Рішення

від 15.05.2024 по справі 925/1758/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2024 р.Cправа № 925/1758/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представника позивача - Сизька Д.Б.,

представника відповідача - Покотила В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Красногірське" (с. Антипівка, Золотоніський район, Черкаська область, 19733)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 11, кв. 4, м. Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600)

про стягнення 41000 грн,

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи №925/1758/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Красногірське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" про стягнення 41000 грн, які передано за підсудністю Господарським судом Черкаської області відповідно до ухвали від 22.02.2024.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 справу №925/1758/23 передано на розгляд судді Тварковському А.А.

Ухвалою від 26.03.2024 справу №925/1758/23 прийнято до провадження визначеним складом суду, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду по суті на 23.04.2024 об 11:00 год. Поряд з цим у судовому засіданні 23.04.2024 оголошено перерву, позаяк з 11:20 год. до 13:58 год. 23.04.2024 роботу Господарського суду Вінницької області було призупинено у зв`язку із надходженням анонімного повідомлення про мінування адміністративної будівлі суду. Для проведення оперативно-слідчих дій для пошуку вибухонебезпечних пристроїв було здійснено евакуацію працівників суду та учасників судових проваджень, що підтверджується відповідним Актом про призупинення роботи суду №1/2024 від 23.04.2024, копію якого долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 25.04.2024 призначено судове засідання для розгляду справи №925/1758/23 по суті на 15.05.2024 0 10:00 год. (з урахуванням ухвали від 14.05.2024 про виправлення описки у часі призначення справи до розгляду по суті).

На визначений час у судове засідання 15.05.2024 з`явилися усі учасники справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проведення якої забезпечено представникам сторін відповідно до ухвали від 08.04.2024.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав та обставин.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив покласти на позивача витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Красногірське" погодженого сторонами для отримання товару, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Красногірське" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" отриманої попередньої оплати згідно виставленого рахунку в розмірі 41000 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує досягнення сторонами усної домовленості щодо передачі товару на та надання послуги на умовах виставленого рахунку №221 від 30.09.2021, як і факт оплати позивачем такого рахунку. Водночас проти позову заперечує, акцентує увагу, що за домовленістю сторін строк передачі товару взагалі не встановлювався, а виконання Постачальником свого обов`язку з поставки товару зумовлюється фактом отримання ним повідомлення про оплату, а не лише надісланням такого повідомлення Покупцем на визначену ним на свій розсуд адресу (а не на поштову адресу відповідача).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" як Постачальником виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Красногірське" як Покупцю рахунок на оплату 41000 грн з ПДВ №221 від 30.09.2021 за:

- Комплект системи точного землеробства EZ Guide 250, Trimble, DGPS, AG-15 - 1 шт. вартістю 35000 грн з ПДВ;

- Установку обладнання, налаштування, калібрування - 1 послуга вартістю 6000 грн з ПДВ.

У рахунку вказано: "Оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Повідомлення про оплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта".

Відповідно до платіжного доручення №1984 від 01.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Красногірське" проведено оплату рахунку №221 від 30.09.2021 на суму 41000 грн.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, останній обумовлений товар за фактом оплати його вартості не передав (послуги не виконав), що слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Красногірське" з відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" 41000 грн отриманої попередньої оплати.

В свою чергу 25.09.2023 позивач звертався до відповідача із повідомленням про оплату та вимогою про передачу товару і надання послуги обумовлених у сплаченому рахунку, однак реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" на таку вимогу матеріали справи не містять. При цьому таке повідомлення було направлено відповідачу за адресою реєстрації місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" та за результатами відстеження поштового пересилання на офіційному сайті АТ "Укрпошта" було повернуто за зворотною адресою з підстав відсутності адресата за вказаною адресою (а.с. 14-18).

Слід зазначити, що аналогічний спір між такими ж сторонами та таким же предметом розглядався Господарським судом Вінницької області, в результаті чого 19.09.2022 прийнято рішення у справі №902/243/22 про відмову у задоволенні позовних вимог. Таку відмову мотивовано відсутністю доказів вчинення позивачем необхідних дій для одержання товару (послуг), а саме доказів направлення повідомлення про оплату та вчинення дій по самовивозу. Рішення суду від 19.09.2022 у справі №902/243/22 набрало законної сили 20.10.2022, про що у ЄДРСР міститься відповідна відмітка.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Згідно із ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Разом з тим згідно із статтею 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищевказані законодавчі приписи та встановлені обставини справи сторонами укладено змішаний договір у спрощений спосіб, що містить елементи договорів купівлі-продажу та надання послуг.

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Визначаючись із правовою природою здійсненого позивачем платежу згідно платіжного доручення №1984 від 01.10.2021 на суму 41000 грн, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.

Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж в розмірі 41000 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такий платіж не є способом виконання зобов`язання, а лише є способом платежу.

Матеріали справи не містять доказів передачі позивачу товару та надання послуг, вартість яких сплачено відповідно до виставленого відповідачем рахунку №221 від 30.09.2021.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Водночас суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.

Поряд з цим в силу приписів ч. 1 ст. 530 та ч. 2 ст. 693 ЦК України постачальник повинен повернути покупцеві суму попередньої оплати з наступного дня після закінчення строку постачання.

Оскільки договір укладений між сторонами у спрощений спосіб та строк постачання та надання послуг не визначений певною датою, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак зобов`язання відповідача щодо повернення суми попередньої оплати виникло за спливом семиденного строку від дня пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто за фактом надіслання 25.09.2023 повідомлення про оплату та вимогою про передачу товару і надання послуги обумовлених у сплаченому рахунку. Обставини повернення такого повідомлення за зворотною адресою з підстав відсутності відповідача за юридичною адресою не спростовують факту прострочення.

Саме лише зазначення в рахунку №221 від 30.09.2021 поштової адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" та неотримання вказаним Товариством кореспонденції за юридичною адресою не спростовує факту пред`явлення відповідної вимоги. При цьому зазначення у рахунку обох адрес відповідача (юридичної та поштової) встановлює альтернативну можливість направлення повідомлення на одну із адрес.

Більше того, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) викладено висновок, який підтримано КЦС ВС від 25.01.2023 у справі № 504/3770/15 (провадження № 61-5699св22), що оскільки статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 ЦК України.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Красногірське" вже зверталося із позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" 41000 грн попередньої оплати, тому пред`явлення такого позову можна ототожнювати з вимогою в розумінні частини другої статті 530 ЦК України. Водночас суд зауважує, що у справі №925/1758/23 підстава позовних вимог змінилася, позаяк наявні докази направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Красногірське" повідомлення відповідачу про оплату із вимогою про передачу товару і надання послуги обумовлених у сплаченому рахунку.

За відсутності реагування відповідача на таке повідомлення, будь-яких дій по самовивозу позивач не міг здійснювати. При цьому й за час судового розгляду справи №925/1758/23 відповідач не повідомив про можливість самовивозу позивачем обумовленого товару та щодо можливості надання послуг з установки обладнання, а ст. 693 ЦК України наділяє позивача як Покупця правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права - правом вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведеним спростовуються доводи відповідача в заперечення позовних вимог.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов задоволено повністю, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2684 грн, водночас за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" залишаються витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофрендс" (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 11, кв. 4, м. Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 42610001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Красногірське" (с. Антипівка, Золотоніський район, Черкаська область, 19733, код ЄДРПОУ 34223684) 41000 грн - попередньої оплати та 2684 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн залишити за відповідачем.

4. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 20 травня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.