Ухвала

від 20.05.2024 по справі 567/888/24

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/888/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024 м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «ІДЕК-2006», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Острозького районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «ІДЕК-2006», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі, в якому просить:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у розмірі 50 відсотків статутного капіталу ТОВ «ІДЕК-2006» (код ЄДРПОУ 33840626, місцезнаходження юридичної особи: 35825, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Верхів, вул.Центральна, 22) вартістю 18750 грн., який укладений 19.02.2024 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та громадянином ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 );

2) визнати недійсним акт приймання-передачі частки у розмірі 50 відсотків статутного капіталу ТОВ «ІДЕК-2006» (код ЄДРПОУ 33840626, місцезнаходження юридичної особи: 35825, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Верхів, вул.Центральна, 22) вартістю 18750 грн., що складений 19.02.2024 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та громадянином ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Домашенко М.М.;

3) скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ІДЕК-2006» (код ЄДРПОУ 33840626, місцезнаходження юридичної особи: 35825, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Верхів, вул.Центральна, 22) за №100607107002136000791 від 21.02.2024р., внесений приватним нотаріусом Сохацькою О.В.;

4) визначити розмір часток в статутному капіталі ТОВ «ІДЕК-2006» (код ЄДРПОУ 33840626, місцезнаходження юридичної особи: 35825, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Верхів, вул. Центральна, 22) наступним чином:

- частка ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 50 відсотків статутного капіталу, що становить 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн.,

- частка ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) - 50 відсотків статутного капіталу, що становить 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн.

В обґрунтування підстав позову ОСОБА_1 посилається на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі є недійсними, оскільки укладені без наміру створення реальних правових наслідків та лише з метою уникнення відповідачем ОСОБА_2 цивільно-правової відповідальності за договірними зобов`язаннями (договорами позики на загальну суму 350 000 доларів США), що на думку позивача, свідчить про наявність підстав для визнання їх недійсними із скасуванням відповідного запису Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань, а також про наявність підстав для визначення розміру часток відповідачів у статутному капіталі товариства.

В позовній заяві викладені обгрунтування з приводу наявності спору щодо часток відповідачів у статутному капіталі ТОВ «ІДЕК-2006».

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України, зокрема, визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності (ч.1 ст.17 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є захист цивільних прав та/або охоронюваних законом інтересів, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України, за змістом пункту 4 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за умов участі у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори й в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справи також необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч.1 ст.167 ГК України.

Згідно з частиною 3 статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 ст.167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З огляду на наведені положення статті 167 ГК України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Спір у даній справі стосується правовідносин, що виникли внаслідок укладення між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 договору від 19.02.2024р., згідно з яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_6 частку в статутному капіталі ТОВ «ІДЕК-2006» номінальною вартістю 18750 грн., що становить 50% розміру статутного капіталу товариства.

Тобто правовою підставою виникнення спору в цій справі стало укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 правочину щодо корпоративних прав.

Те, що спір про недійсність договору виник між фізичними особами, не змінює його правової природи як спору з правочину щодо частки в статутному капіталі товариства, розгляд якого віднесено до юрисдикції господарських судів відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.

Також для вирішення питання щодо юрисдикції таких спорів не має значення, чи набула особа, на користь якої відчужено частку, корпоративних прав в установленому законом порядку, як про це вказано в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 352/395/19.

Винятком із зазначеного правила є лише спори щодо правочинів у сімейних та спадкових правовідносин, тобто спори щодо дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

У даному випадку таких підстав вважати, що спірні правовідносини стосуються набуття, зміни або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, позивачем не зазначено та з позову не вбачається.

Вищезазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.06.2021р. у справі № 910/2388/20 (провадження №12-15гс21).

Отже, аналіз вищевказаного суб`єктного складу та предмету спору, правовідносин, що склалися між сторонами, свідчить про те, що між сторонами виник спір, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому позовна заява подана із порушенням правил підвідомчості, встановлених ЦПК України для відповідного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки заявлені вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про навність фактичних та правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Постановлення даної ухвали не є обмеженням у доступі позивача до правосуддя, оскільки останній не обмежений у можливості вирішення спору в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.258-260 ЦПК України, -

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «ІДЕК-2006», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.