Ухвала

від 16.05.2024 по справі 922/2607/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"16" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2607/23 вх. №

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

за участю сторін: ліквідатор - Камінська А.А.

розглянувши клопотання ліквідатора про скасування арешту,

По справі за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ ліквід петролеум"

до ТОВ "Санрайз-Трейд"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.

Постановою Господарського суду Харківської області від 17.10.2023 ТОВ "Санрайз-Трейд" визнано бакрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Камінську А.А.

До господарського суду надійшло клопотання від арбітражного керуючого Камінської А.А., в якому вона просить суд: скасувати арешт, накладений Національним антикорупційним бюро України, на нерухоме майно банкрута, ТОВ "Санрайз-Трейд", відповідно до постанови про арешт майна б/н від 07.09.2023 року (номер запису про обтяження 51653446 від 08.09.2023); розглянути клопотання без виклику учасників справи; направити ухвалу про скасування арешту до Національного антикорупційного бюро України та державного реєстратора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою від 15.04.2024 суд призначив зазначене клопотання ліквідатора до розгляду в судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні ліквідатора підтримала своє клопотання, просила суд скасувати арешт, накладений на майно банкрута.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Розглянувши матеріали справи, клопотання ліквідатора, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме інформаційної довідки №346098824 від 12.09.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про обтяження №51653446 (спеціальний розділ) про арешт нерухомого майна на підставі постанови Національного антикорупційного бюро України про арешт майна б/н від 07.09.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу.

Як встановлено судом, постановою Господарського суду Харківської області від 17.10.2023 у справі №922/2607/23 ТОВ "Санрайз-Трейд" визнано бакрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

З моменту визнання боржника банкрутом майно боржника перебуває в особливому правовому режимі, який виключає можливість будь-яких дій щодо нього органами виконавчої служби, зокрема, накладення арештів чи інших обтяжень, оскільки виконання зобов`язань боржника, якого визнано банкрутом, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство, а виконавче провадження, навіть якщо воно було порушено щодо боржника, має бути зупиненим (пункт 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить норми, яка б встановлювала конкретні підстави для скасування господарським судом арешту або заборони, накладених на майно боржника судом іншої, ніж господарська юрисдикція.

Поряд з цим, межі застосування вказаної норми можуть бути визначені через встановлення природи арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом.

Щодо судової юрисдикції з питань накладення арештів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Європейським судом з прав людини було встановлено порушення "самої суті права заявника на доступ до суду", а отже, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства України, вказавши, що "заявниця опинилася у замкнутому колі, у ситуації, коли внутрішньодержавні суди вказували один на одного і відмовлялись розглядати її справу, зважаючи на нібито обмеження своїх судових повноважень. Внутрішньодержавні суди фактично залишили заявницю у судовому вакуумі без будь-якої вини з її сторони". Європейський суд з прав людини також наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту" (рішення у справі "Безімянная проти Росії" (Bezymyannaya v. Russia) від 22 грудня 2009 року (заява N 21851/03).

Таким чином, з метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Виділяють такі критерії розмежування судової юрисдикції:

1) суб`єктний - суб`єктний склад правовідносин;

2) предметний - характер спірних матеріальних правовідносин;

3) пряма вказівка в законі - вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому, перші два критерії (суб`єктний і предметний) вважаються загальними та, як правило, застосовуються в сукупності.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Суд зазначає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах.

Як вбачається з матеріалів справи №922/2607/23, арешт на майно боржника був зареєстрований державним реєстратором на підставі постанови директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника).

Отже, суд доходить висновку про наявність кримінального провадження, в межах якого було зареєстровано арешт на майно банкрута ТОВ "Санрайз-Трейд".

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним.

У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 461/233/17-ц.

Арешт майна це тимчасове, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Тобто, арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла при розгляді справ № 335/12096/15-ц (постанова від 15 травня 2018 року), № 569/4374/16-ц (постанова від 23 травня 2018 року). Такий же висновок зроблено судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №Б-50/112-09 (постанова від 16.10.2018).

Відтак, скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ліквідатора.

Керуючись ст.ст. 2, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 86, 236, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Санрайз-Трейд" про скасування арешту - відмовити.

2. Ухвалу направити ліквідатору, кредитору, залученій особі - НАБУ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана 17.05.2024.

Суддя Міньковський С.В.