Укрдіпрогазоочистка», Міністерство енергетики України на Фонд державного майна України в якості органу, уповноваженого управляти майном боржника.

26.05.2023 р. ліквідатором було направлено лист № 01-20/76 на адресу Фонду державного майна України щодо надання згоди на продаж майна Державного підприємства «Науково-дослідний, та проектний інститут «Укрдіпрогазоочистка».

Листом № 10-52-15661 від 26.06.2023 р. Фонд державного майна України відмовив ліквідатору у наданні згоди на продаж майна боржника, посилаючись на ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що наказ Фонду державного майна України від 30.05.2023 р. № 965, на думку позивача, в частині включення єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2023 році, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначений наказ суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 10 ч 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

У відповідності до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» для включення державного майна до переліків об`єктів малої приватизації уповноважені органи управління: постійно переглядають, виявляють державне майно, яке безпосередньо не забезпечує виконання такими органами встановлених законодавством завдань; державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств (крім матеріальних носіїв секретної інформації); майно, що більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується, та щокварталу вносять Фонду державного майна України свої пропозиції щодо включення державного майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; для включення об`єктів соціально-культурного призначення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, подають до державних органів приватизації разом з пропозиціями стосовно включення до переліку пропозиції щодо строку збереження профілю діяльності об`єктів соціально-культурного призначення або можливості перепрофілювання кожного з таких об`єктів.

Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації.

Вбачається, що наказом Міністерства палива та енергетики України № 449 від 11.09.2009 р. було припинено діяльність Державного підприємства «Науково-дослідний, та проектний інститут «Укрдіпрогазоочистка».

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.03.2023 р. у справі № 908/2096/22 визнано банкрутом Державне підприємство «Науково-дослідний, та проектний інститут «Укрдіпрогазоочистка», відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються, повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Позивач вказує, що з 16.03.2023 р. були припинені повноваження будь-яких органів управління Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут «Укрдіпрогазоочистка» щодо управління ним та його майном, проте спірний наказ Фонду державного майна України № 965 було прийнято 30.05.2023 р.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення серед інших здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу;

За ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Частиною 1 статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

У відповідності до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 68 Кодексу України з процедур банкрутства продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено ч. 1 ст. 70 Кодексу України з процедур банкрутства, замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу.

За приписами ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів, зокрема, належить прийняття рішення про надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі ліквідації банкрута.

Статтею 75 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення).

У відповідності до ч. 14 ст. 96 Кодексу України з процедур банкрутства продаж майна державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, першочергово відбувається шляхом продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу. До складу такого єдиного майнового комплексу включаються земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, право на торговельну марку або інше позначення, а також права на земельні ділянки. Продаж майна боржника як єдиного майнового комплексу здійснюється на аукціоні відповідно до цього Кодексу. Умови продажу майна банкрута як єдиного майнового комплексу, визначені статтею 75 цього Кодексу, додатково погоджуються арбітражним керуючим з органом, уповноваженим управляти державним майном. Орган, уповноважений управляти державним майном, зобов`язаний протягом 30 днів розглянути умови продажу майна та прийняти одне з рішень, визначених частиною шостою статті 75 цього Кодексу.

Так, на виконання ч. 14 ст. 96 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором було направлено лист № 01-20/66 від 26.04.2023 р. на адреси Міністерства енергетики України та Фонду державного майна України з проханням протягом 30 днів розглянути умови продажу майна та прийняти одне з рішень, визначених ч. 6 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства.

Листом № 10-52-10919 від 03.05.2023 р. Фонд державного майна України повідомив про відсутність прав на погодження умов продажу майна Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут «Укрдіпрогазоочистка».

Листом № 26/1.3-17.5-9337 від 08.05.2023 р. Міністерство енергетики України не погодило запропоновані умови продажу.

26.05.2023 р. ліквідатором було направлено на адресу Фонду державного майна України лист № 01-20/76 з проханням надати згоду на продаж майна боржника.

Однак, листом № 10-52-15661 від 26.06.2023 р. Фонд державного майна України відмовив у наданні згоди на продаж такого майна.

Таким чином, наказ Фонду державного майна України № 965 від 30.05.2023 р. прийнятий з порушенням ч. 9 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», ч. 1 ст. 59, ч. 1 ст. 63, ст. 96 Кодексу України з процедур банкрутства та в супереч передбаченого порядку реалізації майна боржника.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України № 965 від 30.05.2023 р. в частині включення до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що до повноважень Фонду державного майна України належить управління майном державних підприємств і він має право приймати рішення щодо приватизації, відтак оспорюваний наказ прийнятий з дотриманням вимог чинного законодавства, зводяться лише до цитування норм чинного законодавства та не спростовують правових підстав для скасування оспорюваного наказу.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 р. у справі № 910/13115/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фонду державного майна України не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2023 р. у справі № 910/13115/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фонд державного майна України.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.05.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран