Постанова

від 16.05.2024 по справі 905/36/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/36/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Жайворонок Т.Є., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

прокуратури - Зарудяна Н.О. (в порядку самопредставництва),

позивача - Північно-східного офісу Державної аудиторської служби - не з`явився,

відповідача - 1 - Луганського національного аграрного університету - не з`явився,

відповідача - 2 - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс»

на рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2023 (суддя Сковородіна О.М.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (головуючий суддя: Плахов О.В., судді: Терещенко О.І., Тихий П.В.)

у справі № 905/36/22

за позовом першого заступника керівника Донецької обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Північно-східного офісу Державної аудиторської служби (далі - Служба, позивач)

до Луганського національного аграрного університету (далі - Університет, відповідач 1) та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» (далі - СТОВ «Ілюс», Товариство, відповідач 2, скаржник)

про: 1) визнання недійсним протоколу від 27.09.2021 № 90 «проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ілюс» щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га»; 2) визнання недійсним укладеного між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ілюс» договору про надання сільськогосподарських послуг від 13.10.2021 № 45 на суму 2 769 707,32 грн; 3) визнання недійсною укладеної між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ілюс» додаткової угоди від 13.10.2021 № 1 до договору від 13.10.2021 № 45; 4) стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» на користь Луганського національного аграрного університету збитків у сумі 513 513,57 грн.

ВСТУП

Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними протоколу від 27.09.2021 № 90, договору від 13.10.2021 № 45 та додаткової угоди № 1 до договору від 13.10.2021, а також стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 суму збитків.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Прокурор звернувся в інтересах держави в особі Служби до суду з позовом до Університету та Товариства про:

- визнання недійсним протоколу від 27.09.2021 № 90 «проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ілюс» щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га»;

- визнання недійсним укладеного між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ілюс» договору про надання сільськогосподарських послуг від 13.10.2021 № 45 на суму 2 769 707,32 грн;

- визнання недійсною укладеної між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ілюс» додаткової угоди від 13.10.2021 № 1 до договору від 13.10.2021 № 45.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що рішення тендерного комітету про намір укласти договір про закупівлю, оформлене протоколом від 27.09.2021 №90 «проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ілюс» щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га», договір про надання сільськогосподарських послуг від 13.10.2021 №45 на суму 2769707,32грн. та додаткова угода від 13.10.2021 №1 не відповідають вимогам закону України «Про публічні закупівлі», Цивільному та Господарському кодексам України, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними.

21.06.2023 Прокурором подано до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив суд про повернення до стадії підготовчого провадження та стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» на користь Луганського національного аграрного університету 792 183, 24 грн (у т. ч. ПДВ - 132 030, 54 грн.), сплачених 12.11.2021 відповідно до платіжного доручення № 652.

04.08.20023 Прокурором подано до суду першої інстанції заяву про уточнення пункту 3 заяви про зміну предмету позову, в якій останній просив суд вважати дійсною позовну вимогу викладену у наступній редакції: «Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» на користь Луганського національного аграрного університету збитки в сумі 513 513,57 грн.».

Ухвалою суду першої інстанції від 21.09.2023, зокрема, прийнято заяву Прокурора про зміну предмету позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2023 зі справи №905/36/22, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, позов задоволено: визнано недійсним протокол № 90 від 27.09.2021 «проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ілюс» щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501га»; визнано недійсним укладений між Луганським національним аграрним університетом та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ілюс» договір про надання сільськогосподарських послуг №45 від 13.10.2021 на суму 2769707,32грн.; визнано недійсною укладену між Луганським національним аграрним університетом та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ілюс» додаткову угоду № 1 від 13.10.2021 до договору №45 від 13.10.2021; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» на користь Луганського національного аграрного університету збитки в сумі 513 513,57грн.; стягнуто з Луганського національного аграрного університету на користь Донецької обласної прокуратури 3405,00грн. витрат на оплату судового збору; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» на користь Донецької обласної прокуратури 11 107,70грн. витрат на оплату судового збору.

Судові рішення мотивовані, зокрема тим, що:

- Університетом здійснено закупівлю послуг, яка не в повній мірі відповідає предмету закупівлі, а саме: технічному завданню, сумі закупівлі відповідно до плану закупівель, що є порушенням вимог пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- внаслідок того, що замовником встановлено надмірний розмір (вартість) та кількість закупівлі послуг, у яких на момент проведення переговорної процедури не було потреби, та який майже у 3,5 рази більший від необхідного, вказане обмежило доступ до участі у закупівлі інших учасників, нестворення замовником добросовісної конкуренції та прозорості на всіх стадіях закупівлі, що є порушенням приписів статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- з посиланням на положення статей 11, 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статей 5, 40 Закону України «Про публічні закупівлі» суди вказали, що між Університетом та СТОВ «Ілюс» укладено договір від 13.10.2021 № 45 яким передбачено надання послуг виконавцем в строки, що передують даті укладення договору;

- суди дійшли висновку, що рішення Луганського національного аграрного університету про намір укласти договір про закупівлю, оформлене протоколом від 27.09.2021 № 90 «про проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет (далі-Замовник) та СТОВ «Ілюс» (далі - Учасник) щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га» та договір про надання сільськогосподарських послуг від 13.10.2021 № 45 на суму 2769707,32 грн. не відповідають вимогам Законів, а тому зазначений протокол від 27.09.2021№ 90, договір від 13.10.2021 № 45 та додаткова угода № 1 до договору від 13.10.2021 (як похідне від визнання недійсним договору) підлягають визнанню недійсними на підставі приписів статей 203 та 215 Цивільного кодексу України;

- з огляду на визнання недійсними протоколу від 27.09.2021№ 90, договору від 13.10.2021 № 45 та додаткової угоди № 1 до договору від 13.10.2021, суди вважали про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з СТОВ «Ілюс» на користь Університету збитків у сумі 513 513,57грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) Товариство з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказуючи про те, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постановах Верховного Суду від 17.02.2023 у справі № 902/560/20(902/301/21), від 11.11.2020 у справі № 922/53/19, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19 щодо застосування приписів частини третьої статті 46 ГПК України .

З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх судових інстанцій норм пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», приписів частин першої, другої статті 216 Цивільного кодексу України (з урахуванням заявленої вимоги про стягнення збитків та за відсутності доведення усіх елементів складу правопорушення) вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм.

Скаржник також зазначає про порушення судами попередніх судових інстанцій норм процесуального права, оскільки вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи по суті, порушив приписи частини третьої статті 46 ГПК України, а суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційної скарги та залишив це порушення поза увагою. Зокрема, скаржник звертає увагу на здійснену у розгляді справи одночасну зміну і предмета і підстав позову.

Доводи інших учасників справи

Від Донецької обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання (прокуратура) просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2024 № 32.2-01/834 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 905/36/22 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.07.2021 на вебпорталі «РrоZоrrо» Університетом (замовник) опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UА-2021-07-06-004965-c, для закупівлі послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) ДК021-2015:77110000-4.

Дата та час розкриття тендерних пропозицій 06.08.2021 о 15:00 год.

Відповідно до тендерної документації затвердженої головою тендерного комітету Університету (дата відсутня, номер та дата протоколу тендерного комітету відсутні) на закупівлю послуг: код за ДК 021:2015 - 77110000-4 Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) за ID UА-2021-07-06-004965-c (далі тендерна документація) предметом закупівлі є послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) код за ДК 021:2015 - 77110000-4.

В пункті 6 тендерної документації зазначено, що інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідна технічна специфікація наведена у технічному завданні.

Технічним завданням передбачено, що виконавець надає послуги на земельних ділянках, що є у державній власності та перебувають у замовника на праві постійного користування.

Надання послуг здійснюються на земельних ділянках із наступними кадастровими номерами: 422482700:19:000:0017, 1422482700:23:000:0032, 1422482700:23:000:0033, що розташовані за адресою: Україна, Донецька область, Костянтинівський район, с. Іллінівка. Загальна площа земельних ділянок для надання послуг - 244,501 га.

Виконавець зобов`язаний надати послуги з використанням власної матеріально-технічної бази: добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів тощо. Якість і послідовність яких відповідає чинним в Україні державним стандартам, нормам і правилам, технологіям, технічним вимогам і якісним характеристикам, передбаченим для вирощування сільськогосподарської продукції.

Якість сільськогосподарської продукції має відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема вимогам ДСТУ для сільськогосподарських(-ої) культур(-и), зазначених(-ої) у технічному завдані (далі - ДСТУ), медико- біологічним і санітарним нормам якості продовольчої сировини і харчових продуктів.

Технічним завданням визначено перелік послуг з обробки соняшника врожаю 2021 року, а саме: 1) обробка гербіцидами період виконання червень-серпень 2021; 2) міжрядкова обробка з підкормкою добривами період виконання червень-серпень 2021; 3) обробка фунгіцидом період виконання червень-серпень 2021; 4) збір врожаю соняшника з транспортуванням період виконання серпень-жовтень 2021; 5) дискування (лущення стерні після збору врожаю соняшника) період виконання серпень-жовтень 2021.

Аналогічні вимоги викладено у тендерній документації за закупівлею ID: UА-2021-08-18-002194-b, оголошення про проведення якої опубліковано 18.08.2021. Дата розкриття тендерних пропозицій 20.09.2021.

27.09.2021 Університетом на вебпорталі «РrоZоrrо» за ID: UА-2021-09-27-002459-а опубліковано оголошення про проведення закупівлі шляхом переговорної процедури та форму річного плану закупівель на 2021 рік, якою передбачено закупівлю послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) ДК021-2015:77110000-4.

Процедура закупівлі - переговорна.

Розмір бюджетного призначення 2769707,32 грн.

Джерело фінансування - державний бюджет України.

Проведення переговорної процедури обґрунтовано тим, що двічі скасовано процедуру відкритих торгів суму 2 769 707,32 грн. (ID: UА-2021-07-06-004965-с, UА-2021-08-18-002194-b), отже наявні підстави для проведення переговорної процедури відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» за приписами якої переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток, у разі: якщо двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом.

За результатами проведених переговорів з учасником процедури закупівлі Університетом прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю, оформлене протоколом від 27.09.2021 № 90 проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет (замовник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ілюс» щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га.

Відповідно до змісту вказаного протоколу, тендерним комітетом ухвалено, що «Замовником» та представником «Учасника» здійснена домовленість про закупівлю послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га, очікуваною вартістю 2 769 707,32 грн, строком поставки до 31.12.2021.

Представник Учасника підтвердив можливість надання вказаних послуг на загальній площі 244,501 та згідно ціни за результатами переговорів 2769707,32 грн.

За результатами переговорної процедури ID: UА-2021-09-27-002459-а Університетом та СТОВ «Ілюс» (виконавець) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг від 13.10.2021 № 45, відповідно до умов якого з метою реалізації навчальних цілей і пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства відповідно до змісту освітніх компонентів освітніх програм здобувачів вищої освіти, за завданням та по заявкам замовника виконавцем зобов`язується у 2021році на земельних ділянках загальною площею 244,501га, що перебувають у замовника на праві постійного користування, на свій ризик, власними силами, засобами та матеріалами надати послуги: код за ДК 021:2015 - 77110000-4 Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично надані послуги на умовах, визначених цим договором. Загальна площа земельних ділянок, їх місцезнаходження наведені у пункті 2.3 цього договору (пункт 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що обсяг послуг згідно кількісно-вартісних показників, зазначених в Специфікації послуг, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору, загальна сума договору складає 2769707,32 грн, в тому числі ПДВ 461617,88грн.

Додатком 4 до договору визначено специфікацію послуг: 1) обробка гербіцидами період виконання червень-серпень 2021; 2) міжрядкова обробка з підкормкою добривами період виконання червень-серпень 2021; 3) обробка фунгіцидом період виконання червень-серпень 2021; 4) збір врожаю соняшника з транспортуванням період виконання серпень-жовтень 2021; 5) дискування (лущення стерні після збору врожаю соняшника) період виконання серпень-жовтень 2021.

В подальшому, додатковою угодою № 1 від 13.10.2021 до договору про надання сільськогосподарських послуг від 13.10.2021 № 45 внесено зміни в частині загальної суми договору, що передбачає зміну договірної ціни на 792 183,24 грн., а також викладено у новій редакції специфікацію послуг, внаслідок чого послуги з обробки гербіцидами, міжрядкової обробки з підкормкою добривами, обробки фунгіцидом виключено (1, 2, 3 пункти з попередньої редакції).

Площа, для обрахування загальної вартості складає 244,501 га.

За договором зі змінами, внесеними додатковою угодою, передбачено 2 послуги, а саме: збір врожаю соняшника з транспортуванням за ціною 1 550 грн. без ПДВ (1 860 грн. з ПДВ) за 1га; дискування (лущення стерні після збору врожаю соняшника) за ціною 1 150 грн. без ПДВ (1 380 грн. з ПДВ) за 1 га.

За вказані послуги 12.11.2021 Університетом проведено оплату СТОВ «Ілюс» на суму 792 183,24грн. (у т. ч. ПДВ - 132030,54 грн.), що підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2021 № 652.

Звертаючись до суду з відповідним позовом Прокурор зазначав, що рішення тендерного комітету про намір укласти договір про закупівлю, оформлене протоколом від 27.09.2021 № 90, договір про надання сільськогосподарських послуг від 13.10.2021 № 45 та додаткова угода № 1 від 13.10.2021 не відповідають вимогам закону України «Про публічні закупівлі», Цивільному та Господарському кодексам України, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Спір у справі виник з приводу наявності/відсутності підстав для визнання недійсними протоколу від 27.09.2021 № 90, договору від 13.10.2021 № 45 та додаткової угоди № 1 до договору від 13.10.2021, а також наявність /відсутність підстав для стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 суми заявлених збитків.

Верховний Суд зазначає, що предметом касаційного оскарження є судові рішення судів попередніх судових інстанцій, згідно з якими позовні вимоги Прокурора задоволено повністю.

Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст судових рішень у їх контексті та матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Так, одним з доводів скаржника є порушення судами попередніх судових інстанцій норм процесуального права, а саме приписів частини третьої статті 46 ГПК України. При цьому скаржник вказує на неврахування судами висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постановах Верховного Суду від 17.02.2023 у справі № 902/560/20(902/301/21), від 11.11.2020 у справі № 922/53/19, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19 щодо застосування приписів частини третьої статті 46 ГПК України.

Скаржник звертає увагу Суду на те, що Прокурор вперше звернувся до суду з немайновими вимогами, а саме: позовом про визнання недійсними протоколу від 27.09.2021 № 90, договору від 13.10.2021 № 45 та додаткової угоди № 1 до договору від 13.10.2021. Тобто предметом позову були виключно немайнові вимоги. Підставою позову, як вказував Прокурор, є те, що Університетом здійснено закупівлю послуг, яка не в повній мірі відповідає предмету закупівлі, а саме технічному завданню, сумі закупівлі відповідно до плану закупівель, а умовами договору передбачено надання послуг виконавцем у строку, що передують даті укладення договору.

В подальшому 20.06.2023 Прокурором подано до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої Прокурор додав до первісних позовних вимог немайнового характеру майнову вимогу про стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 792 183,24 грн. (у т. ч. ПДВ - 132 030, 54 грн.), сплачених 12.11.2021 відповідно до платіжного доручення № 652. Підставою зазначеної вимоги є наслідки недійсності правочину, а саме обов`язок повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину.

04.08.2023 Заявою про уточнення пункту 3 вказаної заяви про зміну предмету позову від 20.06.2023, Прокурор по суті змінив раніше заявлену майнову вимогу та просив суд стягнути з відповідача 2 на користь відповідача 1 збитки у сумі 513 513,57 грн.

З огляду на вищевикладене, скаржник вважає, що Прокурор, звертаючись з вищевказаними заявами у справі (про зміну предмету позову та уточнення пункту 3 заяви про зміну предмету позову), одночасно змінив як предмет так і підставу позову, що є порушенням приписів частини третьої статті 46 ГПК України, оскільки вказана норма виключає можливість одночасної зміни предмету та підстав позову. Крім того, скаржник вказує на відсутність рішення (ухвали) суду першої інстанції про прийняття або залишення без розгляду відповідних заяв Прокурора, а також про прийняття судом заяв до розгляду вже після початку розгляду справи по суті.

Стосовно наведеного Суд зазначає таке.

Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача / відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У силу приписів частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Тому в разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 11.11.2021 у справі № 904/6468/20, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17.

Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, такого змісту:

- частиною третьою статті 46 ГПК України передбачено право позивача на зміну предмета або підстав позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання (пункт 69);

- під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (пункт 70);

- відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (пункт 71).

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, на яку здійснює своє посилання скаржник у доводах касаційної скарги.

Як вже зазначалося вище, Прокурором заявлено позов про визнання недійсними протоколу від 27.09.2021 № 90, договору від 13.10.2021 № 45 та додаткової угоди № 1 до договору від 13.10.2021.

В подальшому 20.06.2023 Прокурором подано до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої Прокурор додав до первісних позовних вимог немайнового характеру вимогу про стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 - 792 183,24 грн. (у т. ч. ПДВ - 132 030, 54 грн.), сплачених 12.11.2021 відповідно до платіжного доручення № 652. Підставою зазначеної вимоги є застосування наслідків недійсності правочину (поновлення у початковому становищі (що відповідає приписам частині першої статті 216 Цивільного кодексу України).

Водночас Суд погоджується в цій частині з доводами скаржника та з аналізу змісту Заяви про уточнення пункту 3 заяви про зміну предмету позову від 04.08.2023 доходить висновку про те, що Прокурор фактично змінив як правову природу майнових вимог відповідача 1 доданих під час першої зміни предмета позову за заявою від 20.06.2023 так і правову підставу такої майнової вимоги з посиланням на частину другу статті 216 Цивільного кодексу України та просив суд стягнути з відповідача 2 на користь відповідача 1 збитки у сумі 513 513,57 грн.

Водночас збитки це - об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Місцевий господарський суд прийняв заяву Прокурора про зміну предмету позову, з урахуванням поданих уточнень пункту 3, здійснив розгляд справи з її урахуванням та ухвалив рішення про повне задоволення позову. Апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Однак судом першої інстанцій не враховано, що Прокурором у заяві про зміну предмету позову (з урахуванням поданої заяви про уточнення пункту 3) було одночасно змінено як предмет так і підстави первісного позову, що в силу прямої заборони згідно приписів частини третьої статті 46 ГПК України не допускається. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, вказане порушення не усунув, що призвело до порушення норм процесуального права та, відповідно, прийняття незаконного судового рішення.

Таким чином аргументи скаржника в частині неправильного застосування судами положень частини третьої статті 46 ГПК України з посиланням на неврахування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, знайшли своє підтвердження.

Щодо порушення вимог щодо подання заяви про заміну предмету позову до закінчення підготовчого засідання

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до практики Верховного Суду, яка враховується судами на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі та подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Таким чином, у діях місцевого господарського суду щодо розгляду ним заяв про зміну предмета позову після початку розгляду справи по суті Верховний Суд не вбачає порушень вимог процесуального законодавства з огляду на наявність в матеріалах справи рішення суду про повернення до стадії підготовчого провадження після (зокрема, винесення ним ухвали від 06.09.2023 про повернення на стадію підготовчого провадження), яке передувало розгляду заяв про зміну предмета позову та в цій частині така дія відповідає вимогам процесуального законодавства та судовій практиці. Тому Суд відхиляє доводи скаржника у цій частині.

Водночас в контексті правомірності вимог про зміну предмета позову Суд вважає за необхідне вказати також на наступне.

У постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №925/185/19, на яку посилається скаржник у доводах касаційної скарги, викладено наступну правову позицію при розгляді питання щодо правомірності доповнення немайнового позову майновою вимогою про стягнення коштів:

« 32. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

33. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.

34. Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, в тому числі шляхом доповнення немайнової вимоги майновою.

36. Доповнення немайнового позову майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову.

39.Відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

40. Однак, касаційний суд відзначає, що таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.».

Верховний Суд вважає такі висновки застосовними і для випадків доповнення немайнової вимоги майновою шляхом зміни предмету.

Відповідно вказаний висновок мав бути врахований судом, та під час розгляду заяви підлягало встановленню чи є відповідна зміна предмету новою самостійною вимогою, яка не була заявлена Прокурором не в первісній позовній заяві.

Ні суд першої інстанції ні апеляційний господарський суд не надали належну оцінку поданій заяві Прокурора від 04.08.2023 про уточнення пункту 3 заяви про зміну предмету позову, проте прийняли її та здійснили розгляд справи з її урахуванням.

Враховуючи наведене, Суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, в порушення вимог статті 46 ГПК України, прийняв заяву Прокурора від 04.08.2023 та здійснив розгляд цієї справи з урахуванням цієї заяви.

Отже аргументи скаржника в цій частині також знайшли своє підтвердження.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення у справі зазначеним вимогам не відповідають.

Допущені судами порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).

Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.

Що ж до решти доводів касаційної скарги, то їх розгляд є передчасним, адже, встановлено порушення норм процесуального права, що є самодостатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, судові рішення у справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та у справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє часткове підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у цій постанові.

Порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Ураховуючи викладене у цій постанові, Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» задовольнити частково, судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 27.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 905/36/22 скасувати.

3. Справу № 905/36/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя Т. Жайворонок

Суддя Т. Малашенкова