Рішення

від 14.05.2024 по справі 295/2018/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2018/23

Категорія 7

2/295/242/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Конончук Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

за участю відповідача ОСОБА_3 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунского районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору міська громадська організація «Гаражний кооператив «Промінь» про усунення перешкод в користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомир звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору міська громадська організація «Гаражний кооператив «Промінь» про усунення перешкод в користуванні майном. В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому, ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно - гараж металевий площею 24.7 м , розташований в АДРЕСА_1 . а саме гараж № НОМЕР_1 в міській громадській організації «Гаражний кооператив «Промінь». Право власності на даний гараж зареєстровано за ним, ОСОБА_1 на підставі Договору дарування гаража від 16 червня 2016 р., який нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом - Житомирського міського нотаріального округу Демчук С.П. Крім того, за ним, ОСОБА_1 на праві користування, як у члена гаражного кооперативу «Промінь», перебував суміжний гараж, що має порядковий номер № 403. Після придбання у власність гаража № НОМЕР_1 ним, ОСОБА_1 в 2017 р. здійснено реконструкцію обох гаражів під номерами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 шляхом демонтажу попередньо існуючих гаражів та будівництва нових приміщень з металоконструкцій під одним дахом, але з окремими в`їзними воротами та без суміжної спільної стіни поміж німи.

Позивач звертає увагу, що відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. за № 406 «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», роботи з переобладнання та перепланування нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або іженерні системи загального користування щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) не потребували спеціального дозволу та розроблення проекту тому вказані роботи з реконструкції власного гаражу він, ОСОБА_1 здійснював власними силами та засобами. Після реконструкції він, ОСОБА_1 продовжив використовувати вказані обидва гаражі.

Крім того ОСОБА_1 звертає увагу, що під час реконструкції жодних змін в нумерації гаражів не відбувалось, тобто залишились окремі два місця в гаражному кооперативі «Промінь», які мали таку Ж нумерацію як до проведення- реконструкції. Гаражні приміщення № 403 та № 404 за таким же принципом оплачувались членськими внесками, які належали одному власнику, йому ОСОБА_1 .

В подальшому, він ОСОБА_1 в 2021 р. переоформив гараж за номером « НОМЕР_2 » на ім`я ОСОБА_3 (надалі - Відповідач) шляхом виходу із складу членів гаражного кооперативу «Промінь» в зв`язку з передачею права користування гаражним приміщенням № 403 Відповідачу, а останній відповідно став членом вказаного гаражного кооперативу «Промінь» на гаражне місце № НОМЕР_2 . Гараж № НОМЕР_1 залишився на праві власності за ним, ОСОБА_1 .

Позивач також звертає увагу, що гаражі № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 після реконструкції мають окремі в`їздні ворота, які відкриваються виключно з внутрішньої сторони, а для того, щоб потрапити до приміщення вказаних гаражів облаштований вхід (двері) лише у воротах гаражу № НОМЕР_2 .

Відповідач після переоформлення на його ім`я гаражу № НОМЕР_2 скористався тим, що вхідні двері розташовані саме в приміщенні № 403, змінив замки та таким чином унеможливив доступ йому, ОСОБА_1 до приміщення гаражу № НОМЕР_1 , який належить йому, ОСОБА_1 на праві власності.

На час направлення позову до суду, він, ОСОБА_1 , як власник гаражу, позбавлений можливості доступу до належного йому на праві власності приміщення гаражу № НОМЕР_1 . що підтверджується відповідним актом, складеним з участю двох свідків.

Відповідач ОСОБА_3 добровільно відмовляється надати доступ до його, ОСОБА_1 приміщень, чим чинить перешкоди останньому у користуванні його майном.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволені позовних вимог.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно - гараж металевий площею 24.7 м., розташований в АДРЕСА_1 , а саме гараж № НОМЕР_1 в міській громадській організації «Гаражний кооператив «Промінь». Право власності на даний гараж зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі Договору дарування гаража від 16 червня 2016 р., який нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом - Житомирського міського нотаріального округу Демчук С.П. (а. с. 11-18).

На час направлення позову до суду, ОСОБА_1 , як власник гаражу, позбавлений можливості доступу до належного йому на праві власності приміщення гаражу № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним Актом від 20 жовтня 2022 р., складеним з участю двох свідків. (а. с. 20-22).

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно положень ст. ст. 182, 331, 334 ЦК України основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об`єкта нерухомості, в тому числі і гаража, є державна реєстрація прав на нього.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 16.06.2016 р. посвідченого нотаріально, гараж в ГК «Промінь» перейшов від попереднього власника ОСОБА_5 до позивача ОСОБА_1 і то діж він був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом із зазначеного реєстру від 07.06.2023 р. (а. с. 71).

Частина 3 ст. 334 ЦК України передбачає, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, а згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Таким чином, ОСОБА_1 з 16.06.2016 р. є законним власником гаража № НОМЕР_1 .

В судовому засіданні відповідач стверджував, що ОСОБА_1 «продав» ОСОБА_3 гараж № НОМЕР_1 , уклавши про це угоду в присутності голови ГК 11.06.2021 року і для підтвердження цього факту надає суду заяву позивача про вихід з членів гаражного кооперативу. А причину неможливості переоформлення цього гаража на ОСОБА_3 пояснює тим, що його уже на той час не існувало. Суд критично відноситься до вказаних пояснень.

Суд також критично відноситься до доводів відповідача, щодо так званого «факту» продажу гаража № НОМЕР_1 , на який посилається ОСОБА_3 З пояснень пзивача, такий «факт» мав відбутися з укладанням певної угоди лише після того, як відповідач передасть за нього кошти але цього не сталось а навпаки ОСОБА_3 , скориставшись тим, що вхідні двері в бокс були обладнані зі сторони гаража № НОМЕР_2 , який (йому був проданий) уже на той час належав йому, замінив у них замки і почав чинити перешкоди у доступі до гаража № НОМЕР_1 .

Суд критично відноситься до посилань відповідача на заява, яку написав позивач про вихід з ГК (по гаражу № НОМЕР_1 ), як на доказ продажу, втратила своє значення, тому що, як встновлено в судовому засіданні, та заява була написана лише особисто позивачем і вважати її угодою купівлі-продажу гаража та ще в присутності голови ГК, підписи, яких на ній відсутні, юридичних підстав немає.

Крім того, з пояснень ОСОБА_1 свідчить, що як тільки ОСОБА_3 почав чинити перешкоди у доступі до гаража, позивач попередив голову ГК про те, що він продовжує перебувати членом ГК і платити внески, що підтверджується довідкою ГК.

Крім того, згідно вимог чинного законодавства, для деяких договорів потрібно не тільки досягнення угоди, а ще й оформлення належним чином, без чого договір не вважається укладеним. Так, відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-який формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири), або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, суд вважає, що власником гаража № НОМЕР_1 з 11.06.2016 р. по час слухання справи у суді, являється ОСОБА_1 , що підтверджується і довідкою ГК «Промінь». Цією ж довідкою підтверджується і те, що ОСОБА_1 був власником гаража № НОМЕР_2 до 11.06.2021 р. Після проведення ремонтно-відновлюваних робіт цих двох гаражів позивачем і об`єднання їх під однією покрівлею в бокс ці гаражі не втратили свого призначення для зберігання і обслуговування автомобілів. Але після продажу відповідачу гаража № НОМЕР_2 , останній, скориставшись тим, що вхідні двері в бокс були з його сторони, поміняв на них замок і таким чином створив перешкоди позивачу в користуванні боксом в частині знаходження гаража № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням поліції, актом від 20.10.2022 р. та показанням свідків. (а. с. 139-145).

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Позивач, як власник майна, в силу ст. 391 ЦК України, вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом від 17.07.1997 р. № 475/97ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено і в ст. 41 Конституції України, в який гарантовано приватною власністю, набутою порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Враховуючи доведення в суді права власності позивача на гараж № НОМЕР_1 , відповідач не вправі обмежувати ОСОБА_1 у доступі до нього.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав і інтересів може бути припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов, необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинено, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права власності позивача.

Оскільки судом встановлено, що відповідач своїми діями створює відповідачу перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (гаражем), тому це право підлягає захисту в обраний ним спосіб, а саме, шляхом зобов`язання відповідача не чинити позивачу перешкод у користуванні гаражем № НОМЕР_1 , що розташований у боксі для чого надати доступ до внутрішньої частини боксу з метою обладнання перегородки в межах і розмірах, визначених в технічному паспорті БТІ, та облаштування окремих вхідних дверей.

Згідно ст. 141 ЦПК України підлягають стягненю з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 154, 80 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Суд, керуючись ст. ст. 16, 182, 317, 321, 331, 334, 391, 639, 657 ЦК України, ст. ст. 12, 77, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору міська громадська організація «Гаражний кооператив «Промінь» про усунення перешкод в користуванні майном, задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні гаражем металевим площею 24,7 м2, розташованим в АДРЕСА_1 , а саме гаражем № НОМЕР_1 в Міській громадській організації «Гаражний кооператив «Промінь» шляхом зобов`язання ОСОБА_3 надати доступ до приміщень реконструйованих гаражів № 403 - 404 для обладнання окремого входу (дверей) з приміщення гаражу № НОМЕР_1 та будівництва стіни між вказаними гаражами для їх розмежування згідно технічного паспорту.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 154, 80 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.05.2024.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка