Рішення

від 20.05.2024 по справі 913/132/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м.Харків Справа № 913/132/24

Провадження №6/913/132/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001)

до відповідача-1 Фермерського господарства Житнє-Стан, вул.Молодіжна, буд.25, с.Курячівка Білокуракінського району Луганської області, 92232

відповідача-2 громадянина ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 92 933 грн 33 коп.

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів Фермерського господарства Житнє-Стан та громадянина ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором б/н від 22.07.2021, а також враховуючи укладений 22.07.2021 договір поруки №POR1626781843519 20.07.2021, в загальному розмірі 92 933 грн 33 коп., з яких: 81733 грн 33 коп. заборгованість за кредитом, 11200 грн 00 коп.- заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником (відповідачем-1) умов кредитного договору б/н від 22.07.2021, який було укладено шляхом підписання останнім із використанням електронного цифрового підпису заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ, зокрема розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку, не повернення у визначений договором строк кредитних коштів та не сплату в повному обсязі відсотків у вигляді щомісячної комісії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою суду від 19.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропонувано учасникам справи подати заяви по суті справи у встановлені строки; встановлено позивачу строк - по 01.04.2024 включно, для подання суду додаткових пояснень, в яких запропоновано надати відповіді з належним обґрунтуванням на наступні питання: 1) який сторонами визначено строк кредиту, враховуючи зміст п.1.3. заяви; 2) підстави винесення кредиту на прострочення саме з 02.10.2022.

На виконання ухвали суду 01.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові письмові пояснення в яких, позивач зазначає, що у відповідності до положень п.3.2.8.3.1.2. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що строк користування кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. Відповідно до умов додатку №1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» № б/н від 22.07.2021 "Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом" строк кредитування Фермерського господарства «Житнє-Стан» встановлений 12 місяців. Також позивач послався на постанову Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №911/94/23, в якій зауважено, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилось невиконаним. Зобов`язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом. Невиконане зобов`язання має виконуватись або припинятися на вже погоджених сторонами у договорі умовах, незважаючи на визначений строк дії такого.

Щодо підстави винесення кредиту на прострочення саме з 02.10.2022 позивач зазначає, що з 1 березня 2022 року у зв`язку з веденням в Україні воєнного стану банком було надано кредитні канікули всім бізнес-клієнтам, які закінчились 01.10.2022. Під час дії цих канікул тіло кредиту не виносилось на прострочення.

. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача-1 - ФГ Житнє-Стан, є: АДРЕСА_2 .

Суд зауважує, звертаючись із відповідним позовом до Господарського суду Луганської області у цій справі позивач зазначив останню відому адресу місця реєстрації проживання відповідача-2, громадянина ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді отриманої на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру - дані про зареєстроване місце проживання вказаної особи в демографічному реєстрі станом на 18.03.2024 відсутні.

Ухвалою від 18.03.2024 суд звернувся із відповідним запитом до Міністерства соціальної політики України щодо з`ясування даних про можливу реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідача-2, громадянина ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи.

Листом від 29.03.2024 №7289/0/2-24/3 Міністерство соціальної політики України повідомило, що станом на 19.03.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація щодо запитуваної особи відсутня.

У відповідності до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Білокуракинська селищна територіальна громада до якої відноситься с.Курячівка Білокуракінського району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 05.03.2022.

За інформацією Акціонерного товариства Укрпошта, розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), поштові відділення в цьому населеному пункті Луганської області тимчасово припинили свою роботу, а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідачів наразі не є можливим.

Відповідно до п.п. 21 п.1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції.

Згідно з вимогами ч.ч.1-2 ст.12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території, і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України Про доступ до суджових рішень, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідачів є тимчасово окупована територія Білокуракінського району Луганської області, відповідачі не мають зареєстрованих електронних кабінетів в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідачів та належного їх повідомлення про розгляд справи відповідне оголошення про прийняття ухвали суду від 19.03.2024 було розміщено на порталі судової влади України 25.03.2024 з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, про що свідчить наявна у справі роздруківка.

Додатково відповідне оголошення з метою належного повідомлення відповідачів про відкриття провадження та розгляд справи розміщувалося судом 25.03.2024 також на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчить роздруковані сторінки із сайту.

Ухвала суду від 19.03.2024 також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.

Також суд намагався повідомити відповідачів за номерами телефонів, що міститься в матеріалах справи, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, однак, однак встановити зв`язок за вказаними номерами телефонів з абонентами суду не вдалося.

Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд спору та забезпечення їх процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщених судом оголошень на порталі Судової влади в Україні відповідачі вважається належно повідомленими про розгляд справи.

Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 19.03.2024 відповідачам було запропоновано подати відзиви на позовну заяву у строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи від відповідачів відзиви на позовну заяву не надійшли, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.

Судом враховується, що згідно положень ст. 42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов`язком.

Відповідно до ч. 4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

22.07.2021 Фермерським господарством Житнє-Стан із використанням електронного цифрового підпису було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі Умови).

Указана заява та Умови разом складають кредитний договір між банком і клієнтом.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни.

Розмір кредиту: 100 000 грн 00 коп. (п.1.2 кредитного договору).

В п.1.3 кредитного договору зазначено, що строк кредиту: місяців з дати видачі кредитних коштів.

У період з дати підписання заяви процента ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (у т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4 кредитного договору).

Відповідно до п.1.5 кредитного договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

В п.1.6 кредитного договору сторонни погодили порядок погашення заборгованності за кредитом: щомісяця, передбачено адаптований графік (на вибір клієнта та за узгодженням з Банком):

- 6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом;

- інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі.

Також у п.1.6 заяви про приєднання сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід`ємною частиною договору.

Так, відповідно до погодженого графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (Додаток №1 до Заяви) - Строк погашення кредиту (щомісячно, до дати, зазначеної у п.1.6. Заяви) - Серпень (місяць наступний за датою видачі кредиту, до дати, зазначеної у п.1.6. Заяви).

В графіку сторони визначили, що перші 6 місяців - з серпня (місяць наступний за датою видачі кредиту) по січень включно погашення суми кредиту не здійснюється, з лютого по липень позичальник сплачує щомісячно платіж в сумі 16666, 67 грн в рахунок погашення кредиту; сума процентів в розмірі 1600 грн сплачується щомісячно з серпня (місяць наступний за датою видачі кредиту) по січень включно, далі з сьомого по дванадцятий місяці, з лютого по липень - позичальник сплачує щомісячно плотіж в сумі 1400 грн.

20.07.2021 між АТ ПриватБанк як кредитором та громадянином ОСОБА_1 як поручителем підписано договір поруки №POR1626781843519, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ Житнє-Стан (далі боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг (далі угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.2 угоди 1 перші 6 місяців 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7 місяця 1,4% від початкового розміру кредиту; за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.3 угоди 1 4% в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 100 000 грн 00 коп.

Якщо під час виконання угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п.1.1 договору поруки).

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за «угодою 1» в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п.1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за «угодою 1», боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У пп.2.1.2 п.2.1 договору поруки сторони передбачили, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за «угодою 1» незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

В п.4.1. логовору сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за «Угодою 1» цей договір припиняє свою дію.

На виконання умов кредитного договору банком видано позичальнику кредит у сумі 100 000 грн 00 коп., який останній своєчасно та у повному обсязі не повернув.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий «кредит КУБ» (далі-послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява), а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари за послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.

Пунктом 3.2.8.2 Умов передбачено, що розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000 рн 00 коп. до 1 000 000 грн 00 коп.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов також передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Згідно з положеннями п.3.2.8.3.1.1. для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку

Відповідно до п. 3.2.8.3.1.2 Умов строк користування кредитом зазначено у заяві про приєднання. Максимальний строк користування кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.

Матеріали справи свідчать про те, що 22.07.2021 уповноваженою особою ФГ Житнє-Стан Панченко А.І., який згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником і головою фермерського господарства, підписана кваліфікованим електронним підписом заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Отже, відповідна заява від 22.07.2021 про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ та самі Умови зі всіма додатками складають договір про надання кредиту.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних кредитних коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни.

Розмір кредиту: 100 000 грн 00 коп. (п.1.2 кредитного договору).

На виконання умов кредитного договору від 22.07.2021 банком перераховано ФГ Житнє-Стан грошові кошти в сумі 100 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача-1 за період з 22.07.21 до 28.02.2024.

З урахуванням вимог ст.41 Закону України Про Національний банк України, Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведено факт видачі ФГ Житнє-Стан кредиту у сумі 100 000 грн 00 коп.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як уже зазначалось вище, у п.1.3 кредитного договору сторонами зазначено, що строк кредиту: місяців з дати видачі кредитних коштів.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд зауважує про те, що зокрема при підписанні заяви в п.1.3. сторонами було допущено описку пропущена цифра щодо строку кредиту, на скільки місяців його надано.

Наразі позивач в позовній заяві зазначає, що кредит надано на 12 місяців з дати видачі кредитних коштів, враховуючи також інші умови договору, Умов та правил надання банківських послуг, та погоджений сторонами графік повернення кредиту та сплати відсотків.

Хоча в п.1.3. договру сторонами було допущено цю описку, однак судом враховується зміст також інших погоджених сторонами умов кредитного договору у їх сукупності.

Зокрема, згідно умов підписаної сторонами заяви та п. 3.2.8.3.1.2 Умов максимальний строк користування кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.

Згідно з п.1.6. Заяви, порядок погашення заборгованності за кредитом: щомісяця, передбачено адаптований графік (на вибір Клієнта та за узгодженням з Банком): 6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (п. 3.2.8.3.1. Умов).

У п.1.6 кредитного договору сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід`ємною частиною договору, а в додатку 1 сторони чітко визначили, що строк погашення кредиту здійснюється щомісячно, до дати, зазначеної у п.1.6. Заяви тобто до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, при чому погодивши, що перші 6 місяців з серпня 2021 року (місяць наступний за датою видачі кредиту (дата видачі кредиту 22.07.2021), до дати, зазначеної у п.1.6. Заяви) по січень 2022 року сплата суми кредиту позичальником не здійснюється.

В подальшому, наступні 6 місяців (з лютого по липень 2022 року) позичальником сплачується щомісячний платіж в розмірі 16666 грн 67 коп.

Тобто, останній 12й місяць погашення кредиту визначено сторонами липень 2022 року.

Чіткі умови щодо погоджених строків сплати відсотків за користування кредитними коштами також визначені в додатку №1 до Заяви - графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.

Зокрема, сторони погодиди, що сума процентів в розмірі 1600 грн має сплачуватися позичальником щомісячно, перші 6 місяців, починаючи з серпня 2021 року (місяць наступний за датою видачі кредиту, дата видачі кредиту 22.07.2021), по січень 2022 року включно, далі з сьомого по дванадцятий місяці, з лютого 2022 року по липень 2022 року - позичальник сплачує щомісячно платіж в сумі 1400 грн (згідно з положеннями п.1.6. заяви платіж вноситься щомісячно до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом, тобто кожного місяця, по 22 число).

Враховуючи вищезазначені погоджені сторонами умови кредитування, суд дійшов висновку про те, що строк, на який було надано кредит є встановленим, та його було надано на 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (крім того, сторонами безпосередньо в Графіку, що є невід`ємною частиною договору, встановлені й строки, а також розмири внесення відповідних платежів щомісячно, протягом 12 місяців, починаючи з серпня 2021 року (місяця наступного за датою видачі кредиту, дата видачі кредиту 22.07.2021).

Як зазначалося вище, відповідно до графіку щомісячний платіж за кредитом протягом останніх 6 місяців з 12 місяців (тобто з лютого по липень 2022 року) складає 16666 грн 67 коп.

Отже, з огляду на дату видачі кредиту 22.07.2021, позичальник зобов`язаний був повернути кредит у строк до 22.07.2022 (включно).

Як убачається із наданих АТ ПриватБанк виписок по рахунку відповідача-1, останнім повернуто кредит лише частково у сумі 18 266 грн 67 коп., заборгованість складає 81 733 грн 33 коп.

Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 22.07.2021 за кредитом у сумі 81 733 грн 33 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У п.1.4 кредитного договору сторони визначили, що у період з дати підписання заяви процента ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (у т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Відповідно до п.1.5 кредитного договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

Як зазначає позивач, відповідач-1 віднесений до категорії «Малий і Середній бізнес» і тому для нього процентна ставка визначалася перші 6 місяців 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця 1,4% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту.

Таким чином, розмір процентів за перші шість місяців становив 100 000 * 1,6%= 1600 грн (передбачено в Графіку, з серпня 2021 року по січень 2022 року), а починаючи із сьомого місяця 100 000 * 1,4%= 1400 грн (в Графіку, з лютого по липень 2022 року). В графіку проценти відображені в колонці «сума процентів», однак ці ж самі суми у тій самій кількості в доданому Банку розрахунку заборгованості вказано в колонці з назвою «комісія нарахована», і також у виписці по рахунку зазначаються як «процентні доходи»/нарахована комісія». Позивач зазначає, що відповідні кошти, зазначені як комісію є процентами за користування кредитними коштами, та надходили від позичальника на виконання зобов`язань, обумовлених договором саме як сплата відсотків за графіком.

Отже, суд враховує, що зазначена як процентні доходи/комісія за своєю природою є відсотками, обумовленими сторонами, що сплачуються згідно графіку за користування кредитними коштами, про які сторони домовилися в договорі.

З наданих виписок по рахунку вбачається, що відповідач-1 сплачував проценти за користування кредитом в серпні 2021 року по лютий 2022 року вчасно та у повному обсязі, проте проценти за користування кредитом з березня 2022 року та у подальшому взагалі не сплачувались.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку суми несплачених відсотків, а також даних виписок по рахунку, за користування кредитними коштами позивач заєвляє до стягнення заборгованість з відсотків у сумі 11 200 грн 00 коп., яку обраховує за період з 22.03.2022 по 03.10.2022.

Розрахунок заборгованості свідчить, що відсотки у вигляді щомісячної комісії в розмірі 11 200 грн 00 коп. позивачем нараховано за період з 22.03.2022 по 03.10.2022, тобто відсотки за період з 22.08.2022 по 03.10.2022 в розмірі 4 200 грн 00 коп. нараховані після закінчення строку, на який видавався кредит, погоджений сторонами в умовах кредитного договору, зокрема редакції затвердженого графіку погашення основної суми боргу та процентів.

Натомість графік погашення основної суми боргу та процентів передбачає сплату відсотків у вигляді щомісячної комісії в загальному розмірі 18000 грн 00 коп. протягом 12-ти місяців після видачі кредиту (по 1600 грн 00 коп. протягом перших 6-ти місяців і по 1400 грн 00 коп. протягом наступних 6-ти місяців, останній 12й місяць липень 2022 року).

Нарахування відсотків у вигляді щомісячної комісії в розмірі 1,4% від початкового розміру кредиту після спливу строку, на який видано кредит кредитним договором, враховуючи затверджений графік погашення, не передбачено.

Щодо пояснень, наданих позивачем 01.04.2024 через систему «Електронний суд», щодо підстав винесення кредиту на прострочення саме з 02.10.2022 оскільки у зв`язку з веденням в Україні воєнного стану банком було надано кредитні канікули всім бізнес-клієнтам, які закінчились 01.10.2022, суд зауважує про наступне.

Судом з`ясовано, що на офіційному сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" було розміщено інформацію про дію кредитних канікул з 01.03.2022 до 01.06.2022, зокрема, зазначено, що "Умови кредитних канікул: за продуктами "Кредитний ліміт на рахунок", "Овердрафт" (бланковий), Кредитний ліміт "Підприємницький" обов`язкові платежі (внески, %, комісії) та "обнулення тіла" кредитів переносяться на 1 червня, прострочення не формуватиметься. За кредитами "КУБ без застави", "Інвестиційний кредит", "КУБ заставний", "Бізнес іпотека", "Кредит на ОС", "Лізинг", "Відновлювана кредитна лінія", "Агросезон" банк переносить всі платежі ("тіло", відсотки та комісії) на 01.06.2022, прострочення не формуватиметься".

Суд зауважує про те, що під кредитними канікулами слід розуміти тимчасову відстрочку від сплати платежів за кредитом (основної суми кредиту та/або відсотків за користування таким кредитом), яка надається кредитором позичальнику з власної ініціативи, зі збереженням зобов`язань щодо їх погашення в майбутньому, а прострочення по кредиту в період дії кредитних канікул не формується. Отже, кредитні канікули це відтермінування виконання основного зобов`язання за кредитним договором, які віднесені до виключної компетенції банків. При цьому, чинним законодавством не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Також, на офіційному сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" було розміщено інформацію про закінчення кредитних канікул 01.06.2022.

Тобто, після завершення кредитних канікул позичальники повертаються до регулярного графіка щомісячних платежів за кредитом.

Доказів надання відповідачу-1 кредитних канікул саме до 01.10.2022 позивачем не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Тим більше, як вбачається з наданого розрахунку та виписок по рахунку, банком здійснювалося нарахування відсотків у дати, визначені саме умовами договору, за графіком платежів; а строк повернення кредитних коштів за умовами договору закінчується 22.07.2022 (тобто вже після 01.06.2022 дати, розміщеної на сайті, до якої банком надаються кредитні канікули).

Як зазначалося вище, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст.1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч.1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 ЦК України.

За наведеним у ст.625 ЦК України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч.2 ст.625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України й охоронна норма ч.2 ст.625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2010 у справі № 912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнили висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного проведення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (ст.1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20) вказав, що приписи ч.2 ст.625 ЦК України, речення ч.1 стю1050 ЦК України та ч.1 ст.1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч.1 ст.622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Саме тому, що приписи ч.2 ст.625 ЦК України та ч.1 ст.1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за ст.625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст.1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Оскільки строк кредитування відповідача-1 є таким, що закінчився фактично 22.07.2022, враховуючи строк визначений у графіку платежів (адже кредит надавався на 12 місяців), як і його право законно користуватися позиченими коштами, тому у задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 4200 грн, нараховані та заявлені до стягнення за період з 22.08.2022 по 03.10.2022 слід відмовити, оскільки відсотки за вказаний період позивачем нараховані поза межами строку кредитування саме як проценти за користування кредитом в розмірі 1,4% річних, а не як міра відповідальності на підставі ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі 4% річних, як це передбачено умовами кредитного договору.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з ФГ Житнє-Стан є проценти за користування кредитом за період зобов`язань п`яти місяців, березня липня 2022 року в сумі 7000 грн 00 коп.

Розглядаючи вимоги позивача до відповідача-2, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Як зазначалося вище, матеріали справи свідчать про те, що 22.07.2021 між АТ ПриватБанк як кредитором та громадянином ОСОБА_1 як поручителем підписано договір поруки поруки №POR1626781843519 20.07.2021 (підписано сторонами електронним цифровим підписом 22.07.2021), за умовами якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ Житнє-Стан (далі боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг (далі угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.2 угоди 1 перші 6 місяців 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7 місяця 1,4% від початкового розміру кредиту; за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.3 угоди 1 4% в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 100 000 грн 00 коп. Якщо під час виконання угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п.1.1 договору поруки).

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п.1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за «угодою 1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У пп.2.1.2 п.2.1 договору поруки сторони передбачили, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Суд зауважує, що поручитель ОСОБА_1 , є засновником та головою позичальника ФГ Житнє-Стан, що свідчить про його обізнаність про наявність заборгованості за кредитним договором від 22.07.2021.

Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування кредитом поручителем перед кредитором не погашалась, тому, ураховуючи умови договору поруки, громадянин ОСОБА_1 солідарно відповідає з позичальником за виконання зобов`язань за кредитним договором від 22.07.2021.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі позовних вимог не спростували, доказів відсутності заборгованості суду не надали.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованість за кредитом у сумі 81733 грн 33 коп., процентів за користування кредитом в сумі 7000 грн 00 коп. В іншій частині позову слід відмовити.

Судовий збір у сумі 2312 грн 92 коп. покладається на відповідачів порівну згідно ст.129 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до відповідачів Фермерського господарства Житнє-Стан та громадянина ОСОБА_1 , про стягнення солідарно заборгованості в загальному розмірі 92933 грн 33 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Житнє-Стан ( вул.Молодіжна, буд.25, с.Курячівка Білокуракінського району Луганської області, 92232, ідентифікаційний код 343116507) та громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (вул.Грушевського, буд. 1Д, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 81733 грн 33 коп., за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 7000 грн 00 коп.

Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства Житнє-Стан (вул.Молодіжна, буд.25, с.Курячівка Білокуракінського району Луганської області, 92232, ідентифікаційний код 343116507) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (вул. Грушевського, буд. 1Д, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 1156 грн 46 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (вул. Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 1156 грн 46 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.05.2024.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ