Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/19726/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа №910/19726/23за позовом Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

до Державної інспекції енергетичного нагляду України

про захист ділової репутації

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" (далі - АТ "Одеська ТЕЦ", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної інспекції енергетичного нагляду України (далі - Держенергонагляд, Відповідач (з урахуванням заяви від 02.02.2024 про збільшення позовних вимог) про:

1) визнання інформації, викладеної в листі Державної інспекції енергетичного нагляду України в особі Управління Держенергонагляду в Одеській області від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23 недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію АТ "Одеська ТЕЦ" у вигляді фактичних тверджень: "Управлінням Держенергонагляду в Одеській області було здійснено перевірку готовності, АТ "Одеська ТЕЦ" до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024"; "За результатами перевірки було встановлено, що АТ "Одеська ТЕЦ" не готова до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років, у звязку з невиконанням основних умов готовності"; "Не виконання графіків планових ремонтів та робіт"; "Не дотримання вимог вибухової та пожежної безпеки"; "Не укомплектування робочих місць підготовленим персоналом (вакансії - 59 одиниць)"; "Відмова з боку керівництва підприємства від проведення чергової щорічної перевірки знань з питань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПТЕЕС) та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - ПТЕТУіМ) технічного персоналу, за участю представника Держенергонагляду, а саме: особи відповідальні за електрогосподарство, особи відповідальні за теплогосподарство, інженерно-технічні працівники, які належать до ремонтного персоналу, інженерно-технічні працівники, які не належать до попередньої групи, пов`язаної з експлуатацією та ремонтом електроустановок та мереж, а також теплових установок та мереж, організовує ці роботи, (близько 120 осіб). Остання перевірка знань проводилась більше ніж три роки тому"; "Не виконання організаційно-технічних заходів щодо забезпечення аварійних розвантажень та обмежень (потребують перегляду графіки обмеження та аварійного відключення споживачів)"; "На підприємстві відсутні атестовані електротехнічні працівники, що пройшли технічне навчання та перевірку знань виконання робіт підвищеної небезпеки для здійснення випробувань та вимірювань у мережі 35 кВ та 110 кВ електрообладнання та мереж що знаходяться на балансі підприємства"; "На підприємстві відсутня атестована електротехнічна лабораторія, що повинна мати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки у мережах 110 кВ і вище та відповідне обладнання для проведення цих робіт. Випробування та вимірювання у мережах 110 кВ підприємства перед включенням їх до мереж Південної ЕС та ДТЕК не проводиться"; "Недбальство та непрофесіоналізм працівників підприємства та нехтування базовим основам електротехніки призвели до виходу з ладу обмотки ВН (високої напруги) при підключенні на паралельну роботу силового трансформатору 15Т типу ТДТНГ-40500 110/35/6 кВ та силового трансформатора 13Т типу ТДТНГ-63000 110/35/6 кВ, що призвело до відключення, виходу з ладу силового трансформатора 15 Т, виведення його в довготривалий ремонт. Також звертаємо Вашу увагу, що на момент перевірки пошкоджений трансформатор 15Т демонтовано та списано з основних фондів"; "Не приведення схеми роботи підстанції до нормального режиму роботи через відсутність силового трансформатору 15Т типу ТДТНГ-40500 110/35/6 кВ, що значно погіршило схему електропостачання об`єктів м. Одеси"; "Під час проведення останнього заходу було встановлено, що силовий трансформатор 13 Т типу ТДТНГ-63000 110/35/6 кВ включено до паралельної роботи з силовим трансформатором 16Т, типу ТДТНГ-4000 110/35/6 кВ, що при відповідних навантаженнях неодмінно приведе до виходу з ладу силового трансформатору 16Т"; "Не забезпечено аварійний запас матеріалів для виконання відновлювальних робіт";

2) зобов`язання Державної інспекції енергетичного нагляду України в особі Управління Держенергонагляду в Одеській області протягом п`яти днів з моменту набрання рішенням законної сили про задоволення позовних вимог АТ "Одеська ТЕЦ" про визнання інформації, викладеної в листі Державної інспекції енергетичного нагляду України в особі Управління Держенергонагляду в Одеській області від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23 недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію АТ "Одеська ТЕЦ" у вигляді наведених фактичних тверджень, відкликати лист від 06.11.2023 року № 8/28.1-1710-23 від Одеської обласної державної адміністрації з посиланням на рішення суду, яким визнано інформацію, викладену в листі Державної інспекції енергетичного нагляду України в особі Управління Держенергонагляду в Одеській області від 06.11.2023 № 8/28.1-1710-23 недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію АТ "Одеська ТЕЦ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Держенергонагляд в листі від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23 поширив недостовірні твердження щодо АТ "Одеська ТЕЦ", які порушують право на недоторканість ділової репутації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.02.2024.

До господарського суду 23.01.2024 від Держенергонагляду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач стверджує, що висловлювання у спірному листі не відповідають критеріям недостовірності інформації, оскільки не містять в собі тверджень, які можливо було б розцінити як порушення честі, гідності чи ділової репутації Позивача.

02.02.2024 до господарського суду від АТ "Одеська ТЕЦ" надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2024 заяву АТ "Одеська ТЕЦ" про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду та відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.

Протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.04.2024.

В судовому засіданні 30.04.2024 Позивач підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

В судовому засіданні 30.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" є суб`єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність щодо виробництва теплової та електричної енергії, та є об`єктом електроенергетики в розумінні приписів пункту 52 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Положення про порядок підготовки та оцінки готовності об`єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період, яке затверджене наказом Міністерства енергетики України від 19.03.2021 №29 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2021 за №677/36299 (далі - Положення №29) встановлює вимоги до організації підготовки до осінньо-зимового періоду (далі - ОЗП); переліку заходів, необхідних для забезпечення готовності об`єктів електроенергетики до роботи в ОЗП та безпеки постачання електричної енергії; суб`єктів владних повноважень при здійсненні оцінки і підтвердження готовності об`єктів електроенергетики до роботи в ОЗП.

Згідно пунктів 1, 6, 8 розділу II Положення №29 у термін до 01 квітня поточного року суб`єкти електроенергетики видають накази щодо підготовки до ОЗП, якими затверджується план заходів з підготовки до роботи в ОЗП (далі - план заходів), реалізація яких має бути здійснена до 15 листопада поточного року. План заходів повинен охоплювати перелік заходів, необхідних для забезпечення готовності об`єктів електроенергетики до роботи в ОЗП, та безпеки постачання електричної енергії, визначений розділом III цього Положення для відповідного об`єкта суб`єкта електроенергетики.

У термін до 01 жовтня поточного року наказом керівника суб`єкта електроенергетики створюється Комісія.

Очолює Комісію керівник суб`єкта електроенергетики.

До складу Комісій мають бути включені представники Держенергонагляду, у разі:

наявності високого ступеню ризику від провадження господарської діяльності суб`єктом електроенергетики відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах електроенергетики та теплопостачання і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Держенергонагляду;

не оприлюднення суб`єктом електроенергетики декларації про готовність до роботи в минулому ОЗП;

за письмовою вимогою, Держенергонагляду, пов`язану з наданням суб`єктом електроенергетики недостовірної інформації в декларації про готовність до роботи в минулому ОЗП;

зафіксованих у минулому ОЗП та в поточному році технологічних порушень (відмов 1 та 2 категорій) на об`єктах електроенергетики;

наявності у минулому ОЗП та в поточному році обґрунтованих звернень споживачів електричної енергії щодо незадовільного технічного стану об`єктів електричних мереж та не дотримання граничних величин зміни напруги від величини номінальної напруги, встановлених Кодексом систем розподілу.

На виконання вимог Порядку №29, 24.03.2023 Позивач видав наказ №102 "Про підготовку обладнання АТ "Одеська ТЕЦ" з метою забезпечення його надійної та ефективної роботи в ОЗП 2023-2024 рр.", яким затверджено план заходів з підготовки до роботи в ОЗП (реалізація яких має бути здійснена до 15 листопада поточного року) та створено Комісію з перевірки готовності до роботи в ОЗП (далі - Комісія), до якої включено представників Держенергонагляду.

За результатом перевірки, 19.10.2023 Комісія склала акт "Готовності до роботи в осінньо-зимовий період 2023/2024 р.р. АТ "Одеська ТЕЦ"" (далі - Акт перевірки).

Згідно пункту 3 розділу IV Положення №29 у випадку, коли член Комісії має окрему думку стосовно виконання вимог, визначених розділом III цього Положення, така думка має бути обґрунтована та викладена письмово за підписом члена Комісії. В Акті перевірки готовності біля підпису члена Комісії, який має окрему думку стосовно виконання вимог, визначених розділом III цього Положення, робиться запис «З окремою думкою». Окрема думка оформлюється у вигляді додатку до Акту перевірки готовності і є його невід`ємною частиною.

Акт перевірки з боку представників Держенергонагляду було підписано із окремою думкою, яка була оформлена додатком №2.

Додатком №1 до Акту перевірки затверджено заходи щодо готовності АТ "Одеська ТЕЦ" до роботи в ОЗП 2023/2024 р.р., з терміном виконання до 15.11.2022.

Управління Держенергонагляду в Одеській області листом від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23 повідомило Голову Одеської обласної державної адміністрації про результати перевірки готовності до роботи в ОЗП АТ "Одеська ТЕЦ".

Позивач наголошує, що зазначені в листі твердження:

"Управлінням Держенергонагляду в Одеській області було здійснено перевірку готовності, АТ "Одеська ТЕЦ" до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024"; "За результатами перевірки було встановлено, що АТ "Одеська ТЕЦ" не готова до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років, у звязку з невиконанням основних умов готовності"; "Не виконання графіків планових ремонтів та робіт"; "Не дотримання вимог вибухової та пожежної безпеки"; "Не укомплектування робочих місць підготовленим персоналом (вакансії - 59 одиниць)"; "Відмова з боку керівництва підприємства від проведення чергової щорічної перевірки знань з питань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПТЕЕС) та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - ПТЕТУіМ) технічного персоналу, за участю представника Держенергонагляду, а саме: особи відповідальні за електрогосподарство, особи відповідальні за теплогосподарство, інженерно-технічні працівники, які належать до ремонтного персоналу, інженерно-технічні працівники, які не належать до попередньої групи, пов`язаної з експлуатацією та ремонтом електроустановок та мереж, а також теплових установок та мереж, організовує ці роботи, (близько 120 осіб). Остання перевірка знань проводилась більше ніж три роки тому"; "Не виконання організаційно-технічних заходів щодо забезпечення аварійних розвантажень та обмежень (потребують перегляду графіки обмеження та аварійного відключення споживачів)"; "На підприємстві відсутні атестовані електротехнічні працівники, що пройшли технічне навчання та перевірку знань виконання робіт підвищеної небезпеки для здійснення випробувань та вимірювань у мережі 35 кВ та 110 кВ електрообладнання та мереж що знаходяться на балансі підприємства"; "На підприємстві відсутня атестована електротехнічна лабораторія, що повинна мати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки у мережах 110 кВ і вище та відповідне обладнання для проведення цих робіт. Випробування та вимірювання у мережах 110 кВ підприємства перед включенням їх до мереж Південної ЕС та ДТЕК не проводиться"; "Недбальство та непрофесіоналізм працівників підприємства та нехтування базовим основам електротехніки призвели до виходу з ладу обмотки ВН (високої напруги) при підключенні на паралельну роботу силового трансформатору 15Т типу ТДТНГ-40500 110/35/6 кВ та силового трансформатора 13Т типу ТДТНГ-63000 110/35/6 кВ, що призвело до відключення, виходу з ладу силового трансформатора 15 Т, виведення його в довготривалий ремонт. Також звертаємо Вашу увагу, що на момент перевірки пошкоджений трансформатор 15Т демонтовано та списано з основних фондів"; "Не приведення схеми роботи підстанції до нормального режиму роботи через відсутність силового трансформатору 15Т типу ТДТНГ-40500 110/35/6 кВ, що значно погіршило схему електропостачання об`єктів м. Одеси"; "Під час проведення останнього заходу було встановлено, що силовий трансформатор 13 Т типу ТДТНГ-63000 110/35/6 кВ включено до паралельної роботи з силовим трансформатором 16Т, типу ТДТНГ-4000 110/35/6 кВ, що при відповідних навантаженнях неодмінно приведе до виходу з ладу силового трансформатору 16Т"; "Не забезпечено аварійний запас матеріалів для виконання відновлювальних робіт" - не відповідають фактичним обставинам та, відповідно, порушують право на недоторканість репутації АТ "Одеська ТЕЦ".

Також Позивач наголосив, що Відповідач безпідставно звернувся до Одеської обласної державної адміністрації зі спірним листом, оскільки чинне законодавство не наділяє Держенергонагляд повноваженнями щодо звітування обласним державним (військовим) адміністраціям про результати участі в Комісії з перевірки готовності до роботи в ОЗП.

Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За доводами Відповідача, згідно пункту 1, підпункту 7 пункту 4, пункту 9 Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №77, Державна інспекція енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. Держенергонагляд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Держенергонагляду.

Держенергонагляд під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

Відповідач зазначає, що розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації від 27.05.2023 №249/А-2023 "Про підготовку об`єктів житлово-комунального, паливно-енергетичного господарства та соціально-культурної сфери області до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років" (далі - Розпорядження №249/А-2023) затверджено план заходів з підготовки об`єктів житлово-комунального, паливо-енергетичного господарства та соціально-культурної сфери області до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років.

Цим же розпорядженням утворено регіональний оперативний штаб з підготовки об`єктів паливо-комунального, паливо-енергетичного господарства та соціально-культурної сфери області до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років, до якого було включено начальника управління Державної інспекції енергетичного нагляду України в Одеській області.

Відповідач наголошує, що пунктом 3.2 Розпорядження №249/А-2023 визначено: "забезпечити щомісячне, до 12 та 27 числа до початку опалювального сезону 2023-2024 років, надання інформації Департаменту життєзабезпечення та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації про підготовку об`єктів житлово-комунального, паливно-енергетичного господарства соціальної сфери області до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років за формами 1-4, що додаються".

Відповідач стверджує, що начальник управління Державної інспекції енергетичного нагляду України в Одеській області, як член оперативного штабу, листом від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23 проінформував про стан готовності Позивача до опалювального сезону 2023-2024 р.р.

Також Відповідач вважає, що вказаний лист лише фіксує певні обставини та не є документом, зобов`язуючим Позивача до вчинення будь-яких дій та не породжує правових наслідків, а висловлювання зафіксовані в ньому не відповідають критеріям недостовірності інформації, оскільки не містять в собі тверджень, які можливо було б розцінити як порушення честі, гідності чи ділової репутації АТ "Одеська ТЕЦ".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги АТ "Одеська ТЕЦ" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України визначено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді..

У статті 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 статті 7 України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до приписів частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно статті 201 Цивільного кодексу України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 Цивільного кодексу України.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Як вказано у пункті 4 постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму №1) під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Пунктом 15 постанови Пленуму №1 визначено: "… юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

… повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).".

Пунктом 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" визначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини 1 статті 299 Цивільного кодексу України.

Пунктами 18, 19 постанови Пленуму №1 визначено, що: "Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.".

Згідно частини 2 статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.03.2005 у справі "Українська Прес-Група проти України" вказав (пункт 41 рішення), що у своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.

Частинами 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши інформацію, викладену у листі від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23, суд зазначає наступне.

Перше речення першого абзацу спірного листа містить наступну інформацію: "Управлінням Держенергонагляду в Одеській області було здійснено перевірку готовності, АТ "Одеська ТЕЦ" до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024".

Проте, зазначений вислів, не може бути визнаним судом таким, що не відповідає дійсності, оскільки матеріалами справи підтверджується фак включення до Комісії з перевірки готовності до роботи в ОЗП представників Держенергонагляду.

Як було зазначено вище, за результатом перевірки готовності до роботи в осінньо-зимовий період 2023/2024 АТ "Одеська ТЕЦ", Комісією з перевірки готовності до роботи в ОЗП, до якої було включено представників Держенергонагляду складено акт від 19.10.2023 та додаток №2 до акту з окремою думкою представників Держенергонагляду.

Судом встановлено, що в спірному листі (друге речення першого абзацу та весь другий абзац), відображена саме інформація, яка була зафіксована в додатку №2 до акту перевірки від 19.10.2023.

Щодо тверджень Позивача, що поширена Відповідачем інформація є негативною, тобто такою, що сама по собі наносить шкоди репутації товариства, суд зазначає, що зі змісту листа від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23 вбачається, що він був адресований голові Одеської обласної державної адміністрації Олегу Кіперу, тобто інформація викладена в листі не була розміщена у засобах масової інформація та/або доведена до невизначеного кола осіб, а адресована конкретній посадовій особі.

При цьому, відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до пункту 2 статті 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація, у тому числі, забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв`язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності.

Окрім того, розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації від 27.05.2023 №249/А-2023 затверджено план заходів з підготовки об`єктів житлово-комунального, паливо-енергетичного господарства та соціально-культурної сфери області до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років та утворено регіональний оперативний штаб з підготовки об`єктів паливо-комунального, паливо-енергетичного господарства та соціально-культурної сфери області до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років, до якого було включено начальника управління Державної інспекції енергетичного нагляду України в Одеській області.

Суд наголошує, що лист від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23 адресований голові Одеської обласної державної адміністрації Олегу Кіперу як до належного органу, в компетенцію якого входить розгляд листів такого змісту.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд зазначає, що оспорювана Позивачем інформація не може вважатися такою, що порочить ділову репутацію АТ "Одеська ТЕЦ", оскільки в будь-якому випадку має місце реалізація Відповідачем конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України на звернення до органів державної влади.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №727/5418/17 (провадження № 61-4388св18).

Отже, враховуючи, що поширена інформація є по факту відображенням інформації зазначеної в додатку №2 до акту перевірки від 19.10.2023 та вважається оціночними судженнями представників Держенергонагляду, які не можуть вважатися недостовірними чи такими, що порочать ділову репутацію Позивача. Окрім того, в даному випадку має місце реалізація Відповідачем конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України - на звернення до органів державної влади, а не поширення недостовірної інформації.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до Державної інспекції енергетичного нагляду України про захист ділової репутації.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.05.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна